Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

согласно с законом

  • 1 согласно

    Русско-украинский политехнический словарь > согласно

  • 2 согласно

    Русско-украинский политехнический словарь > согласно

  • 3 согласно

    1) нареч. одна́ково; одна́ко; односта́йно; диал. водно́
    2) нареч. в зго́ді, в зла́годі, зла́гідно; ми́рно; дру́жно
    3) нареч. зла́годжено; дру́жно
    4) нареч. гармоні́йно; су́голосно, згі́дно; ( в лад) в лад
    5) (изъявляя согласие) нареч. згі́дливо
    6) ( соответственно) предл. с дат. п. згі́дно (з чим), відпові́дно (до чого)

    \согласно но зако́ну — згі́дно з зако́ном, за зако́ном

    \согласно но прика́зу — згі́дно з нака́зом, відпові́дно до нака́зу

    Русско-украинский словарь > согласно

  • 4 согласно условию

    згі́дно з умо́вою, відпові́дно до умо́ви

    Русско-украинский политехнический словарь > согласно условию

  • 5 согласно условию

    згі́дно з умо́вою, відпові́дно до умо́ви

    Русско-украинский политехнический словарь > согласно условию

  • 6 закономірність

    закономе́рность

    Українсько-російський політехнічний словник > закономірність

  • 7 закон

    закон (-ну), право. -ны гражданские - закони цивільні, право цивільне. -ны уголовные - закони карні (кримінальні), право карне (кримінальне). Свод -нов гражданских - повна збірка (статут, кодекс) законів цивільних (права цивільного). -ны исключительные - надзвичайні закони, надзвичайне право. Вне -на - по-за законом. Согласно -ну - згідно з законом, з правом. Нарушение -на - порушування, порушення, ламання, зламання закону, права. Издавать, издать, обнародовать -кон - закон видавати, видати, оголошувати, оголосити, декретувати, задекретувати. -ны божеские и человеческие - закони божі (бозькі) і людські. -кон жизни - життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)]. -кон природы, естественный -кон - закон природи, натуральний закон. -кон божий - закон божий. Буква -на - буква закону, йота закону.
    * * *
    зако́н, -у

    вне \закон на — юр. по́за зако́ном

    по \закон ну — по закону; ( согласно с законом) за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    состоя́ть (жить) в \закон не — бу́ти одру́женим, бу́ти (жи́ти) в шлю́бі

    Русско-украинский словарь > закон

  • 8 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 9 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 10 полагаться

    положиться
    1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];
    2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;
    3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];
    4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;
    5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;
    6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].
    * * *
    несов.; сов. - полож`иться
    1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися
    2) (несов.: причитаться) нале́жати
    3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати
    4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися
    5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

    Русско-украинский словарь > полагаться

  • 11 закономерность

    закономі́рність, -ності

    Русско-украинский политехнический словарь > закономерность

  • 12 закономерность

    закономі́рність, -ності

    Русско-украинский политехнический словарь > закономерность

  • 13 дружно

    1) приязно, по-приятельському, по-приятельськи, дружно. [З ним я жив дружно]; (согласно) злагідливо, злагідно, згідно. [Злагідно живуть собі з жінкою. Весна йде згідно];
    2) дружно, разом, враз [Дружно йдуть воли. Тягніть разом (враз)], одностайно. [Собаки одностайно кинулися на нього (Коц.)].
    * * *
    нареч.
    дру́жно; ( вместе) односта́йно, ра́зом

    Русско-украинский словарь > дружно

  • 14 жизнь

    життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.
    * * *
    життя́; (период существования кого-л.; век) вік, -у; диал. живо́ття

    впервы́е (пе́рвый раз) в \жизнь ни — уперше (пе́рший раз) в житті́ (на віку́); ( до смерти) дові́ку, по́ки [й] віку (життя́)

    дать \жизнь нь кому́ — ( родить) да́ти життя́ кому́, народи́ти (породи́ти) кого́

    Русско-украинский словарь > жизнь

  • 15 закономерно

    нареч.
    закономі́рно

    Русско-украинский словарь > закономерно

  • 16 закономерность

    закономірність; правомірність.
    * * *
    закономі́рність, -ності

    Русско-украинский словарь > закономерность

  • 17 закономерный

    закономірний; правомірний.
    * * *
    закономі́рний

    Русско-украинский словарь > закономерный

  • 18 законосообразность

    закономі́рність, -ності

    Русско-украинский словарь > законосообразность

  • 19 законосообразный

    закономірний.
    * * *
    закономі́рний

    Русско-украинский словарь > законосообразный

  • 20 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

См. также в других словарях:

  • СОГЛАСНО — СОГЛАСНО. 1. нареч. к согласный1 в 5 знач., дружно, единодушно. Жить согласно. Петь согласно. «Все граждане согласно показали.» Пушкин. 2. с предлогом с . нареч. к согласный1 в 3 знач., соответственно, сходно, сообразно с чем нибудь, по чему… …   Толковый словарь Ушакова

  • Список событий в России, связанных с законом об экстремизме — Для улучшения этой статьи желательно?: Проставив сноски, внести более точные указания на источники. Переработать оформление в соответствии с правилами написания статей. Исправить статью согласно стилистическим правилам Вики …   Википедия

  • Равенство перед законом — Равенство перед законом, равноправие важнейший принцип демократии и классического либерализма согласно которому все граждане равны перед законом независимо от их расы, национальности, пола, сексуальной ориентации, места жительства, положения в… …   Википедия

  • Равенство перед законом и судом — (англ. equality before the law and court) в РФ общеправовой принцип, установленный в ст. 19 Конституции РФ*, согласно которому все равны перед законом и судом. Право, закон выступает в качестве равной для всех меры человеческого поведения,… …   Энциклопедия права

  • Равенство перед законом и судом — (англ. equality before the law and court) в РФ общеправовой принцип, установленный в ст. 19 Конституции РФ*, согласно которому все равны перед законом и судом. Право, закон выступает в качестве равной для всех меры человеческого поведения,… …   Большой юридический словарь

  • Равенство всех перед законом и судом — принцип гражданского процессуального права, согласно которому правосудие по гражданским делам осуществляется на началах равенства перед законом и судом всех граждан независимо от пола, расы, национальности, языка, происхождения, имущественного и… …   Большой юридический словарь

  • Национальный банк Украины — (National Bank of Ukraine) Сведения о Национальном банке Украины, история создания банка Сведения о Национальном банке Украины, история создания банка, функции и задачи банка Содержание Содержание 1. История создания Украины 2. Организационно… …   Энциклопедия инвестора

  • КОНСТИТУЦИЯ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ АМЕРИКИ — КОНСТИТУЦИЯ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ АМЕРИКИ, основной действующий закон, выработанный Конституционным конвентом 1787 в Филадельфии. Утвердил республиканскую демократическую форму правления и федеративное устройство США. В соответствии со ст. VII… …   Энциклопедический словарь

  • Зенон —     Зенон, сын Мнасея (или Демея), из Кития, что на Кипре, греческом городе с финикийскими поселенцами. У него была кривая шея (говорит Тимофей Афинский в Жизнеописаниях ), а сам он, по свидетельству Аполлония Тирского, был худой, довольно… …   О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов

  • Архив — У этого термина существуют и другие значения, см. Архив (значения). Информация в этой статье или некоторых её разделах устарела. Вы можете помочь проекту …   Википедия

  • согласный — СОГЛАСНЫЙ, ая, ое; сен, сна. 1. на что. Выражающий, дающий согласие на что н. Согласен на все условия. 2. с кем (чем). Придерживающийся одинакового с кем чем н. мнения, образа действий. Я с тобой вполне согласен. 3. с чем. Сходный, совпадающий с… …   Толковый словарь Ожегова

Книги

Другие книги по запросу «согласно с законом» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»