-
1 собрание
1) (общее заседание, сходка) збо́ри, -рів, зібра́ння; збі́рка2) (совокупность предметов; коллекция) зібра́ння, збір, род. п. збо́ру; диал. збирани́ця; ( совокупность текстов) збі́рка; ( сборник) збі́рник\собрание ние зако́нов — збір (зібра́ння) зако́нів
\собрание ние сочине́ний — збі́рка (зібра́ння) тво́рів
3) ( выборное учреждение) збо́риНациона́льное \собрание ние — Націона́льні збо́ри
4) (клуб, съезд, группа людей) дорев. зібра́ннядворя́нское \собрание ние — дворя́нське зібра́ння
5) ( действие) збира́ння -
2 собрание
-
3 собрание
-
4 собрание ионов
ску́пчення йо́нів -
5 собрание ионов
ску́пчення йо́нів -
6 Картинница
(собрание картин) галерея (гал. ґалерія) картин, образів, картинна збірка. -
7 открывать
открыть1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];5) (изобретать) винаходити, винайти що;6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…* * *несов.; сов. - откр`ытьвідкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти -
8 беседа
1) розмова, балачка, розмовляння, гутірка, гомінка, бесе[і]да. Вступить в -ду - зайти з ким у розмову, розмовитися з ким, розбалакатися з ким. Вести -ду - справляти балачку, провадити мову. Завязывается общая -да - починається загальна розмова;2) беседа. [Були у Грицька у беседі: чимало людей було і випили добре].* * *1) (разговор) розмо́ва, бе́сіда; бала́чка; диал. гуті́рка2) ( собеседование) бе́сіда3) (собрание, общество людей) диал. товари́ство; бе́сіда -
9 вечер
1) вечір (р. вечора), вечорина. Время под вечер - підвечір, підвечірок (р. -рка). Под вечер, к вечеру - над вечір, перед вечір, надвечори, напідвечір, проти вечора. Дело было к вечеру - було над вечір. Поздний вечер - пізні ляги. Каждый вечер - що-вечора, щовечір. В тот вечер - того вечора. Однажды вечером - одного вечора. Добрый вечер! - добривечір! Близиться, приблизиться к вечеру - вечоріти, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. См. Вечереть;2) (вечернее собрание) вечір. Относящийся к вечеру - вечоровий. Вечерова програма].* * *ве́чір, -чорака́ждый \вечер — щове́чора, щове́чір, ко́жного ве́чора
под \вечер — надве́чір, під ве́чір; надвечори́
-
10 внесение
внесення, занесення, впровадження, заведення. [Заплатити за внесення дров у хату. Внесення грошей]. Внесение новых условий в договор - впровадження (запровадження) нових умов до договору. Внесение в книги, списки - заведення (занесення) до книг; впис, вписування, заквитання. Внесение налога за что-л. - оплачення (оплата) чогось (ґрунту). Внесение доклада в собрание - подання доповіди до зборів. Внесение жалобы - занесення (подання) скарги.* * *Iвне́сення; зане́сення, заве́денняIIвне́сення -
11 диван
1) диван (р. -ну), канапа, (без спинки) (укритий подушками) тапчан, ослін (р. ослону). [У повітці приладновано великий турецький ослін з подушками (Л. Укр.)]. -чик - канапка, канапчик, тапчаник, тапчанчик;2) (совещ. собрание, при турецк. султане) діван (р. -на).* * *I( род мебели) дива́н, -а, кана́паII ист., лит.дива́н, -у -
12 дума
1) (мысль) дума [Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! (Шевч.)], гадка, погадка. Думать -му - думу гадати (думати). Без дум - бездумно. [Бездумно дивлячись у простір (Л. Укр.)]. Тяжёлые -мы - важкі думи. Тяжёлые -мы теснят меня - важкі думи обсідають мене;2) (собрание) дума. [Державна дума. Міська (городская) дума]. Здание городской думы - ратуша, ратуш (р. -шу) (м. р.), дума;3) (лир.-эпич. стих.) дума. [Українські історичні думи].* * *1) ( мысль) ду́ма, ду́мка, га́дка2) лит. ду́ма3) полит. ист. ду́ма -
13 избирательный
виборчий, обиральний. [Вселюдне право виборче (Єфр.). Виборча урна]. - ная борьба - виборча боротьба. -ные права - виборче право. -ный ценз - обиральний ценз. -ное собрание, -ный сейм - обиральне (виборче) зібрання, обиральний (виборчий) со[е]йм. [На обиральний сейм не прибув ні один великий пан з Руси (Куліш)].* * *1) ви́борчий, обира́льний\избирательныйое пра́во — ви́борче пра́во
2) спец. ви́бірний -
14 кагал
1) кагал (-лу);2) (шумное собрание) кагал (-лу), кагала (-ли), ярмарок (-рку).* * *ист., перен.кага́л, -у; (перен.: сборище) презр. збіго́висько, збіго́вище, збо́рисько; (перен.: шум, беспорядок) безла́ддя, га́лас, -у, гарми́дер, -у, розгардія́ш, -у -
15 конгресс
конгрес (-су); (съезд) з'їзд (-ду), (собрание) збори (-рів).* * *конгре́с, -у -
16 молитвенный
молитовний; (посвящённый молитве) молебний. [Всі стояли поважно, з молитовними очима (Н.-Лев.). На святий день, на великдень, або на которий празник роковий, на молебний, люди до церкви йдуть (Чуб. V)]. -ное настроение - молитовний настрій. [Замість молитовного настрою в душу впала скептична рефлексія (Крим.)]. -ный дом - см. Молельница. -ное собрание - молитовне зібрання.* * *1) церк. молито́вний2) перен. молито́вний; ( умоляющий) блага́льний3) ( набожный) побо́жний -
17 национальный
національний. [Національний гімн (Куліш). Національний убір (Н.-Лев.). Національна епопея (Крим.)]. -ный вопрос - національне питання, -на справа. [Боротьба на терені національного питання (М. Скрипн.)]. -ная гвардия - національна гвардія. -ный конвент - національний конвент, Конвент (-ту). -ное собрание - національні збори (-рів). -ное угнетение - національне пригноблення, -ний утиск (гніт).* * *націона́льний\национальныйое меньшинство́ — націона́льна ме́ншість
-
18 неорганизованно
нрч. незорганізовано, необ'єднано, незгуртовано; срв. Неорганизованный. -но вести собрание - незорганізовано (беспорядочно: безладно, без ладу) провадити збори. Идти -но - йти незорганізовано, (вразброд) йти врозтіч, (толпою, стадом) йти юрбою, йти табуном (отарою). [Шикуйтеся лавою, не йдіть юрбою (Київ)].* * *нареч.неорганізо́вано -
19 общий
1) (совместный) спільний, гуртовий, сукупний, (редко) єдиний. [Спільне володіння землею. Спільна кімната. Спільна мова. Гуртова праця. Моя земля сукупна з сестриною. Ідеал єдиного щастя (Єфр.)]. Общее собрание - спільне зібрання. Общими силами - спільно, гуртом. Общий стол (table d'hôt'e) - спільний обід (вечеря, сніданок). Общая собственность - спільна (гуртова, сукупна) власність;2) загальний, поспільний. -щее благо - загальне добро. -щий план работы - загальний план роботи. -щее предисловие - загальна передмова. -щее образование - загальна освіта. Общая печаль - поспільне горювання (Куліш). В общем - у цілому, взагалі, загалом, на загал. В общей сложности - загалом беручи. В общих чертах - загально. Общее место, выражение (в речи) - загальник. Общая сумма - загальна (ціла) сума, загал (р. загалу). Общий залог - загальний стан.* * *1) зага́льний2) (принадлежащий всем или нескольким; находящийся в совместном пользовании) спі́льний; (коллективный, совместный) гуртови́й -
20 отход
1) відхід (-ходу) [Відхід поїзда], відступ (-пу). Без -ду (не отходя) - не відходячи, безодхідно, без відступу. Стой тут без -ду - стій тут без відступу. На -де - на відході, на відхіднім. [Крикнув на відхіднім уже з вулиці (Франко)]. Отход души - схід душі. [Ударив тричі в старий дзвін на схід душі]. Больной на -де - х(в)орий конає, кінчається, на сході, на сконі. При -де почты - на відході пошти. Отход у маятника широк - відхил у маятника (у вагадла) широкий. Даваемый на -де - відхідний. [Обід відхідний];2) (конец) кінець (-нця). На -де - на кінці, на прикінці. Праздник на -де - празник, свято кінчається. Собрание в -де - збори кінчаються. На -де праздника (под конец) - наприкінці свята, празника, під (на) кінець свята;3) (отхожее место) - см. Отхожий.* * *1) відхі́д, -хо́ду; ( отплытие) відплиття́на отхо́де — (на исходе; при кончине) на відхо́ді
2) см. отходы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СОБРАНИЕ — СОБРАНИЕ, собрания, ср. 1. только ед. Действие по гл. собрать в 1, 2 и 3 знач. (канц.). По собрании всех сведений приступить к своду их. 2. Действие по гл. собраться в 1 знач.; заседание членов какой нибудь организации для обсуждения чего нибудь … Толковый словарь Ушакова
Собрание — (греч. Συνάντηση «Cинатистис») это совместное присутствие группы граждан в определенном месте для обсуждения разных тем или решения определённых проблем. Содержание 1 Организация 2 … Википедия
СОБРАНИЕ — 1) совместное присутствие людей, организационно не посторонних друг другу (члены одной организации, трудового коллектива и т.п.), в заранее определенном месте (помещении или на открытом воздухе) и времени для коллективного обсуждения какой либо… … Юридический словарь
собрание — Собор, сходка, сходбище, скопление, стечение, скопище, съезд, свидание, наплыв, конгресс, конференция, митинг, консилиум; совокупность, сумма. Ср. . .. См. общество, соединение … Словарь синонимов
СОБРАНИЕ — СОБРАНИЕ, собратель и пр. см. собирать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
собрание — СОБРАНИЕ, книжн., ирон. синклит, книжн., ирон. сонмище, устар. сходбище, разг., неодобр. сборище, разг. скопище СОБИРАТЬ/СОБРАТЬ, концентрировать/ сконцентрировать, скапливать/скопить, сосредотачивать/сосредоточить,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Собрание — см. Собрание (сход) граждан … Энциклопедия права
СОБРАНИЕ — СОБРАНИЕ, я, ср. 1. Совместное присутствие где н. членов коллектива для обсуждения, решения каких н. вопросов. Общее с. сотрудников. С. избирателей. Профсоюзное с. Выступить на собрании. 2. Название нек рых выборных учреждений. Законодательное с … Толковый словарь Ожегова
СОБРАНИЕ — акционеров. Жарг. мол. Шутл. Коллективное курение гашиша. Максимов, 395 … Большой словарь русских поговорок
собрание — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN meeting … Справочник технического переводчика
собрание — , ия, ср. Заседание членов какой л. организации, общества, учреждения для обсуждения, решения и т.п. каких л. вопросов. * Партийное собрание. Собрание членов партийной организации. ◘ Всякий раз, отправляясь на партийное собрание,… … Толковый словарь языка Совдепии
