Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

собаки

  • 1 набрасываться

    набросаться
    I. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;
    2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.
    II. Набрасываться, наброситься -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;
    2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].
    * * *
    I страд.
    1) накида́тися
    2) накида́тися, накреслюватися, -люється
    II несов.; сов. - набр`оситься
    1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)
    2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)

    \набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти

    3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся

    \набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́

    Русско-украинский словарь > набрасываться

  • 2 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 3 лаять

    гавкати, брехати, (лаймя лаять: о нескольк. собаках) валувати. [Мале щеня, та й те гавкає (Приказка). Тільки собаки надворі ще довго брехали (Н.-Лев.). Десь вовк у селі, бо так собаки валують (Черкащ.)].
    * * *
    1) ( издавать лай) га́вкати; бреха́ти (бре́ше); ( сильно) валува́ти, ґвалтува́ти
    2) (бранить, ругать) ла́яти, свари́ти

    Русско-украинский словарь > лаять

  • 4 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 5 нищий

    прлг.
    I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещё
    II. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещё
    II. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).
    II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещё
    I. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].
    * * *
    1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний

    \нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий

    2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник

    Русско-украинский словарь > нищий

  • 6 помесь

    1) (смесь животн. или веществ) мішанка, мішанина, мішаниця, переміш (-ши). [Це не чиста глина: переміш із піском];
    2) (самое животн. или человек: ублюдок болдырь) покруч (-чи и -ча), підтумок (-мка), переводня, (только челов.) мішанець (-нця), перевідник. [Чужинці варварської крови, усяка темношкура покруч (Л. Укр.). Тибетанці-мішанці монголів з індами (Кал.). То не справжній хорт, а покруч (підтумок, переводня)]. Помесь собаки с волком - покруч від собаки (пса) й вовка.
    * * *
    1) по́місь, -сі, по́круч, -і
    2) перен. по́місь; ( смесь) мішани́на

    Русско-украинский словарь > помесь

  • 7 Комкость

    1) грудковість;
    2) кімлястість (-ости). -сть лап (собаки) - цупкість лап (у собаки).

    Русско-украинский словарь > Комкость

  • 8 Локать

    лакивать, локнуть хлеп[б]тати (-п[б]чу, -п[б]чеш), хлеп[б]нути, (диал.) хльоп[б]тати, хльобнути, хлистати (хлищу, -щеш) и хлиськати (-каю, -єш), хлиснути, глохтати. [Не погане море, що собаки хлепчуть (Номис). Собаки хльопчуть воду (Харківщ.). Он-де кіт щось із глечика хлище (Козолеч.)].

    Русско-украинский словарь > Локать

  • 9 беситься

    1) казитися. [Собаки казяться не пивши]. С жиру -тся кто - обрік грає в кому, навісніє з розкошів хто;
    2) сатаніти, лютувати, бирсуватися. [Спершу кінь бирсується, а далі оговтається].
    * * *
    2) ( неистовствовать) скажені́ти, шалені́ти, навісні́ти, шалі́ти, лютува́ти, люти́тися; сатані́ти
    3) ( резвиться) дурі́ти, кази́тися

    Русско-украинский словарь > беситься

  • 10 ворчать

    1) бурчати - см. Брюзжать;
    2) гарчати, воркота[і]ти, муркати, мурчати. [Собаки гарчать. Кіт воркоче, муркає, мурчить].
    * * *
    1) ( о животных) гарча́ти; (о кошке и пр.) мурча́ти, муркота́ти, муркоті́ти, му́ркати, вуркота́ти, вуркоті́ти
    2) ( о человеке) бурча́ти, буркота́ти, буркоті́ти; гари́кати, воркота́ти, воркоті́ти, вуркота́ти, вуркоті́ти

    Русско-украинский словарь > ворчать

  • 11 дверь

    двері (р. -рей). Дверь с парадн., с заднего хода - двері напередні, затильні (задні, чорні). Дверь в сени - сінешні двері. Дверь одностворчатая, двустворчатая - двері одинарні, двійчасті, двойчаті, на дві половині. Дверь опускная - ляда. Дверь маленькая - дверці, дверки, дверцята, дверчата. Под дверью - (по-)під дверима. У дверей - коло дверей, (снаружи) одвір. [Станьте одвір, щоб лихі собаки не повтікали (Куліш)]. При закрытых дверях - за зачиненими дверима, (часто, хоть неточно) неприлюдно; при откр. дверях - прилюдно, привселюдно. [Його судитимуть прилюдно].
    * * *
    две́рі, -ре́й

    \дверь в \дверь — две́рі навпро́ти (напро́ти) двере́й

    Русско-украинский словарь > дверь

  • 12 детёныш

    маля (р. -ляти), (сосущий матку) сосунець (р. -нця), сосунок (р. -нка). Детёныш у птиц - пискля (р. -яти), голуцванок, голопупок. Детёныш: белки - більченя; волка - вовченя, (постарше) вовчук; лисицы - лисеня, лисича (р. -чати), лисиченя, лисенятко, лисиччук; медведя - ведмедча (р. -чати), ведмедчук; сурка - бабача (р. -чати); оленя - оленя; льва - левеня; кошки - кот[ш]еня, киценя, киценятко; собаки - цуценя; ласточки - ластів'я (р. -в'яти), ластівеня; орла - орля; дятла - ятлиня; черепахи - черепашеня; гадюки - гадюченя и т. д.
    * * *
    маля́, -ля́ти; маленя́, -ня́ти, дитинча́, -ча́ти, дитиня

    Русско-украинский словарь > детёныш

  • 13 дохнуть

    I. дихнути, дхнути, тхнути, сапнути. [Д(и)хнути мені не дає: роби та й роби (М. Вовч.). Мов смертю на нього сапнуло, за шкуру снігом мов сипнуло (Греб.)]. Дохнуть ртом на кого, на что - хук[х]нути, (несов. хухати). [Хухнула на скло, щоб крига розтала].
    II. издохнуть дохнути, здохнути; (о мног.) поздихати, виздихати. [Бодай тії собаки ваші виздихали!]; (о домашнем скоте) гинути, згинути, пропадати (падати), пропасти. [Зозуляста курка вночі пропала].
    * * *
    I д`охнуть
    до́хнути
    II дохн`уть
    1) дихну́ти; ( согревая) ху́кнути, ху́хнути
    2) ( повеять) подихну́ти, дихну́ти

    Русско-украинский словарь > дохнуть

  • 14 дружно

    1) приязно, по-приятельському, по-приятельськи, дружно. [З ним я жив дружно]; (согласно) злагідливо, злагідно, згідно. [Злагідно живуть собі з жінкою. Весна йде згідно];
    2) дружно, разом, враз [Дружно йдуть воли. Тягніть разом (враз)], одностайно. [Собаки одностайно кинулися на нього (Коц.)].
    * * *
    нареч.
    дру́жно; ( вместе) односта́йно, ра́зом

    Русско-украинский словарь > дружно

  • 15 залаять

    1) загавкати, забрехати, (однокр.) гавкнути, брехнути; (затявкать) задзявкати, дзявкнути; (усиленно) загавкотіти, (сильно и неистово) завалувати. [Надворі загавкали собаки (Н.-Лев.). Отже собака забрехала (Квітка). Жадна собака не гавкнула на його (Крим.) Бісова собачня донюхалась і загавкотіла (Стор.)];
    2) (осыпать бранью кого) залаяти, облаяти кого. [Запізнилась, посатаніла… залаяла Енея так… (Котл.)].
    * * *
    зага́вкати, однокр. га́вкнути; забреха́ти, -бре́ше; ( сильно) завалува́ти, -лу́ють, заґвалтува́ти, -ту́ють

    Русско-украинский словарь > залаять

  • 16 затаскивать

    затащить кого, что куда
    I. затягати, затягти, заволікати, заволокти, затаскувати, затаскати, затирювати, затирити, сов. затарабанити, затарганити, заперти, (вульг. задеть) забухторити, (о мног.) позатягати, позаволікати и т. д. кого, що куди. [Козаченька вбито, затягнено в жито (Пісня). Собаки вже десь і ягня затаскали (Мнж.). Коні як поперли сани, то й не знаю, куди-б заперли, якби люди не зупинили (Сл. Гр.)]. Затащённый - затягнений, заволочений, затасканий и т. д. -ться - затягатися, затягтися, заволікатися, заволоктися, затаскуватися, затаскатися, бути затягненим, заволоченим, затасканим и т. д., (забресть) заплентатися куди.
    II. Затаскивать, затаскать (одёжу) - затягувати, затягати, затаскувати, затаскати, заношувати, заносити, завожувати, завозити (одежу); срвн. ещё Занашивать. Затасканный - затяганий, затасканий, заношений, завожений. -ная мысль, -ное выражение - затягана (заношена) думка, затяганий (заяложений) вислов, (гал.) утертий, оклепаний вислов. -ться - затягуватися, затягатися, затаскуватися, затаскатися и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - затаскать
    1) (истрёпывать, изнашивать) зата́скувати, затаска́ти и мног. позата́скувати, сов. затяга́ти; зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш; ( загрязнять) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш
    2) (перен.: опошлять) заяло́жувати, заяло́зити
    3) (сов.: измучить, таская из одного места в другое) затяга́ти
    II несов.; сов. - затащ`ить
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (уносить куда-л. далеко) зата́скувати, затаска́ти и мног. позата́скувати, сов. запе́рти, -пру́, -пре́ш

    Русско-украинский словарь > затаскивать

  • 17 злой

    Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];
    2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.
    3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.
    * * *
    злий; ( недобрый) лихи́й; ( злобный) злі́сний, злосли́вий, злости́вий, злісли́вий: ( сердитый) серди́тий; (жестокий, лютый) лю́тий; ( свирепый) мордо́ваний

    Русско-украинский словарь > злой

  • 18 изголодаться

    зголодніти, виголодатися, зголодатися. [Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (Коцюб.)]. Изголодавшийся - зголоднілий, виголоджений, зголоджений. [Зголоднілий чоловік і в собаки ладен кістку видерти (Київщ.). Іде годувати діток своїх зголоджених (Федьк.)].
    * * *
    зголодні́ти, ви́голодатися, ви́голодуватися, -дуюся, -дуєшся

    Русско-украинский словарь > изголодаться

  • 19 коготь

    1) кіготь (-гтя), (ув. кігтяка), пазур (-ра), драпець (-пця), (хищной птицы также) шпоня, (задний на лапе у собаки) котик. [Змордована душа билася, як пташка в кігтях у кішки (Грінч.). Парубка гріх пазурами за серце вхопив (Дніпр. Ч.). Кіт мене подрапав своїми драпцями (Звиног.)]. -ти орла, льва - кігті (пазурі) (в) орла (орлові, орлячі, орлині), (в) лева (левові, лев'ячі, левині). В -тях капитализма - в пазурах (у) капіталізму. Удар -тями - удар кігтями, пазурами. Острить -ти на кого - гострити кігті на кого. [На неї уже давно чорти кігті гострять (Сл. Гр.)]. Вонзить -ти в кого, схватить -тями кого - уп'ястися кігтями (пазурами) в кого, с[в]хопити кігтями (пазурами), запазурити кого. [Тепер вони мене зовсім запазурять (Канівщ.)]. Держать кого в -тях (перен.) - тримати кого в шорах. Попасть в -ти кому - попастися кому в кігті, в пазурі. Не имеющий -тей - безпазурий:
    2) (у багра и т. п.) гак (-ка), крюк;
    3) когти (снаряд) - кігті (-тів) (залізні).
    * * *
    1) кіготь, -гтя, па́зур, дря́пець, -пця
    2)

    ко́гти — (мн.: о приспособлении) кігті, -тів, кі́шки, -шок

    Русско-украинский словарь > коготь

  • 20 комично

    комічно, ко[у]медно, по-кумедному, срвн. Комически. [Жовті вуса у нього кумедно стирчали, як у собаки (Коцюб.). Одразу мені замість страху зробилося комічно (Крим.). В їх якось по-кумедному говорять, бо все: кажу, носю, люблю (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    комі́чно; куме́дно

    Русско-украинский словарь > комично

Страницы

См. также в других словарях:

  • СОБАКИ — домашние, млекопитающие семейства волчьих. Произошли от волка. Начало одомашнивания собак относится к мезолиту. Св. 400 пород: распространены повсеместно. Наука о собаках кинология. * * * СОБАКИ домашние (Canis Familiaris), млекопитающие… …   Энциклопедический словарь

  • СОБАКИ — СОБАКИ. Имеется более 300 пород собак, разнообразных по своим признакам, свойствам и характеру применения. По характеру использования собак делят на охотничьих, служебных и декоративных. Охотничьи собаки (лайки, борзые, гончие, норные, легавые,… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • Собаки — Собаки, вы хотите жить вечно? Собаки, вы хотите жить вечно? Hunde, wollt ihr ewig leben Жанр военный драма …   Википедия

  • СОБАКИ — домашние млекопитающие семейства волчьих. Произошли от волка. Начало одомашнивания собак относится к мезолиту. Св. 400 пород: распространены повсеместно. Наука о собаках кинология …   Большой Энциклопедический словарь

  • собаки — быстроногие (Гумилев); неугомонные (Терпигорев) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913 …   Словарь эпитетов

  • Собаки —         домашние (Canis lupus f. familiaris), млекопитающие семейства псовых. Распространены по всему земному шару. Произошли от волка. Одомашнены, по видимому, в мезолите (каменный век, 13–7 е тыс. до н. э.). В процессе одомашнивания и… …   Большая советская энциклопедия

  • Собаки — Кроме домашних С. (Canis familiaris L.), к которым относится эта статья, название С. прилагается к ряду диких видов рода Canis, находящихся в различных степенях родства друг с другом, и к некоторым представителям других родов семейства собачьих… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Собаки* — Кроме домашних С. (Canis familiaris L.), к которым относится эта статья, название С. прилагается к ряду диких видов рода Canis, находящихся в различных степенях родства друг с другом, и к некоторым представителям других родов семейства собачьих… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • СОБАКИ —     Если во сне вы заводите себе собаку – это предвещает разногласие с мужем в реальной жизни. Видеть щенка, оставляющего за собой лужицы по всей квартире, – взвалите на себя лишние заботы, за что вам даже спасибо не скажут. Играть с собакой –… …   Сонник Мельникова

  • СОБАКИ — по роду использования бывают служебные, охотничьи и комнатные. Служебные С. делятся на пастушьи, сторожевые, упряжные, военные и т. п.; охотничьи на легавых, гончих, борзых и т. д. К породам, полезным в с. х ве, относятся лайки, пастушьи собаки… …   Сельскохозяйственный словарь-справочник

  • собаки — šuniniai statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas šeima apibrėžtis Šeimoje 11 genčių. Kūno ilgis – 40 160 cm. atitikmenys: lot. Canidae angl. canids; dogs; dogs and allies vok. Hunde; Hundeartige; hundeartige Raubtiere rus. волки;… …   Žinduolių pavadinimų žodynas

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»