Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

снять+-у+с+кого

  • 1 личина

    1) (в прям. и перен. знач.) личина, машкара; срв. Маска. Под -ною добродетели - під личиною (під машкарою) доброчесности. Снять, сорвать с кого -ну - зняти, зірвати личину (машкару) з кого, здемаскувати кого;
    2) (наружная накладка на замок) наличник, наличчя (-ччя);
    3) (залупина на коже) задирка.
    * * *
    1) ( маска), прен. личи́на, машкара́

    Русско-украинский словарь > личина

  • 2 допрос

    допит. [Пішло слідство, допити та передопити (Грінч.)]. Снимать, снять допрос с кого - допитувати (допитати) кого, вчиняти (вчинити) допит кому. Подвергнуть допросу - взяти на допит. [За скриньку сю взяли мене на допит (Самійл.)].
    * * *
    юр.
    до́пит, -у; ви́пит, -у

    Русско-украинский словарь > допрос

  • 3 кандалы

    1) кайдани (-нів) (в прям. и перен. знач.), соб. кайдання, диал. кайданиці (-ниць) (Шух.), ум. кайданики, кайданочки (-чків), соб. кайданнячко; заліза (иногда залізо, соб. заліззя), закови (-вів), (путы) пута (р. пут). [Угору руки підіймали, кайданами забряжчали (АД. І.). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Шевч.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). Нудився наш Левко у залізах, сидячи в холодній (Квітка). Бути-ж мені у неволі, у залізі, у заковах (Пісня)]. -лы ручные, ножные - кайдани на руки, на ноги или ручані, ножані кайдани. -лы ручные - (зап.) кайданки (-нок) (Голов.). -лы замочные, глухие - кайдани замикані, кайдани заклепані. Забить в -лы кого - забити, закувати и закути в кайдани кого, у заліза взяти кого. Заковывать в -лы - заковувати, кувати в кайдани, в заліза кого. Надеть -лы на кого - кайдани надіти на кого, у заліза, у кайдани узяти кого. [Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре (Федьк.)]. Налагать -лы на кого - в кайдани кувати кого, накладати заліза на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік (Тобіл.)]. Попасть в -лы - впасти в кайдани. Отбить -лы (снять самовольно) - розбити кайдани. Снять -лы - зняти кайдани з кого. [Не міг зняти кайдани важкі (Ворон.)]. Думу в -лы не забьёшь - думку в кайдани не закуєш;
    2) (тяжкая обязанность) неволя, ярмо, кормига.
    * * *
    кайда́ни, -нів

    Русско-украинский словарь > кандалы

  • 4 притеснять

    притеснить
    1) что, кого к чему - притискати, притис(ну)ти, (припирать) припирати, приперти що, кого до чого; см. Притискивать, Прижимать. Неприятеля -ли к реке - ворога приперли до річки;
    2) кого (угнетать) - пригноблювати и пригнобляти, гнобити, пригнобити, утискати и утискувати, утиснути, притис(ну)ти, стискати, стис(ну)ти кого, (утеснять) утісняти, тіснити и тиснути, утіснити, гнітити, пригнічувати, пригнітити кого, налягати, налягти на кого, нас і насідати, насісти на кого або кого, пристязати, прис(у)тяжити, прикручувати, прикрутити кого; срв. Угнетать, Прижимать. [Треба було панам польським не дозволяти гнобити український народ (Загірн.). Тіснять убогого (Еккл.). Міщан стискала шляхта по городах (Куліш). Він ніколи не утискав Макара (Єфр.). Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого (Номис). Один одного їсть один одного насідає (Мирн.), Дуже присутяжив людей (Грінч.)]. Притеснённый -
    1) притиснений и притиснутий, припертий до чого;
    2) пригноблений, утиснений и утиснутий, пригнічений від кого. -ная нация - пригноблена нація. -ться -
    1) притискатися, бути притисненим и притиснутим;
    2) пригноблюватися и пригноблятися, утискуватися и утискатися, утіснятися, гнітитися, пригнічуватися, бути пригнобленим, утисненим, гпригніченим від кого.
    * * *
    несов.; сов. - притесн`ить
    гноби́ти и пригно́блювати, пригноби́ти, ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, утісня́ти, утісни́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский словарь > притеснять

  • 5 квартира

    1) см. Жилище;
    2) (нанятое помещение) квартира, кватира, (зап.) помешкання (ср. р.), мешкання, (помещение) приміщення. [Що ж ви, панно, в кватирі живете, а грошей не платите вже другий місяць? (Грінч.). Вступив до своєї маленької кватири (Крим.). Перенісся на инше помешкання, наняв два покої кухнею (Франко). І наняли собі таке мешкання, щоб так як слід приятелів приймати (Куліш)]. -ра с пансионом - квартира з удержанням, з харчами (харчею), (одна комната) станція. [У тієї Пйотрової поставила Антося на станцію (Свидн.). Приїхали до Київа, стали на станції (Н.-Лев.)]. Общая -ра (общежитие) - житлогурток (-тка), житлогурт (-ту), гуртожит (-ту), гуртожиток (-тка). Снимать, снять -ру - наймати, на(й)няти, винаймати, винайняти квартиру (помешкання), закватирувати, замешкати, стати на квартиру де, у кого. [Закватирував у попа (Кон.)]. Расположиться на -ры (о войске) - постоєм стати, закватирувати де. Сдать -ру кому - наняти квартиру (помешкання, мешкання) кому, пустити (при(й)няти) на квартиру (в комірне) кого. Сдать -ру кому в своём помещении - пустити (при(й)няти) до себе в комірне (в сусіди) кого, (с пансионом) узяти кого на станцію (на квартиру з удержанням). Очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання, приміщення). Переменить -ру - перейти на иншу квартиру (в инше помешкання). Отдаётся меблированная -ра - наймається квартира (помешкання, приміщення) з меблями (умебльована квартира, -не помешкання). Временная -ра - тимчасова, квартира, -ве помешкання. Жить в наёмной -ре - жити (мешкати) в найманій квартирі (помешканні), жити в комірнім, у сусідах. Совместная -ра - спільна квартира (помешкання). Жить в совместной -ре - жити (мешкати) спільно з ким, у посполі. [Ще й нажилася в комірнім: викидав Тимоха з подвір'я, і вона найняла собі хатину в посполі, так і жила (Свидн.)]. Главная -ра, воен. - головна квартира. Стоять на зимних -рах (о войске) - стояти на зимових квартирах, зимувати.
    * * *
    кварти́ра, поме́шкання; квати́ра, ха́та

    Русско-украинский словарь > квартира

  • 6 кожа

    1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;
    2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.
    * * *
    1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

    из ко́жи [вон] лезть — перен. із шку́ри лізти (вила́зити, рва́тися, вибива́тися, пну́тися)

    2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

    Русско-украинский словарь > кожа

  • 7 мель

    мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).
    * * *
    мілина́, міли́зна, мілке́, -ого; обміль, -лі

    Русско-украинский словарь > мель

  • 8 мерка

    1) см. Меряние;
    2) мірка, міра; (у портных, сапожников ещё) змірок (-рка). [Естетична мірка була-б тільки частковою міркою (Єфр.). Я тобі без змірка чобіт пошию (Короленко)]. Снимать, снять -ку - брати, взяти міру (мірку), здіймати, зняти змірок з кого. [Соломон - із мене ростом, беріть з мене міру (Рудан.). Майстер здійме змірок (Короленко)]. По -ке - до міри. [Зачав робити корабель, сказано, щоб усе до міри було (Рудан.). Оті вікна пороблено до однієї міри (Лубенщ.)]. Всё ставить под одну -ку - прикладати до всього однакову мірку. Подойти под -ку (под меру) (о рекрутах) - підійти під мірку;
    3) см. Мера 3.
    * * *
    1) мі́рка
    2) см. мера 3)

    Русско-украинский словарь > мерка

См. также в других словарях:

  • Снять скальп с кого-то — купить у какого то игрока задешево и продать ему же задорого внутри дня …   Русский биржевой жаргон

  • СНЯТЬ — сниму, снимешь, и (простореч.) сыму, сымешь (формы от неупотр. глаг. съять), прош. снял, сняла, сняло и (простореч.) сняло, сняли, сов. (к снимать). 1. кого что с кого чего. Взяв, достать сверху и переместить вниз. Снять книгу с верхней полки.… …   Толковый словарь Ушакова

  • снять — сниму, снимешь; снял, сняла, сняло; снятый; нят, а, о; св. 1. что. Достать, взять, убрать, отделить находящееся сверху, на поверхности чего л. или где л. укреплённое, приделанное и т.п. С. пальто с вешалки. С. паутину со стены. С. чайник с огня.… …   Энциклопедический словарь

  • снять — сниму/, сни/мешь; сня/л, сняла/, сня/ло; сня/тый; нят, а/, о; св. см. тж. снимать, сниматься, снятие, снимание, снимок …   Словарь многих выражений

  • снять — сниму, снимешь; прош. снял, ла, сняло; прич. страд. прош. снятый, снят, а, о; сов., перех. (несов. снимать). 1. Достать, взять сверху или с поверхности чего л. Снять книгу с полки. Снять пальто с вешалки. Снять телефонную трубку. □ [Дед] сел за… …   Малый академический словарь

  • Снять голову — СНИМАТЬ ГОЛОВУ с кого, кому. СНЯТЬ ГОЛОВУ с кого, кому. Экспрес. 1. Разг. Строго наказывать кого либо за что либо. Так что если крыши не будет через десять, уже, считай, через девять дней, мне голову снимут. Сколько раз уж снимали голову?… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Снять личину — СНИМАТЬ ЛИЧИНУ с кого. СНЯТЬ ЛИЧИНУ с кого. Книжн. Разоблачать кого либо, открывая истинную (неприглядную) сущность кого либо; срывать маску. [Чистосердов:] Но слава богу, что Щепетильник стал сюда жаловать: Он со всякого лукавца снимает личину и …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Снять покров — СНИМАТЬ ПОКРОВ с кого, с чего. СНЯТЬ ПОКРОВ с кого, с чего. Книжн. Экспрес. Показывать, обнажать истинную сущность кого либо или чего либо …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Снять стружку — СНИМАТЬ СТРУЖКУ с кого. СНЯТЬ СТРУЖКУ с кого. Прост. Ирон. Отчитывать, критиковать, ругать кого либо. Сержант Железкин… сидел в углу. При появлении Мочалова он встал, сердце у него упало: «Ну всё. Сейчас «стружку» снимать будет», уныло подумал… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • СНЯТЬ — СНЯТЬ, сниму, снимешь; снял, сняла, сняло; снятый (снят, снята, снято); совер. 1. кого (что). Достать, взять, убрать, отделить находящееся сверху, на поверхности или где н. укреплённое. С. картину со стены. С. скатерть. С. крышку с кастрюли. С.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Снять с кого шапку. — (а с женщины платок: опозорить). См. КАРА ПРИЗНАНИЕ ПОКОРНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»