снопов

нав'язати снопів.

(снопов) копа (р. мн. кіп), (половинная) полукіпок (-пка), (четвертная) (с)кладня, коп'як, копак, коп'ячок (-чка), п'ятнадцятка, (зап. ещё) кланя ум. кіпка, кіпонька, кіпочка; (сена) копиця, ум. копичка. [Жито жали, в копи клали (Шевч.). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали (Шевч.)]. Складывать в -пны - (снопы) складати, класти в копи; (сено) класти в копиці, копити, копичити. Собрать в -пны - скласти в копи, покопити. [Покосили, погребли, а покопити - ні (Мнж.)]. Ряд -пён хлеба в поле - стайка. Волосы -пной - чуб копицею.

* * *

1) ( снопов хлеба) копа́; диал. кла́ня

2) (сена, перен.) копи́ця

(снопов) накласти (в) копи, накопити (снопів), (сена) нагромадити (накласти) в копиці, накопичити (сіна).

жёрдочка жердка, жердина, ворина, ум. жердочка, жердинка, воринка, вориночка, соб. жердя (р. -дя), вір'я (р. -р'я); (хворостина) ломака, друк; (для придавливания снопов на возу) рубель (р. -бля).

* * *

- сноповязальщица

- сноповязальщица

1) віз (р. воза), (ум.) возик, візок (р. візка); (на железн. ходу с кузовом) васаг, васага (ж. р.); (решетчатый воз, для возки снопов, сена) драбинястий віз, драбиняк, літерний віз, літерняк; (большой воз для пары волов) паровиця; (чумацкий в.) мажа, мажара; (длинный татарский) гарба; (пастуший для перевозки припасов) котига. Воз, нагруженный кладью - хура. Небольшой воз сена, соломы, дров - настрямок, острямок (р. -мка);

2) (созвездие Больш. Медведицы) Віз.

* * *

возіння, воження. -ка снопов с пола и время этой возки - возовиця (также о сене), коповіз (р. -возу, м. р.) коповозиця.

* * *

гніт (р. гніту), пригніт, тиск, утиск; гнобительство, утисництво; (дубинка-прижим на возе сена) - рубель (р. рубля).

* * *

1) (тяжесть, груз) гніт, -у; (для прижимания сена, снопов на возах) рубе́ль, -бля́

2) ( пресс) техн. гніт, -а

3) ( угнетение) гніт, -у, гно́блення; ( притеснение) у́тиски, -ків, у́тиск, -у

чулок сетей, кружев) доплітання, (снопов и т. п.) дов'язування.

* * *

(жму жмут)

I. 1) тиснути, тискати, стискати, душити, давити. [З усіх боків тиснуть (давлять, душать) мене - ніяк не вийду з юрби. Міцно (щиро) стискаю вашу руку. Самого наче хто за серце тисне]; (об обуви, платье и т. д.: трудить) муляти, мулити, трудити, гризти. [Чобіт муляє (мулить) ногу. Подушка мулить в голову. Посторонки муляли (коням) по голій чорній шкурі. Мені трудить ногу. Комір душить (давить) (в) шию]; (выжимать, выдавливать) чавити, душити, віддушувати, давити, бити, прасувати. [Чавити (душити) сік з винограду. Бити олію. Прасувати (віддушувати) сир]. Жать масло (школьн. игра) - бити масло, олію. Жатый - душений, давлений, чавлений, прасований. [Душена цитрина. Чавлені сливи. Прасований (віддушений) сир]; (прижимать) тиснути, тулити, горнути, пригортати кого, що до чого. [До серденька пригортає (тулить)];

2) кого-либо (теснить, принуждать к отступлению) - тиснути кого. [Чи не той-то козак Нечай, що ляшеньків тисне?];

3) жать кого-либо (притеснять) - давити кого, душити, тиснути, (угнетать) гнобити (-блю, -биш). [Давила нас недоля. Ляхи та недоляшки душили Україну (Кул.)].

II. Жать (жну, жнут) - жати (жну, жнеш) що. [Пора, мати, жито жати - колос похилився]. Начинать жать, приступать к жатве (род обряда) - зажинати, сов. зажати. См. Жатва I. Жать за долг - віджинати, сов., віджати. [Ваші двацять копійок я вам відіжну]. Жать, получая плату натурою, известное колич. снопов - жати за сніп (за восьмий, за десятий сніп). Жатый - жатий.

* * *

1) (сдавливать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, -кую, -куєш, жа́ти (жму, жмеш); (об обуви, одежде) му́ляти, му́лити, диал. труди́ти, -дить

2) ( выжимать) чави́ти, -влю, -виш, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати, -люю, -люеш, виду́шувати, -шую, -шуєш

3) (заставлять отступать; теснить) ти́снути, жа́ти

4) спорт. підійма́ти

5) (усиленно, с азартом делать что-л.) жа́ти

1) машина. -на ветровая, водяная, конная, паровая, ручная - машина вітрова (вітряна), водяна, кінна, парова, ручна. -на адская - пекельна (вибухова) машина. -на динамо-электрическая, динамо -на - динамо-машина, динамо-електрична машина, динамо (неполносклон.; твор. -мом). -на жатвенная - жатна машина, жатка, саможатка, жачка, жниварка, (пров.) жалка, женничка, (шутл.) чубогрійка, лобогрійка. -на жнее- сноповязальная - снопов'язка. -на землечерпательная - землечерпальна машина, землечерпалка, землечерпниця. -на камнедробильная - каменодробарка. -на молотильная - см. Молотилка. -на моечная (промывная), мяльная - машина мийна (мийниця), м'яльна (м'ялка). -на низкого давления - машина низького тиску. -на пишущая - друкарська машинка, самописка, скорописка. -на подъёмная, пожарная - машина підіймальна, (для установки в вертикальном положении) зводова, пожежна. -на простого действия - машина простого чину, проста машина. -на ротационная - ротаційна машина. -на сенокосильная - косарка, самокоска. -на скоропечатная, сортировальная - машина скора друкарська, сортувальна (сортувалка). -на для стирки (прачешная) - пральна машина. -на счётная - рахувальна машина. -на швейная - кравецька (швальна) машина. [Не було в мене сили повернути колесо кравецької машини (Кониськ.)]. Приводить, привести -ну в действие, пускать, пустить -ну в ход - пускати, пустити машину (в рух), запускати, запустити машину, ставити, поставити машину на роботу. Разбирать, разобрать -ну - розбирати, розібрати, розкладати, роз(і)класти машину. Собирать, собрать -ну - складати, скласти машину;

2) (в просторечии: о локомотиве, поезде, велосипеде и т. п.) машина.

* * *

молачивать молотити; (южн.: лошадьми, волами) гарманувати, гарманити, (о лошадях) в гармані ходити. [Молотили так, як у нас на степах, - волами, себ-то гарманували (Л. Укр.). Цих коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять (Сл. Гр.)]. -тить не развязывая снопов - молотити в околіт, на кулі молотити; срв. Обмолачивать. На обухе рожь -тить - на припічку жито сіяти ще й молотити. Молоченный - молочений, гарманований, гарманений.

* * *

навить

1) (наматывать что на что) навивати, навити и навинути, намотувати, намотати, накручувати, накрутити, сотати, насотати, (о мног.) понавивати, понамотувати, понакручувати що на що. [Основа приготовлена, починає ткач навивати її на верстат (Мат. Укр. Етн. III)]. -вать шёлк на мотушку - навивати (намотувати, накручувати, сотати) шовк на витушку;

2) что чем - перевивати, перевити, переплітати, переплести що чим;

3) (вплетать кончик) навивати, навити, наточувати, наточити. -вей арапник - заплети гарапника (гарапія);

4) (наготовлять витьём) навивати, навити, накручувати, накрутити, наплітати, наплести, (о мног.) понавивати, понакручувати, понаплітати чого. -вить венков - навити (наплести, понавивати, понаплітати) вінків;

5) (накладывать вилами сено, солому) накладати, накласти (сіно, солому). -вить воз сена, -вить телегу сеном - накласти (напиряти) віз сіна, накласти віз сіном. Этого и на воз не -вьёшь (много брани) - цього й волами не вивезеш. Навитый -

1) навитий, навинутий, намотаний, накручений, насотаний, понавиваний и т. п.;

2) перевитий, переплетений;

3) навитий, наточений;

4) навитий, накручений, наплетений, понакручуваний и т. п.;

5) накладений. -ться - навиватися, навитися, понавиватися; бути навиваним, навитим, понавиваним и т. п. На телегу -вается по сотне снопов - на віз накладається (шнурується) з сотню снопів.

* * *

несов.; сов. - нав`ить

1) навива́ти, нави́ти, -в'ю́, -в'є́ш; ( накручивать) накру́чувати, накрутити, -кручу́, -кру́тиш и мног. понакру́чувати; ( наматывать) намо́тувати, намота́ти и мног. понамо́тувати

2) ( завивать волосы) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати

3) ( укладывать на воз) накладати, накла́сти, -кладу́, -кладе́ш

4) (наносить снегу, сугробы) навіва́ти и наві́ювати, -ві́ює, наві́яти и мног. понавіва́ти, нано́сити, нанести́ и мног. понано́сити