сник

-гурка базіка (общ.), базікало (м. и ср.), язикатий (ж. р. -та), балаклій, балакайло, (м. и ср.), балясник, -ниця, баляндрасник, -ниця.

* * *

покликач, герольд.

* * *

зоол. буровісник.

* * *

-ница завидник, завидниця, завида (общ. р.), завидько, зависник, зависниця, заздрісник, -ниця.

* * *

-лица, Заводохозяин, -зяйка власник, -ниця, хазяїн, -зяйка виробні (заводу), заводовласник, -ниця.

* * *

-чица

1) см. Заводовладелец;

2) см. Зачинщик.

* * *

(временно замен. кого) заступник, замісник, намісник, (временный) наказний; (преемник) наступник. [Заступник голови. Наказний отаман].

* * *

1) (капустн. огород) капусник, капустяник (-ка);

2) (пирог с капустой) пиріг з капустою;

3) (огородник или продав. капусты, любитель) капусник;

4) (капустная тля) попільниця, попільнуха.

* * *

1) ( огород) капу́сник

2) энтом. капусник

3) ( род щей) диал. капусня́к, -у; ( пирог) пирі́г з капу́стою

4) ( вечеринка) капу́сник

Квартирохозяин квартировласник, хазяїн квартири.

* * *

Кусочек

1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];

2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;

3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];

4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;

5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].

* * *

1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка

2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у

-ница

1) пестій, -стійка;

2) (льстец) облесник, -ниця, улесник, -ниця, лестун, -туха, лизун, -зуха, підлиза (общ. р.), підлизник, -ниця, підлесник, -ниця, лабузник, -ниця.

* * *

-тивец лестивець (-вця), лестун (-на), підлесник, облесник, улесник, лесник, (зап.) підхлібець (-бця), (хвалитель) хвалій (-лія). [Вони лестивцями зробились (Куліш). А ви, облесники, лакузи, лицеміри! (Ворон.). Не слухай мову хвалія того! (Крим.)].

* * *

церк. намісник, заступник, екзарх, вікарій (-рія).

* * *

-ница

1) см. Предвестник, -ница;

2) см. Предвещатель, -ница.

* * *

провісник, віщун, віщуватий (-того); метеор. завбачник (-ка). -ница - провісниця, віщунка, віщуха, віщувата (-тої); метеор. завбачниця (-ці).

* * *

1) віщу́н, -а, прові́сник

2) метеор. завба́чник

(прельщающий собой) принадник, привабник, (искуситель) спокусник, перелесник (-ка), (соблазнитель) баламут (-та), баламута (-ти), зводитель.

* * *