-
21 hear
v (past і p.p. heard)1) чути, почути2) чути, мати слух3) слухати, вислуховувати4) слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій тощо)6) юр. розглядати (слухати) справу7) довідатися, дізнатися, почутиyou will hear about (of) this later — а) вам за це ще дістанеться; б) ви будете віддячені за це
* * *v( heard)1) чути, почути; чути, мати слух2) слухати; слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій); cл. питати, опитувати3) заслухати офіційно або привселюдно; вислухати ( свідка); юp. слухати, розбирати справу ( на судовому засіданні)4) довідатися; ( from) отримати звістку, повідомлення5) погодитися на, почути ( прохання) -
22 hearing
n1) слух2) межа чутностіto be within (out of) hearing — бути в межах (за межами) чутності
in smb.'s hearing — у присутності когось
3) слухання, вислуховування4) юр. слухання справи; допит (у суді)preliminary hearing — попереднє слідство; попередній допит
5) pl протоколи засідань (урядових та інших комісій США)6) слухання відправи в церкві7) звістка, чутка, поговір8) розм. прочухан* * *n1) слух3) слухання, вислуховування; юp. слухання справи; допит ( у суді)4) pl протоколи засідань ( урядових комісій)5) слухання, прослуховування (лекції, виступу); дiaл. слухання богослужіння в церкві6) звістка, чутка, поголоска7) дiaл. прочухан -
23 hoarse
adj1) хрипкий; охриплий; сиплий2) грубий, різкий, неприємний; що ріже слух* * *[hxːs]aхрипкий, сиплий; захриплий; грубий, різкий, неприємний, який ріже слух -
24 keen
1. n ірл.плач, голосіння (тужіння) за небіжчиком (в Ірландії)2. adj1) гострий; з гострим лезом2) гострий (на смак); пікантний; пряний3) різкий, пронизливий, сильний (про вітер тощо)keen hunger — сильний (нестерпний) голод
4) тонкий, гострий (про слух тощо); що гостро сприймає5) глибокий6) інтенсивний, напружений7) їдкий, ущипливий, уїдливий; дошкульний, колючий8) пристрасний, допитливий; проникливий, кмітливий; ревний9) палкий, енергійний, заповзятливийto be keen on smth. — палко захоплюватися чимсь; дуже любити щось
keen as mustard — надзвичайно зацікавлений; сповнений ентузіазму
3. v1) тужити за небіжчиком; оплакувати небіжчика з причитаннями (в Ірландії); голосити; лементувати2) ставати гострим3) загострювати; наточувати* * *I [kiːn] n II [kiːn] vголосити по небіжчику ( в Ірландії); волати; оплакувати небіжчика з голосіннямиIII [kiːn] a1) гострий, ніж з гострим лезом, краєм, кінцем3) різкий, пронизливий; сильний, гострий (біль, голод)4) гострий; тонко, гостро сприймаючий (нaпp., про зір, слух)5) гострий, глибокий (нaпp., про горе, почуття) напружений, гострий, інтенсивний; їдкий, гострий, уїдливий; хитрий; проникливий; змагальний6) чудесний, чудовий -
25 rugged
adj1) нерівний, негладкий, шорсткий, шершавий2) грубий; зморшкуватий3) нахмурений, насуплений4) невідшліфований5) важкий, тяжкий6) сильний, міцний, стійкий7) різкий (на слух)8) амер. міцний, дужий9) суворий, непогожий (про погоду)* * *a1) нерівний, шорсткуватий; негладкий2) грубий, зморшкуватий; нахмурений3) невідшліфований, грубий4) важкий5) сильний, твердий, прямий, стійкий7) aмep. міцний; сильний8) суворий, негожий ( про погоду) -
26 sensitive
adj1) чутливий, ніжний2) уразливий, образливий3) вразливий, чутливий4) сприйнятливий5) секретний, засекречений; пов'язаний з військовою таємницеюsensitive areas of national defense — галузі, які мають оборонне значення і є військовою таємницею
sensitive job — робота, пов'язана із секретністю; посада, пов'язана з доступом до засекречених матеріалів
6) тех. прецизійний; чутливий; що швидко реагуєsensitive film — фот. світлочутлива плівка
sensitive plant — бот. соромлива мімоза
* * *I [`sensitiv] n1) телепат; медіумII ['sensitiv] a1) чутливий, ніжний2) вразливий, чуйний; уразливий, образливий; педантичний, делікатний; психол. сенситивний4) секретний, засекречений, пов'язаний з військовою таємницею5) cпeц. чутливий, швидко реагуючийsensitive film — фoтo світлочутлива плівка
sensitive market — eк. нестабільний ринок
-
27 sharp
1. n1) розм. шахрай, шулер2) розм. знавець3) дуельна рапіра4) муз. діез5) довга тонка швацька голка6) pl с.г. висівки7) різкий пронизливий звук8) pl дуель2. adj1) гострий; гострокінцевий; вигострений2) крутий, різкий3) виразний; чіткий4) сильний, лютийsharp wind — сильний (пронизливий) вітер
5) їдкий, кислий (запах, смак)sharp wine — кисле (терпке) вино
6) розумний, кмітливий7) дотепний8) спостережливий; проникливий9) пильний10) вправний, спритний, моторний11) хитрий; шахраюватий12) різкий, пронизливий (біль, звук тощо)14) ущипливий, уїдливий, колючий (про зауваження тощо)15) дратівливий, дразливий16) швидкий, енергійнийsharp game — спорт. швидка (гостра) гра
17) суворий, жорстокий; запеклийsharp battle (struggle) — запеклий бій, жорстока битва
18) амер., розм. привабливий, принадний, гарний19) фон. глухий (про звук)20) муз. діезний; великий (про інтервал)as sharp as a needle — дуже розумний, тямущий; проникливий
sharp's the word! — швидше!, хутчіше!, жвавіше!
3. adv1) рівно, точно, пунктуально2) круто3) муз. у надто високому тоніlook sharp! — а) будьте обережні!; б) швидше!
4. v1) шахраювати2) гострити; застругувати, робити гострим3) муз. ставити діез* * *I n1) шахрай, шулер2) знавець3) мyз. діез4) вістря6) pl; c-г висівкиII a1) гострий, відточений2) крутий; різкий3) виразний, чіткий4) сильний, різкий5) розумний, кмітливий; дотепний; проникливий, спостережливий; пильний6) спритний, майстерний; хитрий, шахраюватий7) їдкий, гострий (про смак, запах)8) різкий, пронизливий ( про звук)9) тонкий, гострий ( про слух)10) уїдливий ( про зауваження)11) дратівливий, який легко виходить з себе12) швидкий, енергійний13) суворий, жорстокий14) cл.; cл. елегантний, шикарний15) фон. глухий ( про приголосний)16) мyз. діезний; взятий на півтону вище ( про ноту)III adv1) рівно, точно, пунктуально2) круто3) мyз. на півтону вищеIV v1) шахраювати, махлювати2) мyз. ставити діез; співати або грати на половину тону вище ( ніж потрібно) -
28 tuneful
adj1) музикальний2) мелодійний; гармонійний* * *a1) музичний2) мелодійний, гармонійний; a tuneful choir of birds мелодійний пташиний хор -
29 untutored
adj1) ненавчений; нетренований (слух)2) простодушний, наївний3) природний, природжений (талант)* * *a1) ненавчений2) простодушний, наївний3) природний ( про талант) -
30 ear
I n1) вухо2) слух; музичний слух3) pl верхні кути перших шпальт газети з рекламним матеріалом, зведенням погоди5) pl; кyл. вушка ( макаронні)6) тex. вушко; підвісок, дужка; шпара; щілина, отвір7) eл. затискач для контактного проводу8) pl; aмep.; cл. любительська радіостанціяII n III vколоситися, викидати колосся; давати качани -
31 изощрять
изощрить1) загострювати, загострити, (утончать) витончувати, витончити що. [Вона загострила надзвичайно його вразливість (Єфр.)];2) (делать гибким) насталювати, насталити. Изощрённый - загострений, витончений; насталений. [Він повертав голову в той бік, куди летіла муха, - загострений слух постерегав у повітрі тонкий дзвін її крилець (Корол.). Слух дуже витончений (Корол.)].* * *несов.; сов. - изощр`ить1) ( утончать) вито́нчувати, ви́тончити; ( обострять) заго́стрювати, загостри́ти, -гострю́, -го́стриш; ( развивать) розвива́ти, розви́нути и розви́ти, -зів'ю́, -зів'є́ш; ( совершенствовать) удоскона́лювати, удоскона́лити2) (делать острым, оттачивать) виго́стрювати, ви́гострити, заго́стрювати, загостри́ти, вито́чувати, ви́точити -
32 ласкать
голубити, пестувати и пестити (пещу, пестиш), (преимущ. о любовных ласках) милувати, любувати, (с оттенком сожаленья) жалувати, (особ. животных и при неодушевл. субъекте) ластити (лащу, ластиш) и лащити (лащу, лащиш) кого, що. [Оксамитні тони мелодії голубили його серце (Крим.). Як дитина пестує старого (Шевч.). Яринка обіймала щенят, цілувала, пестила (Коцюб.). Хлопці дівчат голублять і милують (Рудан.). Він її цілує, він її любує (Чуб.). Кинулась нас цілувати, жалувати Катря (М. Вовч.). Так ніжпо й пух не лащить лебединий (Куліш)]. -кать слух, взор, воображенье - тішити (голубити) (в)ухо (слух), око (очі, зір), уяву. [Якось не тішили око моє розлогі, яро-зелені плавні (Коцюб.). Багато здрібнілих слів (у вірші Глібова «Журба») голублять вухо якимись журливими пестощами (Єфр.)]. -кать себя мечтой, надеждой - голубити (пестити, живити) мрію, надію, тішити себе мрією, надією. [Читаючи давні ті записи, бачимо, як жили тоді люди, які надії голубили в душі (Єфр.)].* * *1) (проявлять ласку к кому-л.) пе́стити и пести́ти, пе́стувати; (преим. животных) ла́щити; ( миловать) поэз. милува́ти; ( голубить) голу́бити, приголу́блювати; диал. жа́лувати2) (перен.: доставлять приятное ощущение) ті́шити, милува́ти3) (перен.: оказывать милости, благодеяния) жа́лувати; роби́ти ла́ску -
33 музыкальный
музичний, музикальний. -ный инструмент - музичний інструмент. -ный вечер - музична вечірка, музичний вечір (-чора). [Музичний і читальний вечір (Основа 1862)]. -ные ноты - музичні ноти. -ное сочинение - музичний твір (р. твору). -ный слух - музикальний слух. -ный ящик - мелодіон (-на).* * *1) ( относящийся к музыке) музи́чний2) (одарённый способностью к музыке; мелодичный) музи́чний, музика́льниймузыка́льная нату́ра — музи́чна (музика́льна) нату́ра
-
34 напрягать
напрячь1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;3) прлг. - см. отдельно. -ться -1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].* * *несов.; сов. - напр`ячьнапру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити -
35 наслаждать
насладить тішити, натішити, усолоджувати, усолодити кого, що чим, о[на]солодити що чим; срв. Услаждать. [Чим-же я вас нагороджу, ваші літа осолоджу? (Пісня)]. -дить слух музыкой - натішити слух (вуха) музикою, (о себе самом) натішитися музикою.* * *несов.; сов. - наслад`ить1) ті́шити, наті́шити, потіша́ти, поті́шити, усоло́джувати, усолоди́ти, -джу́, -ди́ш2) (сов.: сделать сладким) насолоди́ти -
36 наслышка
чутка (-ки) и (мн.) чутки (-ток), поговір (-вору). По -ке - з чутки, з чуток, як від людей чув (чула, чули), з людського поговору. [Видко, що й Платон і Діоген лишилися для Хафиза відомі хіба з чутки, та й край (Крим.)]. Говорю об этом только по -ке - кажу (говорю) про (за) це тільки з чуток (так, як від людей чув). Рассказы по -ке - оповідання з людського переказу (з людської поголоски, з чуток). Петь, играть по -ке - співати, грати з голосу (на слух).* * *по \наслышка ке — з чу́тки, з чуто́к
петь (игра́ть) по \наслышка ке — співа́ти (гра́ти) з го́лосу (на слух)
-
37 нежный
1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.* * *ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний -
38 подтверждать
подтвердить стверджувати и стверджати, ствердити, потверджувати и потверджати, потвердити що чим. [Теофіл усе потвердив, що говорив і перше (Л. Укр.)]. Опыт -дил это предположение - дослід ствердив це припущення. -ждать что-л. присягою, словами, действиями - с[пр]тверджувати що-небудь присягою, словами, вчинками. -ждать на опыте, опытом, на деле, делом - с[по]тверджувати дослідом, ділом. -ждать приказание, постановление - потверджувати наказ(а), постанову. -ждать (повторять) урок - повторювати (повторяти) лекцію (завдання). Подтверждённый - с[по]тверджений. -ться - стверджуватися, ствердитися, потверджуватися, потвердитися. Слух этот, слух об этом не - ждается - ця чутка (поголоска), чутка про це не с[по]тверджується.* * *несов.; сов. - подтверд`итьпідтве́рджувати, підтве́рдити, потве́рджувати, потве́рдити; ( признавать правильность сказанного) стве́рджувати, стве́рдити -
39 послух
1) (свидетель) послух (-ха), послухач (-ча);2) (молва, слухи) чутка, поголоска, слава.* * *1) ( свидетель) ист. по́слух2) (молва, слух) диал. чу́тка, поголо́ска, сла́ва, по́голос, -у, поголо́сок, -ску; диал. по́чутка -
40 послушание
1) слухня[х'я]ність (-ости), послух (-ху), послуха, послухання, (по)слухня[х'я ]нство. [Мені бридка слухняність поневолі, - я-ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.). А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте (Л. Укр.). Дякую тобі за цю послуху. Потіште своїм послух'янством і мене (Квітка)]. Выходить из -шания кому - відмовити послуху кому (Франко), іти проти волі кого. Оказывать неограниченное, полное -шание - безоглядно покорятися;2) (в монастырях) послух, послухання, послушенство. [Ми пійдем до черниці на послухання (К. ЦН.). В цьому манастирі послушенство важке (Короленко)].* * *1) слухня́ність, -ності, по́слух, -у, послу́шність, послухня́ність; послухня́нство, послуха́ння, послуше́нство; ( покорность) покі́рність2) церк. по́слух, послуха́ння, послуше́нство
См. также в других словарях:
слух — слух, а … Русский орфографический словарь
слух — слух/ … Морфемно-орфографический словарь
слух — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? слуха и слуху, чему? слуху, (вижу) что? слух, чем? слухом, о чём? о слухе; мн. что? слухи, (нет) чего? слухов, чему? слухам, (вижу) что? слухи, чем? слухами, о чём? о слухах восприятие органами… … Толковый словарь Дмитриева
СЛУХ — муж. одно из пяти чувств, коим распознаются звуки; орудие его ухо. Слух тупой, тонкий. У глухих и безухих животных слух заменяется чувством сотрясения. Идти на слух, искать по слуху. | Музыкальное ухо, внутренее чувство, постигающее взаимный… … Толковый словарь Даля
слух — слуха, м. 1. только ед. Одно из пяти внешних чувств, дающее возможность воспринимать звуки, способность слышать. Ухо – орган слуха. Острый слух. «До слуха его долетел хриплый крик.» Тургенев. «Желаю славы я, чтоб именем моим твой слух был поражен … Толковый словарь Ушакова
слух — а; м. 1. только ед. Одно из пяти внешних чувств, дающее возможность воспринимать звуки; способность слышать. Острый с. Чуткий с. Слух слабеет у кого л. Потерять с. (стать глухим). Насторожить с. (прислушаться). Коснуться чьего л. слуха (стать… … Энциклопедический словарь
слух — См. весть, известие, чувство ни слуху ни духу, по слухам... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. слух весть, молва, слушок; толки; известие, чувство; музыкальность, сообщение,… … Словарь синонимов
СЛУХ — СЛУХ. Устройство и функция слухового органа см. Ухо, Среднее ухо, Внутреннее ухо, Кортиев орган. О проводящих путях и центрах см. Слуховые пути, центры. Звуковые колебания окружающей среды доходят до периферического слухового рецептора гл. обр.… … Большая медицинская энциклопедия
СЛУХ — СЛУХ. Человек воспринимает внешний мир, общается с окружающей действительностью посредством органов чувств, гл. обр. благодаря зрению (см.) и слуху. Наши уши обладают способностью распознавать близость или дальность источников звуков и… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
слух — способность воспринимать звуки и ориентироваться по ним во внешней среде посредством анализатора слухового. Отражение процессов внешнего мира в системе слуховой происходит в форме образа звукового, в коем можно выделить три параметра: 1)… … Большая психологическая энциклопедия
СЛУХ — способность организма человека и животных воспринимать звуки. С. есть у мн. насекомых, всех позвоночных и наиб, развит у млекопитающих. У большинства позвоночных звуковые колебания, проходя через ушную раковину и наружный слуховой проход… … Биологический энциклопедический словарь