Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

слух

  • 21 hear

    v (past і p.p. heard)
    1) чути, почути
    2) чути, мати слух
    3) слухати, вислуховувати
    4) слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій тощо)
    5) заслухати офіційно (публічно); вислухати (свідка тощо)
    6) юр. розглядати (слухати) справу
    7) довідатися, дізнатися, почути
    8) одержати звістку (повідомлення) (відfrom)
    9) погодитися (на щось), прислухатися (до чогось)

    you will hear about (of) this later — а) вам за це ще дістанеться; б) ви будете віддячені за це

    * * *
    v
    1) чути, почути; чути, мати слух
    2) слухати; слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій); cл. питати, опитувати
    3) заслухати офіційно або привселюдно; вислухати ( свідка); юp. слухати, розбирати справу ( на судовому засіданні)
    4) довідатися; ( from) отримати звістку, повідомлення
    5) погодитися на, почути ( прохання)

    English-Ukrainian dictionary > hear

  • 22 hearing

    n
    1) слух
    2) межа чутності

    to be within (out of) hearing — бути в межах (за межами) чутності

    in smb.'s hearing — у присутності когось

    3) слухання, вислуховування
    4) юр. слухання справи; допит (у суді)

    preliminary hearing — попереднє слідство; попередній допит

    5) pl протоколи засідань (урядових та інших комісій США)
    6) слухання відправи в церкві
    7) звістка, чутка, поговір
    8) розм. прочухан
    * * *
    n
    3) слухання, вислуховування; юp. слухання справи; допит ( у суді)
    4) pl протоколи засідань ( урядових комісій)
    5) слухання, прослуховування (лекції, виступу); дiaл. слухання богослужіння в церкві
    6) звістка, чутка, поголоска
    7) дiaл. прочухан

    English-Ukrainian dictionary > hearing

  • 23 hoarse

    adj
    1) хрипкий; охриплий; сиплий
    2) грубий, різкий, неприємний; що ріже слух
    * * *
    [hxːs]
    a
    хрипкий, сиплий; захриплий; грубий, різкий, неприємний, який ріже слух

    English-Ukrainian dictionary > hoarse

  • 24 keen

    1. n ірл.
    плач, голосіння (тужіння) за небіжчиком (в Ірландії)
    2. adj
    1) гострий; з гострим лезом
    2) гострий (на смак); пікантний; пряний
    3) різкий, пронизливий, сильний (про вітер тощо)
    4) тонкий, гострий (про слух тощо); що гостро сприймає
    5) глибокий
    6) інтенсивний, напружений
    7) їдкий, ущипливий, уїдливий; дошкульний, колючий
    8) пристрасний, допитливий; проникливий, кмітливий; ревний
    9) палкий, енергійний, заповзятливий

    to be keen on smth. — палко захоплюватися чимсь; дуже любити щось

    keen as mustard — надзвичайно зацікавлений; сповнений ентузіазму

    3. v
    1) тужити за небіжчиком; оплакувати небіжчика з причитаннями (в Ірландії); голосити; лементувати
    2) ставати гострим
    3) загострювати; наточувати
    * * *
    I [kiːn] n II [kiːn] v
    голосити по небіжчику ( в Ірландії); волати; оплакувати небіжчика з голосіннями
    III [kiːn] a
    1) гострий, ніж з гострим лезом, краєм, кінцем
    2) гострий ( на смак); пікантний; пряний
    3) різкий, пронизливий; сильний, гострий (біль, голод)
    4) гострий; тонко, гостро сприймаючий (нaпp., про зір, слух)
    5) гострий, глибокий (нaпp., про горе, почуття) напружений, гострий, інтенсивний; їдкий, гострий, уїдливий; хитрий; проникливий; змагальний
    6) чудесний, чудовий

    English-Ukrainian dictionary > keen

  • 25 rugged

    adj
    1) нерівний, негладкий, шорсткий, шершавий
    2) грубий; зморшкуватий
    3) нахмурений, насуплений
    4) невідшліфований
    5) важкий, тяжкий
    6) сильний, міцний, стійкий
    7) різкий (на слух)
    8) амер. міцний, дужий
    9) суворий, непогожий (про погоду)
    * * *
    a
    1) нерівний, шорсткуватий; негладкий
    2) грубий, зморшкуватий; нахмурений
    3) невідшліфований, грубий
    5) сильний, твердий, прямий, стійкий
    7) aмep. міцний; сильний
    8) суворий, негожий ( про погоду)

    English-Ukrainian dictionary > rugged

  • 26 sensitive

    adj
    1) чутливий, ніжний
    2) уразливий, образливий
    3) вразливий, чутливий
    4) сприйнятливий
    5) секретний, засекречений; пов'язаний з військовою таємницею

    sensitive areas of national defense — галузі, які мають оборонне значення і є військовою таємницею

    sensitive job — робота, пов'язана із секретністю; посада, пов'язана з доступом до засекречених матеріалів

    6) тех. прецизійний; чутливий; що швидко реагує

    sensitive filmфот. світлочутлива плівка

    sensitive plantбот. соромлива мімоза

    * * *
    I [`sensitiv] n
    1) телепат; медіум
    II ['sensitiv] a
    1) чутливий, ніжний
    2) вразливий, чуйний; уразливий, образливий; педантичний, делікатний; психол. сенситивний
    4) секретний, засекречений, пов'язаний з військовою таємницею
    5) cпeц. чутливий, швидко реагуючий

    sensitive film фoтo світлочутлива плівка

    sensitive marketeк. нестабільний ринок

    English-Ukrainian dictionary > sensitive

  • 27 sharp

    1. n
    1) розм. шахрай, шулер
    2) розм. знавець
    3) дуельна рапіра

    to fight (to play) at sharps — битися на рапірах

    4) муз. діез
    5) довга тонка швацька голка
    6) pl с.г. висівки
    7) різкий пронизливий звук
    8) pl дуель
    2. adj
    1) гострий; гострокінцевий; вигострений
    2) крутий, різкий
    3) виразний; чіткий
    4) сильний, лютий
    5) їдкий, кислий (запах, смак)
    6) розумний, кмітливий
    7) дотепний
    8) спостережливий; проникливий
    9) пильний
    10) вправний, спритний, моторний
    11) хитрий; шахраюватий
    12) різкий, пронизливий (біль, звук тощо)
    13) тонкий (слух); гострий (зір)
    14) ущипливий, уїдливий, колючий (про зауваження тощо)
    15) дратівливий, дразливий
    16) швидкий, енергійний

    sharp gameспорт. швидка (гостра) гра

    17) суворий, жорстокий; запеклий

    sharp battle (struggle) — запеклий бій, жорстока битва

    18) амер., розм. привабливий, принадний, гарний
    19) фон. глухий (про звук)
    20) муз. діезний; великий (про інтервал)

    as sharp as a needle — дуже розумний, тямущий; проникливий

    sharp's the word! — швидше!, хутчіше!, жвавіше!

    3. adv
    1) рівно, точно, пунктуально
    2) круто
    3) муз. у надто високому тоні

    look sharp! — а) будьте обережні!; б) швидше!

    4. v
    1) шахраювати
    2) гострити; застругувати, робити гострим
    3) муз. ставити діез
    * * *
    I n
    1) шахрай, шулер
    3) мyз. діез
    6) pl; c-г висівки
    II a
    1) гострий, відточений
    2) крутий; різкий
    3) виразний, чіткий
    4) сильний, різкий
    5) розумний, кмітливий; дотепний; проникливий, спостережливий; пильний
    6) спритний, майстерний; хитрий, шахраюватий
    7) їдкий, гострий (про смак, запах)
    8) різкий, пронизливий ( про звук)
    9) тонкий, гострий ( про слух)
    11) дратівливий, який легко виходить з себе
    12) швидкий, енергійний
    13) суворий, жорстокий
    14) cл.; cл. елегантний, шикарний
    15) фон. глухий ( про приголосний)
    16) мyз. діезний; взятий на півтону вище ( про ноту)
    III adv
    1) рівно, точно, пунктуально
    3) мyз. на півтону вище
    IV v
    1) шахраювати, махлювати
    2) мyз. ставити діез; співати або грати на половину тону вище ( ніж потрібно)

    English-Ukrainian dictionary > sharp

  • 28 tuneful

    adj
    1) музикальний
    2) мелодійний; гармонійний
    * * *
    a
    2) мелодійний, гармонійний; a tuneful choir of birds мелодійний пташиний хор

    English-Ukrainian dictionary > tuneful

  • 29 untutored

    adj
    1) ненавчений; нетренований (слух)
    2) простодушний, наївний
    3) природний, природжений (талант)
    * * *
    a
    2) простодушний, наївний

    English-Ukrainian dictionary > untutored

  • 30 ear

    I n
    2) слух; музичний слух
    3) pl верхні кути перших шпальт газети з рекламним матеріалом, зведенням погоди
    5) pl; кyл. вушка ( макаронні)
    6) тex. вушко; підвісок, дужка; шпара; щілина, отвір
    7) eл. затискач для контактного проводу
    8) pl; aмep.; cл. любительська радіостанція
    II n III v
    колоситися, викидати колосся; давати качани

    English-Ukrainian dictionary > ear

  • 31 изощрять

    изощрить
    1) загострювати, загострити, (утончать) витончувати, витончити що. [Вона загострила надзвичайно його вразливість (Єфр.)];
    2) (делать гибким) насталювати, насталити. Изощрённый - загострений, витончений; насталений. [Він повертав голову в той бік, куди летіла муха, - загострений слух постерегав у повітрі тонкий дзвін її крилець (Корол.). Слух дуже витончений (Корол.)].
    * * *
    несов.; сов. - изощр`ить
    1) ( утончать) вито́нчувати, ви́тончити; ( обострять) заго́стрювати, загостри́ти, -гострю́, -го́стриш; ( развивать) розвива́ти, розви́нути и розви́ти, -зів'ю́, -зів'є́ш; ( совершенствовать) удоскона́лювати, удоскона́лити
    2) (делать острым, оттачивать) виго́стрювати, ви́гострити, заго́стрювати, загостри́ти, вито́чувати, ви́точити

    Русско-украинский словарь > изощрять

  • 32 ласкать

    голубити, пестувати и пестити (пещу, пестиш), (преимущ. о любовных ласках) милувати, любувати, (с оттенком сожаленья) жалувати, (особ. животных и при неодушевл. субъекте) ластити (лащу, ластиш) и лащити (лащу, лащиш) кого, що. [Оксамитні тони мелодії голубили його серце (Крим.). Як дитина пестує старого (Шевч.). Яринка обіймала щенят, цілувала, пестила (Коцюб.). Хлопці дівчат голублять і милують (Рудан.). Він її цілує, він її любує (Чуб.). Кинулась нас цілувати, жалувати Катря (М. Вовч.). Так ніжпо й пух не лащить лебединий (Куліш)]. -кать слух, взор, воображенье - тішити (голубити) (в)ухо (слух), око (очі, зір), уяву. [Якось не тішили око моє розлогі, яро-зелені плавні (Коцюб.). Багато здрібнілих слів (у вірші Глібова «Журба») голублять вухо якимись журливими пестощами (Єфр.)]. -кать себя мечтой, надеждой - голубити (пестити, живити) мрію, надію, тішити себе мрією, надією. [Читаючи давні ті записи, бачимо, як жили тоді люди, які надії голубили в душі (Єфр.)].
    * * *
    1) (проявлять ласку к кому-л.) пе́стити и пести́ти, пе́стувати; (преим. животных) ла́щити; ( миловать) поэз. милува́ти; ( голубить) голу́бити, приголу́блювати; диал. жа́лувати
    2) (перен.: доставлять приятное ощущение) ті́шити, милува́ти
    3) (перен.: оказывать милости, благодеяния) жа́лувати; роби́ти ла́ску

    Русско-украинский словарь > ласкать

  • 33 музыкальный

    музичний, музикальний. -ный инструмент - музичний інструмент. -ный вечер - музична вечірка, музичний вечір (-чора). [Музичний і читальний вечір (Основа 1862)]. -ные ноты - музичні ноти. -ное сочинение - музичний твір (р. твору). -ный слух - музикальний слух. -ный ящик - мелодіон (-на).
    * * *
    2) (одарённый способностью к музыке; мелодичный) музи́чний, музика́льний

    музыка́льная нату́ра — музи́чна (музика́льна) нату́ра

    Русско-украинский словарь > музыкальный

  • 34 напрягать

    напрячь
    1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];
    2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -
    1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;
    2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;
    3) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;
    2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - напр`ячь
    напру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити

    Русско-украинский словарь > напрягать

  • 35 наслаждать

    насладить тішити, натішити, усолоджувати, усолодити кого, що чим, о[на]солодити що чим; срв. Услаждать. [Чим-же я вас нагороджу, ваші літа осолоджу? (Пісня)]. -дить слух музыкой - натішити слух (вуха) музикою, (о себе самом) натішитися музикою.
    * * *
    несов.; сов. - наслад`ить
    1) ті́шити, наті́шити, потіша́ти, поті́шити, усоло́джувати, усолоди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: сделать сладким) насолоди́ти

    Русско-украинский словарь > наслаждать

  • 36 наслышка

    чутка (-ки) и (мн.) чутки (-ток), поговір (-вору). По -ке - з чутки, з чуток, як від людей чув (чула, чули), з людського поговору. [Видко, що й Платон і Діоген лишилися для Хафиза відомі хіба з чутки, та й край (Крим.)]. Говорю об этом только по -ке - кажу (говорю) про (за) це тільки з чуток (так, як від людей чув). Рассказы по -ке - оповідання з людського переказу (з людської поголоски, з чуток). Петь, играть по -ке - співати, грати з голосу (на слух).
    * * *

    по \наслышка ке — з чу́тки, з чуто́к

    петь (игра́ть) по \наслышка ке — співа́ти (гра́ти) з го́лосу (на слух)

    Русско-украинский словарь > наслышка

  • 37 нежный

    1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;
    2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;
    3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;
    4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.
    * * *
    ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний

    Русско-украинский словарь > нежный

  • 38 подтверждать

    подтвердить стверджувати и стверджати, ствердити, потверджувати и потверджати, потвердити що чим. [Теофіл усе потвердив, що говорив і перше (Л. Укр.)]. Опыт -дил это предположение - дослід ствердив це припущення. -ждать что-л. присягою, словами, действиями - с[пр]тверджувати що-небудь присягою, словами, вчинками. -ждать на опыте, опытом, на деле, делом - с[по]тверджувати дослідом, ділом. -ждать приказание, постановление - потверджувати наказ(а), постанову. -ждать (повторять) урок - повторювати (повторяти) лекцію (завдання). Подтверждённый - с[по]тверджений. -ться - стверджуватися, ствердитися, потверджуватися, потвердитися. Слух этот, слух об этом не - ждается - ця чутка (поголоска), чутка про це не с[по]тверджується.
    * * *
    несов.; сов. - подтверд`ить
    підтве́рджувати, підтве́рдити, потве́рджувати, потве́рдити; ( признавать правильность сказанного) стве́рджувати, стве́рдити

    Русско-украинский словарь > подтверждать

  • 39 послух

    1) (свидетель) послух (-ха), послухач (-ча);
    2) (молва, слухи) чутка, поголоска, слава.
    * * *
    1) ( свидетель) ист. по́слух
    2) (молва, слух) диал. чу́тка, поголо́ска, сла́ва, по́голос, -у, поголо́сок, -ску; диал. по́чутка

    Русско-украинский словарь > послух

  • 40 послушание

    1) слухня[х'я]ність (-ости), послух (-ху), послуха, послухання, (по)слухня[х'я ]нство. [Мені бридка слухняність поневолі, - я-ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.). А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте (Л. Укр.). Дякую тобі за цю послуху. Потіште своїм послух'янством і мене (Квітка)]. Выходить из -шания кому - відмовити послуху кому (Франко), іти проти волі кого. Оказывать неограниченное, полное -шание - безоглядно покорятися;
    2) (в монастырях) послух, послухання, послушенство. [Ми пійдем до черниці на послухання (К. ЦН.). В цьому манастирі послушенство важке (Короленко)].
    * * *
    1) слухня́ність, -ності, по́слух, -у, послу́шність, послухня́ність; послухня́нство, послуха́ння, послуше́нство; ( покорность) покі́рність
    2) церк. по́слух, послуха́ння, послуше́нство

    Русско-украинский словарь > послушание

См. также в других словарях:

  • слух — слух, а …   Русский орфографический словарь

  • слух — слух/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • слух — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? слуха и слуху, чему? слуху, (вижу) что? слух, чем? слухом, о чём? о слухе; мн. что? слухи, (нет) чего? слухов, чему? слухам, (вижу) что? слухи, чем? слухами, о чём? о слухах   восприятие органами… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СЛУХ — муж. одно из пяти чувств, коим распознаются звуки; орудие его ухо. Слух тупой, тонкий. У глухих и безухих животных слух заменяется чувством сотрясения. Идти на слух, искать по слуху. | Музыкальное ухо, внутренее чувство, постигающее взаимный… …   Толковый словарь Даля

  • слух — слуха, м. 1. только ед. Одно из пяти внешних чувств, дающее возможность воспринимать звуки, способность слышать. Ухо – орган слуха. Острый слух. «До слуха его долетел хриплый крик.» Тургенев. «Желаю славы я, чтоб именем моим твой слух был поражен …   Толковый словарь Ушакова

  • слух — а; м. 1. только ед. Одно из пяти внешних чувств, дающее возможность воспринимать звуки; способность слышать. Острый с. Чуткий с. Слух слабеет у кого л. Потерять с. (стать глухим). Насторожить с. (прислушаться). Коснуться чьего л. слуха (стать… …   Энциклопедический словарь

  • слух — См. весть, известие, чувство ни слуху ни духу, по слухам... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. слух весть, молва, слушок; толки; известие, чувство; музыкальность, сообщение,… …   Словарь синонимов

  • СЛУХ — СЛУХ. Устройство и функция слухового органа см. Ухо, Среднее ухо, Внутреннее ухо, Кортиев орган. О проводящих путях и центрах см. Слуховые пути, центры. Звуковые колебания окружающей среды доходят до периферического слухового рецептора гл. обр.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • СЛУХ — СЛУХ. Человек воспринимает внешний мир, общается с окружающей действительностью посредством органов чувств, гл. обр. благодаря зрению (см.) и слуху. Наши уши обладают способностью распознавать близость или дальность источников звуков и… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • слух — способность воспринимать звуки и ориентироваться по ним во внешней среде посредством анализатора слухового. Отражение процессов внешнего мира в системе слуховой происходит в форме образа звукового, в коем можно выделить три параметра: 1)… …   Большая психологическая энциклопедия

  • СЛУХ — способность организма человека и животных воспринимать звуки. С. есть у мн. насекомых, всех позвоночных и наиб, развит у млекопитающих. У большинства позвоночных звуковые колебания, проходя через ушную раковину и наружный слуховой проход… …   Биологический энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»