Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

слух

  • 21 hear

    v (past і p.p. heard)
    1) чути, почути
    2) чути, мати слух
    3) слухати, вислуховувати
    4) слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій тощо)
    5) заслухати офіційно (публічно); вислухати (свідка тощо)
    6) юр. розглядати (слухати) справу
    7) довідатися, дізнатися, почути
    8) одержати звістку (повідомлення) (від — from)
    9) погодитися (на щось), прислухатися (до чогось)

    you will hear about (of) this later — а) вам за це ще дістанеться; б) ви будете віддячені за це

    * * *
    v
    1) чути, почути; чути, мати слух
    2) слухати; слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій); cл. питати, опитувати
    3) заслухати офіційно або привселюдно; вислухати ( свідка); юp. слухати, розбирати справу ( на судовому засіданні)
    4) довідатися; ( from) отримати звістку, повідомлення
    5) погодитися на, почути ( прохання)

    English-Ukrainian dictionary > hear

  • 22 hearing

    n
    1) слух
    2) межа чутності

    to be within (out of) hearing — бути в межах (за межами) чутності

    in smb.'s hearing — у присутності когось

    3) слухання, вислуховування
    4) юр. слухання справи; допит (у суді)

    preliminary hearing — попереднє слідство; попередній допит

    5) pl протоколи засідань (урядових та інших комісій США)
    6) слухання відправи в церкві
    7) звістка, чутка, поговір
    8) розм. прочухан
    * * *
    n
    3) слухання, вислуховування; юp. слухання справи; допит ( у суді)
    4) pl протоколи засідань ( урядових комісій)
    5) слухання, прослуховування (лекції, виступу); дiaл. слухання богослужіння в церкві
    6) звістка, чутка, поголоска
    7) дiaл. прочухан

    English-Ukrainian dictionary > hearing

  • 23 hoarse

    adj
    1) хрипкий; охриплий; сиплий
    2) грубий, різкий, неприємний; що ріже слух
    * * *
    [hxːs]
    a
    хрипкий, сиплий; захриплий; грубий, різкий, неприємний, який ріже слух

    English-Ukrainian dictionary > hoarse

  • 24 keen

    1. n ірл.
    плач, голосіння (тужіння) за небіжчиком (в Ірландії)
    2. adj
    1) гострий; з гострим лезом
    2) гострий (на смак); пікантний; пряний
    3) різкий, пронизливий, сильний (про вітер тощо)
    4) тонкий, гострий (про слух тощо); що гостро сприймає
    5) глибокий
    6) інтенсивний, напружений
    7) їдкий, ущипливий, уїдливий; дошкульний, колючий
    8) пристрасний, допитливий; проникливий, кмітливий; ревний
    9) палкий, енергійний, заповзятливий

    to be keen on smth. — палко захоплюватися чимсь; дуже любити щось

    keen as mustard — надзвичайно зацікавлений; сповнений ентузіазму

    3. v
    1) тужити за небіжчиком; оплакувати небіжчика з причитаннями (в Ірландії); голосити; лементувати
    2) ставати гострим
    3) загострювати; наточувати
    * * *
    I [kiːn] n II [kiːn] v
    голосити по небіжчику ( в Ірландії); волати; оплакувати небіжчика з голосіннями
    III [kiːn] a
    1) гострий, ніж з гострим лезом, краєм, кінцем
    2) гострий ( на смак); пікантний; пряний
    3) різкий, пронизливий; сильний, гострий (біль, голод)
    4) гострий; тонко, гостро сприймаючий (нaпp., про зір, слух)
    5) гострий, глибокий (нaпp., про горе, почуття) напружений, гострий, інтенсивний; їдкий, гострий, уїдливий; хитрий; проникливий; змагальний
    6) чудесний, чудовий

    English-Ukrainian dictionary > keen

  • 25 rugged

    adj
    1) нерівний, негладкий, шорсткий, шершавий
    2) грубий; зморшкуватий
    3) нахмурений, насуплений
    4) невідшліфований
    5) важкий, тяжкий
    6) сильний, міцний, стійкий
    7) різкий (на слух)
    8) амер. міцний, дужий
    9) суворий, непогожий (про погоду)
    * * *
    a
    1) нерівний, шорсткуватий; негладкий
    2) грубий, зморшкуватий; нахмурений
    3) невідшліфований, грубий
    5) сильний, твердий, прямий, стійкий
    7) aмep. міцний; сильний
    8) суворий, негожий ( про погоду)

    English-Ukrainian dictionary > rugged

  • 26 sensitive

    adj
    1) чутливий, ніжний
    2) уразливий, образливий
    3) вразливий, чутливий
    4) сприйнятливий
    5) секретний, засекречений; пов'язаний з військовою таємницею

    sensitive areas of national defense — галузі, які мають оборонне значення і є військовою таємницею

    sensitive job — робота, пов'язана із секретністю; посада, пов'язана з доступом до засекречених матеріалів

    6) тех. прецизійний; чутливий; що швидко реагує

    sensitive film — фот. світлочутлива плівка

    sensitive plant — бот. соромлива мімоза

    * * *
    I [`sensitiv] n
    1) телепат; медіум
    II ['sensitiv] a
    1) чутливий, ніжний
    2) вразливий, чуйний; уразливий, образливий; педантичний, делікатний; психол. сенситивний
    4) секретний, засекречений, пов'язаний з військовою таємницею
    5) cпeц. чутливий, швидко реагуючий

    sensitive film — фoтo світлочутлива плівка

    sensitive market — eк. нестабільний ринок

    English-Ukrainian dictionary > sensitive

  • 27 sharp

    1. n
    1) розм. шахрай, шулер
    2) розм. знавець
    3) дуельна рапіра

    to fight (to play) at sharps — битися на рапірах

    4) муз. діез
    5) довга тонка швацька голка
    6) pl с.г. висівки
    7) різкий пронизливий звук
    8) pl дуель
    2. adj
    1) гострий; гострокінцевий; вигострений
    2) крутий, різкий
    3) виразний; чіткий
    4) сильний, лютий
    5) їдкий, кислий (запах, смак)
    6) розумний, кмітливий
    7) дотепний
    8) спостережливий; проникливий
    9) пильний
    10) вправний, спритний, моторний
    11) хитрий; шахраюватий
    12) різкий, пронизливий (біль, звук тощо)
    13) тонкий (слух); гострий (зір)
    14) ущипливий, уїдливий, колючий (про зауваження тощо)
    15) дратівливий, дразливий
    16) швидкий, енергійний

    sharp game — спорт. швидка (гостра) гра

    17) суворий, жорстокий; запеклий

    sharp battle (struggle) — запеклий бій, жорстока битва

    18) амер., розм. привабливий, принадний, гарний
    19) фон. глухий (про звук)
    20) муз. діезний; великий (про інтервал)

    as sharp as a needle — дуже розумний, тямущий; проникливий

    sharp's the word! — швидше!, хутчіше!, жвавіше!

    3. adv
    1) рівно, точно, пунктуально
    2) круто
    3) муз. у надто високому тоні

    look sharp! — а) будьте обережні!; б) швидше!

    4. v
    1) шахраювати
    2) гострити; застругувати, робити гострим
    3) муз. ставити діез
    * * *
    I n
    1) шахрай, шулер
    3) мyз. діез
    6) pl; c-г висівки
    II a
    1) гострий, відточений
    2) крутий; різкий
    3) виразний, чіткий
    4) сильний, різкий
    5) розумний, кмітливий; дотепний; проникливий, спостережливий; пильний
    6) спритний, майстерний; хитрий, шахраюватий
    7) їдкий, гострий (про смак, запах)
    8) різкий, пронизливий ( про звук)
    9) тонкий, гострий ( про слух)
    11) дратівливий, який легко виходить з себе
    12) швидкий, енергійний
    13) суворий, жорстокий
    14) cл.; cл. елегантний, шикарний
    15) фон. глухий ( про приголосний)
    16) мyз. діезний; взятий на півтону вище ( про ноту)
    III adv
    1) рівно, точно, пунктуально
    3) мyз. на півтону вище
    IV v
    1) шахраювати, махлювати
    2) мyз. ставити діез; співати або грати на половину тону вище ( ніж потрібно)

    English-Ukrainian dictionary > sharp

  • 28 tuneful

    adj
    1) музикальний
    2) мелодійний; гармонійний
    * * *
    a
    2) мелодійний, гармонійний; a tuneful choir of birds мелодійний пташиний хор

    English-Ukrainian dictionary > tuneful

  • 29 untutored

    adj
    1) ненавчений; нетренований (слух)
    2) простодушний, наївний
    3) природний, природжений (талант)
    * * *
    a
    2) простодушний, наївний

    English-Ukrainian dictionary > untutored

  • 30 ear

    I n
    2) слух; музичний слух
    3) pl верхні кути перших шпальт газети з рекламним матеріалом, зведенням погоди
    5) pl; кyл. вушка ( макаронні)
    6) тex. вушко; підвісок, дужка; шпара; щілина, отвір
    7) eл. затискач для контактного проводу
    8) pl; aмep.; cл. любительська радіостанція
    II n III v
    колоситися, викидати колосся; давати качани

    English-Ukrainian dictionary > ear

  • 31 изощрять

    изощрить
    1) загострювати, загострити, (утончать) витончувати, витончити що. [Вона загострила надзвичайно його вразливість (Єфр.)];
    2) (делать гибким) насталювати, насталити. Изощрённый - загострений, витончений; насталений. [Він повертав голову в той бік, куди летіла муха, - загострений слух постерегав у повітрі тонкий дзвін її крилець (Корол.). Слух дуже витончений (Корол.)].
    * * *
    несов.; сов. - изощр`ить
    1) ( утончать) вито́нчувати, ви́тончити; ( обострять) заго́стрювати, загостри́ти, -гострю́, -го́стриш; ( развивать) розвива́ти, розви́нути и розви́ти, -зів'ю́, -зів'є́ш; ( совершенствовать) удоскона́лювати, удоскона́лити
    2) (делать острым, оттачивать) виго́стрювати, ви́гострити, заго́стрювати, загостри́ти, вито́чувати, ви́точити

    Русско-украинский словарь > изощрять

  • 32 ласкать

    голубити, пестувати и пестити (пещу, пестиш), (преимущ. о любовных ласках) милувати, любувати, (с оттенком сожаленья) жалувати, (особ. животных и при неодушевл. субъекте) ластити (лащу, ластиш) и лащити (лащу, лащиш) кого, що. [Оксамитні тони мелодії голубили його серце (Крим.). Як дитина пестує старого (Шевч.). Яринка обіймала щенят, цілувала, пестила (Коцюб.). Хлопці дівчат голублять і милують (Рудан.). Він її цілує, він її любує (Чуб.). Кинулась нас цілувати, жалувати Катря (М. Вовч.). Так ніжпо й пух не лащить лебединий (Куліш)]. -кать слух, взор, воображенье - тішити (голубити) (в)ухо (слух), око (очі, зір), уяву. [Якось не тішили око моє розлогі, яро-зелені плавні (Коцюб.). Багато здрібнілих слів (у вірші Глібова «Журба») голублять вухо якимись журливими пестощами (Єфр.)]. -кать себя мечтой, надеждой - голубити (пестити, живити) мрію, надію, тішити себе мрією, надією. [Читаючи давні ті записи, бачимо, як жили тоді люди, які надії голубили в душі (Єфр.)].
    * * *
    1) (проявлять ласку к кому-л.) пе́стити и пести́ти, пе́стувати; (преим. животных) ла́щити; ( миловать) поэз. милува́ти; ( голубить) голу́бити, приголу́блювати; диал. жа́лувати
    2) (перен.: доставлять приятное ощущение) ті́шити, милува́ти
    3) (перен.: оказывать милости, благодеяния) жа́лувати; роби́ти ла́ску

    Русско-украинский словарь > ласкать

  • 33 музыкальный

    музичний, музикальний. -ный инструмент - музичний інструмент. -ный вечер - музична вечірка, музичний вечір (-чора). [Музичний і читальний вечір (Основа 1862)]. -ные ноты - музичні ноти. -ное сочинение - музичний твір (р. твору). -ный слух - музикальний слух. -ный ящик - мелодіон (-на).
    * * *
    2) (одарённый способностью к музыке; мелодичный) музи́чний, музика́льний

    музыка́льная нату́ра — музи́чна (музика́льна) нату́ра

    Русско-украинский словарь > музыкальный

  • 34 напрягать

    напрячь
    1) что - напружувати, напружити, натужувати, натужити, (натягивать) натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понапружувати и т. п. що. [Вас обіймає міць напружує ваші жили (Мирн.). Темера сильно натужував свої очі (Франко). Роман натужує всі свої сили (Коцюб.)]. -гать зрение - напружувати зір. -гать память, ум - напружувати пам'ять, розум, думку (тямку). [Напружуючи думку, все згадала (Грінч.). Напружуючи яко-мога цілу свою тямку (Крим.)]. -гать, -рячь слух - напружувати, напружити слух(и), (навастривать уши) нащулювати, нащулити вуха. [Хлопець напружує слухи (Коцюб.)]. -гать, -рячь последние силы - напружувати, напружити останню силу, змогтися на останнє, (собирать) добувати останніх сил. [Вона добуває останніх сил (Коцюб.)];
    2) кого - напрягати, понапрягати кого, запрягати, запрягти, упрягати, упрягти, (о мног.) позапрягати, повпрягати багато кого. -рячь лошадей - понапрягати коней, позапрягати багато коней. Напряжённый -
    1) напружений, натужений, натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понапружуваний и т. п.; нащулений;
    2) понапряганий, запряжений, упряжений, позапряганий, повпряганий;
    3) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) напружуватися и напружатися, напружитися, понапружуватися; бути напружуваним, напруженим, понапружуваним и т. п. Все тіло дивно напружилось у його (Коцюб.). Видко було, як жили напружалися (Сторож.)]. Лук -ется - лук(а) натягають, лук натягається;
    2) (силиться, жилиться) напружуватися и напружатися, напружитися, натужуватися, натужитися, пнутися, напинатися, напнутися и нап'ястися, силкуватися, в[по]силкуватися (диал.) напомагатися, напомогтися, змогтися, натягатися, натягтися, (о мног.) понапружуватися, понатужуватися, понапинатися. [Мусіли ляхи добре напинатися проти Литви (Куліш). Де велике напнеться, там мале спіткнеться (Липовеч.). У плузі силкувавсь, копиці волочив (Гребінка). Як напомігся, - доніс таки мішка (Липовеч.). Якось таки змоглася та й рачки долізла до дверей (Звин.). Коненята натягалися під усю силу (М. Лев.)]. Напрягаясь - напружуючись, натужуючись, напруго, з напругою з напругом. [Мені не можна напруго піднімати (Київщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - напр`ячь
    напру́жувати, -жую, -жуєш, напру́жити; ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти; ( натуживать) нату́жувати, -жую, -жуєш, нату́жити

    Русско-украинский словарь > напрягать

  • 35 наслаждать

    насладить тішити, натішити, усолоджувати, усолодити кого, що чим, о[на]солодити що чим; срв. Услаждать. [Чим-же я вас нагороджу, ваші літа осолоджу? (Пісня)]. -дить слух музыкой - натішити слух (вуха) музикою, (о себе самом) натішитися музикою.
    * * *
    несов.; сов. - наслад`ить
    1) ті́шити, наті́шити, потіша́ти, поті́шити, усоло́джувати, усолоди́ти, -джу́, -ди́ш
    2) (сов.: сделать сладким) насолоди́ти

    Русско-украинский словарь > наслаждать

  • 36 наслышка

    чутка (-ки) и (мн.) чутки (-ток), поговір (-вору). По -ке - з чутки, з чуток, як від людей чув (чула, чули), з людського поговору. [Видко, що й Платон і Діоген лишилися для Хафиза відомі хіба з чутки, та й край (Крим.)]. Говорю об этом только по -ке - кажу (говорю) про (за) це тільки з чуток (так, як від людей чув). Рассказы по -ке - оповідання з людського переказу (з людської поголоски, з чуток). Петь, играть по -ке - співати, грати з голосу (на слух).
    * * *

    по \наслышка ке — з чу́тки, з чуто́к

    петь (игра́ть) по \наслышка ке — співа́ти (гра́ти) з го́лосу (на слух)

    Русско-украинский словарь > наслышка

  • 37 нежный

    1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;
    2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;
    3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;
    4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.
    * * *
    ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний

    Русско-украинский словарь > нежный

  • 38 подтверждать

    подтвердить стверджувати и стверджати, ствердити, потверджувати и потверджати, потвердити що чим. [Теофіл усе потвердив, що говорив і перше (Л. Укр.)]. Опыт -дил это предположение - дослід ствердив це припущення. -ждать что-л. присягою, словами, действиями - с[пр]тверджувати що-небудь присягою, словами, вчинками. -ждать на опыте, опытом, на деле, делом - с[по]тверджувати дослідом, ділом. -ждать приказание, постановление - потверджувати наказ(а), постанову. -ждать (повторять) урок - повторювати (повторяти) лекцію (завдання). Подтверждённый - с[по]тверджений. -ться - стверджуватися, ствердитися, потверджуватися, потвердитися. Слух этот, слух об этом не - ждается - ця чутка (поголоска), чутка про це не с[по]тверджується.
    * * *
    несов.; сов. - подтверд`ить
    підтве́рджувати, підтве́рдити, потве́рджувати, потве́рдити; ( признавать правильность сказанного) стве́рджувати, стве́рдити

    Русско-украинский словарь > подтверждать

  • 39 послух

    1) (свидетель) послух (-ха), послухач (-ча);
    2) (молва, слухи) чутка, поголоска, слава.
    * * *
    1) ( свидетель) ист. по́слух
    2) (молва, слух) диал. чу́тка, поголо́ска, сла́ва, по́голос, -у, поголо́сок, -ску; диал. по́чутка

    Русско-украинский словарь > послух

  • 40 послушание

    1) слухня[х'я]ність (-ости), послух (-ху), послуха, послухання, (по)слухня[х'я ]нство. [Мені бридка слухняність поневолі, - я-ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.). А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте (Л. Укр.). Дякую тобі за цю послуху. Потіште своїм послух'янством і мене (Квітка)]. Выходить из -шания кому - відмовити послуху кому (Франко), іти проти волі кого. Оказывать неограниченное, полное -шание - безоглядно покорятися;
    2) (в монастырях) послух, послухання, послушенство. [Ми пійдем до черниці на послухання (К. ЦН.). В цьому манастирі послушенство важке (Короленко)].
    * * *
    1) слухня́ність, -ності, по́слух, -у, послу́шність, послухня́ність; послухня́нство, послуха́ння, послуше́нство; ( покорность) покі́рність
    2) церк. по́слух, послуха́ння, послуше́нство

    Русско-украинский словарь > послушание

Страницы

См. также в других словарях:

  • слух — слух, а …   Русский орфографический словарь

  • слух — слух/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • слух — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? слуха и слуху, чему? слуху, (вижу) что? слух, чем? слухом, о чём? о слухе; мн. что? слухи, (нет) чего? слухов, чему? слухам, (вижу) что? слухи, чем? слухами, о чём? о слухах   восприятие органами… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СЛУХ — муж. одно из пяти чувств, коим распознаются звуки; орудие его ухо. Слух тупой, тонкий. У глухих и безухих животных слух заменяется чувством сотрясения. Идти на слух, искать по слуху. | Музыкальное ухо, внутренее чувство, постигающее взаимный… …   Толковый словарь Даля

  • слух — слуха, м. 1. только ед. Одно из пяти внешних чувств, дающее возможность воспринимать звуки, способность слышать. Ухо – орган слуха. Острый слух. «До слуха его долетел хриплый крик.» Тургенев. «Желаю славы я, чтоб именем моим твой слух был поражен …   Толковый словарь Ушакова

  • слух — а; м. 1. только ед. Одно из пяти внешних чувств, дающее возможность воспринимать звуки; способность слышать. Острый с. Чуткий с. Слух слабеет у кого л. Потерять с. (стать глухим). Насторожить с. (прислушаться). Коснуться чьего л. слуха (стать… …   Энциклопедический словарь

  • слух — См. весть, известие, чувство ни слуху ни духу, по слухам... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. слух весть, молва, слушок; толки; известие, чувство; музыкальность, сообщение,… …   Словарь синонимов

  • СЛУХ — СЛУХ. Устройство и функция слухового органа см. Ухо, Среднее ухо, Внутреннее ухо, Кортиев орган. О проводящих путях и центрах см. Слуховые пути, центры. Звуковые колебания окружающей среды доходят до периферического слухового рецептора гл. обр.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • СЛУХ — СЛУХ. Человек воспринимает внешний мир, общается с окружающей действительностью посредством органов чувств, гл. обр. благодаря зрению (см.) и слуху. Наши уши обладают способностью распознавать близость или дальность источников звуков и… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • слух — способность воспринимать звуки и ориентироваться по ним во внешней среде посредством анализатора слухового. Отражение процессов внешнего мира в системе слуховой происходит в форме образа звукового, в коем можно выделить три параметра: 1)… …   Большая психологическая энциклопедия

  • СЛУХ — способность организма человека и животных воспринимать звуки. С. есть у мн. насекомых, всех позвоночных и наиб, развит у млекопитающих. У большинства позвоночных звуковые колебания, проходя через ушную раковину и наружный слуховой проход… …   Биологический энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»