-
121 en effet
1) на самом деле, в самом деле, в действительностиChristophe faisait le compte de ce qu'ils passaient pour dire, et de ce qu'ils disaient en effet. (R. Rolland, La Foire sur la place.) — Кристоф учитывал, какие слова им приписывают, и что они говорят на самом деле.
[...] enchantés de ce projet en apparence, mais au fond le prenant tous pour un pur château en Espagne, dont on cause en conversation, sans vouloir l'exécuter en effet. (J.-J. Rousseau, Confessions.) — [...] внешне в восторге от этого проекта, но в глубине души полагая, что это чистейший воздушный замок, замысел, о котором только говорят, вовсе не собираясь его в действительности осуществлять.
2) вводное слово: в самом деле, действительноOn ne pouvait en effet sous l'empire de ce ressentiment jeter dans la balance l'avenir du pays tout entier. (J. Mordal, La Bataille de Dalar.) — В самом деле, нельзя было, поддавшись чувству обиды, рисковать будущим всей страны.
En effet, les hommes ne peuvent comprendre que les sentiments analogues à ceux qu'ils éprouvent. (H. Taine, Philosophie de l'art.) — В самом деле, люди могут понимать лишь чувства, аналогичные тем, которые они испытывают сами.
Lui. Je vous ai fait suivre tous les jours pendant une semaine. Elle. Vous n'avez trouvé personne? Lui. Personne, en effet. Ce qui n'a rien empêché. (M. Duras, Théâtre.) — Он. В течение недели я за вами установил каждодневную слежку. Она. Вы никого не обнаружили? Он. Действительно, никого, но это ничего не изменило.
-
122 fausser compagnie
1) уйти от кого-либо; бросить кого-либо без предупреждения- Je n'aime pas beaucoup les têtes carrées, grommela-t-il... Je ne veux pas vous fausser compagnie, madame Hyacinthe... Où vous irez, j'irai. (A. Theuriet, La Chanoinesse.) — - Тупицы мне не по душе, - брюзжал он... - Я не хочу с вами расставаться, мадам Иасент... Куда бы вы ни направлялись, я от вас не отстану.
Le Prince (lui serrant la main). Je vous demande pardon de vous fausser compagnie, mais nous avons, monsieur et moi, quelques affaires à mettre en ordre. (H. Bataille, La Femme nue.) — Князь ( пожимая ему руку) - Прошу меня извинить, что я не могу остаться, но нам с г-ном Бернье нужно урегулировать одно дело.
- Bruder, dit Goldstein..., je vous propose de fausser compagnie à ces jeunes amateurs de tempête et de me faire visiter le Caribée... (R. Merle, Un animal doué de raison.) — - Брудер, - сказал Голдстайн... Я предлагаю вам бросить этих молодых любителей бурь и дать мне возможность посетить Карибию...
-
123 se monter la tête
(se monter la tête [или le baluchon, la bobèche, le bobéchon, le bonnet, le bourrichon, la caboche, le coco, le cou])1) беспокоиться, расстраиватьсяMusotte. - Et penser que dans quelques heures peut-être je ne pourrai plus le voir, le regarder, l'aimer! Mme Flache. - Mais non, mais non, vous vous montez la tête sans raison. (G. de Maupassant, Musotte.) — Мюзотта. - Подумать только, через несколько часов, быть может, я не смогу больше видеть его, глядеть на него, любить его. Г-жа Флаш. - Полноте, полноте, напрасно вы так расстраиваете себя.
Un nez trop court, des pommettes saillantes, des yeux de chat sauvage et un sourire traître... Ma parole d'honneur, voilà bien de quoi se monter le cou!.. (A. Theuriet, Charme dangereux.) — Курносый нос, выдающиеся скулы, глаза дикой кошки, коварная улыбка... Честное слово, есть отчего потерять голову!..
2) взвинчивать себя; настраивать себя против...... Le Roi, Monsieur, et tous les autres, n'ont fait que se monter la tête contre moi... (A. de Vigny. Cinq-Mars.) —... Король, его брат и все другие только и делали, что настраивали себя против меня...
- Tu es en forme? - Hum, j'ai... - Ah! ne commence pas à te monter le bourrichon. (J.-P. Chabrol, Le Bout-Galeux.) — - Ты в форме? - Хм, у меня... - Ах, не начинай только взвинчивать себя.
3) вбить себе в голову, возомнитьLiane. - Je ne me monte pas la tête. J'y vois clair. Je ne suis plus folle, si Florent reste fou. Hier je me disais: "J'épouserai Florent, je deviendrai célèbre". Ce soir je vous embrasse les pieds. (J. Cocteau, Les Monstres sacrés.) — Лиана. - Я не заблуждаюсь. Я отлично все понимаю. Я не сошла с ума от того, что Флоран потерял разум. Вчера я говорила себе: "Я выйду замуж за Флорана, я стану знаменитостью". Сегодня я преклоняюсь перед вами.
- On se monte la tête, on souffre tellement de ce qui existe, qu'on demande ce qui n'existe pas. (É. Zola, Germinal.) — - Все накручиваем себя; то, что есть - одна сплошная мука, поневоле захочется того, чего нет.
-
124 εννοώ
(ε) μετ.1) думать, намереваться, собираться; иметь в виду;δεν εννοεί να φύγει — он и не думает уходить;
εννοώ να πάμε μαζύ — я думаю, что мы (с вами) пойдём вместе;
2) понимать, постигать; разбираться (в чём-л.);σάς εννοώ καλώς — я вас хорошо понимаю;
εννοώ αρκετά την ελληνική — я достаточно хорошо понимаю по-гречески;
δεν εννοεί την συμφωνική μουσική — он не понимает симфонической музыки;
3) замечать, чувствовать, ощущать;με την συζήτησιν δεν εννοήσαμεν πότε παρήλθεν η ώρα — за беседой мы не заметили, как пролетело время;
4) хотеть, желать; требовать;εννοει ό,τι πεί να γίνεται — он требует, чтобы всё, что он говорит, было сделано;
εννοώ να φύγεις αμέσως — я хочу, чтобы ты сейчас же ушёл;
5) означить;τί εννοεί αυτή η λέξη; — что означает это слово? εννοούμαι — быть понятным;
μερικά χωρία τού Πινδάρου δεν εννοούνται πλήρως — некоторые места у Пиндара не совсем понятны;
εννοείται! — понятно!, разумеется!, конечно!;
τα ευκόλως εννοούμενα παραλείπονται — комментарии излишни;
§ να εννοούμεθα! — чтобы потом не было недоразумений!
-
125 μετά
(μετ;μεθ') 1. πρόθ. I με γεν. с, вместе с;μετά των φίλων του — вместе со своими друзьями;
μετ' εμού со мной;μεθ' υμών с вами;μετά μεγάλης πειστικότητας — с большой убедительностью;
μετά προσοχής — внимательно, осторожно;
μετά βίας — с большим трудом;
μετά χαράς — с радостью, охотно;
II με αιτιατ.1) (при обознач, времени, иногда в сочетании с οπό) после; спустя; через;μετά τό μάθημα — после урока, после занятий;
μετά μεσημβρίαν — после полудня;
μετά (από) τα μεσάνυχτα — после полуночи;
μετά τό γεύμα — после обеда;
μετά τό τέλος της εργασίας — после работы;
μετ' ολίγον спусти некоторое время, вскоре, скоро;μετά πολύν καιρό — спустя долгое время;
μετά δύο μήνες — через два месяца;
μετά έν έτος — через год;
μετά θάνατον — посмертно;
2) (при обознач, места, иногда в сочетании с από) после; позади, за;τό δεύτερο σπίτι μετά το γωνιαίο — второй дом от угла;
η Γλυφάδα είναι μετά (από) το Καλαμάκι — Галифада находится за Каламаки;
3) (при перечислении, для выражения последовательности):ο είς μετά τον άλλον — один за другим;
τον αδελφόν μου — после моего брата;μετά από μένα — а) дольше меня; — б) после меня;
μετά από μένα πήρε το λόγο... — после меня взял слово...;
μεθ' б после чего;μετά ταύτα — вслед за этим; — после этого;
4) уст. (в сочетании с местоименным прилагательным όλος) несмотря на;μεθ' όλας τάς προσπάθειας несмотря на все старания; μεθ' όλα ταύτα а) несмотря на всё это; б) после всего, что случилось, после всего этого;§ μετά τιμής — с уважением (формула письма);
μεθ' όρκου под присягой;μόλις και μετά βίας — с большим трудом, еле-еле;
2. εηίρρ.1) после, потом;μετά πού θα πας; — потом куда ты пойдёшь?;
2) после, дальше (о месте);τό σπίτι μου είναι μετά — мой дом немного дальше;
3) (в восклиц. предлож.) после этого;τί τού λες μετά! — после этого ну что ты ему скажешь!;
μετά, έχε τον φίλο! — и это называется друг!, после этого дружи с ним!
-
126 and
conj1) єднальний сполучник і, й, таyou and I — ви та я, ми з вами
two and two is four — два плюс два — чотири
we walked miles and miles — ми все йшли та йшли; ми йшли дуже довго
2) протиставний сполучник а, та, алеI shall go and you will stay here — я піду, а ви залишитеся тут
3) у питальних реченнях передає здивування, перехід до іншої думки і, невже, а5) в емфатичних зворотах все-таки, проте* * *I [ʒnd] nзнак &II1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесуand so on, and so forth;, — так далі, тощо;; та інші
and then — а потім; крім того
and yet, and still — однак
and how — ще як; інші сполучення див. під відповідними словами
7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a -
127 ought
1. n розм.нуль2. vмодальне дієслово, що виражає:1) повинність2) ймовірністьthe letter ought to reach him today — він, мабуть, одержить листа сьогодні
* * *I n II vone ought not cross the street against the red light — не слід переходити вулицю на червоне світло; ( з перфектним інфінітивом) осуд, докір, жаль; припущення
2) служить для вираження захвату, задоволенняIII див. nought III IV іст. V діал.; = owe -
128 rest
1. n1) спокій; відпочинок; сонday of rest — вихідний день, неділя
at rest — а) на спочинку; б) нерухомий
without rest — без перепочинку, без передишки
to go (to retire) to rest — лягати відпочивати (спати)
to take a rest — відпочивати, спати
2) перен. вічний спокій, смерть3) перерва, пауза, перепочинок4) військ. позиція «вільно»5) нерухомість6) місце відпочинку, клуб (для моряків)1) тех. упор, опора8) тех. супорт9) муз. пауза10) поет. цезура11) (the rest) залишок; решта12) решта, інші13) (the rest) фін. залишкова сума14) фін. резервний фондrest area — військ. район розташування військ на відпочинок
rest day — день відпочинку, неділя
rest gown — домашня сукня; халат; пеньюар
rest halt — військ. зупинка на відпочинок; привал
rest period — а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)
as to the rest — в інших відношеннях; щодо іншого
2. v1) відпочивати; лежати; спати2) покоїтися3) не працювати, відпочивати4) давати відпочинок (спокій)5) бути спокійним, не хвилюватися7) спиратися (на щось)8) обґрунтовувати9) ґрунтуватися (на чомусь)10) покладатися (на когось, на щось)11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)13) залишатися без змін14) с.г. залишати під паром15) с.г. бути під паром17) залишатися18) арештовувати19) накладати арешт* * *I [rest] n1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть2) перерва, пауза, перепочинок3) вiйcьк. положення "вільно"4) нерухомість, непорушність5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)8) мyз. пауза; пoeт. цезураII [rest] v1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)2) відпочивати ( від справ), не працювати3) бути спокійним, не хвилюватися4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказівIII [rest] n1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд
См. также в других словарях:
слово — (3) 1. Высказывание; то, что сказано: Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смѣшено, и рече: О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! 26. Отъвѣщашя ему июдеи: „Мы законъ имаамъ и по закону нашему дължънъ есть умрѣти, яко сынъ божии творить … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
СЛОВО — СЛОВО, а, мн. слова, слов, словам, ср. 1. Единица языка, служащая для наименования понятий, предметов, лиц, действий, состояний, признаков, связей, отношений, оценок. Знаменательные и служебные слова. Происхождение слов. С. в с. (о переводе,… … Толковый словарь Ожегова
ПОПРОСИТЬ СЛОВО — кто [у кого] Обращаться за разрешением выступить. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) выражает желание обрести право, позволение другого лица, другой группы лиц или социального коллектива (Y) произнести речь, публично высказать своё… … Фразеологический словарь русского языка
ПРОСИТЬ СЛОВО — кто [у кого] Обращаться за разрешением выступить. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) выражает желание обрести право, позволение другого лица, другой группы лиц или социального коллектива (Y) произнести речь, публично высказать своё… … Фразеологический словарь русского языка
Петербургское слово — Редкий случай: «московский» бордюр плавно переходит в «петербургский» поребрик Различия речи москвичей и петербуржцев это совокупность исторически сложившихся определённых систематически наблюдаемых орфоэпических, лексических и интонационных… … Википедия
Петербуржское слово — Редкий случай: «московский» бордюр плавно переходит в «петербургский» поребрик Различия речи москвичей и петербуржцев это совокупность исторически сложившихся определённых систематически наблюдаемых орфоэпических, лексических и интонационных… … Википедия
Указатель фильмов по странам. Куба — Куба «Альсино и Кондор» («Alcino у el Condor», 1982, никараг. кубин. мекс. костарик.) «Амада» («Amada», 1984, кубин.) «Беглецы из пещеры мёртвых» («Los refugiados de lą cueva del muerto», 1983, кубин.) «Битва при Хигуэ» («La batalla del Jigue»,… … Кино: Энциклопедический словарь
Сводный алфавитный список фильмов. С — С «С 9 до 5» («9 to 5», 1982, амер.) «С бьющимся сердцем» («Le cœur battant», 1961, франц.) «С весельем и отвагой» (1974) «С вечера до утра» (1963) «С днём рождения, Ванда Джун» («Happy birthday, Wanda June», 1971, амер.) «С днём рождения,… … Кино: Энциклопедический словарь
за — предлог с винительным и творительным падежами. Без ударения, кроме тех случаев, когда оно переносится с существительного на предлог, например: за борт, за спину, за руку, за нос. 1. С винительным падежом. 1. Употребляется при указании предмета,… … Малый академический словарь
за — предлог. Употр: 1. кого что. Указывает на предмет, место и т.п., за пределы которого, дальше которого или через который направлено действие, движение. Уехать за реку. Выйти за дверь. Вынести за скобки. // Указывает на предмет, место, лицо и т.п … Энциклопедический словарь
за — I предлог. см. тж. за, за то, что Употр: 1) а) кого что Указывает на предмет, место и т.п., за пределы которого, дальше которого или через который направлено действие, движение. Уехать за реку. Выйти за дверь. Вынести за скобки. б) … Словарь многих выражений