Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

слово+за+вами

  • 121 en effet

    1) на самом деле, в самом деле, в действительности

    Christophe faisait le compte de ce qu'ils passaient pour dire, et de ce qu'ils disaient en effet. (R. Rolland, La Foire sur la place.) — Кристоф учитывал, какие слова им приписывают, и что они говорят на самом деле.

    [...] enchantés de ce projet en apparence, mais au fond le prenant tous pour un pur château en Espagne, dont on cause en conversation, sans vouloir l'exécuter en effet. (J.-J. Rousseau, Confessions.) — [...] внешне в восторге от этого проекта, но в глубине души полагая, что это чистейший воздушный замок, замысел, о котором только говорят, вовсе не собираясь его в действительности осуществлять.

    2) вводное слово: в самом деле, действительно

    On ne pouvait en effet sous l'empire de ce ressentiment jeter dans la balance l'avenir du pays tout entier. (J. Mordal, La Bataille de Dalar.) — В самом деле, нельзя было, поддавшись чувству обиды, рисковать будущим всей страны.

    En effet, les hommes ne peuvent comprendre que les sentiments analogues à ceux qu'ils éprouvent. (H. Taine, Philosophie de l'art.) — В самом деле, люди могут понимать лишь чувства, аналогичные тем, которые они испытывают сами.

    Lui. Je vous ai fait suivre tous les jours pendant une semaine. Elle. Vous n'avez trouvé personne? Lui. Personne, en effet. Ce qui n'a rien empêché. (M. Duras, Théâtre.) — Он. В течение недели я за вами установил каждодневную слежку. Она. Вы никого не обнаружили? Он. Действительно, никого, но это ничего не изменило.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > en effet

  • 122 fausser compagnie

    1) уйти от кого-либо; бросить кого-либо без предупреждения

    - Je n'aime pas beaucoup les têtes carrées, grommela-t-il... Je ne veux pas vous fausser compagnie, madame Hyacinthe... Où vous irez, j'irai. (A. Theuriet, La Chanoinesse.) — - Тупицы мне не по душе, - брюзжал он... - Я не хочу с вами расставаться, мадам Иасент... Куда бы вы ни направлялись, я от вас не отстану.

    Le Prince (lui serrant la main). Je vous demande pardon de vous fausser compagnie, mais nous avons, monsieur et moi, quelques affaires à mettre en ordre. (H. Bataille, La Femme nue.)Князь ( пожимая ему руку) - Прошу меня извинить, что я не могу остаться, но нам с г-ном Бернье нужно урегулировать одно дело.

    - Bruder, dit Goldstein..., je vous propose de fausser compagnie à ces jeunes amateurs de tempête et de me faire visiter le Caribée... (R. Merle, Un animal doué de raison.) — - Брудер, - сказал Голдстайн... Я предлагаю вам бросить этих молодых любителей бурь и дать мне возможность посетить Карибию...

    Dictionnaire français-russe des idiomes > fausser compagnie

  • 123 se monter la tête

    (se monter la tête [или le baluchon, la bobèche, le bobéchon, le bonnet, le bourrichon, la caboche, le coco, le cou])
    1) беспокоиться, расстраиваться

    Musotte. - Et penser que dans quelques heures peut-être je ne pourrai plus le voir, le regarder, l'aimer! Mme Flache. - Mais non, mais non, vous vous montez la tête sans raison. (G. de Maupassant, Musotte.) — Мюзотта. - Подумать только, через несколько часов, быть может, я не смогу больше видеть его, глядеть на него, любить его. Г-жа Флаш. - Полноте, полноте, напрасно вы так расстраиваете себя.

    Un nez trop court, des pommettes saillantes, des yeux de chat sauvage et un sourire traître... Ma parole d'honneur, voilà bien de quoi se monter le cou!.. (A. Theuriet, Charme dangereux.) — Курносый нос, выдающиеся скулы, глаза дикой кошки, коварная улыбка... Честное слово, есть отчего потерять голову!..

    2) взвинчивать себя; настраивать себя против...

    ... Le Roi, Monsieur, et tous les autres, n'ont fait que se monter la tête contre moi... (A. de Vigny. Cinq-Mars.) —... Король, его брат и все другие только и делали, что настраивали себя против меня...

    - Tu es en forme? - Hum, j'ai... - Ah! ne commence pas à te monter le bourrichon. (J.-P. Chabrol, Le Bout-Galeux.) — - Ты в форме? - Хм, у меня... - Ах, не начинай только взвинчивать себя.

    3) вбить себе в голову, возомнить

    Liane. - Je ne me monte pas la tête. J'y vois clair. Je ne suis plus folle, si Florent reste fou. Hier je me disais: "J'épouserai Florent, je deviendrai célèbre". Ce soir je vous embrasse les pieds. (J. Cocteau, Les Monstres sacrés.) — Лиана. - Я не заблуждаюсь. Я отлично все понимаю. Я не сошла с ума от того, что Флоран потерял разум. Вчера я говорила себе: "Я выйду замуж за Флорана, я стану знаменитостью". Сегодня я преклоняюсь перед вами.

    - On se monte la tête, on souffre tellement de ce qui existe, qu'on demande ce qui n'existe pas. (É. Zola, Germinal.) — - Все накручиваем себя; то, что есть - одна сплошная мука, поневоле захочется того, чего нет.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > se monter la tête

  • 124 εννοώ

    (ε) μετ.
    1) думать, намереваться, собираться; иметь в виду;

    δεν εννοεί να φύγει — он и не думает уходить;

    εννοώ να πάμε μαζύ — я думаю, что мы (с вами) пойдём вместе;

    2) понимать, постигать; разбираться (в чём-л.);

    σάς εννοώ καλώς — я вас хорошо понимаю;

    εννοώ αρκετά την ελληνική — я достаточно хорошо понимаю по-гречески;

    δεν εννοεί την συμφωνική μουσική — он не понимает симфонической музыки;

    3) замечать, чувствовать, ощущать;

    με την συζήτησιν δεν εννοήσαμεν πότε παρήλθεν η ώρα — за беседой мы не заметили, как пролетело время;

    4) хотеть, желать; требовать;

    εννοει ό,τι πεί να γίνεται — он требует, чтобы всё, что он говорит, было сделано;

    εννοώ να φύγεις αμέσως — я хочу, чтобы ты сейчас же ушёл;

    5) означить;

    τί εννοεί αυτή η λέξη; — что означает это слово? εννοούμαι — быть понятным;

    μερικά χωρία τού Πινδάρου δεν εννοούνται πλήρως — некоторые места у Пиндара не совсем понятны;

    εννοείται! — понятно!, разумеется!, конечно!;

    τα ευκόλως εννοούμενα παραλείπονται — комментарии излишни;

    § να εννοούμεθα! — чтобы потом не было недоразумений!

    Νέα ελληνική-Ρωσικά λεξικό > εννοώ

  • 125 μετά

    (μετ;
    μεθ') 1. πρόθ. I με γεν. с, вместе с;

    μετά των φίλων του — вместе со своими друзьями;

    μετ' εμού со мной;
    μεθ' υμών с вами;

    μετά μεγάλης πειστικότητας — с большой убедительностью;

    μετά προσοχής — внимательно, осторожно;

    μετά βίας — с большим трудом;

    μετά χαράς — с радостью, охотно;

    II με αιτιατ.
    1) (при обознач, времени, иногда в сочетании с οπό) после; спустя; через;

    μετά τό μάθημα — после урока, после занятий;

    μετά μεσημβρίαν — после полудня;

    μετά (από) τα μεσάνυχτα — после полуночи;

    μετά τό γεύμα — после обеда;

    μετά τό τέλος της εργασίας — после работы;

    μετ' ολίγον спусти некоторое время, вскоре, скоро;

    μετά πολύν καιρό — спустя долгое время;

    μετά δύο μήνες — через два месяца;

    μετά έν έτος — через год;

    μετά θάνατον — посмертно;

    2) (при обознач, места, иногда в сочетании с από) после; позади, за;

    τό δεύτερο σπίτι μετά το γωνιαίο — второй дом от угла;

    η Γλυφάδα είναι μετά (από) το Καλαμάκι — Галифада находится за Каламаки;

    3) (при перечислении, для выражения последовательности):

    ο είς μετά τον άλλον — один за другим;

    μετά τον αδελφόν μου — после моего брата;

    μετά από μένα — а) дольше меня; — б) после меня;

    μετά από μένα πήρε το λόγο... — после меня взял слово...;

    μεθ' б после чего;

    μετά ταύτα — вслед за этим; — после этого;

    4) уст. (в сочетании с местоименным прилагательным όλος) несмотря на;
    μεθ' όλας τάς προσπάθειας несмотря на все старания; μεθ' όλα ταύτα а) несмотря на всё это; б) после всего, что случилось, после всего этого;

    § μετά τιμής — с уважением (формула письма);

    μεθ' όρκου под присягой;

    μόλις και μετά βίας — с большим трудом, еле-еле;

    2. εηίρρ.
    1) после, потом;

    μετά πού θα πας; — потом куда ты пойдёшь?;

    2) после, дальше (о месте);

    τό σπίτι μου είναι μετά — мой дом немного дальше;

    3) (в восклиц. предлож.) после этого;

    τί τού λες μετά! — после этого ну что ты ему скажешь!;

    μετά, έχε τον φίλο! — и это называется друг!, после этого дружи с ним!

    Νέα ελληνική-Ρωσικά λεξικό > μετά

  • 126 and

    conj

    you and I — ви та я, ми з вами

    two and two is four — два плюс два — чотири

    we walked miles and miles — ми все йшли та йшли; ми йшли дуже довго

    I shall go and you will stay here — я піду, а ви залишитеся тут

    3) у питальних реченнях передає здивування, перехід до іншої думки і, невже, а
    5) в емфатичних зворотах все-таки, проте
    * * *
    I [ʒnd] n
    знак &
    II
    1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з
    2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з
    3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з
    4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення
    5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесу

    and so on, and so forth;, — так далі, тощо;; та інші

    and then — а потім; крім того

    and yet, and still — однак

    and how — ще як; інші сполучення див. під відповідними словами

    7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a
    8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a

    English-Ukrainian dictionary > and

  • 127 ought

    1. n розм.
    нуль
    2. v
    модальне дієслово, що виражає:
    1) повинність
    2) ймовірність

    the letter ought to reach him today — він, мабуть, одержить листа сьогодні

    * * *
    I n II v

    one ought not cross the street against the red light — не слід переходити вулицю на червоне світло; ( з перфектним інфінітивом) осуд, докір, жаль; припущення

    2) служить для вираження захвату, задоволення
    III див. nought III IV іст. V діал.; = owe

    English-Ukrainian dictionary > ought

  • 128 rest

    1. n
    1) спокій; відпочинок; сон

    day of rest — вихідний день, неділя

    at rest — а) на спочинку; б) нерухомий

    without rest — без перепочинку, без передишки

    to go (to retire) to rest — лягати відпочивати (спати)

    to take a rest — відпочивати, спати

    2) перен. вічний спокій, смерть
    3) перерва, пауза, перепочинок
    4) військ. позиція «вільно»
    5) нерухомість
    6) місце відпочинку, клуб (для моряків)
    1) тех. упор, опора
    8) тех. супорт
    9) муз. пауза
    10) поет. цезура
    11) (the rest) залишок; решта
    12) решта, інші
    13) (the rest) фін. залишкова сума
    14) фін. резервний фонд

    rest areaвійськ. район розташування військ на відпочинок

    rest day — день відпочинку, неділя

    rest gown — домашня сукня; халат; пеньюар

    rest haltвійськ. зупинка на відпочинок; привал

    rest period — а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)

    as to the rest — в інших відношеннях; щодо іншого

    2. v
    1) відпочивати; лежати; спати
    2) покоїтися
    3) не працювати, відпочивати
    4) давати відпочинок (спокій)
    5) бути спокійним, не хвилюватися
    6) класти (на щось); притуляти (до чогось)
    7) спиратися (на щось)
    8) обґрунтовувати
    9) ґрунтуватися (на чомусь)
    10) покладатися (на когось, на щось)
    11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)
    12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)
    13) залишатися без змін
    14) с.г. залишати під паром
    15) с.г. бути під паром
    16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)
    17) залишатися
    18) арештовувати
    19) накладати арешт
    * * *
    I [rest] n
    1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть
    2) перерва, пауза, перепочинок
    3) вiйcьк. положення "вільно"
    4) нерухомість, непорушність
    5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)
    6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет
    8) мyз. пауза; пoeт. цезура
    II [rest] v
    1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)
    2) відпочивати ( від справ), не працювати

    rest!вільно! ( команда); давати відпочинок, спокій

    3) бути спокійним, не хвилюватися
    4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати
    5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)
    6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)
    7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані
    8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром
    9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів
    III [rest] n
    1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта
    2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

    English-Ukrainian dictionary > rest

См. также в других словарях:

  • слово — (3) 1. Высказывание; то, что сказано: Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смѣшено, и рече: О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! 26. Отъвѣщашя ему июдеи: „Мы законъ имаамъ и по закону нашему дължънъ есть умрѣти, яко сынъ божии творить …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • СЛОВО — СЛОВО, а, мн. слова, слов, словам, ср. 1. Единица языка, служащая для наименования понятий, предметов, лиц, действий, состояний, признаков, связей, отношений, оценок. Знаменательные и служебные слова. Происхождение слов. С. в с. (о переводе,… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОПРОСИТЬ СЛОВО — кто [у кого] Обращаться за разрешением выступить. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) выражает желание обрести право, позволение другого лица, другой группы лиц или социального коллектива (Y) произнести речь, публично высказать своё… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПРОСИТЬ СЛОВО — кто [у кого] Обращаться за разрешением выступить. Имеется в виду, что лицо или группа лиц (X) выражает желание обрести право, позволение другого лица, другой группы лиц или социального коллектива (Y) произнести речь, публично высказать своё… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Петербургское слово — Редкий случай: «московский» бордюр плавно переходит в «петербургский» поребрик Различия речи москвичей и петербуржцев это совокупность исторически сложившихся определённых систематически наблюдаемых орфоэпических, лексических и интонационных… …   Википедия

  • Петербуржское слово — Редкий случай: «московский» бордюр плавно переходит в «петербургский» поребрик Различия речи москвичей и петербуржцев это совокупность исторически сложившихся определённых систематически наблюдаемых орфоэпических, лексических и интонационных… …   Википедия

  • Указатель фильмов по странам. Куба — Куба «Альсино и Кондор» («Alcino у el Condor», 1982, никараг. кубин. мекс. костарик.) «Амада» («Amada», 1984, кубин.) «Беглецы из пещеры мёртвых» («Los refugiados de lą cueva del muerto», 1983, кубин.) «Битва при Хигуэ» («La batalla del Jigue»,… …   Кино: Энциклопедический словарь

  • Сводный алфавитный список фильмов. С — С «С 9 до 5» («9 to 5», 1982, амер.) «С бьющимся сердцем» («Le cœur battant», 1961, франц.) «С весельем и отвагой» (1974) «С вечера до утра» (1963) «С днём рождения, Ванда Джун» («Happy birthday, Wanda June», 1971, амер.) «С днём рождения,… …   Кино: Энциклопедический словарь

  • за — предлог с винительным и творительным падежами. Без ударения, кроме тех случаев, когда оно переносится с существительного на предлог, например: за борт, за спину, за руку, за нос. 1. С винительным падежом. 1. Употребляется при указании предмета,… …   Малый академический словарь

  • за — предлог. Употр: 1. кого что. Указывает на предмет, место и т.п., за пределы которого, дальше которого или через который направлено действие, движение. Уехать за реку. Выйти за дверь. Вынести за скобки. // Указывает на предмет, место, лицо и т.п …   Энциклопедический словарь

  • за — I предлог. см. тж. за, за то, что Употр: 1) а) кого что Указывает на предмет, место и т.п., за пределы которого, дальше которого или через который направлено действие, движение. Уехать за реку. Выйти за дверь. Вынести за скобки. б) …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»