-
1 слова
словосформулюватиформулювати -
2 начало слова
поча́ток сло́ва -
3 начало слова
поча́ток сло́ва -
4 початок слова
нача́ло сло́ва -
5 _слово; сила слова
actions speak louder than words better ask, than go astray better the foot slip than the tongue better one word in time than two afterwards brevity is the soul of wit by work you get money, by talk you get knowledge easier said than done empty vessels make the greatest sound fine words butter no parsnips fine words dress ill deeds first think, then speak a flow of words is no proof of wisdom a fool is known by his conversation a good tongue is a good weapon a good word costs no more than a bad one great barkers are no biters great cry and little wool a great talker may be no fool, but he is one that relies on him great talkers are like broken pitchers: everything runs out of them great talkers are little doers hard words break no bones he that talks much errs much he that talks much lies much he who says little may be a fool or a genius he who says what he likes shall hear what he does not like hear much, speak little hold your tongue an honest man's word is as good as his bond if your swear you will catch no fish immodest words are in all cases indefensible it is not with saying "honey, honey" that sweetness comes into the mouth a kind word goes a long way least said, soonest mended let not your tongue cut your throat a man never becomes an orator if he has anything to say a man of words and not of deeds is like a garden full of weeds many speak much who cannot speak well many a truth is spoken is jest more have repented speech than silence much ado about nothing never answer a question until it is asked no sooner said than done one tongue is enough for two women out of the fullness of the heart the mouth speaks pleasant words are valued but do not cost much the pen is mightier than the sword pigs grunt about everything and nothing say little but think more say little; write less; print least silly question, silly answer speak of angels and they flap their wings speak when you are spoken to; come when you are called speech is silver(n), silence is golden speech is the gift of all but the thought of few speech was given a man to conceal his thoughts a still tongue makes a wise head ten measures of talk were sent down from heaven, and women took nine it is not every question that deserves an answer the tongue always returns to the sore tooth the tongue is not steel but it cuts the tongue is the only tool that grows sharper with use an unkind word is better left unspoken what is writ is writ a woman fights with her tongue a woman's hair is long, but her tongue is longer a word before is worth two behind a word spoken is past recalling a word to the wise is sufficient words and deeds are not weighed in the same balance words are but wind words are the wise man's counters and the fool's money words cut more than swords words pay no debts the worst wheel of the cart makes the most noise wounds made by words are hard to heal you are master of the unspoken word; the spoken word is master of youEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > _слово; сила слова
-
6 words are but wind
слова – вітер ≅ не дивися на чоловіка, а на його діло від слова до діла – як від землі до неба язиком сіна не накосиш слова – полова, а праця – дивоEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > words are but wind
-
7 словниковий процесор
слова́рный проце́ссорУкраїнсько-російський політехнічний словник > словниковий процесор
-
8 proof text
слова священного писання, що наводяться на доказ -
9 proof text
слова священного писання, що наводяться на доказ -
10 Словакия
Слова́ччина -
11 словацкий
слова́цький -
12 словачка
слова́чка -
13 words and deeds are not weighed in the same balance
слова та дії важать на різних терезахEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > words and deeds are not weighed in the same balance
-
14 słowa
-
15 элфаз
слова, мова М. -
16 word
1. n1) словоin a word, in one word — одним словом, коротше кажучи
to a word, word for word — дослівно; слово в слово
a man of many words — велеречива (балакуча) людина; базіка
not a word! — розм. нічичирк!, ні слова!
2) часто pl мова, розмова; слова3) pl сварка, суперечка, лайка4) зауваження, порада5) тільки sing звістка, повідомленняto receive word of smb.'s coming — одержати звістку про чийсь приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мене якомога швидше
6) тільки sing обіцянка, запевненняtake my word for it — розм. запевняю вас, повірте мені
7) тільки sing наказ, розпорядженняto give the word — (від)дати розпорядження (наказ)
word to be passed! — військ., мор. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішайте!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
8) пароль, перепустка; гасло9) прислів'я; сентенція, вислів10) чутка, поговірto preach the W. — проповідувати Євангеліє (християнство)
13) друк. слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам)14) мат. елемент інформації◊ word stress — словесний наголос
◊ big words — хвастощі
◊ to eat (to swallow) one's words — брати свої слова назад, вибачатися за сказане
◊ fair words — компліменти
◊ the last word in smth. — найновіше досягнення в чомусь
◊ upon my word — даю чесне слово
◊ my word upon it! — слово честі!
2. v1) виражати словами; добирати вислови (вирази); формулювати2) говорити, розмовляти; висловлюватися3) умовляти* * *I n1) словоprimary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово
to be not the word for it — бути недостатнім для вираження або визначення чого-н.
tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним
2) pl мова, розмова, словаto have a word with smb — поговорити с ким-н.
to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами
to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки
to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову
I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність
a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш
"A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)
3) суперечка, сваркаhigh /hard/ words — розмова на підвищених тонах
they had words, words passed between them — вони посварилися
4) зауваження, порадаa word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада
a word in smb 's ear — натяк
5) тк.; sing вісті; повідомленняto receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше
please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії
6) тк.; sing обіцянка, завіренняto give one's word — дати слово; обіцяти
to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово
to take smb at his word — повірити кому-н. на слово
take my word for it — запевняю вас, повірте мені
7) рекомендація, порада8) тк.; sing наказword of command — вiйcьк. команда
to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
9) пароль, пропуск10) прислів'я, приказка11) чутка, поголоска12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)15) обч. слово; код; кодова група; група символів16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)••for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово
by word of mouth — на словах, усно
in a /one/ word — одним словом, короче кажучи
in other words — іншими словами, інакше кажучи
not a word! — ні слова, ні чичирк!
a play on /upon/ words — гра слів, каламбур
upon /on/ my word — ( даю) чесне слово
in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...
in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто
on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу
to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.
conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису
to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане
fair /good/ words — компліменти
fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті
the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення
the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене
not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.
to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено
a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш
II vwords are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово
виражати словами; підбирати слова, вирази; формулюватиI should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше
-
17 word
I n1) словоprimary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово
to be not the word for it — бути недостатнім для вираження або визначення чого-н.
tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним
2) pl мова, розмова, словаto have a word with smb — поговорити с ким-н.
to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами
to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки
to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову
I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність
a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш
"A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)
3) суперечка, сваркаhigh /hard/ words — розмова на підвищених тонах
they had words, words passed between them — вони посварилися
4) зауваження, порадаa word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада
a word in smb 's ear — натяк
5) тк.; sing вісті; повідомленняto receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд
please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше
please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії
6) тк.; sing обіцянка, завіренняto give one's word — дати слово; обіцяти
to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово
to take smb at his word — повірити кому-н. на слово
take my word for it — запевняю вас, повірте мені
7) рекомендація, порада8) тк.; sing наказword of command — вiйcьк. команда
to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!
sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!
mum's the word! — тихо!, ні слова про це!
9) пароль, пропуск10) прислів'я, приказка11) чутка, поголоска12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)15) обч. слово; код; кодова група; група символів16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)••for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово
by word of mouth — на словах, усно
in a /one/ word — одним словом, короче кажучи
in other words — іншими словами, інакше кажучи
not a word! — ні слова, ні чичирк!
a play on /upon/ words — гра слів, каламбур
upon /on/ my word — ( даю) чесне слово
in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...
in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто
on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу
to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.
conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису
to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане
fair /good/ words — компліменти
fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті
the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення
the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене
not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.
to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено
a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш
II vwords are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово
виражати словами; підбирати слова, вирази; формулюватиI should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше
-
18 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
19 лаф
слово, вираз, розмова; не лафын вар? що ти хочеш сказати? СЛ; лаф айт- висловитися О, СЛ, К; лаф ачтыр- давати привід для пліток Б; лаф вердавати слово СК; лаф йӱрӱтпліткувати П, СМ, К; лаф лафлабалакати Б; эр бир лаф олунду побалакали про все Г, СЛ; лаф сат- базікати, теревенити СБ; лаф сырасы (на) під час розмови, між іншим Г, К; лаф т'есвирішувати остаточно СЛ; лафна тур- дотримувати свого слова Г; лаф харыштыр- пліткувати СК; лаф хачыр- бовкнути, сказати зайве, проговоритися Г; лаф эт- розмовляти, бесідувати О, Г, К, СГС; лафа т'ель- прийти на розмову Г; авара лаф погані, мерзенні слова СЛ; йаман лаф погані, злі слова НМ, К; нафле лаф пустопорожні слова СГ; незетли лаф соковите слово СБ; пӱсӱр лаф погане, лайливе, брутальне слово НМ, К; тылсым лаф загадкове слово, складне для розуміння СБ; хуҗур лаф недобрі слова У; чирчин лаф огидні слова СЛ; мендэн чыхкан лаф дӱгӱль ці слова пішли не від мене СБЧ; не лафын вар? що ти маєш сказати? СЛ, К. -
20 value
1. n1) цінність, важливістьof no value — що не має цінності, непридатний
2) pl цінності4) вартістьthe book is quite good value for five dollars — п'ять доларів за цю книгу — це недорого
5) значення, смисл (слова)6) ек. еквівалент, ціна; вартістьmarket value — курсова вартість; ринкова вартість
7) валюта; еквівалент8) мат. величина, значення9) муз. тривалість ноти (паузи)10) мист. співвідношення тонів11) фон. якість◊ value letter — цінний лист
◊ value parcel — посилка з оголошеною вартістю
2. v1) оцінювати2) дорожити; цінити, цінувати3) фін. трасувати, виставляти вексель* * *I v.1) оцінювати, давати оцінку (у грошовому вираженні); I do not value that a brass farthing value по-моєму, це щербатого шеляга не коштує2) оцінювати, визначати значення, користь3) дорожити, цінувати; to value oneself on /upon, for/ smth. пишатися /хизуватися/ чимось; to value smth. above rubies цінувати що-н. дорожче золота4) ек. трасувати, виставляти вексель чи траттуII n.1) цінність; важливість; корисність; to set a high value on smth. надавати великого значення чому-н.; дорожити чим-н.; to set a low value on smth. не надавати великого значення чому-н.; to know the value of time цінувати свій час; pl. цінності; moral [artistic] values моральні [художні] цінності; етичне усвідомлення; уявлення про добро та зло2) значення, зміст (слова); to give full value to each word чеканити слова; the precise valueof a word точний зміст слова3) цінність, вартість; value journey подорож, що виправдує витрати; value for money цінність у порівнянні зі сплаченою сумою; he gives you value for your money за ваші гроші ви отримуєте від нього хороший товар4) ек. ціна; вартість ( у грошовому вираженні); value letter [parcel] цінний лист [пакунок]; commercial value ринкова вартість; продажна ціна; market value курсова вартість; ринкова вартість; nominal /par, face/ value загальна ціна; номінальна вартість, номінал; current values а) існуючі ціни; поточні показники; declared value оголошена вартість ( у митній декларації);at value по цене; under value нижче вартості; in terms of value у вартісному вираженні; to lose /to fall, to go down/ in value упасти у ціні; політ.-ек. вартість; exchange value мінова вартість; surplus value додаткова вартість; ек. валюта; сума векселя або тратти; еквівалент (суми векселя): value date строк векселя; дата нарахування грошей на банківський рахунок; for value received еквівалент отримано ( фраза у тексті тратті)5) спец. величина, значення; absolute [actual, average, negative] value абсолютна [справжня, середня, негативна] величина, абсолютне [справжнє, середнє, негативне] значення;initial value вихідна величина; дане значення; iodine value йодне число; crest /peak/ value амплітуда; амплітудне, пікове значення; heating value теплотвірна здатність; numerical value мат. чисельне значення; radiation value коефіцієнт випромінювання; geographical values географічні координати; Greenwich value геогр. довгота від меридіана Грінвіча; field values польові дані6) муз. довгота ноти або паузи7) мист. співвідношення тонів; value of colour інтенсивність кольору; насиченість колірного тону; out of value занадто темно; занадто світло8) грам. якість; to accept smth. at face value приймати що-н. за чисту монету; розуміти буквально /у буквальному значенні слова
См. также в других словарях:
слова́к — словак, а; р. мн. ов … Русское словесное ударение
слова — См … Словарь синонимов
Слова — мн. 1. Текст вокального произведения. 2. перен. разг. Пустые разговоры, болтовня. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
слова — алмазные (Бальмонт); бурные (Делярю); возвышенные (Доброхотов, Крюков); выцветшие (Бальмонт); гордые (Гаршин); грозные (Галина); громкие (Коринфский); громозвучные (Пушкин); жалкие (Гончаров, Достоевский, Салтыков Щедрин); заветные (Лермонтов, К … Словарь эпитетов
слова — (не) говорить дурного слова • вербализация (не) говорить худого слова • вербализация взвешивать слова • анализ вспоминать слова • повтор, знание вспоминаются слова • пассив на ся, повтор, знание вспомнились слова • пассив на ся, повтор, знание… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
слова́ки — ов, мн. (ед. словак, а, м.; словачка, и, мн. словачки, чек, чкам, ж.). Нация, составляющая вместе с чехами основное население Чехословакии, а также лица, относящиеся к этой нации … Малый академический словарь
Слова, слова, слова — Слова, слова, слова. Ср. Пѣсня будетъ не нова; Въ ней слова, слова, слова. В. С. Курочкинъ. Старая пѣсня. Ср. Что жъ толку въ томъ? Проходятъ лѣта, Любовь по прежнему мертва... О, слово стараго поэта Слова, слова, слова. И. С. Аксаковъ. Двѣ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Слова-паразиты — «Слова паразиты» лингвистическое явление, выраженное в употреблении лишних и бессмысленных в данном контексте слов вроде «типа», «например», «как бы», «это самое», «собственно», «ну..», «так сказать»,«реальные»,«вот», «как сказать», «в… … Википедия
Слова назидания — «Слова назидания» или «Книга слов» (каз. Қара сөз, букв.: Простое слово, проза) фундаментальное произведение великого казахского акына и просветителя Абая Кунанбаева, которое состоит из 45 кратких притч и философских трактатов. В этой… … Википедия
Слова… Осколки — Слова… Осколки … Википедия
Слова нежности — Terms Of Endearment Жанр мелодрама … Википедия