Перевод: с русского на все языки

славити

  • 1 баять

    балакати, гомоніти, славити. [Славили, що в його тітка відьма (М. Вовч.)].
    * * *
    диал.
    бала́кати; гомоні́ти, сла́вити; фольк. ба́яти; ( сообщать) говори́ти, каза́ти, розповіда́ти

    Русско-украинский словарь > баять

  • 2 блажить

    1) величати, славити;
    2) дуріти, пустувати. [Годі вам дуріти];
    3) (капризничать) вередувати, комизитися. [Дитина вередує или комизиться].
    * * *
    дурі́ти, химерува́ти, коми́зи́тися; пустува́ти

    Русско-украинский словарь > блажить

  • 3 величать

    1) (з)величати, величити, славити, вихваляти;
    2) величати, (чесно) звати, титулувати. [Не знаю, як вас чесно звати, як величати].
    * * *
    велича́ти

    Русско-украинский словарь > величать

  • 4 возносить

    вознести
    1) зносити, знести (вгору = вверх) знімати, зняти, піднімати, підняти, підносити, піднести. -носить молитвы - підносити молитви, молитвувати [Панство та попи нічогісінько не робили, тільки воювалися та молитвували. (Єфр.)];
    2) см. Воссылать;
    3) (восхвалять) славити, уславити, вихваляти, вихвалити, зохваляти, зохвалити. [Будем гулять і зохвалять рожденного бога (Некраш.)].
    * * *
    несов.; сов. - вознест`и
    підно́сити, піднести́ и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́, вино́сити, ви́нести и мног. повино́сити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти

    возноси́ть, вознести́ мольбы́ (моли́твы) — моли́тися, помоли́тися

    Русско-украинский словарь > возносить

  • 5 восхвалять

    восхвалить вихваляти (вихвалювати, хвалити), вихвалити, похваляти, похвалити, уславляти (славити), уславити, величати, звеличати, зохваляти, зохвалити [Бога вихваляти (Шевч.). Бога зохваляти (Вірша XVIII в.)], хвалу складати, скласти, хвалу віддавати, віддати кому. [За все добро його - хвалу йому складімо (Самійл.)]. Чрезмерно -лять (-лить) - перехвалювати (перехвалити) кого.
    * * *
    несов.; сов. - восхвал`ить
    вихваля́ти и вихва́лювати, ви́хвалити, звели́чувати и вели́чати, звели́чити и звелича́ти, уславля́ти и усла́влювати, уславити

    Русско-украинский словарь > восхвалять

  • 6 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 7 молва

    1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);
    2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;
    3) (речь) мова, розмова.
    * * *
    1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -ску

    дурна́я \молва — погові́р, -во́ру, [недобра] сла́ва, несла́ва

    2) ( говор) го́вір, -вору

    Русско-украинский словарь > молва

  • 8 небо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) не́бо

    \небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо

    до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру

    до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с

    [отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́

    [как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)

    с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)

    упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]

    ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]

    на небеси́ — на небеса́х

    на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)

    \небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє

    о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!

    под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом

    свод \небо ба — см. небосвод

    2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

    Русско-украинский словарь > небо

  • 9 нёбо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) анат. піднебі́ння
    2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

    Русско-украинский словарь > нёбо

  • 10 ославлять

    ославить славити, ославлювати и ославляти, ославити, виславляти, виславити кого чим, поговір пускати (пустити) на (про) кого; неславити, знеславити кого. [Зараз тебе виславлять соціялістом (Конис.)]. Ославленный - ославлений, виславлений, знеславлений.
    * * *
    несов.; сов. - осл`авить
    ославля́ти и осла́влювати, осла́вити; несов. посла́вити; ( бесславить) знесла́влювати, знесла́вити

    Русско-украинский словарь > ославлять

  • 11 пачкать

    1) (марать) паскудити, каляти, валяти, бруднити, брудити, мазати, мастити що чим, (лицо) мурзати, (грязью) багнити, багнітувати, (чем.-л. жидким) ляпати, таляпати, (чем-л. жирным) ялозити, смальцювати, (мукою) борошнити. Срв. Марать, Грязнить, Гадить. Не хочу и рук -кать - і рук не хочу паскудити. (Переносно: чернить) паскудити, каляти, поганити, славити. [Слави своєї не каляйте. Невже-б я захтів себе поганити, крадучи чужі гроші?];
    2) (делать как ни попало) паскудити, базграти, поганити, капарити, партачити партолити.
    * * *
    1) ( грязнить) брудни́ти, забру́днювати, ма́зати, масти́ти; каля́ти, уробля́ти, уболо́чувати; ( одежду) валя́ти; (в чём-л. жидком) ба́брати; ( лицо) заму́рзувати; ( гадить) паску́дити
    2) (позорить, порочить) брудни́ти, пога́нити; каля́ти, паску́дити
    3) (делать неумело, грязно) парта́чити, парто́лити, капа́рити; паску́дити; (плохо рисовать, писать) ма́зати, мазю́кати, ля́пати, ба́зграти

    Русско-украинский словарь > пачкать

  • 12 поговаривать

    говорити, казати (часом, иноді), гомоніти, дейкати, подейкувати, славити, гудкати, благузнити, джерґати. -вают что… - кажуть, гомонять, дейкають, подейкують, славлять, гудкають, благузнять, джерґають (люди), що…, між людьми йде, що… [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.). Колись на нього скрізь подейкувано, що він крадене передержує (Грінч.)]. -вают о войне - говорять, кажуть, гомонять за війну. -вают, что (будто) опять будет война - гомонять (кажуть, дейкають, подейкують) (люди), що (ніби- то) знов війна буде.
    * * *
    говори́ти, каза́ти; гомоні́ти, поде́йкувати, погово́рювати, погомо́нювати; ( распространять слухи) сла́вити; ( судачить) слебезува́ти, слебізува́ти

    Русско-украинский словарь > поговаривать

  • 13 подвиг

    подвиг. [I звершите сей подвиг достохвальний (Куліш). На подвиг голосний є в тебе в серці сила (Грінч.)]. Геройский -виг - геройський учинок (подвиг). Воспевать геройские - ги - співати про геройські подвиги (вчинки), славити (уславляти) геройські подвиги (вчинки).
    * * *
    по́двиг, -у

    Русско-украинский словарь > подвиг

  • 14 позорить

    опозорить ганьбити, зганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, ганьбу давати, дати кому, славити, ославлювати, ославити, неславити, знеславити, у славу (неславу) вводити, ввести (бесчестить), безчестити, збезчестити, (публично) публікувати, опублікувати, шпетити, ошпетити, (словами) паплюжити, спаплюжити кого.
    * * *
    ганьби́ти; ( словами) паплю́жити; ( бесславить) несла́вити, знесла́влювати, ославля́ти, осла́влювати, уво́дити в сла́ву (в несла́ву)

    Русско-украинский словарь > позорить

  • 15 порочить

    опорочить (хулить) ганити, зганити, гудити, згудити, ґандж[ч]увати, зґандж[ч]увати, (бесславить) ганьбити, зганьбити, ганьбувати, зганьбувати, славити, ославити, неславити, знеславити, безчестити, збезчестити, плямити, сплямити, шпетити, зшпетити кого, що, у (не)славу вводити (ввести) кого, безчестя класти, покласти на кого; срв. Порицать, Опорочить. [І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити (Мирн.). Нащо ганьбити чоловіка (Кам'ян.). Се ганьбує і консульство (Куліш). Блаженні ви, коли вас ганьбуватимуть і гнатимуть та розпускатимуть про вас усяку лиху славу (Єв.). Олимпських шпетив на всю губу (Котл.)]. Самому -чить себя - (образно) по славоньці ходити. [Не я тебе, дівчинонько, у славоньку вводжу, а сама ти, дівчинонько, по славоньці ходиш (Пісня)].
    * * *
    ганьби́ти, поро́чити, паплю́жити; ( ославлять) ославля́ти, осла́влювати, знесла́влювати, несла́вити, вво́дити в сла́ву (в несла́ву); ( пятнать) плямува́ти

    Русско-украинский словарь > порочить

  • 16 прославлять

    прославить
    1) (сделать славным) уславляти, уславити, прославляти, прославити кого чим, що, чинити славу кому. [Я вас породила, вигодувала, викохала, уславила (Грінч.). Славою його уславив (Кул.). Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи (Куліш). Дасть вінець йому царський і прославить безмірно (Франко)]. Он -вил себя учёными работами - він уславив себе науковими працями;
    2) (воздавать хвалу) прославляти, прославити, уславляти и славити, уславити, виславляти кого ким, що чим, (восхвалять) вихваляти и вихвалювати, вихвалити, величати, звеличати, (о мн.) попрославляти, повславляти см. Восхвалять. [Візантійство прославляв (Шевч.). Ні один співець її не вславив (Л. Укр.). Славу козацьку ви славляли (Лукаш.). Звеличав пишність і мудрість великих ханів (Коцюб.)];
    3) (ославить) ославлювати и ославляти, ославити, пославити, (о мн.) поославлювати кого ким; см. Разглашать, Расславлять. [Порішили, щоб божевільним його пославити (М. Вовч.)]. -вить кого скупым - ославити кого скупим;
    4) (Христа на Рождество) колядувати, проколядувати, славити Христа. Прославляемый - уславлюваний, прославлюваний, вихвалюваний. Прославленный - уславлений, прославлений, вихвалений, звеличений від кого (кем). [Мадонно моя, пренепорочна Маріє, прославлена в віках (Тичина)].
    * * *
    несов.; сов. - просл`авить
    прославля́ти, просла́вити, уславля́ти, усла́вити, несов. сла́вити, виславля́ти

    Русско-украинский словарь > прославлять

  • 17 Наглашать

    нагласить славити, наславити, лихословити, налихословити, дзвонити, надзвонити, пащекувати, напащекувати чого про кого.

    Русско-украинский словарь > Наглашать

См. также в других словарях:

  • славити — влю, виш; мн. сла/влять; недок., перех. 1) Звеличувати, прославляти кого , що небудь. || Те саме, що благословляти 3). 2) Оспівувати кого , що небудь, співати на честь когось, чогось. 3) Поширювати недобру славу про кого , що небудь; безчестити,… …   Український тлумачний словник

  • славити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • славити — славлю, виш, Сб. величувати, прославляти, оспівувати кого , що небудь …   Словник лемківскої говірки

  • выносити — славити, прославляти, уславляти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • слава — честь, похвала; слух, молва , укр. слава, блр. слава, др. русск., ст. слав. слава δόξα, αἴνεσις (Супр.), болг. слава, сербохорв. сла̏ва, словен. slava, чеш. slava, слвц. slava, польск., в. луж., н. луж. sɫаwа. Связано чередованием гласных со… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ЛИТУРГИЯ ВАСИЛИЯ ВЕЛИКОГО — ЛИТУРГИЯ ВАСИЛИЯ ВЕЛИКОГО, одна из двух основных Божественных Литургий (см. ЛИТУРГИЯ (богослужение)) (наряду с Литургией Иоанна Златоуста (см. ЛИТУРГИЯ ИОАННА ЗЛАТОУСТА)), совершаемых в Православной Церкви и Восточных Католических Церквах,… …   Энциклопедический словарь

  • прославляти — прославити (кого створювати популярність, славу комусь / чомусь, перев. описуючи в художньому творі, пісні тощо), славити, звеличувати, звеличити, величати, підносити, піднести, хвалити, у[в]славляти, у[в]славлювати, у[в]славити; оспівувати,… …   Словник синонімів української мови

  • Феогност, митрополит киевский и всея Руси — митрополит киевский и всея Руси, по происхождению константинопольский грек, поставлен в русские митрополиты в Константинополе в конце 1327 или начале 1328 г., ум. 11 марта 1353 г. Прибыл на Русь, вероятно, в 1328 г., сначала в Волынскую землю,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Никон, патриарх московский и всея Руси — шестой патриарх московский и всея Руси. Род. в 1605 г. в семье крестьянина села Вельдеманова (Княгининского уезда Нижегородской губернии); в миру его звали Никитой. В раннем возрасте Н. много терпел от злой мачехи. Научившись грамоте, мальчик… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Serbian Christmas traditions — An icon representing the Nativity of Jesus Christ. The Serbian Orthodox Church uses the traditional Julian Calendar. From 1900 until 2100, the Julian calendar is 13 days behind the Gregorian and therefore Serbian Christmas Day falls on 7 January… …   Wikipedia

  • Никон патриарх московский и всея Руси — шестой патриарх московский и всея Руси. Род. в 1605 г. в семье крестьянина села Вельдеманова (Княгининского уезда Нижегородской губернии); в миру его звали Никитой. В раннем возрасте Н. много терпел от злой мачехи. Научившись грамоте, мальчик… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

Мы используем куки для наилучшего представления нашего сайта. Продолжая использовать данный сайт, вы соглашаетесь с этим.