скоро+(

1. n

1) (the quick) збірн. живі

2) найважливіша (основна) частина (чогось)

3) збірн. живопліт

4) чутливе місце

2. adj

1) швидкий; моторний; жвавий

2) кмітливий, тямущий; винахідливий

3) гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір тощо)

4) сильний, глибокий (про почуття)

5) що швидко реагує (на щось)

6) запальний, гарячий, дражливий

7) різкий (про рух тощо)

8) що складається з живих рослин

9) ком. ліквідний

10) гірн. рудоносний

11) геол. пливучий; сипкий; м'який (про породу)

12) піддатливий (про грунт)

13) стрімкий (про ріки тощо)

14) яскравий (про фарби, квіти)

15) палаючий, розпечений

16) живий

17) діловий, шумний, жвавий (про торгівлю тощо)

18) ігристий; шипучий (про вино)

19) гострий; влучний; саркастичний; уїдливий

20) уривчастий

3. adv

швидко, скоро; хутко; жваво; моторно, спритно; квапливо

4. int

швидше!

* * *

1) збірн. ( the quick) живі; арх. (жива) натура

2) жива огорожа; рослини такої огорожі

3) найбільш чутливі ділянки шкіри (особл. під нігтями); почуття; найбільш важлива, основна частина ( чого-небудь)

4) вагітна

1) швидкий, стрімкий

2) швидкий, моторний; живий, діяльний

3) кмітливий, тямущий, спритний; гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір, слух, розум); сильний, глибокий ( про почуття); активний, енергійний

4) швидко реагуючий, дратівливий

5) різкий, крутий ( про поворот)

6) який складається з живих рослин

7) кoм. ліквідний, який легко реалізується

8) гipн. рудоносний

9) гeoл. пливучий; сипучий

10) редк. податливий (про породу, ґрунт)

11) стрімкий (про ріки, потоки)

12) яскравий (про квіти, фарбу)

13) арх. палаючий, розпечений

14) арх. живий (пpoтил. мертвий)

15) вагітна

16) арх. жвавий, шумний, живий (про місто, торгівлю)

17) ігристий, шипучий ( про вино); гострий, їдкий ( про запах); влучний, уїдливий; саркастичний

1) скоро, невдовзі, незабаром

2) коротко, стисло, кількома словами

3) різко, уривчасто; грубо

4) недовго

* * *

1) незабаром, скоро, невдовзі

2) коротко, стисло, кількома словами

3) різко, уривчасто

4) недовго

1) скоро; незабаром, швидко; невдовзі

2) рано, передчасно

3) охоче, радо, залюбки

* * *

1) незабаром, скоро

2) рано

3) охоче

4) у сполученнях

1) час; проміжок часу

2) витрачені зусилля та час; стурбованість

1) проводити, коротати (час, to while away the time)

2) дiaл. тягнутися ( про час)

3) забуватися за яким-н. заняттям, відволікатися

1) вводить часові підрядні речення, що, виражають дію, процес, під час виконання яких що-н. трапляється; поки; в той час як; коли

2) вводить речення, що виражає протиставлення; в той же час; тоді як

3) вводить речення з протиставленим значенням; хоча, не дивлячись на те, що

4) вводить речення, що вказує на додаткову властивість, дію; а також; крім того; не тільки... але е

и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.

* * *

I. 1) (только, только лишь, всего лишь, всего только) тільки, лиш, лишень, (зап.) лише, но, іно, йно, оно, тільки-но, (единственно, исключительно) єдино, саме. [Живуть там тільки пацюки та миші (Грінч.). Нашому маляті лиш слинку ковтати (Номис). Браму відмикали лишень із сходом сонця (Кониськ.). Один лише не спав (Франко). Не буду казати, йно буду мовчати (Грінч. III). Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій (Грінч. III). В хаті тихо, оно діти сопуть (Драг. Пред.). Молоді сили тільки-но починають свою літературну діяльність (Єфр.). Мене судити могли-б єдино-тільки королі (Грінч.). Саме він був у хаті, більш нікогісінько не було (Сл. Йог.)];

2) (сейчас только, вот только что) допіро[у], (зап.) доперва, лиш, тільки, тільки-но. [Ми оце допіро приїхали (Гуманщ.). Безвість віків, що тільки-но одкривається перед нашими очима (Єфр.)]. Лишь теперь - тепер тільки, допіро тепер. [Тепер тільки я дізнав, яка в тебе правда (Полт.)]. Лишь тогда - аж тоді, допіро тоді;

3) (едва, чуть, как только) ледві и ледве; заледві и заледве, тільки(-но), зараз(-но), скоро(-но); срв. Едва. [Ледві ми ввійшли, він почав сміятись (М. Вовч.). Заледве вітер набіжить - і зникне в гущині (Вороний). Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.). Зараз-но я в хату, вона й напалася на мене (Липовечч.)];

4) Лишь бы, лишь бы только - аби, аби б, аби-тільки, тільки б, аби-но, аби-лиш, аби-лишень, коли б тільки, (зап.) коби. [Аби люди, а піп буде (Приказка). Аби-тільки допекти, то ще й не те скаже (Рудан.). Такі сухі дрова: аби-но до вогню, то вже й горять (Проскурівщ.). Аби лиш гроші, - все буде (Хотинщ.). Коби зуби, то хліб буде (Приказка)]. Лишь бы где, лишь бы когда, лишь бы что, кто - аби-де, аби-коли, аби-що, аби-хто; см. Где попало и т. д. Лишь бы как-нибудь - аби-як, аби-то, аби-аби. [Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Він робить так, - аби-аби]. Лишь бы как-нибудь отделаться - аби якось збути. Лишь бы сладить (осилить) - аби подужати. Лишь бы мне не опоздать - аби (коли б) тільки мені не спізнитись. Лишь бы было угодно - аби була ласка.

II. Лишь - см. Лишек, Избыток.

* * *

1) част. ті́льки, лише́, лиш

2) союз ті́льки, лише́, лиш

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

північ, опівніч (-ночи). [І опівніч вже минає]. Около, к -ночи - над (під) північ, близько півночи. Глубокая -ночь - глупа північ (опівніч). В (самую) -ночь - (саме) опівночі, саме в опівнічну добу (пору). После -ночи - по півночі, як з півночи звернуло, скоро з півночи звернуло. [Це сталося, скоро з півночи звернуло]. Далеко за -ночь - геть по півночі. Перевалило за -ночь - звернуло з півночи.

* * *

1) пі́вніч, -ночі, полуні́ч, -но́чі; диал. опі́вніч

2) ( север) пі́вніч; опі́вніч

прибыть

1) (увеличиваться, прибавляться) прибувати, прибути, підбувати, підбути, більшати, побільшати. [Прибуло дня на курячу п'ядь (Чуб.). І мов сила нова у грудях прибува (Самійл.). А дівчаток все більша, більша (Проскурівна)]. Вода в реке -вает, - была - води в річці прибуває, прибуло (підбуває, підбуло) и вода в річці прибуває, прибула, підіймається, піднялась. [Понад берегами вода прибуває (Грінч. III). Води в ставку після дощу прибуло (Ум.)];

2) (прийти, приехать) прибувати, прибути куди, до кого, (о поезде) приходити, прийти, пристигати, пристигти, достатися до чого, ставати, стати и станути де. [Вже хутко прибудем додому (Л. Укр.). Прибуває кошовий в північну столицю (Рудан.). А тим часом прибув Мініх аж до Перекопу (Рудан.). Назустріч йому (венецькому послові) пристигла в Черкаси гординська чата (Куліш). Сим конем скоро у Харкові станеш (Зміїв.). Скоро вони до Пілосців достались (Ніщ.)]. Поезд -вает в 7 час. вечера - поїзд приходить о сьомій годині вечора. -быть в гости - пригостити, загостити. [Ми пригостили до Илаша (Федьк.)]. Прибывший - прибулий, прибутній, сущ. прибулець (-льця). [Запрошували прибулих козаків поснідать (Стор.). Се прибутній чоловік (Звяг.)].

* * *

несов.; сов. - приб`ыть

загайка, угайка, загай, прогайка, проволока. [Він не любить зупиняння, ні загайки (Куліш). Щоб швидко зроблено було, без угайки. Щоб не було загаю, щоб скоро та скоро (Март.). Служба проволоки не терпить (Франко)].

* * *

1) скоро́чення, скоро́чування

2) редукува́ння, зредукува́ння

несов.; сов. - сн`изиться

1) зни́жуватися, -жуюся, -жуєшся и знижа́тися, зни́зитися (зни́жуся, зни́зишся), понижа́тися и пони́жуватися, пони́зитися; зме́ншуватися, -шуюся, -шуєшся, зме́ншитися; скоро́чуватися, -чуюся, -чуєшся, скороти́тися, -рочу́ся, -ро́тишся; ср. снижать 1)

2) страд. несов. зни́жуватися, знижа́тися, понижа́тися, пони́жуватися; зме́ншуватися, зме́ншитися; скоро́чуватися; понижа́тися, пони́жуватися

1) зни́ження, зни́жування, пони́ження, пони́жування; зме́ншення, зме́ншування; скоро́чення, скоро́чування

2) пони́ження, пони́жування

3) зни́ження

1) прич. скоро́чений; укоро́чений; угамо́ваний; прибо́рканий

2) в знач. прил. скоро́чений

1) укоро́чування, скоро́чування; підкоро́чування

2) скоро́чування

3) угамо́вування; уго́втування; прибо́ркування

несов.; сов. - укорот`ить

1) укоро́чувати, укороти́ти и повкоро́чувати, скоро́чувати, скороти́ти, покороча́ти, покороти́ти; прикороча́ти, прикороти́ти; ( подкорачивать) підкоро́чувати, підкороти́ти; (уменьшать, надрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти

2) (сокращать сроки чего-л.) скоро́чувати, скороти́ти

3) (делать кого-л. более покладистым покорным) угамо́вувати, угамува́ти; уго́втувати, уго́втати; ( укрощать) прибо́ркувати, прибо́ркати

1) укоро́чений, скоро́чений; підкоро́чений

2) скоро́чений

3) угамо́ваний; уго́втаний; прибо́рканий

народн. тільки, тільки-но (-що), скоро, скоро-но.