сколь-нибудь

см. сколько-нибудь

мест, и нареч. неопр. уст. и прост, см. сколько-нибудь

επίρ. (παλ. κ. απλ.)•

βλ. сколько-н.

рад вещ металлический изолятор.

1) сколько-нибудь

2) сколь угодно

3) for any period of time хоть на какое-то время;

4) \any полностью

5) \any в полном объеме

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

(Перевод Н. Гинцбурга)

ак I

1. белый (старшее поколение в отношении собаки, свиньи избегает этого определения; случаи употребления всё же есть; ср. куба I);

ак ит, кара ит - баары бир ит погов. белая собака, чёрная собака - всё равно собака;

ак дөбөт белый кобель;

ак жүздүү белолицый;

чекири жок кой көздүү, сепкили жок ак жүздүү фольк. она не сероглаза, а кареглаза, белолица, без веснушек;

ак салын- повязаться белым платком (т.е. стать замужней);

ак чалган с проседью;

ак чалган саамайы волосы на висках у неё с проседью;

ак жоолук см. жоолук I 1;

ак үй см. үй I;

2. чистый, честный;

ак малым мой собственный честно нажитый скот;

ак кызмат честная служба;

ак эмгек честный труд;

көөну ак бесхитростный, честный;

3. невинный, невиновный (в этом значении трудно отличить от ак II 1);

иш агына кетти дело пошло к оправданию;

иштин агы правота дела;

иштин агы билбейт, жигиттин багы билет погов. не правота дела имеет значение, а счастье молодца (в дореволюционном быту правота дела не была гарантией оправдания, и только случайность могла спасти человека от незаслуженного наказания);

актан сыздаган шордуу бедняжка, пострадавшая без вины:

4. молоко; молочные продукты;

энемди ачка сен кондуң: кышта кызылын бербедиң, жайда агын бербедиң фольк. мать мою ты голодом морил: зимой ей мяса не давал, а летом - молока;

ак чач- этн. брызгать молоком (что делали киргизы, завидя змею);

ак жалгасын! см. жалга- II;

5. белок;

жумуртканын агы белок яйца;

көздүн агы белок глаза;

6. бельмо;

көзүнө ак түштү у него появилось бельмо на глазу;

көзүнө ак түшкүр! или көзүнө аж түшсүн! чтоб ему ослепнуть!;

акты-кара или акты-каралы правый и неправый, правда и ложь (букв. белое и чёрное);

акты-карага көзү канып, жашы толгондо, өзү сүйгөнүн табар когда она разберётся в том, где правда и где ложь (т.е. поймёт жизнь), когда она достигнет совершеннолетия, то сама найдёт себе любимого;

акты-карасы ачылар правда выплывет наружу;

акты-караны эми түшүндү он (только) теперь понял, что хорошо и что плохо, где правда и где неправда;

ак-караны ылгабастан не разбираясь, где правда и где ложь;

акты-көктү айтып смешав правду и ложь;

агы-көгүн көргөнбү? разобрался ли он в нём?, видел ли он в нём хорошее и дурное?

актар полит. белые (белогвардейцы).

ак II

ар.

1. истина, истинный; правый, невинный (в этом значении трудно отличить от ак I 3);

ишиң ак дело твоё правое;

ак сөз истинное слово;

ак жеринен айдамак, адал жерден кармамак, ушундайбы сурагың фольк. невинных ссылать, честных ловить - таков ли (царь) твой суд?

ак коюмдун ашыгы ак айт южн. (гадание) альчик моего белого барана, правду скажи;

ачык айтып ак сүйлөп, айтчы сынчым кебиңден фольк. скажи мне, испытатель (см. сынчы), своё слово открыто и правдиво;

ак жеринен кетти он невинно пострадал;

канчалык кордук болсо да, иш бүтөт экен агынан фольк. сколь бы ни было унижений, но правда одержит верх;

агынан тийсең бирөөгө, айланып келет кезеги фольк. если тронешь (обидишь) кого-нибудь незаслуженно, очередь дойдёт (букв. обернётся) и до тебя;

мени ак жерден өлтүрсөң, өлтүр если хочешь убить меня, убей, но я прав;

2. (ср. акы I) то, что кому-либо принадлежит или надлежит;

адамга өлүм ак смерть человека неизбежна; человек смертен;

3. бог;

ак жазганын көрөмүн, намысым үчүн өлөмүн фольк. испытаю предначертание божье (т.е. будь, что будет), за честь свою умру;

4. этн. то же, что адал 1;

арам деп аны кордобо, Абыке сага ак экен фольк. не срами Абыке, считая его поганым, он тебе (в мужья) дозволен;

ак ур- этн. произносить "ак" (о дервишах во время радения, о нищих).

ак III

то же, что ок V;

анда сиз менен сүйлөшпөй-ак койдук тогда мы с вами и говорить-то не будем;

сен маа кожоюң болбой-ак кой перестань быть мне хозяином, перестань-ка мною распоряжаться.

ак IV

ар.

отверженный;

уулун ак кылды он отказался от своего сына (проклял его);

эмчегим сүтүн ак кылам! фольк. (на тебя, неблагодарное дитя моё) я призову проклятие молока груди моей!;

дүйнөдөн ак өт- прожить жизнь, не имея благ мирских.

ак V:

ак эткенде так этет см. так VI.

ак- VI

течь; протекать;

сууга ак- пойти прахом, пропасть зря;

азар болсо, Заманбектин кер жоргосу баштап, бир аз дүйнө сууга агар в худшем случае у Заманбека пропадёт немного богатства вместе с мухортым иноходцем;

ишим акпай калды мне не удалось; мне не повезло;

көзү аксын! см. көз 1.

I

или; or else иначе; make haste or else you will be late торопитесь, иначе вы опоздаете; or so приблизительно, что-нибудь вроде этого

II

noun herald.

золотой или желтый цвет

* * *

(c) или; либо

* * *

* * *

* * *

да-либо

дизъюнкция

или

или-или

как-либо

ким-либо

кой-либо

ли

либо

либо-либо

ми-либо

му-либо

насколько-либо

откуда-либо

почему-либо

сколь-либо

чей-либо

чи

чьего-либо

чьей-либо

чье-либо

чьем-либо

чьему-либо

чьи-либо

чьим-либо

чьих-либо

чью-либо

чья-либо

я-либо

* * *

lat. colecoe-nebude

кір. колькі-небудзь