Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

склонный к бунтарству

  • 1 склонный

    1) схи́льний; нахи́льний
    2) (расположенный к чему-л.) прихи́льний

    \склонныйый к изме́не — зрадли́вий

    Русско-украинский словарь > склонный

  • 2 мятежный

    1) (за)колотний, бунтівний, бунтівничий, бунтарний, ворохі[о]бний, (возмущённый) зворохоблений, збунтований, (взбаламученный) скаламучений, (мятущийся) бентежний, невпокійний, шалений. [Бунтівниче військо (Л. Укр.). Ми не були ворохобні (Франко). Голодні зворохоблені лави ринуть на багатих (Коцюб.). Прощай, моє море бентежне! (Олесь). Невпокійне незадоволення (Рада). Втишся бо, серце шалене! (Крим.)]. - ная толпа - бунтівна (побунтована) юрба, бунтівничий (заколотний) натовп. -ный ум, дух - невпокійний (бунтівний) розум, дух. -ная провинция, колония, страна - ворохібна (бунтівнича) провінція, колонія, країна. -ное время, -ные времена - заколотні часи. [Тепер такі заколотні часи, що люди й у дорогу бояться їхати (Звин.)]. А он -ный ищет бури - а він бунтарний (бентежний, шалений) прагне бурі;
    2) (вьюжный) (за)метільний, завірюшний, сніговійний, хуртовинний.
    * * *
    1) заколотний, бунтівни́й; ( склонный к бунтарству) бунтівли́вий
    2) ( мятущийся) бенте́жний, бунтівли́вий; неспокі́йний

    Русско-украинский словарь > мятежный

  • 3 взяточничество

    хабарництво, хабарство, хабарювання, хапанина, хватанина. Склонный ко в-ству - брачкий, браткий.
    * * *
    хаба́рництво; хапани́на

    Русско-украинский словарь > взяточничество

  • 4 властный

    1) властен, волен, вільний. [Ніхто не властен над духом. Властен видати її, за кого схоче. (О. Лев.)]. Быть властным над чем - мати право (волю) над чим;
    2) владний, самовладний, властеливий, владичній, владарний, (мощный) потужний. [Владний голос. Самовладна (владарна) вдача. Говорить дуже властеливим тоном. Заслухавшись владичніх річей поета (Куліш)].
    * * *
    1) ( имеющий власть повелевать) вла́дний, ві́льний

    не вла́стен суди́ть кого́ — не ма́є пра́ва (не вла́ден, не вла́дний) суди́ти кого́

    2) (склонный повелевать, повелевающий) вла́дний

    Русско-украинский словарь > властный

  • 5 готовый

    готовий, готов (ум. готовенький), наготовлений, злагоджений, злаштований, зладжений [Магазин (крамниця) готового одягу], (о лицах) - готовий, наготовлений до чого, на що = приготовившийся к чему-л.). [На це треба готовим бути (Єфр.). Аби він губу розтулив, - всі вже наготовлені сміятися (Крим.)]; (согласный, склонный) готовий на що, охочий, ладен (-дна, -дне), рад, радніший. [Це залюбки ладен зробити я. Радніший цілу днину жартувати (Крим.)]. От души готов всё сделать для вас - радніший душею все для вас зробити. Быть наготове - бути напоготові. Г-вый к услугам - готовий до послуги (до послуг). Готов (пьян вдребезги) - п'янісінький, повний.
    * * *
    гото́вий; (склонен, расположен) ла́ден и ладе́н, ла́дний, ра́дий

    \готовый к услу́гам — за́вжди до ва́ших по́слуг, гото́вий до по́слуг

    Русско-украинский словарь > готовый

  • 6 делить

    -ся ділити, -ся, (в том числе арифмет.) поділяти, -ся, переділяти, -ся, паювати. [То буде наш отець і мати батьківщину на три часті паювати]. Делить добычу - ділити здобич, (в грабит. жаргоне) дуванити, -ся. Делить разрезав, переломив что-либо - (в песнях) перекраюватися, переламуватися чим. [Ми з тобою мов сестри рідні жили - одним яблучком перекраювались, одним пиріжком переламувались]. Делить на двое, на трое - двоїти, троїти. Делиться с кем намерениями, мыслями и т. п. - ділитися з ким (думками). [З тобою звикла я ділитися журбою (Л. Укр.)]. Склонный делиться - подільчивий.
    * * *
    1) (разъединять на части; классифицировать) розподіля́ти, діли́ти, переділя́ти, поділя́ти; паюва́ти; ( разделять) розділя́ти
    2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́ти, поділя́ти, розділя́ти
    3) мат. діли́ти, розділя́ти

    Русско-украинский словарь > делить

  • 7 извинять

    извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.
    * * *
    несов.; сов. - извин`ить
    1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

    \извинять ню́, \извинять ни́те — вибача́й, ви́бачайте, ви́бач, ви́бачте, пробача́й, пробача́йте, проба́ч, проба́чте, прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте; будь виба́чни́й, бу́дьте виба́чні́

    \извинять ни́те за выраже́ние — вибача́йте (ви́бачте, пробача́йте, проба́чте, дару́йте) на [цьому́, цім] сло́ві

    прошу́ \извинять ни́ть — прошу́ ви́бачити (проба́чити), перепро́шую

    2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

    Русско-украинский словарь > извинять

  • 8 измена

    1) кому, чему (неверность) - зрада кого, чого, (предательство чьё) зрада, зрадництво чиє. [Честь примушує за зраду так платити (Самійл.). Все нагадувало їм про їхню недавню ганьбу, безсилля й зрадництво (Єфр.)]. Склонный к -не - зрадливий, зрадний;
    2) зміна, відміна, переміна; срвн. Изменение.
    * * *
    зра́да; ( предательство) зра́дництво

    Русско-украинский словарь > измена

  • 9 изменчивый

    1) (изменяющийся, склон. к изменениям) мінливий, змінливий, змінний, перемінний, (колеблющийся) хиткий. [Мінливі естетичні теорії (Єфр.). Доля мінлива (Грінч.) Це свідчить, що ваша вдача дуже змінлива (Н.-Лев.). Ви знов зо мною, привиди хиткії! (Франко)];
    2) (неверный, склонный к изменам) зрадливий, зрадний. [Прости свою дочку безтямну і зрадливу (Олесь). Все продає за панську зрадну ласку (Грінч.)].
    * * *
    мінли́вий; (обманчивый, предательский) зрадли́вий

    \изменчивыйая пого́да — мінли́ва пого́да

    \изменчивыйое сча́стье — зрадли́ве ща́стя

    Русско-украинский словарь > изменчивый

  • 10 наклонный

    1) похилий, похильний, похилистий, нахилий, схилистий, (реже) спохилий, схильнистий, (косой) укісний, скісний. [Нігде мені постояти під похильним тином (Мил.). Шапка чорна похилиста (ЗОЮР I). Верба стояла крива, схилиста на став (Грінч. II). Дощ де- далі частіш стукав по укісному дашку (Корол.). Сонце скісними проміннями зазирає йому в вічі (Загірня)]. -ная плоскость - похила площа (площина), похилість (-лости), (косогор) косогір (-гору). [Буйна фантазія тручає його по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.)]. Катиться по -ной плоскости - котитися по похилій площі (площині), котитися по похилості (похилом), (перен.) як з гори котитися. -ное положение - похилий стан, нахиленість, похиленість, похилість (-ости), нахилення (-ння). Работать, сидеть в -ном положении - нахилившися (насхил(ь)) працювати, сидіти, працювати, сидіти на[по]хиленим. [Він сидів, на[по]хилений над книжками (Київ)]. Башня в -ном положении - вежа (башта) в по[на]хиленій (похилій), постаті, по[на]хилена (похила) вежа (башта). [Дзвіниця довго, як Пізанська вежа, перебувала в похилій постаті, аж поки не розібрано її на цеглу (М. Зеров)]. -ная шахта - похідна шахта;
    2) (о почве) похилий, похилистий до чого, спадистий, скосистий, згористий, убочистий. [Гора похила до річки (Вовчанщ.). Претенсійність зводить цього поета на похилу стежку рискованих експериментів (Рада). Скосиста гора (Верхр.). Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору (Н.-Лев.)];
    3) (склонный к чему) що має нахил, нахильний, схильний, прихильний, охочий до чого; з уподобанням до чого. [Він має нахил до балачок (Звин.). Нахильний до меланхолії, він на людях силувавсь удавати веселого (Крим.). Він схильний до добра (Сл. Ум.)].
    * * *
    1) похи́лий, похи́листий; ( косой) скісни́й, диал. ско́систий

    \наклонныйая пло́скость — спец. похи́ла площина́

    ка́титься по \наклонный ой пло́скости — коти́тися до похи́лій площині́ (по похи́лості, похи́лом); (перен.) як з гори́ коти́тися

    Русско-украинский словарь > наклонный

  • 11 неверный

    1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;
    2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;
    3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;
    4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;
    5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];
    6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].
    * * *
    1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий

    \неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та

    \неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення

    \неверныйый глаз — невірне о́ко

    \неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад

    сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок

    2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий

    \неверныйое — дело непе́вна річ

    мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)

    \неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к

    3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий

    \неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́

    \неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло

    4) ( недоверчивый) диал. неві́рний
    а) прил. невірний
    б) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри
    6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > неверный

  • 12 оплошный

    1) недбалий, недбайливий;
    2) необачний.
    * * *
    помилко́вий, хи́бний ( ошибочный); ( неосмотрительный) необа́чний; ( склонный к ошибкам) недба́лий, недбайли́вий

    Русско-украинский словарь > оплошный

  • 13 печаль

    журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.
    * * *
    1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння
    2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур

    Русско-украинский словарь > печаль

  • 14 подозрительный

    1) (возбуждающий подозрения) підозренний, непевний (непевен), підзо[і ]рний, підозрілий, заздрінний. [Він чолов'яга підозренний, треба за їм наглядати (Звин.). Щось мені той чоловік непевен (М. Вовч.). Щось непевне. На вулицях якийсь непевний рух (Коцюб.)];
    2) (склонный к подозрениям) підзо[і]рливий, підозріливий, зазорливий, зазорний, запозирливий (Васильч.). [З мене людина підзорлива: усіх підозріваю, нікому не вірю (Крим.)].
    * * *
    1) ( вызывающий подозрение) підозрілий; ( ненадёжный) непе́вний; ( тип) підозрі́лий (те́мний) тип
    2) (имеющий подозрение, склонный к подозрению) підозрі́ливий; ( недоверчивый) недові́рливий

    Русско-украинский словарь > подозрительный

  • 15 покорный

    покірний, покірливий, супокірний, упокорений, похилий. [З покірним, нерозумним виглядом вона слухала всього, що їй велено (Грінч.). Хлопець покірливий, слова наперекір не скаже. Смирна, несмілива, супокірна (Ор. Левиц.). Перед панами мала упокорений вигляд (Л. Укр.). Немає віри на кращі дні в похилого раба (Грінч.)]. Быть -ным кому - коритися кому и перед ким; хилитися під кого; бути покірником чиїм, кому. Ваш -ный слуга - ваш слуга покірний. Нет, слуга -ный! На это я не соглашусь. - Ні, даруйте! на це а не піду (не пристану). Покорнейший - найпокірніший; найпокірливіший. Ваш -ший слуга - ваш слуга найпокірніший.
    * * *
    покі́рний; ( склонный к покорности) покі́рливий

    слу́га \покорный! — уклі́нно (красне́нько, кра́сно) дя́кую!

    Русско-украинский словарь > покорный

  • 16 преклонный

    1) чему - схильний до чого; см. Склонный, Наклонный (к чему);
    2) (о возрасте) похилий. -ный возраст лета, годы - похилий вік, похилі (благі) літа. В -ных летах - у похилих літах, (на склоне лет) на схилі віку, на старости-літях, в старих віках.
    * * *
    похи́лий

    Русско-украинский словарь > преклонный

  • 17 приверженный

    кому чему прихильний до кого, до чого, (преданный) відданий кому, чому.
    * * *
    прихи́льний; ( преданный) ві́дданий; ( склонный) схи́льний

    Русско-украинский словарь > приверженный

  • 18 привязчивый

    причепливий, причепний, учепливий, учепистий, налазливий, навратливий; см. Придирчивый. -вый человек - причеплива налазлива) людина, причепа, (шутл.) причепенда, пеня. [Причепа за три гроші. Пеня московська (Чуб.)].
    * * *
    2) (придирчивый, надоедливый) приче́пливий, уче́пистий

    Русско-украинский словарь > привязчивый

  • 19 придирчивый

    причепливий, уїдливий, нападкуватий, напасний, (вульг.) собакуватий. [Собакуватий у нас урядник (Гр.)].
    * * *
    приче́пливий, ускі́пливий; ( склонный к придиркам) уї́дливий

    Русско-украинский словарь > придирчивый

  • 20 примирительный

    (примиряющий) примирний, миротворний, миротворчий, (примиряющийся) примирливий, згодливий. [Вам треба прислухатися до миротворних слів (Самійл.). Очі її з м'якою примирливою посмішкою зупинились на Модестові (Виннич.)]. -ная камера - мирова камера. [Робітникам з цих мирових камер була-б користь (Єфр.)]. -ный тон - примирний, примирливий тон.
    * * *
    прими́рний; ( склонный к примирению) прими́рливий

    \примирительный тон — прими́рливий (прими́рний, примире́нний) тон

    Русско-украинский словарь > примирительный


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»