скел

засохнуть засихати, засохнути и засхнути, усихати, усох(ну)ти, посихати, посох(ну)ти, посхти, (о мног.) позасихати, пос(о)хнути, повсихати, (о губах) посмагнути. [Засох, зів'яв як билина, тільки світять очі (Рудан.). Не принялись три явори, калина всихала (Шевч.). Ой у степу на долині трава посихає (Чуб.). Як та билина засихала (Шевч.). Дерево инше цвіте, друге-ж на скелі засхло (Самійл.). Бадилля на картоплі посхло (Звин.). Повсихали сади зелені (Шевч.). Посмагли губи від гарячки]. -нуть в виде коры - зачерепіти, прикоріти. [От як каша прикоріла - і не оддереш (Черн.)]. -нуть (заскорузнуть) - зашкарубнути, зашкарупіти. [Земля зашкарубла (Сл. Гр.). Як нападе нежит, то й у носі зашкарубне (Сл. Гр.). Чоботи зашкарубли]. Засохший - засохлий, усохлий, посохлий, (диал.) зісхлий; зашкарублий, зачерепілий, (о губах) посмаглі, смажні. [Тут лежав засохлий віночок (Крим.). Верби кидають зісхлим листєм (Стефаник). Ой дай палець умочити, смажні уста покропити (Пісня)]. -шее в колосе зерно - морхле зерно.

* * *

несов.; сов. - зас`охнуть

извергнуться викидатися, викинутися, вивергатися, вивергтися, звергатися, звергтися, бути викиненим и викинутим, вивергненим и вивергнутим, звергненим и звергнутим; (из какой-либо среды) вилучатися, вилучитися, бути вилученим. -ться рвотой - вибльовуватися, виблюватися, бути виблюваним, (кашлем) викашлюватися, викашлятися, бути викашляним; (об источнике, ключе) бити. [З-під скелі цівкою била вода (Катериносл.)].

* * *

несов.; сов. - изв`ергнуться

1) виверга́тися, ви́вергнутися, викида́тися, ви́кинутися

2) випо́рскуватися, ви́порснутися, виверга́тися, ви́вергнутися

3) виганя́тися, ви́гнатися (ви́женеться), вилуча́тися, ви́лучитися

1) (покромка) берег (-рега), береги (мн.), крайка; (обшивка) (об)лямівка, обвідка, окраєць (-йця), шлярка; (на юбке или рубахе) лиштва; (суконная) викравка, окрайка, окравка; (бархатная, меховая) торочка, бабак. [Хустка з жовтогарячою крайкою (Кон.). Принесу хвартух дорогий - золотії береги (Пісня)];

2) (полоса по краю чего-либо) лямівка, торочка, обвідка, лиштва, (полоса) смуга. [Скелі присипані зверху лямівкою з білого снігу (Корол.). Над річкою село з білими хатками та вишневими садками облягло її узорчатою лиштвою (Мирний)]. Обвести -мой чего - підвести чим. [Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною (Коцюб.)].

* * *

каменярня, каменоломля, каменолімня, кам'яна ламальня, кам'янище, гірниця, гірня (-ні). [Будівельне каміння здобувається по надземних каменярнях (Тутк.). Я говорив про глибоченні ями, про на кам'яні ламальні, скелі, гори (Куліш)].

* * *

1) ключ (-ча), ум. ключик, ув. ключисько. [До дверей, на ключ замкнутих, привик я трохи (Шевч.). Золотий ключик до кожних дверей придасться (Номис)]. Винтовой ключ - ґвинтовий ключ. Гаечный ключ - мутровий ключ. Замочный ключ - замковий ключ. Водопроводный ключ - водогінний ключ. Простой ключ - звичайний ключ. Французский ключ - розсувний ключ. Бородка у -ча - язичок (-чка). Состоять при -чах - коло ключів ходити; см. Ключничать;

2) (средство для понимания чего-л.) ключ, розгадка. Ключ к этому произведению - ключ до цього твору. Ключ к разгадке этой проблемы - ключ, щоб розгадати (зрозуміти) цю проблему. Музыкальный, нотный ключ - музичний, нотний ключ. В басовом, в скрипичном -че - під басовим, під скрипковим ключем. У него -ча в голове нет - у його не всі дома, у його десятої клепки немає;

3) (родник) джерело, жерело, ум. джерельце, жила, живець (-вця), (раскопанный) копанка, (колодезь, имеющий сруб) криниця, ки[е]рниця, ум. криничка, ки[е]рничка, криниченька, криничина, (зап.) студня, студниця, ум. студниченька. [Джерело било з-під скелі (Коцюб.) До доброї криниці стежка утоптана (Номис)]. Бьющий ключ - джерело, (диал.) буркут (Шух.). Целебный ключ - цілюще джерело. Горячий, тёплый ключ - гаряче, тепле джерело, тепличина. Студёный ключ - погоже джерело, погожа криниця. Бить -чём - джерелитися, бити джерелом, живою цівкою. Жизнь бьёт -чём, кровь бьёт -чём - життя, кров буяє, клекотить, грає живою цівкою; срвн. Бурлить. Кипеть -чём - клекотіти; см. ещё Кипеть. Местность богатая -чами - джерелиста місцевість;

4) ключ (птиц) - ключ (-ча). [А журавлі летять собі на той бік ключами (Шевч.). Ой, у вирій журавлі летіли, по-над Відень ключем простяглися (Франко)]. Лететь -чём - летіти ключем.

* * *

1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];

2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);

3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.

* * *

розбиття, троща чого. -ние поезда розбиття поїзда. Потерпеть -ние (о поезде, корабле, аэроплане) - розбитися, потрощитися, зазнати розбиття. Потерпеть -ние на скалах, у берега - розбитися об скелі; розбитися край берега (при березі, у березі). Произошло -ние поезда - поїзд розбився, потрощився. -ние произошло от столкновения поездов (кораблей) - розбиття сталося через сутичку поїздів (кораблів). Потерпевший -ние (о поезде, корабле, аэроплане) - розбитий, побитий, потрощений (поїзд, корабель, аероплан). [Дошки з побитого корабля прибивало до берега (М. Гр.). Це люди з побитого (потрощеного) поїзда (Звин.)]. -ние надежд - руйнування (оконч. зруйнування) надій (Єфр.). Потерпевший -ние надежд - збезнадієний. -ние планов - загибель планів.

* * *

1) катастро́фа; ( авария) ава́рія

2) (перен.: гибель) заги́бель, -лі, ги́бель; ( крах) крах, -у

1) (страд. з.) ліпитися, виліплюватися; зліплюватися, бгатися, тулитися; приліплюватися; наліплюватися; вліплюватися. [Мокрий сніг добре ліпиться (Брацлавщ.)];

2) (едва держаться на чём-либо) тулитися до чого. Лачуга -тся на скале - хатина (халупа) тулиться на скелі;

3) (едва тащиться) волоктися, плестися, тягтися, плентатися. -тся, как рак - волочиться (тягнеться), як рак.

* * *

1) ліпи́тися; (ютиться, прилепляться) тули́тися

2) (медленно, осторожно двигаться) волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися, плести́ся; пле́нтатися, редко пле́нтати; ( ползти) повзти́; ( с трудом взбираться) де́ртися, дра́тися, видира́тися

ламкий, лімкий (редко ломкий), ламучий, (хрупкий) крихкий, кришкий. [Ламкий ремінь (Звин.). Ті скелі були з лімкого каміння (Крим.). Це залізо ковке, а це ломке (Яворн.). Осика - ламуче дерево (Сл. Гр.). Це залізо погане - крихке (Київщ.)].

* * *

1) (действие) - см. Наклонение 1;

2) (наклонённость) похил, хил, нахил (-лу), похилість (-лости), нахилення (-ння), (почвы ещё) спад (-ду), схил, схилок (-лку). [Малий похил у сієї сохи (Вовчанщ.). Рівнина має похил до Дніпра (Кониськ.). Ще не закопуйте стовпа: він стоїть нерівно, має хил он-куди! (Звин.). Похилість скелі (Сл. Ум.). Нахилення екліптики (Павлик). Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме (Кам'янеч.)]. -лон головы - нахил голови. -лон столба - похил (хил, пров. навал) стовпа (слупа);

3) похилість, похила площа; срв. Наклонный 1 (-ная плоскость). [Стою на похилості наче і хочу зсунутися вниз (Коцюб.)];

4) (у верха экипажного) козирок (-рка); (над крыльцом) дашок (-шка), піддашок (-шка). [Відкинь козирок, щоб дощ не так забивав (Сл. Ум.)];

5) пить в -лон (в наклонку, наклонкою) - пити хильцем (нахильцем, нахилки, хильці). [Випив нахильцем цілу пляшку (Сл. Ум.). Він без чарки почав горілку нахилки ковтати (Сл. Ум.)].

* * *

1) см. наклонение I

2) ( наклонное положение) на́хил, -у, похи́л, -у; ( наклонение) нахи́лення, похи́лення

3) (склон, спуск) на́хил, схил, -у, схи́лок, -лку

I. 1) (неподвижный) непорушний, нерухомий, (реже) неповорушний, не(з)рушний, недвижний; (перен.: незыблемый) непорушний. [Скелі стояли непорушні над водою (Н -Лев.). З цього серпанку світла виступав непрозорою, непорушною твердинею лиш найближчий край берега (Кінець Неволі). Андрій вмер може - он лежить довгий і нерухомий (Коцюб.). Целя стояла бліда, холодна, недвижна (Франко). Недвижні тіні (М. Рильськ.)];

2) (об имуществе) нерухомий. -мое имущество - нерухоме добро (майно), (нерухомий) маєток, нерухомість. [Брати зоставили (йому) все нерухоме добро (Н.-Лев.). Кожного невільного вважати за вільного з усім його маєтком рухомим та нерухомим (Доман.)].

II. см. Недвижимый 1.

* * *

1) (по размеру, количеству, стоимости) незначний, невеликий, невеличкий, (малый) малий. [Розсипалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні (Л. Укр.). Малий, незначний дарунок (Крим.). Дев'ять робітників дістали незначні пошкодження (Ледянко). В нього була невеличка сума (Грінч.)]. -ное большинство - незначна більшість. В -ной степени - в незначній (в невеликій) мірі;

2) (по значению) незначний, (малозначительный) малозначний, маловажний, (мелкий) дрібний, дрібненький, (жалкий) мізерний. [Незначна людина, посада (Київ). Якась маловажна справа (Ор. Левиц.). Пісні ті здаються дрібними (Самійл.). Дрібненька південна варіяція московського народу (Грінч.). Ці скелі страшенні примушують вас що-хвилини розуміти, що ви маленькі, мізерні (Грінч.)]. -ная поправка - незначна поправка.

* * *

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

повергнуться валитися, звалитися, повалитися, падати, впасти. [Вже валяться кумири гордовиті (Л. Укр.). Душа її впала в безодню муки]. Земля дрогнула, и скалы -глись - земля здвигнулася і скелі впали (обурилися). -ся к чьим ногам - кидатися, кинутися, падати, впасти кому до ніг (в ноги). -ся перед кем - падати, впасти ниць перед ким, перед чим.

* * *

несов.; сов. - пов`ергнуться

1) вали́тися, повали́тися, зва́люватися, звали́тися, па́дати, упа́сти; ( броситься) ки́датися, ки́нутися

2) (впадать в какое-л. состояние) вдава́тися, вда́тися, впада́ти, впа́сти; ( погружаться) порина́ти, пори́нути

I. прикачать воды (добавлять качкою) наганяти, нагнати ще води.

II. прикачать и прикачнуть что к чему пригойдувати, пригойдати, пригойднути що до чого, (волной ещё) прибивати, прибити що до чого. [Хвиля пригойднула човна до скелі].

* * *

несов.; сов. - прикач`ать

1. сов. что; разг.

растерять, просыпая

һелкетеп ҡойолтоу, түккеләү, сәскеләү, һибелеп ҡалыу

2. сов. что; разг.

рассыпать слоем

таратыу, туҙҙырыу, йәйеү

1. ж разг. см. раструсить – раструшивать, раструситься – раструшиваться

2. ж

торг.

потеря в весе сыпучего продукта при перевозке и хранении

сәскеләнеү (түгелеү) байы