Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ска

  • 641 линия

    1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;
    2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];
    3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;
    4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;
    5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];
    6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;
    7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;
    8) (типогр.) лінія;
    9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).
    * * *
    лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но

    Русско-украинский словарь > линия

  • 642 лисичка

    лисичка, лиска, лисочка, лисок (-ска).
    * * *
    1) уменьш.-ласк. лиси́чка, ли́ска
    2) ( гриб) лиси́чка

    Русско-украинский словарь > лисичка

  • 643 ломоть

    скиба, шматок (-тка), кусок (-ска). -моть хлеба - скиба, скибка, шмат (-та), шматок (-тка), луста, лустка, крумка, кімса хліба, (зап.) байда, байдиця хліба; (большой) партика хліба; (отломанный) ламанець (-нця); срв. Ломтик. [Відрізана скиба від нашого хліба (Квітка). Врізав собі скибку хліба (Звин.). У мене лусти хліба нема (Черкащ.). Урізала хліба дві крумки (Проскурівщ.). Ускочиш у хату та одлупиш кімсу хліба (Борзенщ.). Мати дала дитині партику хліба в руку (Звин.). Ішов старець по долині, з ламанцями у торбині (Гліб.)].
    * * *
    ски́ба; парти́ка; ( поменьше) ски́бка; ( кусок) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́, ку́сень, -сня; ку́сник

    Русско-украинский словарь > ломоть

  • 644 лопать

    уплетать)
    I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].
    II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.
    * * *
    I
    ( есть) вульг. тріскати, трощи́ти, пе́рти, жерти
    II диал. см. лопаться

    Русско-украинский словарь > лопать

  • 645 лоханка

    1) цебрик (-ка), (шайка) ряжка; балійка; (небольшой таз) тазик (-ка); срв. Лохань;
    2) Почечная -ка, мед. - ниркова миска.
    * * *
    це́бер, -бра и цебе́р, -бра́, уменьш. цебрик; ( для стирки) ба́лія; ( корыто) но́чви, -чов, ночо́вки, -вок (уменьш.) диал. вагани́, -нів, не́цьки, -цьок; ( для помоев) поми́йниця; ( шайка) ря́жка, ря́жа

    по́чечная \лоханка — анат. ниркова́ ми́ска

    Русско-украинский словарь > лоханка

  • 646 лучина

    скіпка; скалка, (щепань) лучина, колотиця, (сосновая) смолівка, (липовая) липина. [Поставець (светец) стоїть, у йому застромлена березова скіпка горить (Тесл.). Заслаб на очі, читаючи при скіпці (Л. Укр.). Я скалками засвітила (Грінч. II). Не димить убога скалка, - каганець блищиться (Руданськ.). Потрощити на липину (Верхр.)].
    * * *
    скі́па, скі́пка, ска́лка

    Русско-украинский словарь > лучина

  • 647 лучинка

    скіпочка, скалочка, лучинка. [Скалочка диміла (Рудан.). За лучинку найде причинку (Номис)].
    * * *
    уменьш.
    скі́почка, ска́лочка

    Русско-украинский словарь > лучинка

  • 648 лучинушка

    ласк., фольк.
    скі́понька, ска́лонька

    Русско-украинский словарь > лучинушка

  • 649 лысуха

    пт. Tulica atra лиска, лисуха.
    * * *
    орн.
    ли́ска, лису́ха

    Русско-украинский словарь > лысуха

  • 650 любовница

    1) коханка, (по)любовниця, любаска, (шутл.) сестра з Остра, (грубо) бахурка. [Він хотів у Ганні мати коханку, а не жінку (Грінч.). Ой, поїду я селом улицею, здибаюся з полюбовницею (Чуб. V)]. Первая -ца (театр.) - перша коханка;
    2) см. Возлюбленная.
    * * *
    1) коха́нка; полюбо́вниця; диал. люба́ска, люба́нка
    2) ( влюблённая женщина) зако́хана, -ої; ( возлюбленная) коха́на, лю́ба, ми́ла

    Русско-украинский словарь > любовница

  • 651 люлька

    колиска; срв. Колыбель. Качать младенца в -ке - гойдати (колихати) дитину (немовля) в колисці. Каков от -ки, таков и в могилку - яке в колиску, таке й у могилу (Номис).
    * * *
    I
    1) ( колыбель) коли́ска; дет. лю́ля, лю́лечка
    2) строит. коли́ска
    II
    ( трубка) диал. лю́лька

    Русско-украинский словарь > люлька

  • 652 лютик

    1) бот. Ranunculus L. - жовтець (-тцю), козелець (-льцю), жабинець; (Ranunculus acer L.) жовтець гострий, дрібноцвіт, жабник;
    2) бот. Aconitum L. - борець, цар-зілля, цар- трава;
    3) бот. Pirola uniflora L. - грушанка одноцвітна;
    4) бот. Anemone ranunculoides L. - жаб'яче зілля; жовтобрюшка, куроліска;
    5) бот. Asarum europaeum L. - копитняк звичайний, копитень (-тню и -тня), копитки, підорішник.
    * * *
    бот.
    жовте́ць, -цю́

    Русско-украинский словарь > лютик

  • 653 лягушка

    жаба, ласк. жабка, жабонька, жабочка, увелич. жабище (-ща), собир. жабня (-ні), жаб'я (-б'я), (перен. шутл.) болотяний соловейко. [І жаба риба, бо в воді сидить (Номис). Мов жабище з багна на світ вона дивилась (Куліш)]. -ка квакает - жаба кумкає. -ка, зоол. Rana - жаба, скакавка, скока, скакелюха, скрекотень, кракавка. -шка болотная (Rana arvalis Nilss.) - жаба лучна. -шка-бык (Rana catesbyana Shaw.) - жаба-бугай. -шка зелёная (Rana esculenta L.) - жаба водяна, жаба їстівна. -шка травяная (Rana temporaria L.) - жаба трав'яна. -шка проворная (Rana dalmatina Fitz.) - жаба прудка. -шка озёрная (Rana ridibunda Pall.) - жаба озі[е]рна (ставкова). -шки язычные (Phaneroglossa) - язикаті жаби. -шки настоящие (Ranidae) - справжні жаби, жабуваті. -ка древесница (квакша) (Hyla arborea L.) - райка звичайна, рахавка зелена, рапавка, кракавка, дерев'янка. -ки квакши (Hylidae) - райкуваті (-тих).
    * * *
    жа́ба, уменьш. жа́бка; диал. ро́павка, скакави́ця, ска́кавка

    Русско-украинский словарь > лягушка

  • 654 малороска

    малоро́ска, малору́ска; украї́нка

    Русско-украинский словарь > малороска

  • 655 маска

    1) (в прям. и перен. знач.) маска, (преимущ. уродливая) машкара, (личина) личина. [Робить се під маскою святого (Куліш). Наділа машкару з отаким довгим носом (Сквирщ.). Під тією доброю та ласкавою личиною сховано було щось зовсім инше (Еварн.)]. Надеть -ку (в прям. и перен. знач.) - надіти, узяти, убрати (напнути) маску, машкару, личину. [Коли на те пішлось, я взяти мушу маску і до облесника показувати ласку (Самійл.). Убирали на себе машкари (Єфр.)]. Сорвать с кого -ку - зірвати з кого маску, машкару, личину, здемаскувати кого;
    2) (ряженый) маска (общ. р.), маскований, -кована, замаскований (-ного), -кована (-ної); см. Замаскированный (под Замаскировывать);
    3) зоол. - маска, ловилка.
    * * *
    ма́ска; ( личина) машкара́

    Русско-украинский словарь > маска

  • 656 матроска

    1) (жена матроса) матросиха, матросова жінка;
    2) (одежда) матроска.
    * * *
    матро́ска

    Русско-украинский словарь > матроска

  • 657 машкера

    ма́шкера, ма́ска

    Русско-украинский словарь > машкера

  • 658 метиска

    мети́ска

    Русско-украинский словарь > метиска

  • 659 милостивый

    милостивий, ласкавий до, для, супроти кого. [Господи милостивий! (Номис). Будь милостива, будь незлобна (Котл.). Пані моя ласкавая (Гол. I)]. -вые слова - ласкаві слова. Он обратил на него -вое внимание - він звернув на його ласкаву увагу, він ласкаво зглянувся на нього. Быть -вым к кому - бути ласкавим до кого, мати в ласці кого, (благосклонным) бути прихильним до кого. -вый государь! - шановний (високошановний, високоповажний, ласкавий) добродію, (очень вежливо) шановні добродію! (устар.) мостивий пане! -вая государыня! - шановна (високошановна, високоповажна, ласкава) добродійко! или (к даме) -вна пані! (к девушке) -вна панно! -вые государыни и -вые государи! - шановні пані і панове! шановне панство (товариство)!
    * * *
    ми́лостивий и милости́вий; ласка́вий

    будь ми́лостив, бу́дьте ми́лостивы — будь ла́ска, бу́дьте ласкаві

    Русско-украинский словарь > милостивый

  • 660 милость

    1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб'язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.
    I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает - любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;
    2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость - це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей - він не варт вашої ласки. Что -лость ваша - що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость - а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей - з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями - з вашої ласки. По вашей -ти - а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п'яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти - з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого - жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого - мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому - підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти - втратити ласку (реже ласки, р. п.ед.), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого - запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих - тей, приобрести, снискать чью -лость - запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з'єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з'єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость - спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому - зглянутися на кого. Оказывать -лость кому - робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого - виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей - тью - не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить - ти у кого - просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) - просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость - з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость - а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте - будьте ласкаві споживайте (їжте);
    3) (в обращении, титуле) милость, (зап., полон.) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость - ваша милость (зап., ваша мосць), ваше добродійство, (фам., устар.) вашець (-ци, ж. р.) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].
    * * *
    1) ми́лість, -лості; (благоволение, расположение) ла́ска
    2) (благодеяние; дар) ми́лість, доброді́яння
    3) (свойство, качество) редко ми́лість; люб'я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

    Русско-украинский словарь > милость

См. также в других словарях:

  • ска́ут — скаут, а …   Русское словесное ударение

  • СКА — «Сибирская корона Амур» ООО организация СКА Специальный комитет против апартеида ООН организация СКА спасательный космический аппарат косм …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СКА — (читается: ска)  Спортивный клуб армии, название ряда спортивных клубов, входивших в состав т. н. «физкультурно спортивной организации Вооружённых Сил СССР» (наряду с ЦСКА, ЦСК ВВС и др.) В настоящее время  название некоторых… …   Википедия

  • СКА — (англ. ska народная вест индская музыка), более архаичная, нежели реггей (см. РЕГГЕЙ), форма фольклора Ямайки. В 60 е годы 20 века была известна как блю бит и вместе с мигрантами из Вест Индии попала в Великобританию. Оставаясь на протяжении 60… …   Энциклопедический словарь

  • СКА — абревіатура Спортивний клуб армії незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • СКА-СП — система комплексной автоматизации сортировочных процессов ж. д. Источник: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2012 11a14 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Ска — У этого термина существуют и другие значения, см. СКА (значения). Ска Направление: Ска Истоки: Ямайская музыка Место и время возникновения: 1950 е, Ямайка Годы расцвета: 1960 е Яма …   Википедия

  • Ска́пы — (Stenotomus) род костных рыб отряда окунеобразных, имеющих острые плавники, снабженные железами, которые выделяют ядовитое вещество; обитают в западной части Атлантического океана …   Медицинская энциклопедия

  • Ска́ты — (Batomorpha) надотряд рыб класса хрящевых (Chondrichthyes); представители отряда хвостоколообразных снабжены ядовитыми шипами, а отряда электрических скатов способны создавать сильные электрические разряды; обитают преимущественно в тропических и …   Медицинская энциклопедия

  • ска́ут — а, м. Член детской (юношеской) буржуазной организации …   Малый академический словарь

  • скај — (анг. sky) вештачка кожа направена од еден вид пластична маса …   Macedonian dictionary

Книги

Другие книги по запросу «ска» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»