Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ска

  • 621 крошка

    Крошечка, Крохотка
    I. 1) (хлеба и т. п.) кришка, кришечка, крихта, крихтина, крихточка, крихтиночка, дробинка, одробинка, окрушечка, окрушинка, ріска, рісочка. [Кришки (ріски) хліба ще не мала сьогодні в устах (М. Грінч.). Посип окрушечки курчатам (Харк.). По дробинці, а є в кожній судинці (Франко. Прик.)]. До -ки - до крихти (до кришечки, до останньої крихтини, до ріски). [Усе до останньої крихтини поїли (М. Грінч.)]. Ни -ки - ні крихти и т. д. [І у місті ані крихти скоро хліба вже не буде (Грінч.)];
    2) (переносно: малая часть) крихта, кришка, кришечка, крихіточка, дрібка; см. Чуточка. [І кришки жалю до мене не маєш (Харківщ.)];
    3) (ласкат. к ребёнку) крихітка, кришка, кришеня (-няти), кришенятко, кришеняточко, манушка, манушечка, мацюпка, мацьопик. [Кришко моя дорогесенька, мацьопику мій! (Київщ.). Діти кришеняточка,- і ті в неї не гуляли (М. Вовч.)].
    II. Крошка, Крошение - (действие) кришіння, трощіння, локшіння, кавальцювання, шаткування; см. Крошить.
    * * *
    I
    1) кри́шка, кри́хта; окру́шина, окру́шка; (кусочек; малость) дрі́бка, дрібо́к, -бка́

    кро́шку — в знач. нареч. кри́хту, дрі́бку; ( чуть-чуть) тро́хи, тро́шки

    2) ( малютка) кри́хітка, кри́хіточка, кри́хта
    II
    ( действие) криші́ння

    Русско-украинский словарь > крошка

  • 622 крупица

    1) (ум. от Крупа) крупці (-ців). И дурак кашу сварит, была бы -пица да водица - і дурень каші наварить, аби пшоно було;
    2) (чуточка: в прям. и перен. смысле) кришечка, крихітка, дрібка, окрушина, одробина, щипочка, ріска, зерно, зернятко; срвн. Крошка 1. [Ані кришечки щастя я з ним не зазнала (М. Грінч.). В чужу землю чужі люди мене заховають, а своєї ця крихотка надо мною ляже (Шевч.). Дрібки розуму немає в голові у його (М. Грінч.). Ловлю я щастя одробини (Вороний). У нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Не йміть віри: зернятка правди немає в тому, що він каже (Київ)].
    * * *
    1) ласк. крупці́, -ці́в
    2) см. крупинка 2)

    Русско-украинский словарь > крупица

  • 623 куафюра

    куафюра, зачіска, зачіс (-чосу).
    * * *
    куафю́ра; за́чіска, за́чіс, -чосу

    Русско-украинский словарь > куафюра

  • 624 кубовый

    I. кубовий; (о перегонном кубе) (а)лембиковий. -вое железо - грубе (казанове) залізо.
    II. Кубовый (о краске из растения индиго) - індиґовий, калієвий. -вая краска - калія. [Синій як калія (Номис)].
    * * *
    спец.
    ку́бовий; ( цвета индиго) інди́говий

    ку́бовая кра́ска — ку́бова фа́рба; калі́я

    ку́бовое пла́тье — ку́бова су́кня, ку́бове пла́ття

    Русско-украинский словарь > кубовый

  • 625 кулич

    паска, ум. пасочка, (высокий) баба, папушник (-ка). [Коли не прийду до церкви, то все паски святять (Номис)].
    * * *
    кул.
    па́ска

    Русско-украинский словарь > кулич

  • 626 кусок

    Кусочек
    1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];
    2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;
    3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];
    4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;
    5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].
    * * *
    1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка

    \кусок хле́ба — а) прям. шмато́к (кусо́к; ку́сень, ку́сник; ски́ба, ски́бка) хлі́ба; б) перен. шмато́к (кусо́к) хлі́ба

    2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у

    Русско-украинский словарь > кусок

  • 627 кушак

    (кожаный) пас, пасок (р. паска), ремінь (-меню), (тоже с карманом для денег) черес (-са), чересок (-ска), (тканый) пояс (-са), (женский) крайка. [Од Спаса - та й рукавиці за паса! (Номис). Шальовим поясом підперезаний (Сторож.). Зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці (Пісня)].
    * * *
    по́яс, пас, па́сок, -ска

    Русско-украинский словарь > кушак

  • 628 лакомый

    1) (вкусный) ласий, сласний, ласний, (редко) лакомий, ум. ласенький, сласненький. [Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Грінч.). Мачуха дала на сніданок дітям чогось ласенького (Номис). В Києві нічого сласного не здобудеш (Куліш). Гроші лакома річ (Номис)]. -мый кусочек - ласий (сласний) шматочок (-чка), ласий (сласний, ласний) кусок (-ска) (кусочок), лакомина. [На ласий шматочок найдеться куточок (Чуб.). На (с)ласний кусок найдеться куток (Номис)];
    2) (охочий до сластей, падкий к чему) ласий на що и до чого, (редко) лакомий на що. [Всякий ласий на чужі ковбаси (Номис). До грошей я не дуже ласа (Шевч.). Ви лакомі на чужі гроші (Н.-Вол. п.)].
    * * *
    ла́сий; сла́сний и сласни́й

    \лакомый кусо́к (кусо́чек) — ла́сий шмато́к (шмато́чок)

    Русско-украинский словарь > лакомый

  • 629 лаоска

    лао́ска, лаотя́нка

    Русско-украинский словарь > лаоска

  • 630 ласка

    I. 1) ласка. [Досі я не віддала навіть нічиєї ласки (Кониськ.)]. -ки - ласки (р. ласк), пестощі, милощі, любощі (-щів и -щей), (также и -ка) пестування, голублення (с оттенком сожаленья) жалування. [За вишневий сад зелений, за ласки дівочі (Шевч.). «Киця» добре пам'ятає болючі пестощі маленької деспотки (Коцюб.). Освіти мене, (сонечко), добротою, красотою, любощами й милощами (Чуб.). Иншого якогось гріховного пестування старе тіло просить (Шевч.). За голубленням та милуванням не зчулися, як і ніч минулася (Квітка). Маруся не знала пестливого материного жалування (Грінч.)]. Любовные -ки (утехи) - любощі, милощі, пестощі, любування, милування. [Все проминуло: милощі, любощі, ласки ясні (Черняв.)];
    2) см. Лакомка.
    II. Ласка, зоол. Mustela vulgaris Briss. - ласиця, ласка, ласочка.
    * * *
    I
    ( проявление нежности) ла́ска, пе́щення

    ла́ски — мн. пе́стощі, -щів, ла́ски, род. п. ласк; (преим. о выражении любви) милува́ння, лю́бощі, -щів; диал. жа́лування

    II зоол.
    ласиця, ла́ска

    Русско-украинский словарь > ласка

  • 631 лезть

    1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;
    2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].
    * * *
    1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити
    2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)
    3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися

    Русско-украинский словарь > лезть

  • 632 лемниската

    геом. лемніската.
    * * *
    мат.
    лемніска́та

    Русско-украинский словарь > лемниската

  • 633 ленточка

    стрічечка, биндочка, стьо[я]жечка (полон.) стьонжечка; кісничок (-чка), підкісничок (-чка), скиндячок (-чка); (полоска) тасьмочка, стяжка, смужка; срвн. Лента. -ка откосная (в цоколе), архит. - скісок (-ска).
    * * *
    уменьш.-ласк.
    стрі́чечка; би́ндочка; стьо́жечка, стя́жечка; кісничо́к, -чка́

    Русско-украинский словарь > ленточка

  • 634 лес

    1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник
    I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;
    2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.
    * * *
    ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́

    Русско-украинский словарь > лес

  • 635 леса

    I. 1) ліси; см. Лес I;
    2) (при строительных работах) риштовання (-ння), і (реже) лаштунки (-ків). [Уже хату добудували, розбирають риштовання (Звин.)]. Устанавливать, установить, воздвигать, строить, построить -са вокруг чего, обстраивать, обстроить - ми что - риштувати, обриштувати, пориштувати що, ставити, поставити риштовання коло чого. Постройка -сов вокруг чего - риштування, оконч. обриштування чого. Переустраивать, переустроить -са - перериштовувати, перериштувати, (во мн. местах) поперериштовувати що. Разбирать, разобрать -са вокруг чего - розриштовувати, розриштувати що, розбирати, розібрати риштовання коло чого.
    II. Леса (рыболовная) - волосінь (-сіни), волосень (-сени), волосеня (-сені), волосі[е]ння, (- ння), волосня (-ні). [Коли риба клювала, волосінь билася на пальці, як живчик (Коцюб.)].
    * * *
    I тж. л`еса; рыб.
    волосі́нь, -ні, волосі́ння, лі́ска
    II строит.
    ришто́вання

    Русско-украинский словарь > леса

  • 636 лесок

    лісок (-ска); (рощица) гайок (-йка); (на низине или над рекой) лужок (-жка), лужинка; (в овраге) байрак (-ка). [А той собі до ліска скільки сили дує (Рудан.). Гайок зелененький (Шевч.)]. Берёзовый и т. п. -сок - березовий лісок, березинка, березни[я]к (-ка), березни[я]чок (-чка) и т. п.
    * * *
    уменьш.-ласк.
    лісо́к, -ска́; ( рощица) гайо́к, -йка́, дібро́вка; ( в овраге) байра́к, -а и -у, байрачо́к, -чка́; ( на низменности) лужо́к, -жка́

    Русско-украинский словарь > лесок

  • 637 лесотаска

    техн.
    лісота́ска

    Русско-украинский словарь > лесотаска

  • 638 лещина

    бот. Corylus Avellana L. ліщина, ліска; см. Орешник 1.
    * * *
    ліщи́на, горі́шина; диал. лі́ска

    Русско-украинский словарь > лещина

  • 639 лизаный

    прлг. лизаний, (насмешл.) лизьканий, (слегка) полизьканий. -ная причёска - прилизана (зализана) зачіска.
    * * *
    прил.
    ли́заний

    Русско-украинский словарь > лизаный

  • 640 линейка

    1) (дощечка для линевания) лінія, лінійка (р. мн. -нійок). Бить, ударить -кой по руке - лупити, лупнути лінійкою по долоні, палі (в руку) давати, дати. [Було як почне палі давати, аж долоні трухнуть (Кониськ.)];
    2) (линия) лінія, лінійка. Тетрадь в одну -ку - зшиток на одну лінію;
    3) (экипаж) лінійка, дрожки (-жок), (для 1 - 2 челов.) бігунки (-ків);
    4) (дорожка перед лагерем) лінія. Выходить за -ку - переступати лінію.
    * * *
    I
    ліні́йка; ( для измерения углов) транспорти́р; ( на бумаге) ри́ска; ( чертёжная треугольная) косине́ць, -нця́
    II
    ( экипаж) ліні́йка

    Русско-украинский словарь > линейка

См. также в других словарях:

  • ска́ут — скаут, а …   Русское словесное ударение

  • СКА — «Сибирская корона Амур» ООО организация СКА Специальный комитет против апартеида ООН организация СКА спасательный космический аппарат косм …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СКА — (читается: ска)  Спортивный клуб армии, название ряда спортивных клубов, входивших в состав т. н. «физкультурно спортивной организации Вооружённых Сил СССР» (наряду с ЦСКА, ЦСК ВВС и др.) В настоящее время  название некоторых… …   Википедия

  • СКА — (англ. ska народная вест индская музыка), более архаичная, нежели реггей (см. РЕГГЕЙ), форма фольклора Ямайки. В 60 е годы 20 века была известна как блю бит и вместе с мигрантами из Вест Индии попала в Великобританию. Оставаясь на протяжении 60… …   Энциклопедический словарь

  • СКА — абревіатура Спортивний клуб армії незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • СКА-СП — система комплексной автоматизации сортировочных процессов ж. д. Источник: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2012 11a14 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Ска — У этого термина существуют и другие значения, см. СКА (значения). Ска Направление: Ска Истоки: Ямайская музыка Место и время возникновения: 1950 е, Ямайка Годы расцвета: 1960 е Яма …   Википедия

  • Ска́пы — (Stenotomus) род костных рыб отряда окунеобразных, имеющих острые плавники, снабженные железами, которые выделяют ядовитое вещество; обитают в западной части Атлантического океана …   Медицинская энциклопедия

  • Ска́ты — (Batomorpha) надотряд рыб класса хрящевых (Chondrichthyes); представители отряда хвостоколообразных снабжены ядовитыми шипами, а отряда электрических скатов способны создавать сильные электрические разряды; обитают преимущественно в тропических и …   Медицинская энциклопедия

  • ска́ут — а, м. Член детской (юношеской) буржуазной организации …   Малый академический словарь

  • скај — (анг. sky) вештачка кожа направена од еден вид пластична маса …   Macedonian dictionary

Книги

Другие книги по запросу «ска» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»