Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ска

  • 601 качалка

    1) (люлька) колиска;
    2) (кресло) крісло гойдалка, розкидалка. [Лежить на розкидалці та гойдається (Звиног.)];
    3) (носилки) ноші (р. ношів).
    * * *
    1) ( род кресла) го́йдалка
    2) ( род качелей) го́йдалка; диал. го́йданка
    3) ( носилки) ноші, род. п. нош
    4) ( колыбель) диал. коли́ска, гойдалка

    Русско-украинский словарь > качалка

  • 602 качели

    го́йдалка; диал. го́йданка, коли́ска; оре́лі, род. п. оре́ль, оре́ль, -лі, оре́ля

    Русско-украинский словарь > качели

  • 603 кожа

    1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;
    2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.
    * * *
    1) шкі́ра; ( шкура) шку́ра

    из ко́жи [вон] лезть — перен. із шку́ри лізти (вила́зити, рва́тися, вибива́тися, пну́тися)

    2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка

    Русско-украинский словарь > кожа

  • 604 кок

    1) (корабельный повар) кок (-ка), (корабельний) кухар (-ря);
    2) (на голове) чубайка, кок.
    * * *
    I II мор.

    Русско-украинский словарь > кок

  • 605 колбаска

    уменьш.-ласк.
    ковба́ска

    Русско-украинский словарь > колбаска

  • 606 колок

    кілок (-лка); (в струнных музык. инстр.) кілочок (-лочка), закрутка.
    * * *
    I
    1) диал. кіло́к, -лка́
    2) муз. кіло́чок, -чка
    II
    ( роща в поле) диал. пере́лісок, -ска

    Русско-украинский словарь > колок

  • 607 колосок

    Колосочек колосок (-ска), колосочок (-сочка), волоток (-тка), волоточок (-точка); см. Колос. -ски, сочки (ласк.) - колоссячко, волоттячко.
    * * *
    уменьш.
    колосо́к, -ска́, колоси́нка

    Русско-украинский словарь > колосок

  • 608 колыбель

    колиска, колибка, люля. [Дитина з колиски та й вибила писки (Пісня). Не відходив від колибки і не міг надивитися на любу дитину (Н.-Лев.). Вже твоя дитиночка у люлі кричить (Грінч. III)]. -бель народов - батьківщина (колибка, колисанка) народів. От (с) -бели - з маленства, з колиски. Ещё в -бели - ще в сповитку.
    * * *
    коли́ска

    с (от) колыбе́ли — з коли́ски, з (від) мале́нства, від сповитку́, від сповито́чку

    Русско-украинский словарь > колыбель

  • 609 коляска

    коляса, коляска, повіз (-воза), (для детей) колясочка, повозочка.
    * * *
    коля́ска; коля́са, по́віз, -возу

    Русско-украинский словарь > коляска

  • 610 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

  • 611 конфискаты

    мн.
    конфіска́ти, -ів

    Русско-украинский словарь > конфискаты

  • 612 конфискация

    (конфіскація, конфіскування, (гал. и стар.) конфіската, (оконч.) сконфіскування чого. [Маєтності вилученого (від церкви) підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.)]. Подвергать -ции - конфіскувати що. Подвергаться -ции - підпадати конфіскаті.
    * * *
    конфіска́ція; ( изъятие собственности) експропріа́ція; ( печатних зданий) ви́лучення; диал. ви́власнення

    Русско-украинский словарь > конфискация

  • 613 коса

    1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;
    2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);
    3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;
    4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];
    5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];
    6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);
    7) (резец) різак, сікач (-ча).
    * * *
    I к`оса
    ( народность) ко́са
    II кос`а III кос`а
    с.-х.
    коса́
    IV кос`а
    геогр.
    коса́, обмі́лина, пере́сип, -у

    Русско-украинский словарь > коса

  • 614 косилка

    косарка, самокоска, (без самосбрасывателя) лобогрійка.
    * * *
    с.-х.
    коса́рка, самоко́ска

    Русско-украинский словарь > косилка

  • 615 косинка

    1) (ум. от Косина) косинка, спадець (-дця), ускісок (-ска);
    2) см. Косынка.
    * * *
    ласк.
    косоо́кість, -кості

    Русско-украинский словарь > косинка

  • 616 косица

    1) кіска, косиця;
    2) (у птиц) косиця. [Сизий селезень з чорними косицями (Маркев.)];
    3) (косой край) косинець (-нця), косинчик;
    4) см. Висок;
    5) (подзоры) клинчики, косячки (-ків);
    6) (прядь на виске) пачіс (-чосу), вичіс (-чосу), пачосок (-ска);
    7) (конский волос) гривка.
    * * *
    1) уменьш. кі́ска, коси́ця
    2) мор. коси́ця

    Русско-украинский словарь > косица

  • 617 косичка

    кіска. Мелкие -чки по всей голове - дрібушки, дрібушечки (-ків). [Поплела коси у самі дрібушечки (Квітка)];
    2) бот. Iris germanica L. - проліски (-сків).
    * * *
    уменьш.-ласк.
    кі́ска, кі́сонька, коси́чка

    Русско-украинский словарь > косичка

  • 618 косок

    спец.
    косо́к, -ска́

    Русско-украинский словарь > косок

  • 619 кошелёк

    1) гаманець (-нця), гаман (-на) (ув. гаманище), капшук (-ка), калитка, (редко) кабза, капса, камза, киса, мошонка; срвн. Кисет; (в виде кушака) черес, ум. чересок (-ска); срвн. Кушак. [Повнісінький капшук золота й срібла (Сторож.). Тягне з твоєї кешені хустку, де гаманець з грошами зав'язаний (Квітка). Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (Приказка). Кабза грошей добра (Сл. Гр.). Мабуть не мала й камза перепала? - Та буде з нас, - одказує Чіпка, витягаючи гаман з кешені (Мирний). В кого віл та коса, в того й грошей киса (Номис)];
    2) бот. Capsella Bursa pastoris Moench - вінчики, гірчак (-ка), горобинець (- нця), дика гречка, зозульник, калитник, черевичник (-ка).
    * * *
    1) гамане́ць, -нця́, гама́н, -а (увел.), кали́тка, капшу́к, -а, уменьш. капшучо́к, -чка́; диал. мошо́нка
    2) см. кошель 3)

    Русско-украинский словарь > кошелёк

  • 620 краска

    1) (красящее вещество) фарба, краска. [Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою (Н.-Лев.). Краски мені подарували (Комар.)]. -ка акварельная - акварельна (акварельова) фарба. -ка белая - біла фарба, білило, біль (р. білю). -ка декоративная - оздобна фарба. Естественная -ка - природна фарба. Жёлтая -ка - жовта фарба, жовтило, жовтка. Зелёная -ка - зелена фарба, зелінка. Искусственная -ка - штучна фарба. Керамическая -ка - машляк (-ку). Клеевая -ка - фарба клейова, кольфарба. Красная -ка - червона фарба, червінка, червоне красило. Малярная -ка - фарбарська (красильна) фарба. Масляная -ка - олійна фарба. Огнеупорная -ка - вогнетривала фарба. Типографская -ка - друкарська фарба. Растительная -ка - рослинна фарба. Сухая -ка - суха фарба. Скоровысыхающая -ка - скоросохла фарба. Синяя -ка - синя фарба, синило. Эмалевая -ка - емальова (склицювата) фарба. -ка для позолоты - золотило. -ка яичная - яєчна фарба, темпера. Писать, написать -ми - малювати, намалювати. -ми вырисовывать - вимальовувати, вималювати, (о мног.) повимальовувати. Расписывать, расписать -ми - обмальовувати, обмалювати, помалювати, (о мног.) пообмальовувати;
    2) (цвет) барва, колір (-льору). [Де ти береш такі пишнії барви, кольори блискучі (Мирн.)]. Светлые, тёмные -ки - ясні, темні кольори;
    3) (румянец) краска, рум'янець (-нця). [Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському (Крим.)];
    4) см. Крашение. Отдать платье в -ку - віддати вбрання красити (фарбувати).
    * * *
    1) фа́рба, кра́ска

    акваре́льные кра́ски — акваре́льні фа́рби

    2)

    кра́ски — (мн.: тон, цвет, колорит) ба́рви, род. п. барв, ко́лір, -льору, кольори́, -рі́в

    3)

    кра́ски — (мн. перен.: выразительные средства речи, музыки) ба́рви

    4) ( румянец) рум'янець, -нця, кра́ска
    5) ( действие) фарбува́ння, кра́шення, красі́ння

    Русско-украинский словарь > краска

См. также в других словарях:

  • ска́ут — скаут, а …   Русское словесное ударение

  • СКА — «Сибирская корона Амур» ООО организация СКА Специальный комитет против апартеида ООН организация СКА спасательный космический аппарат косм …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СКА — (читается: ска)  Спортивный клуб армии, название ряда спортивных клубов, входивших в состав т. н. «физкультурно спортивной организации Вооружённых Сил СССР» (наряду с ЦСКА, ЦСК ВВС и др.) В настоящее время  название некоторых… …   Википедия

  • СКА — (англ. ska народная вест индская музыка), более архаичная, нежели реггей (см. РЕГГЕЙ), форма фольклора Ямайки. В 60 е годы 20 века была известна как блю бит и вместе с мигрантами из Вест Индии попала в Великобританию. Оставаясь на протяжении 60… …   Энциклопедический словарь

  • СКА — абревіатура Спортивний клуб армії незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • СКА-СП — система комплексной автоматизации сортировочных процессов ж. д. Источник: http://www.eav.ru/publ1.php?publid=2012 11a14 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Ска — У этого термина существуют и другие значения, см. СКА (значения). Ска Направление: Ска Истоки: Ямайская музыка Место и время возникновения: 1950 е, Ямайка Годы расцвета: 1960 е Яма …   Википедия

  • Ска́пы — (Stenotomus) род костных рыб отряда окунеобразных, имеющих острые плавники, снабженные железами, которые выделяют ядовитое вещество; обитают в западной части Атлантического океана …   Медицинская энциклопедия

  • Ска́ты — (Batomorpha) надотряд рыб класса хрящевых (Chondrichthyes); представители отряда хвостоколообразных снабжены ядовитыми шипами, а отряда электрических скатов способны создавать сильные электрические разряды; обитают преимущественно в тропических и …   Медицинская энциклопедия

  • ска́ут — а, м. Член детской (юношеской) буржуазной организации …   Малый академический словарь

  • скај — (анг. sky) вештачка кожа направена од еден вид пластична маса …   Macedonian dictionary

Книги

Другие книги по запросу «ска» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»