Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

скандал 

  • 1 скандал

    сканда́л, -у; (бесчинство, дебош) бе́шкет, -у

    Русско-украинский словарь > скандал

  • 2 скандалёзность

    Русско-украинский словарь > скандалёзность

  • 3 скандалёзно

    нареч. см. скандально

    Русско-украинский словарь > скандалёзно

  • 4 скандалёзный

    Русско-украинский словарь > скандалёзный

  • 5 скандализированный

    скандалізо́ваний

    Русско-украинский словарь > скандализированный

  • 6 скандализировать

    скандалізува́ти, -зу́ю, -зу́єш

    Русско-украинский словарь > скандализировать

  • 7 скандализироваться

    скандалізува́тися, -зу́юся, -зу́єшся

    Русско-украинский словарь > скандализироваться

  • 8 скандалист

    скандалі́ст; ( дебошир) бешке́тник; диал. галабу́рдник

    Русско-украинский словарь > скандалист

  • 9 скандалистка

    скандалі́стка; бешке́тниця

    Русско-украинский словарь > скандалистка

  • 10 история

    1) історія (-рії); (дееписание) дієписання, дієпис (-су), (стар.) дієпись (-си). [Історія України-Руси (М. Груш.). Історія українського письменства (Єфр.). Історія соціялізму. І все те, що росло, цвіло, умирало - все те історію нашої України становить (Куліш). Що-ж до Василя та до Марусі, то на всю історію їх кохання поглядають прихильним оком (Грінч.)]. -рия социальных, общественных движений - історія соціяльних, громадських рухів. Всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая -рия - всесвітня, загальна, давня (стародавня), нова, новітня історія. Священная, библейская -рия - священна, біблійна історія. Естественная -рия - природнича історія;
    2) (случай) пригода, оказія, сторія, історія, притичина, причина, причта, (неприятная) халепа, (смехотворная) кумедія, чудасія; см. Происшествие, Приключение. [Оце ще вам сторію розкажу (Март.). Та й буде тобі халепа (Крим.)]. Затеять -рию - (скандал) зчинити бешкет, (дело) завести справу з ким, завестися з ким. Попасть в неприятную -рию - ускочити в халепу. [Вскочила наша громада в халепу (Кон.)]. Случилась -рия - трапилася оказія, пригода. Вот так -рия! - оце пригода, оказія! оце так пригода, сторія!
    * * *
    1) істо́рія

    \история рия боле́зни — історія хворо́би

    \история рия письма́ — істо́рія письма́

    \история рия с геогра́фией — ( о затруднении) шутл. істо́рія з геогра́фією

    2) ( происшествие) історія; приго́да; ока́зія, прити́чина, при́чта

    ве́чная (обы́чная) \история рия — одві́чна (відві́чна, звича́йна) істо́рія

    совсе́м друга́я \история рия — зо́всім і́нша істо́рія (спра́ва, річ)

    Русско-украинский словарь > история

  • 11 поднимать

    и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.
    * * *
    несов.; сов. - подн`ять
    1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти
    4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

    \поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву

    5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити
    6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

    поднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар

    Русско-украинский словарь > поднимать

  • 12 скандальних

    ист. см. скандал

    Русско-украинский словарь > скандальних

  • 13 трезвон

    1) церк. дзвоні́ння [в усі́ дзво́ни]
    2) (продолжительный звонок, продолжительные звонки) безнаста́нне дзвоні́ння; ( с перерывами) безнаста́нні дзвінки́ (дзво́ники); ( непрерывный звон) безнаста́нний дзвін, род. безнаста́нного дзво́ну

    \трезвон в уша́х у кого́ — дзвін у ву́хах у ко́го

    3) ( пересуды) пере́суди и пересу́ди, -дів; ( слух) поголо́ска, по́голос, -у, поголо́сок, -ску
    4) (шум, скандал) гарми́дер, ша́рварок, -рку, бу́ча, бешке́т, -у

    Русско-украинский словарь > трезвон

См. также в других словарях:

  • скандал — а, м. scandale m., Skandal < scandalum помеха, затруднение; соблазн; предмет возмущения. 1. Случай, происшествие, получившие широкую огласку и позорящие его участников. МАС 2. Гм он все знает, все вещи, все лица, все происшествия, сплетки,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • СКАНДАЛ — СКАНДАЛ, скандала, муж. (от греч. skandalon препятствие, соблазн). 1. Событие, происшествие, позорящее участников и ставящее их в неловкое положение. Вокруг этого дела разыгрался скандал. Скандал в семье. Политический скандал. Скандал в… …   Толковый словарь Ушакова

  • скандал — Бесчинство, бесчиние, дебош, история, драка. Не стоило из пустяков поднимать историю. Устроить кому скандал, бенефис. .. См …   Словарь синонимов

  • СКАНДАЛ — (лат. scandalum соблазн). Соблазн; непристойный случай или поступок, получившие огласку. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СКАНДАЛ неприличная выходка, вызывающая в обществе толки и пересуды. Полный… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • СКАНДАЛ — Свои чаепития она подслащивает скандалами. Сэмюэл Роджерс Скандал тем громче, чем тише о нем говорят. Збигнев Холодюк Кто тебе настоящий друг, узнаёшь, когда попадаешь в скандал. Элизабет Тейлор Раньше нужно было быть знаменитым, чтобы позволить… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • СКАНДАЛ — СКАНДАЛ, а, муж. 1. Случай, происшествие, позорящее его участников. Разразился с. Политический с. 2. Происшествие, громкая ссора, нарушающие порядок. Устроить кому н. с. У соседей опять с. | прил. скандальный, ая, ое. Скандальная хроника (в… …   Толковый словарь Ожегова

  • СКАНДАЛ — муж., франц. срам, стыд, позор; соблазн, поношение, непристойный случай, поступок. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • скандалёз — а, м. scandaleuse f. един. Тут, конечно, Николай возбухал, затевал с Шурой ругачку, иногда приправляя речь перченым матюжком. Но, любезный мой читатель, этот скандалез слушать не стоит. Е. Шишкин Сестры. // НС 2002 12 51 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • скандал —     СКАНДАЛ1, разг. дебош, разг. тарарам, разг. сниж., груб. бенц, разг. сниж. буза, разг. сниж. буча, разг. сниж., груб. хай     СКАНДАЛИСТ, буян, дебошир, разг. вздорщик, разг. сниж. бузила, разг. сниж. бузотер     СКАНДАЛИТЬ, дебоширить, разг …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • скандаліст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Скандал — У этого термина существуют и другие значения, см. Скандал (фильм). Не следует путать с Скандал (телесериал). Скандал (греч. σκάνδαλον  ловушка, соблазн, преткновение)  получивший широкое публичное освещение инцидент, связанный с… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»