сита

сита.

розмір комірки сита, номер сита

(-ғы, -наы) обичайка, бандаж, обід (бубона, сита), клепки, зібрані докупи, діжище, край шкіри, натягненої на обичайку бубна НМ, Г, К; элеин хаснағы обичайка сита Г.

(-ги) сито, решето; элек хасна ғы / хаснасы обичайка сита Г / К; элек йӱрӱт- пліткувати — носити сито СМ; элек сат- дурити — продавати сито СБ; элек тойу весілля сита — весільний обрядМ; элек бле оздан сув ташыма ға тойға носити воду в решеті з річки на весілля СМ.

астр., техн., физ.

техн., физ.

астр., техн., физ.

техн., физ.

астр.; техн.; физ. сита́лл

техн.; физ. сита́лловый

1) кінець; задня частина

2) pl рештки; відходи; покидьки

3) pl с.г. висівки; недомолочені колоски

4) pl мет. шлам

5) буд. закріплення кінця консольного елемента

* * *

1) кінець; задня частина

2) pl хвости (порожня пород; покидьки, відходи; покидьки; с-х. сходи із сита, не домолочені колосся; метал. хвости, шлам)

3) бyд. закріплення кінця консольного елемента

1) знев. мешканці передмість

2) перен. нудне міщанське товариство; сита посередність

* * *

1. n

1) отвір, вічко (сітки, сита тощо); петля; чарунка

2) pl сіті, тенета (тж перен.)

3) зачіпка

2. v

1) ловити в сіті (тенета); обплутувати сіткою

2) заплутуватися в сітці

3) тех. зачіпляти (ся); зчіпляти (ся)

1) кінець; задня частина

2) pl хвости (порожня пород; покидьки, відходи; покидьки; с-х. сходи із сита, не домолочені колосся; метал. хвости, шлам)

3) бyд. закріплення кінця консольного елемента

вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.

* * *

дощ (р. дощу) (ум. дощик, дощичок; ув. дощище). [Мокрий дощу не боїться. Такого дощища і не зазнаю]. Дождь сквозь солнце - дощ сліпий, циганський, курячий. Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом - мжа, мжиця, мжичка, м(и)гичка, мря[а ]ка, мря[а]чка. [Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Коцюб.). Мряка сіяла мов із сита (Конис.)]. Итти, пойти мелкому дождю - мря[а]чити, замря[а]чити. [Надворі мрячить. Знову надворі замрячило]. Дождь проливной - злива, залива, ливний дощ, (редко) лія. Сильный дождь с грозой - тучний дощ, туча. Дождь как из ведра - дощ як з відра, як з луба, як з цебра, як з коновки, дощ як відром іллє, дощ як з-під ринви. [Дощик линувся цебром, відром, дійничкою над нашою кашничкою]. Дождь прекратился - дощ перестав, ущух, передощило (безл.). Дождь усилился - дощ припустив, ущавив. Дождь хлещет - дощ січе, дощ цвічить. Во время дождя, под дождём - під дощ, дощем, за дощу. [Доведеться дощем їхати].

* * *

1) гладкий, ситий, опасистий. Очень жирный - гладючий, гдаденний, ситенний. [Вона трясла гладкими боками (Коцюб.). Ото, яка гладюча жінка! Обличчя сите. Купив собі двох кабанців, годував, доглядав їх - такі ситі були (Коцюб.)]. Жирный человек - гладиш, гладун, (о женщине) гладуха, гладуля. [Ач гладуха - трясе салом (Коцюб.)];

2) ситий, масний; (о глине, земле) масткий, сит[н]ий; (о земле) буйна. [Борщ дуже ситий. Треба, щоб каша на пироги масна була. Десь узялася на керсетці масна пляма (= жирное пятно). Глина там така гарна, мастка, як помастиш, то ніколи не поколеться. Це з ситої землі хліб. Буйна земля (Хотин. п.)]. Жирная капля на жидкости - скалка, скалочка, скалина, скалиночка. [На борщі хоч-би тобі скалочка - мабуть він сала й не бачив]. Жирный блеск, мин. - масний блиск.

* * *

1) жи́рний; (содержащий много жира; сочный) си́тий; (пропитанный жиром, замасленный) масни́й, мастки́й

2) (толстый, упитанный) жи́рний, си́тий, гладки́й, опа́систий;

3) (перен.: густой) жи́рний, масни́й, мастки́й

1) мораль (-ли), етика; срв. Нравственность. Законы -ли - закони морали (етики);

2) (нравоучение) мораль, наука. [У теперішній байці буває опріч оповідання ще й висновок - наука або мораль (Єфр.)]. -раль этой басни такова - наука з цієї байки ось яка; байка навчає, що. Сытая -раль - сита мораль;

3) (народн.) поговір (-вору), слава, послава; срв. Поговор. Обо мне -раль пошла - на (про) мене поговір іде (пішов), слава йде (пішла). -раль пускать - пускати неславу на (про) кого.

* * *

мра[я]чити, імжити, м(и)гичити, мотрошити, мра[я]кою сіятися. [Сьогодні покрівлю красити не можна, бо мрачить (Звин.). Дрібним дощем-мрякою сіється десь у далині над могилами (Васильч.)]. На дворе -сит - надворі мра[я]чить (імжить, м(и)гичить, мотрошить). Дождь -сит - дощик мра[я]чить (імжить, сіє, мра[я]кого сіється). [Осінній дощик мрячив, наче з сита сіяв (Кониськ.). Ой, у саду дрібен дощик імжить (Метл.). З неба сіяв дрібненький дощик і ніжним холодком осідав йому на обличчя (Коцюб.)].

* * *

-ной дождь ливний, зливний дощ. -ная говядина -

1) (жирная) сите м'ясо, сита гов'ядина;

2) м'ясо з поливкою (с соусом).

* * *