-
81 берилій
символ Beru\ \ бериллийen\ \ berylliumde\ \ Berylliumfr\ \ \ berylliumелемент №4 періодичної системи Д.I.Менделєєва (II група, 1 період), атомна маса 9,0122; існує 5 ізотопів з масовими числами 7,9—12; твердий сріблястобілий токсичний метал, Tпл 1551±5 К; на повітрі окислюється повільно, покриваючись захисною плівкою BeO, розчинний у соляній (HCl) і сірчаній (H2SO4) кислотах, реагує з лугами; основна сировина для одержання — мінерали фенакіт і берил; відкритий 1798 року Л.Вокленом (Франція); відрізняється високим модулем пружності (300 ГПа); застосовується для одержання сплавів з міддю, алюмінієм, магнієм в авіакосмічній техніці, ракетобудуванні, електротехниці тощо, а також широко використовується в атомній техніці як уповільнювач і відбивач нейтронів -
82 вторинний метал
ru\ \ вторичный металлen\ \ secondary metalde\ \ [lang name="German"]Sekundärmetall, wiedergewonnenes Metallfr\ \ \ [lang name="French"]métal secondaire, métal récupéré, métal à fort pourcentage de reboursсировина у вигляді брухту і металевих відходів виробництва, призначена для переплавлення, а також метал, який отримано внаслідок плавлення; вторинний метал використовують як сировину для виробництва сталі, а також деяких кольорових металів (міді, алюмінію, свинцю тощо) -
83 марганець
символ Mnru\ \ марганецen\ \ manganesede\ \ Manganfr\ \ \ manganèseелемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі -
84 нікель
символ Niru\ \ никельen\ \ nickelde\ \ Nickelfr\ \ \ nickelелемент №28 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 58,71; відомі 15 ізотопів з масовими числами 53—67, типовий ступінь окислювання +II, +III; сріблясто-білий із блідо-жовтим відтінком метал, пластичний, феромагнітний, Tпл 1726 K; має середню активність; при звичайній температурі на повітрі не окислюється; легко утворює комплексні сполуки; у природі зустрічається у сполуках із сіркою, киснем, миш'яком тощо; основна сировина — сульфідні чи оксидні мідно-нікелеві руди; походження назви — від нім. Kupfernickel — непридатна мідь; відкрита 1751 року А.Кронштедтом (Швеція); застосовують для виробництва спеціальних сталей і сплавів з високою міцністю, жароміцністю, антикорозійними, магнітними, електричними властивостями; для утворення захисних покриттів; для виготовлення спеціальної хімічної апаратури тощо -
85 сурма
символ Sbru\ \ сурьмаen\ \ antimonyde\ \ Antimonfr\ \ \ antimoineелемент №51 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 5 період), атомна маса 121,75; існують 29 ізотопів з масовими числами 108—136; сріблястий крихкий метал, не розчиняється в HCl і H2SO4; Tпл 904 К; утворює два оксиди: Sb2O3 (Sb4O6) — амфотерний оксид і Sb2O3; основна сировина для одержання металевої сурми — мінерал сурм'яний блиск Sb2S3 (стибніт, антимоніт); відомий з давніх часів; входить разом з оловом і свинцем у сплави, що застосовують в поліграфії і машинобудуванні, а також, як компонент, у напівпровідникові матеріали -
86 титан
символ Tiru\ \ титанen\ \ titaniumde\ \ Titanfr\ \ \ titaneелемент №22 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 4 період), атомна маса 47,90; відомо 13 ізотопів з масовими числами 41—53; типові ступені окислювання +II, +III, +IV; сріблясто-білий, легкий, тугоплавкий (Tпл 1933±10 К), корозійностійкий метал; основна сировина — мінерали рутил TiO2, ільменіт FeTiO3; відкритий 1795 року М.Клапротом (Німеччина); застосовують у чистому виді і як сплави з алюмінієм, молібденом, хромом, ванадієм, марганцем і іншими металлами в авіакосмічній, хімічній і суднобудівній промисловості, архітектурі тощо -
87 торій
символ Thru\ \ торийen\ \ thoriumde\ \ Thoriumfr\ \ \ thoriumелемент №90 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 7 період), атомна маса 232,038; відомо 24 ізотопи з масовими числами 213—236; типові ступені окислювання +IV, +II, +III; сріблясто-білий метал; Tпл 2023 К, перший член групи актиноїдів, родоначальник радіоактивного ряду сімейства торія; на повітрі покривається тонкою плівкою оксиду ThO2, розчинний у HCl; основна сировина — монацитовий пісок (монацит); при опроміненні його нейтронами утворюється ядерне паливо 233U; відкритий 1828 року І.Берцеліусом (Швеція); застосовують у ядерній техніці й енергетиці, рентгенотехніці, для легування магнієвих сплавів і вольфріму (ThO2), як гетер, для виробництва вогнетривких матеріалів тощо -
88 фосфор
символ Pru\ \ фосфорen\ \ phosphorusde\ \ Phosphorfr\ \ \ phosphoreелемент №15 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 3 період), атомна маса 30,9738; відомо 8 ізотопів з масовими числами 28—35; типові ступені окислювання -III, +III, +V; проста речовина, існує декілька алотропних модифікацій: білий, червоний, чорний фосфор; найбільш активний білий фосфор: отруйний, спалахує на повітрі (тому його зберігають під водою), світиться в темряві (звідси назва — від грецьк. pharos — той, що несе світло); Tпл 317 К; основна сировина — апатити, фосфорити; відіграє важливу роль у житті тварин і рослин; відкритий 1669 року Г.Брандтом (Німеччина); застосовують: білий фосфор — для одержання червоного фосфору, фосфорних кислот, як розкислювач і компонент деяких сплавів; червоний фосфор — у виробництві сірників; чорний фосфор — як електропровідний матеріал; у сплавах застосовується як розкислювач і компонент; у залізних сплавах, в основному, є шкідливою домішкою -
89 хром
символ Crru\ \ хромen\ \ chromiumde\ \ Chromfr\ \ \ chromeелемент №24 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період), атомна маса 51,996; існують 12 ізотопів з масовими числами 45—56, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; метал сіро-сталевого кольору, дуже твердий, тугоплавкий, Tпл 2130 К, хімічно малоактивний (стійкий за звичайних умов до вологи і кисню повітря); основна сировина для одержання — мінерал хроміт (хромистий залізняк) FeCr2O4 (FeO·Cr2O3); походження назви — від грецьк. chroma — колір, фарба; відкритий 1797 року Н.Вокленом (Франція); застосовують як легувальний елемент для підвищення корозійної стійкості сталей і сплавів, для нанесення захисних покриттів на металеві вироби тощо -
90 цезій
символ Csru\ \ цезийen\ \ caesiumde\ \ [lang name="German"]Cäsium, Zäsiumfr\ \ \ césiumелемент №55 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 132,905; існує 31 ізотоп з масовими числами 116—146, типовий ступінь окислювання +1; світлий із золотаво-жовтим відтінком метал, Tпл 301 К, хімічно дуже активний, займається на повітрі, розкладає воду, основна сировина для його одержання — мінерал лепідоліт; цезій вилучають попутно з літієм; походження назви — від лат. caesius — блакитний; відкритий 1860 р. Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) спектроскопічним методом; застосовують для виготовлення катодів фотоелементів, як робоче тіло в магнітогідродинамічних генераторах, лазерах тощо -
91 церій
символ Ceru\ \ церийen\ \ ceriumde\ \ [lang name="German"]Cer, Zerfr\ \ \ ceriumелемент №58 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 140,12; існує 24 ізотопи з масовими числами 128—151, типові ступені окислювання +III, +IV; м'який метал сірого кольору, хімічно активний, найбільш розповсюджений і широко застосовуваний елемент сімейства лантаноїдів; Tпл 1072 К; основна сировина для одержання — монацит; походження назви — від лат. Cerium — за ім'ям планети Церери; відкритий 1803 року М.Клапротом (Німеччина), Я.Берцеліусом і В.Аїзінгером (Швеція); застосовують як легувальну добавку до легких сплавів для одержання спеціальних (високопластічних і термостійких) сплавів, для виготовлення скла, що не темніє під дією радіоактивного опромінювання, для дугових електродів, як гетер тощо -
92 surowiec
[суровєц]m -
93 surowiec
ч сировина -
94 strategic raw materials
n стратегічна сировинаEnglish-Ukrainian military dictionary > strategic raw materials
-
95 вольфрамовое сырьё
-
96 вторичное сырьё
-
97 керамзитовое сырьё
-
98 минеральное сырьё
-
99 огнеупорное сырьё
-
100 песчано-гравийное сырьё
См. также в других словарях:
сировина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сировина — и/, ж. 1) Добутий або вироблений вихідний матеріал, признач. для подальшої промислової обробки та одержання напівфабрикатів або готових виробів. •• Втори/нна сировина/ вторинні матеріальні ресурси, які в даний час можуть повторно… … Український тлумачний словник
сировина — [сиеровиена/] ни/, д. і м. н і/ … Орфоепічний словник української мови
сировина — (те, з чого виробляють, виготовляють що н.), матеріял, продукт; сирець, напівфабрикат (не до кінця вироблений / неочищений продукт) … Словник синонімів української мови
пилоподібна сировина — Syn: порохниста сировина … Словарь синонимов металлургических терминов
порохниста сировина — Syn: пилоподібна сировина … Словарь синонимов металлургических терминов
будівельних матеріалів мінеральна сировина — строительных материалов минеральное сырье mineral raw materials for building materials Minelrohstoffe für Baustoffe – різноманітні г.п., що їх видобувають з метою виробництва буд. матеріалів або виробів. У будівництві використовують природний… … Гірничий енциклопедичний словник
керамзитова сировина — керамзитовое сырье expanded clay material Keramsitrohstoff, Porensinterrohstoff легкоплавкі глини, суглинки, аргіліти, алевроліти та глинисті сланці, які використовуються для одержання штучного пористого гравію або піску керамзиту. В Україні… … Гірничий енциклопедичний словник
керамічна мінеральна сировина — керамическое минеральное сырье clay material for сeramics keramischer Mineralrohstoff – природні мінеральні утворення, що їх використовують для виробництва керамічних виробів. Основною К.м.с. є глини каолінітового й гідрослюдисто каолінітового… … Гірничий енциклопедичний словник
81.080 — Вогнетриви ГОСТ 390 96 Изделия огнеупорные шамотные и полукислые общего назначения и массового производства. Технические условия. Взамен ГОСТ 390 83 ГОСТ 1216 87 Порошки магнезитовые каустические. Технические условия. Взамен ГОСТ 1216 75 ГОСТ… … Покажчик національних стандартів
67.160.10 — Алкогольні напої ГОСТ 3639 79 Растворы водно спиртовые. Методы определения концентрации этилового спирта. Взамен ГОСТ 3639 61 ГОСТ 5575 76 Вина. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение. Взамен ГОСТ 5575 69 ГОСТ 5963 67 Спирт этиловый… … Покажчик національних стандартів
