-
1 сило-час
техн.си́ло-годи́на -
2 силон
сило́н -
3 силоновый
сило́новий -
4 силон
техн.сило́н, -ну -
5 силоновый
техн.сило́новий -
6 силон
техн.сило́н, -ну -
7 силоновый
техн.сило́новий -
8 силон
техн. сило́н -
9 силоновий
техн. сило́новый -
10 носить
1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;2) см. Нести 2;3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -1) ношений;2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.* * *1) носи́ти (ношу́, но́сиш)едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять
\носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́
\носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю
2) ( иметь) ма́ти, носи́ти\носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися
\носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́
-
11 отбрасывать
отбросить и отбросать1) см. Откидывать. -сить неприятеля - відігнати (відкинути, відперти) ворога. -сьте эти пустые затеи - киньте (облиште) ці дурні витівки. - брось от пяти три - відкинь (відрахуй, відлічи) від п'ятьох три;2) (свет) відбивати, відбити світ, відсвічувати, відсвітити, (тень) кидати, кинути тінь (тіни). [Дерево кидає від себе тінь. Місяць відбиває від себе сонячний світ]. Зеркало -сило луч света - люстро (дзеркало) відбило промінь світа. -вать что - відкидати що, кидатися чим. [Ідеалами, принципами кидались, як непотрібним шматтям]. Отброшенный - відкинений, відкинутий; (о свете) відбитий. -ся - см. Откидываться, -нуться; (о тени) падати, впасти; (о свете) відбиватися, відбитися.* * *несов.; сов. - отбр`осить и отброс`атьвідкида́ти, відки́нути и відки́дати и повідкида́ти
См. также в других словарях:
сило — силок, род. п. лка, укр. сильце – то же, блр. засiлiць привязать , др. русск. сило, сильць силок , ст. слав. сило ἀγχόνη (Супр.), чеш. osidlo ловушка , слвц. osidlo, польск. sidɫo. Родственно сеть, сит. Ср. лит. ãtsailė ж. соединительная планка … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
СИЛО — ср. сило пермяц. силок муж. силья, сильи, силки мн. сильё ср., собир. осил (от сила, осилить), петля удавкой, затяжное очко; б.ч. говорят о малой петле, из конского волосу, для ловли птиц, пленка (от пленить). Силья ставят на рябчиков, а иногда… … Толковый словарь Даля
сило — сило, силья, сила, сильев, силу, сильям, сило, силья, силом, сильями, силе, сильях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
СИЛО — СИЛО, сила, мн. сила, сил, и силья, сильев, ср. (обл.). То же, что силок. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СИЛО — (исп. silo яма). Подземный, непроницаемый для воздуха погреб, служащий хранилищем для зернового хлеба в Испании. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СИЛО исп. silo; баск. siloa, ciloa, zuloa, chuloa … Словарь иностранных слов русского языка
сило́к — силок, силка … Русское словесное ударение
сило — сущ., кол во синонимов: 3 • волос (16) • петля (49) • силок (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
Сило — У этого термина существуют и другие значения, см. Сило (значения). Сило Silo de Asturias … Википедия
силоҳ — [سلاح] а. олати ҷанг, яроқ; ба даст силоҳ гирифтан ба ҷанг омода шудан; халъи силоҳ беяроқ кардан, яроқи ҷангии касеро аз дасташ гирифтан; ба зери силоҳ гирифтан силоҳдор кардан; ба хизмати ҳарбӣ даъват кардан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
СИЛО — Король Астурии (Испания), правивший в 774 785 гг. Ж.: Адосинда, ум. 785 г. Существует предание, что мать Сило была мусульманкой. Все время своего царствования он жил в мире с арабами и даже заключал с ними союзы против своих внутренних врагов … Все монархи мира
Сило (значения) — Сило король Астурии (774 783) Сило (Марио Родригес) (6 января 1938 16 сентября 2010) аргентинский общественный деятель … Википедия
