-
61 подлить масла в огонь
-
62 подсолить
сов.1) ( что) өстәп тоз салу (сибү), тоз өстәү2) (что, чего), разг. тагын бераз тозлау, өстәмә рәвештә тозлау -
63 покрапывать
несов.сибәләп тору, пыскаклап яву -
64 поперчить
сов.( что) борычлау, борыч сибү -
65 посолить
сов.1) (что и без доп.) тозлау, тоз салу, тоз сибү2) (что, чего) тозлау, тозлап кую -
66 присыпка
-
67 проперчить
сов.; разг.( что) борычлау, борыч салу (сибү) -
68 прыскаться
-
69 пыль в глаза пускать
-
70 разлить
сов.( что)1) ( расплескать) түгү, түгеп җибәрү2) ( налить) агызу, агызып салу, агызып бүлү; бүлеп салу3) перен. ( распространить) җәю, тарату, сибү, чәчү• -
71 распыление
-
72 распылить
-
73 светиться
несов.1) яктылык сибү, балку2) (виднеться - о чём-л. светлом) ялтырау, ялтырап күренү3) перен. балку, яну, янып (балкып) тору -
74 свечение
сяктылык сибү, балку, нурланыш -
75 спрыснуть
сов.; разг.( кого-что) [су] бөркү, сибү, [бөркеп] җиңелчә чылату, аз гына чылату -
76 сыпаться
несов.1) коелу, коелып төшү; чәчелү, сибелү2) ( об осадках) сибәләү, яву3) перен. [төрле яктан] яву (явып тору)предложения сыпались со всех сторон — тәкъдимнәр төрле яктан явып [кына] торды
4) разг. (о звуках, словах) [төрле яктан, өзлексез] ишетелү, ишетелеп тору, яву, явып тору6) страд. от сыпать 1)-3) -
77 антракс
мед.антра́кс, -у, сибі́рка, герба́рець, -рцю -
78 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
79 запрятывать
запрятать1) заховувати, заховати кого, що, (мног.) позаховувати. [Чи ти заховала гроші? (Сл. Гр.). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде (Черн. г.). Заховаю змію люту коло свого серця (Шевч.)];2) кого (засадить в тюрьму, заслать) - запаковувати, запакувати, засаджувати, засадити, закидати, закинути кого (в тюрму), (заслать) запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди; см. Засадить 2, Заслать. [Засадили таки його за плетяні вікна! (Звин.). Крав, поки таки запакували в острог (Харк.). Я його запакую в Сибір (Квітка)]. Запрятанный - захований; запакований, засаджений у в'язницю (за плетяні вікна), запро(в)торений.* * *несов.; сов. - запр`ятатьзахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш, захова́ти и мног. позахо́вувати, хова́ти, схова́ти и мног. похова́ти; ( в тюрьму) запако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, запакува́ти, запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити, завдава́ти, -даю́, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́ и мног. позавдава́ти -
80 застращивание
страхання, застрашування, залякування, (угроза) похвалка, нахвалка, пострах (-ху), пострашка. [Страхання пеклом та Сибіром, немов вода з цебра, лилося з Миколиних уст (Кониськ.). Всі ті похвалки падали на громаду, як довбня волові на голову (Грінч.)].* * *страха́ння, застра́шування; заля́кування
См. также в других словарях:
Сибір — Сибір … Словник лемківскої говірки
СИБ — Служба информации и безопасности Молдова СИБ Северный инвестиционный банк фин. Источник: http://www.lenizdat.ru/a0/ru/pm1/c.thtml?i=1014468&p=0#1 СИБ Социнвестбанк http://sibank.ru/ … Словарь сокращений и аббревиатур
Сиб — Город Сиб السيب Страна ОманОман … Википедия
сиб — (от англ. sib родство, потомство), унилинейная кровнородственная группировка (см. Унилинейность) с представлением о единстве происхождения, но без учёта генеалогических связей и соответствующего внутреннего членения. В этом структура сиба… … Энциклопедия «Народы и религии мира»
СИБ- — станция инклинометрическая буровая в маркировке Пример использования СИБ 1А … Словарь сокращений и аббревиатур
сиб. — сиб. (abbreviation) сибирское слово Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
СИБ — система индикаторная бумажная. Состоит из бумажных дисков, пропитанных реактивами и высушенных. Дает возможность быстро определить продукцию индола, уреазы, декарбоксилаз аминокислот, сахаролитические св ва бактерий. (Источник: «Словарь терминов… … Словарь микробиологии
Сибір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
СИБ РМ — Служба информации и безопасности Республики Молдова Молдова … Словарь сокращений и аббревиатур
сиб. — сиб. сибирский Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
сибәләү — 1. (Сибү) 2. Җиңелчә генә яву яңгыр сибәли … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге