Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

сгс

  • 1 гӧльд'е

    СГС, гӧльҗе СЛ тінь; пор. гӧлет'е, кӧлетке, кӧльге.

    Урумско-украинский словарь > гӧльд'е

  • 2 даа

    1. іще, ще, також, теж; даа не? що іще? ВН; даа не анда айлянышыс? чого ти ще там крутишся? П; даа тӱркӱ битмеэн-э пісня ж іще не закінчилася СМ; ағач йох эди даа деревини ще не було СЛ; мен саа сӧлийим бирин даа я тобі назву ще одного СК; даа чохтан чох іще довго СГ.
    2. більш, значно, іще; даа гӱзель іще кращий, більш кращий СГ; о даа харт мендэн він старший за мене Б; даа йаш він іще молодший Г; не хадар ондан алыйсын, о хадар даа артай скільки з неї береш, настільки більшою вона стає — загадка про яму СГС; шинди даа йашайляр живуть ще й тепер СГ.
    3. все-таки, тим не менше; он эт'и кӱмӱш осун даа хай буде все-таки дванадцять карбованців Г.
    4. ледь не (при запереченні) ; даа талет'е суйа тӱшамады віз ледь не впав у річку Г; … бир даа а) ще трохи; бир даа сон дещо пізніше Б; б) знову, більше не; бир даа т'елиймиз ми приходимо знову П; бир даа о ара кӧпек авулдай тим часом знову загавкав пес СМ; бир даа бармайляр да і більше вже не ходять СМ; бир даа ӧгретмедлер більше не навчали У; сен бир даа маңа т'ельмес ти до мене більше не прийдеш Б; в) згодом; бир даа бир дэне гӱдӱрдэмек олған згодом грюкіт почувся знову Г; бир даа бир бӱйӱк таа д'елий згодом приходить іще один начальник М; г) іще, ще; йағмурдан сора бир даа слах після дощу ще трохи сиро СГС; д) раптом; бир даа хапудан чыхты кӧпек раптом із дверей вискочив пес СГС; пор. даан, дағын, дахи, дахы, даы, даын, таға.

    Урумско-украинский словарь > даа

  • 3 шейтан

    диявол, чорт ВН, Г, СЛ, СГС, М; кешишлер шейтана уйдулар ченці піддалися дияволові Г; шейтан да йохтур ні чорта немає СЛ; шейтан алсын чорт його забери СГС; шейтан араба велосипед О; шейтан билий чортзна СГС; пор. шайтан.

    Урумско-украинский словарь > шейтан

  • 4 ава

    1. повітря, атмосфера, небо; ава булут небо хмарне Б; ава булутлады т'ельди небо захмарило У; ава ачылый розгодинюється, небо відкривається Г; авада думан надворі туман СБ; авадан учан хушлар птахи, що летять по небу СК.
    2. погода; дӱн ава бозулду учора погода зіпсувалася СГС; ава ахшамға бузулду надвечір погода зіпсувалася СБФ; ава пек кӱнеш погода дуже сонячна Г; бӱгӱн ава салхын дӱгӱль сьогодні не холодно СГС; ава хутруй погода казиться НКД; йаман ава йахшы болий, йаман йисан йахшы болмай негода розгодиниться — погана погода стане хорошою, погана людина хорошою не стане СБФ; йахшы ава добра погода ВН; пӱсӱр ава негода К.
    3. клімат; велаат авасы місцевий клімат Г.
    4. мелодія; ава чалграти мелодію; бериң, мен дэ бир ава чалайым дозвольте, я теж зіграю якусь мелодію СБ.
    5. танок, танець; авур ава повільний танець ВН, СМ; җыйын ава спільний танець СМ, К; йеңиль ава легкий танець ВН, СМ; урум авасы урумський танець СМ; хол кӧтэрген / кӧтэрд' ен ава вид хайтарми — танець із піднятими на рівень плечей руками ВН / СМ, К.

    Урумско-украинский словарь > ава

  • 5 авҗу

    1. мисливець СБ, Г-М; меним ағам гӱзель авҗу, о севей авҗулуғу мій старший брат чудовий мисливець, він любить полювати СГС.
    2. вправний, спритний СГС; пор. авҗи, авҗы.

    Урумско-украинский словарь > авҗу

  • 6 азирлен-

    готуватися; збиратися СБ, СГС; азирлендим т'етмеге шейерге, Завудха я зібрався їхати до міста, до Донецька СБ; мен башладым азирленмеэ тӱт' ана я стала збиратися до крамниці СГС.

    Урумско-украинский словарь > азирлен-

  • 7 ай

    I
    1. місяць (на небі) ; ай батты місяць зайшов О; ай бети личко, як місяць СБ; ай доғай місяць сходить ВН; ай доғду місяць зійшов СГС; ай доғганда ай боса сырт сне — чобан бурун сне якщо новий місяць на спині, то чабан на носі, — буде дощ СМ; ай йарых місячне світло; ай йарых йеҗеси місячна ніч СБ; ай тувай місяць сходить СБ; ай хонду місяць зайшов СГС; йаңы ай новий місяць СБ, НМ; толу ай повний місяць, повня СБ,НМ.
    2. місяць (року) ; айларнен місяцями Б; ай башы початок місяця О; айның соңу кінець місяця СБФ; ны айның кӱнӱ? яке число місяця? СБФ; т'ечт'ен айче минулого місяця У.
    II
    святий; ай Варвара свята Варвара Г; ай Василь баба йардымҗ ы босун помагай вам святий Василь СБЧ; ай Җуван СБ, ай Йан К,М, ай ЙаниМ, ай Йуван СБ святий Iван; ай Илийа святий Iлля Г; ай Йӧрйӱ / Йӧрӱ святий Георгій / Юрій; ай Коста святий Костянтин Г; ай Кузма святий Кузьма НБ; ай Кустантинник кисле церква святого Костянтина Б; ай Марйалых кисле церква святої Марії Б; ай Никола / Нокола святий Микола СМ, Б, К / НБЄ; ай Сава святий Сава Г; ай Тодор святий Федір П; ай Т'ирт'е свята Кир'якія НБЄ; пор. айа, айон, айос.
    виг. ай, ой; ай җаным душе моя К; ай оғлум ой синку СЛ; ай олан зверт. гей ти ВН.
    IV
    посил. енкл. же, ж СМ; мен хазанмаа т'етэм-ай я ж іду на заробітки СМ.

    Урумско-украинский словарь > ай

  • 8 айах

    (-ғы)
    1. нога, лапа; айағма да чарых Б; айах ал- піднімати ногу П; бир айағын алғанча ӧбӱрин / бирин бӧрӱ ашай СБА, бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай Г поки підійме одну ногу, другу вовки, собаки з'їдять; айах басмасын меэм пенҗерем тӱбӱне нехай ноги його не буде в мене під вікнами У; таран-таран-тарантас, айахларың доғур бас таран-таран-тарантас, ступай ногами прямо У; мышых айағын йалай кішка лиже лапу О; йӱрген айахка чырмавух илиший на ноги, що ходять, чіпляється березка НБЄ; бер холуң блен — йӱр айағың блен СБФ, холларың биле бер, айахларың биле ал СБЧ дай руками, а потім виходи (цю річ) ногами; айах ӧльчу міряння ноги — весільний обрядМ; айах сар- обвивати ногу К; топаллай бир айаына він кульгає на одну ногу НКД; айахларын слатма ған балых тутамаз не намочивши ніг, риби не спіймати СМ; айах сне на ногах ВН; тӱштӱ айаым сӱтне упало мені на ногу Г; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна волочитиму обличчям по пилюці від її ніг СК; айахның тӱбӱ / айағын дӱбӱ виїмка під підйомом ступні СБ / СГС; ступня, підошва СБФ, НКД, СГС, стопа НКД; айах тӱбӱне ал- принижувати, розтоптувати ногами Г; Шахфелегин айағы т'есильди Шахфелекові дорогу сюди відрізано Г; сағ айах ӱзерине на здорових ногах Кб.; мен бӱтӱн кӱн айах ӱстне я цілий день на ногах НБЄ; айахлар ӱсне бала у неї дитина на руках — на колінах У; айахлары ӱсне отур- сидіти, підібгавши ноги Б; баштан айах з голови до ніг, суціль.
    2. ніжка, щабель, сходинка, приступка; мердивенин хырх айах (у) у драбини, у сходів сорок щаблів У; хазан айах таган, триніг під казан Г.

    Урумско-украинский словарь > айах

  • 9 айос

    I
    (-зу) святий Г, СГС, М; айос Афанасиос святий Афанасій Г; айос Ғеорғиоз / Ғеорғиос святий Георгій Г / М; айос Никола святий Микола М; пор. ай, айа, айон.
    II
    ангел НКД, СГС; пор. айлос, ангелос, анд'елос.

    Урумско-украинский словарь > айос

  • 10 аллеим

    Г, Зп., аллем НБЄ, СГС мабуть, напевно; ондан урба да чыхмаз, аллем з цього й сукня, мабуть, не вийде СГС; пор. алеим, алем II, аллалем.

    Урумско-украинский словарь > аллеим

  • 11 аллейим

    Г, Зп., аллем НБЄ, СГС мабуть, напевно; ондан урба да чыхмаз, аллем з цього й сукня, мабуть, не вийде СГС; пор. алеим, алем II, аллалем.

    Урумско-украинский словарь > аллейим

  • 12 арт

    (арды / арты)
    1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.
    2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.
    3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; …

    Урумско-украинский словарь > арт

  • 13 афур-

    (афруй СГС) гарчати Г; гавкати Г, К, СГС; афруп отурма сиди й не гавкай К.

    Урумско-украинский словарь > афур-

  • 14 ағу

    1. гіркий ВН-СК, несмачний К; ағу бал перен. гіркий мед СМ; ағу бибер СГС, ағу пипер СБ гіркий перець; ағуның дамын бахмаған татлының дамын бильмез хто не скуштував смаку гіркого, не розуміє смаку солодкого СБА.
    2. отрута, отруйний СБ, Г-СК; хады чне ағу бар эди у чарці була отрута СБФ; бильмеген ағу ичий отруту п'є несвідомий СБА; ағу ичирт- напоїти отрутою, СГС; ағу йылан т'ибик, йаман йит т'ибик отруйний, як гадюка, злий, як пес СБА; пор. авғу, див. ап-ағу.

    Урумско-украинский словарь > ағу

  • 15 бек

    I
    (беги, бед'и) вождь, старійшина, старшина, пан Г, СЛ, СГ, СК; ағалар беклер панове старійшини СЛ; бегим мій пане СК; уста бек пан майстер СЛ; беклер бед'и беглербек, голова ради старійшин ВН.
    II
    1. міцний, дужий, сильний, великий; оон папасы бек тӱркӱҗ ӱ эди його батько був сильним співаком У; насын сахалын бекти — траш олунмаа д'ерек яка велика в тебе борода — треба поголитися СГС.
    2. міцно, сильно, дуже сильно, дуже багато СМ, Б; бек эт- зміцнювати, укріплювати О; атлары бек чапайляр його коні скачуть сильно Б; бек хасевет кӧрдӱм я зазнала дуже багато горя ВН.
    3. дуже ВН-У, СГ, М; бек аз чаре халсын мабуть, залишиться дуже мало СМ; бек ахыллы дуже розумний СГ; бек бетэр набагато гірше У; бек бӱйӱк дуже великий Кб.; бек гӱзель дӱгӱл не дуже гарний СМ; бек зенд'ин дуже багатий П, СМ; бек коп дуже багато СБ; бек кӱч заман дуже тяжкий час Б; бек йырлар эдим я дуже (багато й добре) співала ВН; бек ӧкеси чыхай о камаралыға він дуже розізлився на того мешканця Комара У; бир бирин бек саймайляр не дуже шанують один одного Б; бу бек севда эт'ен він був дуже закоханим П; бу шалвар бек уҗуз ці штани дуже дешеві СГС; бек чох дуже багато СК; бек сойу чох боса, бек айахташы чох боса якщо дуже багато родичів, товаришів СМ; бек чохтан дуже давно У; пор. пек, пет'ит-.
    замок, засув О, К.

    Урумско-украинский словарь > бек

  • 16 бланых

    каламутний СГС; бланых сув каламутна вода СГС; пор. буланых.

    Урумско-украинский словарь > бланых

  • 17 борчлу

    боржник, винний СБ, О, БТ, К, СГС; борчлу хал- заборгувати, завинити СБ.
    V
    боржник, винний, повинен Г,-К, СГС, М; борчлу халзавинити К; пор. борҗлу.

    Урумско-украинский словарь > борчлу

  • 18 бун

    род. в. займ. бу цього, його СГС; бун чӱн для цього СГС.

    Урумско-украинский словарь > бун

  • 19 гӱз

    осінь СБ, Б, СГС, СК; гӱздэ восени СГС; пор. кӱз.

    Урумско-украинский словарь > гӱз

  • 20 дур-

    (дурар, дуруй; друй СГС) стояти, перебувати, знаходитися, ставати, зупинятися ВН-К, СГСК; дур стій СБ, Г; харшы дур- повставати СБ; меним урбам шкаф чине друй моя сукня в шафі СГС; пор. тур-.

    Урумско-украинский словарь > дур-

Страницы

См. также в других словарях:

  • СГС — (сантиметр грамм секунда)  система единиц измерения, которая широко использовалась до принятия международной системы единиц (СИ). Другое название  абсолютная[1] физическая система единиц. В рамках СГС существуют три независимые… …   Википедия

  • СГС — РФ Совет глав субъектов Российской Федерации при МИД РФ гос., организация, РФ СГС РФ Источник: http://volga.rian.ru/news.html?nws id=154085 СГС Свердловская городская спелеосекция г. Екатеринбург СГС …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СГС РФ — СГС СГС РФ Совет глав субъектов Российской Федерации при МИД РФ гос., организация, РФ СГС РФ Источник: http://volga.rian.ru/news.html?nws id=154085 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • СГС система единиц — СГС (сантиметр грамм секунда)  система единиц измерения, которая широко использовалась до принятия международной системы единиц (СИ). В рамках СГС существуют три независимые размерности (длина, масса и время), все остальные сводятся к ним путём… …   Википедия

  • СГС СИСТЕМА ЕДИНИЦ — система единиц физ. величин с 3 осн. единицами: длины сантиметр, массы грамм, времени секунда; принята 1 м Междунар. конгрессом электриков (Париж, 1881) в качестве системы единиц, охватывающей механику и электродинамику. Для электродинамики… …   Физическая энциклопедия

  • СГС система единиц — (SGS), система единиц физических величин с 3 основными единицами: длины  сантиметр; массы  грамм; времени  секунда. Применяется главным образом в физике и астрономии. В электродинамике использовались две СГС системы единиц: электромагнитная… …   Энциклопедический словарь

  • СГС СИСТЕМА ЕДИНИЦ (SGS) — система единиц физических величин с основными единицами: см г (массы) с. Применяется главным образом в трудах по физике и астрономии. В электродинамике использовались две системы единиц СГС: электромагнитная (СГСМ) и электростатическая (СГСЭ). В… …   Большой Энциклопедический словарь

  • СГС СИСТЕМА ЕДИНИЦ — (SGS), система единиц физических величин с основными единицами: см г (массы) с. В электродинамике использовались две СГС системы единиц электромагнитная (СГСМ) и электростатическая (СГСЭ), а также смешанная (так называемая система единиц Гаусса) …   Современная энциклопедия

  • СГС система единиц — (SGS), система единиц физических величин с основными единицами: см г (массы) с. В электродинамике использовались две СГС системы единиц электромагнитная (СГСМ) и электростатическая (СГСЭ), а также смешанная (так называемая система единиц Гаусса) …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • СГС-система — СГС систе/ма, СГС систе/мы …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • СГС-система — [эсгэ эс], ы (система единиц; сокр. : сантиметр грамм секунда) …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»