-
1 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
2 witness
I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
3 attest
1. n1) доказ; свідчення2) підпис, що засвідчує щось2. v1) засвідчувати, посвідчувати, підтверджувати (підписом)to attest a signature — засвідчувати (завіряти) підпис
2) давати свідчення; свідчити3) приводити до присяги4) зараховувати на військову службу* * *I n; юр., іст.1) доказ, показання свідків2) підпис, який засвідчує що-небудьII v1) засвідчувати, підтверджувати ( офіційно- підписом або клятвою); завіряти, свідчити2) свідчити, давати показання свідків; свідчити ( про що-небудь); доводити; демонструвати3) приводити до присяги; зараховувати на військову службу4) icт. призивати у свідки -
4 indicate
v1) указувати, показувати, позначати2) означати, бути ознакою, свідчити (про щось)3) свідчити про необхідність, потребувати (лікування)4) висловлювати коротко і ясно5) намічати в загальних рисах6) тех. вимірювати потужність машини індикатором* * *[`indikeit]v1) указувати, показувати; позначати2) служити ознакою, означати, свідчити ( про що-небудь)3) свідчити про необхідність або доцільність; вимагати (догляду, лікування)4) стисло виражати, указувати, давати зрозуміти, заявляти ( про що-небудь); робити попередній начерк, намічати загалом, у цілому -
5 testify
v1) давати показання, свідчитиto testify against (on behalf of) smb. — давати показання проти (на користь) когось
2) підтверджувати свідченням3) урочисто заявляти4) бути свідченням (доказом, ознакою) чогось5) виявляти, висловлювати (бажання тощо)* * *['testifai]v1) давати показання, свідчитиto testify that..., to testify to the fact that... — показати, що...
to testify to having seen the criminal — показати, що бачив злочинця
to testify against [on behalf of]smb — давати показання свідка проти [на захист /на користь/]когось; підтверджувати показанням свідків
3) свідчити; бути свідченням, доказом; бути ознакою4) проявляти (заклопотаність, знання) -
6 verify
v1) перевіряти, контролювати2) вивіряти; звіряти (тексти)3) підтверджувати, з'ясовувати істинність (правдивість)4) виконувати (обіцянку)5) юр. свідчити, засвідчити, підтвердити, посвідчити6) скріпляти (присягою)* * *v.1) перевіряти, контролювати; to verify a ban контролювати заборону; to verify detaіls уточнити подробиці; to verify the іtems перевірити наявність ( предметів) за списком; перевіряти, вивіряти ( вимірювальний інструмент); звірити ( тексти); to verify all the cіtatіons іn a book перевірити /звірити/ цитати в книзі2) підтверджувати; встановлювати автентичність (ч.ого-н.); subsequent events verіfіed hіs suspіcіon наступні події підтвердили його підозру3) юр. засвідчити; завіряти; засвідчувати, підтверджувати (що-н. представленням доказу); підтверджувати під присягою -
7 forswear
v (past forswore; p.p. forsworn)1) відмовлятися, зрікатися2) відкидати, заперечувати під присягоюto forswear oneself — порушувати присягу, неправдиво свідчити, лжесвідчити
* * *v(forswore; forsworn)1) відмовлятися, зрікатися2) відкидати, заперечувати під присягою3) refl лжесвідчити; порушувати клятву -
8 homologate
v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати2) юр. підтверджувати, ратифікувати3) свідчити, засвідчувати; визнавати (дійсність документа тощо)* * *v1) погоджуватися; висловлювати згоду; допускати; юp. підтверджувати, ратифікувати; свідчити, засвідчити; визнавати (дійсність документа, рекорду)2) ( with) ототожнювати -
9 say
1. n1) висловлювання, думка, словоto have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку
2) авторитет, впливto have the say — амер. мати право остаточно вирішувати (щось)
2. v (past і p.p. said)1) говорити, сказатиI mean to say that... — цим я хочу сказати, що...
to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь
to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися
2) виражати, висловлювати3) твердити, повідомляти; говорити, казатиhe is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак
4) говорити, гласитиthe text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)
5) висловлювати (мати) думку, вважатиhe says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити
I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться
what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?
6) наводити докази (аргументи); свідчитиit doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний
to have nothing to say for oneself — розм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист
7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say one's prayers — молитися, читати молитви
8) припускати, гадатиlet us say — скажімо, наприклад
well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?
9) поет. висловлюватисяsay away — висловлюватися; розважити душу
say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!
I say!, амер. say! — послухайте!
I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!
so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!
says you! — розм. брехня!
I should say so! — ще б пак!, звичайно!
I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!
you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!
I dare say — гадаю, сподіваюсь
that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні
no sooner said than done — сказано — зроблено
the less said the better — чим менше слів, тим краще
* * *I [sei] n1) висловлення, вислів, думка, слово2) авторитет, впливII [sei] v( said)1) говорити, сказатиI'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати
2) стверджувати (що, нібито), повідомляти3) говоритиthe law says... — закон говорить..., за законом...
5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say mass — служити месу /обідню/
7) допускати; припускати8) icт.; пoeт. висловитисяIII [sei] adv1) приблизно, біля2) наприклад -
10 attest
I n; юр., іст.1) доказ, показання свідків2) підпис, який засвідчує що-небудьII v1) засвідчувати, підтверджувати ( офіційно- підписом або клятвою); завіряти, свідчити2) свідчити, давати показання свідків; свідчити ( про що-небудь); доводити; демонструвати3) приводити до присяги; зараховувати на військову службу4) icт. призивати у свідки -
11 verify
v1. перевіряти, контролювати2. вивіряти, звіряти (тексти)3. підтверджувати, з'ясовувати істинність/ правдивість5. юр. свідчити, засвідчити, підтвердити, посвідчити- to verify details вияснити подробиці- to verify a statement перевірити заяву/ твердження- to verify texts звірити тексти- to verify decisions and ordinances перевіряти виконання рішень і розпоряджень -
12 witness
['wɪtnɪs] 1. n1) очеви́дець2) сві́док (особл. в суді)3) поняти́й4) до́каз, сві́дчення (to, of)to bear witness to [of] — сві́дчити, засві́дчувати
in witness of smth. — на до́каз чо́гось
••2. vto call to witness — виклика́ти як сві́дка; посила́тись на ко́гось
1) бу́ти сві́дком (очеви́дцем, поняти́м) чого́сь; ба́читиto witness a search — бу́ти поняти́м під час о́бшуку
2) дава́ти сві́дчення (against, for)to witness against self — сві́дчити про́ти само́го се́бе
3) засві́дчувати ( підпис тощо)4) сві́дчити; бу́ти до́казом, пра́вити за до́каз -
13 privilege
1) привілей, пільга; вилучення; імунітет; привілейоване право; переважне право; пріоритет ( при встановленні черговості обговорення питань); честь; недоторканість2) надавати привілей (привілеї, пільги)•privilege against disclosure of material — право захисту проти розголошення матеріалів, привілей на недопущення розголошення матеріалів
privilege against self-incrimination — право не свідчити проти себе, привілей проти самообвинувачення
privilege not to be compelled to incriminate oneself — право бути вільним від примушування свідчити проти себе
privilege of confidentiality for all Presidential communications — право не розголошувати конфіденційні розмови президента
- privilege of courtprivileges to agricultural workers — пільги для тих, хто працює в сільській місцевості
- privilege of exterritoriality
- privilege of jurisdiction
- privilege of Parliament
- privilege of sanctuary
- privilege of witness
- privileges and immunities
- privileges annexed to royalty
- privileges to rural workers
- privileges to servicemen
- privilege s to war veterans -
14 testify
свідчити, давати свідчення, виступати в якості свідка; доводити, наводити доказ(и); бути (слугувати) доказом; оголошувати; показувати; стверджувати- testify against
- testify against husband
- testify against one's husband
- testify against oneself
- testify against wife
- testify against one's wife
- testify as expert witness
- testify at hearings
- testify at one's trial
- testify at trial
- testify before the grand jury
- testify behind closed doors
- testify falsely
- testify favorably
- testify favourably
- testify in one's own behalf
- testify in one's own right
- testify in person
- testify on oath
- testify to assault
- testify to smth.
- testify to the truth
- testify truthfully
- testify under oath
- testify upon a trial
- testify upon oath -
15 witness
1) свідок, понятий2) свідчити, бути свідком, підписувати в якості свідка•- witness a search
- witness a seizure
- witness against
- witness against a defendant
- witness against a plaintiff
- witness against oneself
- witness against smb.
- witness an arrest
- witness an inquest on a body
- witness at the trial
- witness box
- witness by the accused
- witness by the court
- witness by the defence
- witness by the defense
- witness by the defendant
- witness by the plaintiff
- witness by the prosecution
- witness chair
- witness custody
- witness fee
- witness for a party
- witness for a prisoner
- witness for an accused
- witness for both sides
- witness for defence
- witness for defense
- witness for smb.
- witness for the Crown
- witness for the defendant
- witness for the Government
- witness for the People
- witness for the prosecution
- witness immunity
- witness in attendance
- witness in the box
- witness intimidation
- witness of accident
- witness of arrest
- witness of inquest of a body
- witness of line-up
- witness of search
- witness of seizure
- witness on oath
- witness on the stand
- witness produced
- witness protection
- witness protection program
- witness protection programme
- witness-stand
- witness table
- witness to smth.
- witness to the attack
- witness to the shooting
- witness to will
- witness under examination
- witness's consistency
- witness's oath -
16 argue
v1) сперечатися, спорити (з кимсь — with, against; про щось — about)2) аргументувати3) переконувати, відговорювати (out of)4) твердити, доводитиto argue that black is white — доводити, що чорне — це біле
5) свідчити, бути доказом (підтвердженням)6) юр. визнавати винуватим, ухвалювати вирок, обвинувачувати* * *v1) сперечатися2) аргументувати; наводити докази3) переконувати, радити4) стверджувати, доводити5) свідчити ( про що-небудь), бути доказом, підтвердженням ( чого-небудь) -
17 bear
I1. n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмеже хутро3) перен. груба, невихована людина4) спекулянт, що грає на пониження (на біржі)5) ручний діркопробивний прес; медведка6) мор. швабра (для миття палуби)7) постілка (для витирання ніг)8) розм. ячмінь9) розм. наволочка10) астр.Great B. — Велика Ведмедиця, Великий Віз
B. State — амер. «Ведмежий штат» (жарт. назва штату Арканзас)
as cross as a bear with a sore head — злий, як пес; дивиться звіром
2. vграти на пониження (на біржі)IIv (past bore; p.p. borne)1) носити, нести; переносити; перевозити2) гнати, відносити (вітром)3) прямувати, рухатися; триматися; повертатися4) знаходитися, простягатися5) мати (на собі)6) терпіти, зносити, витримувати, нести тягар (навантаження)7) спиратися (на щось); натискати, тиснути8) дозволяти, допускати9) (p.p. тж born) родити, народжувати□ bear along — нести з собою
□ bear off — відхилятися; відчалювати
□ bear out — підтверджувати, підтримувати, підкріпляти
□ bear up — підтримувати, підбадьорювати
◊ to bear arms — служити в армії
◊ to bear a company to smb. — проводити час з кимсь
◊ to bear comparison — витримувати порівняння
◊ to bear in mind — пам'ятати, мати на увазі, враховувати
◊ to bear oneself — поводитися
◊ to bear a resemblance — мати схожість
◊ bear a hand! — допоможіть!
* * *I n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмідь, незграбна людина5) бірж. проф. спекулянт, що грає на зниження6) ручний діропробивний прес, медведка7) метал. "козел"II vбірж. проф. грати на зниженняIII v(bore; borne, born)1) переносити, перевозити; носити, нести (звич. що-небудь важке)2) гнати, нести (тж. bear along); направлятися, повертатися; триматися3) знаходитися, простягатися, простиратися ( про місцевість)4) наводити (телескоп, гармату)5) мати (ознаки, сліди), нести на собі6) мати, володіти7) витримувати, нести тягар, навантаження (тж. bear up)8) (on, upon) спиратися ( на що-небудь); стояти ( на чому-небудь); натискати, тиснути, давити9) мати відношення до ( чого-небудь), бути пов'язаним з ( чим-небудь)10) допускати, дозволяти11) (p.; p.; тж. born) народжувати; родити, породжувати; приносити плоди12) refl триматися, поводитися13) терпіти, виносити, витримувати (біль, катування); переносити ( операцію)14) у заперечних або питальних реченнях терпіти, виносити; миритися ( з чим-небудь)15) нести, зазнавати (витрат, збитків)to bear evidence /testimony, witness/ — свідчити
17) почувати, плекати, таїти ( почуття)18) поширювати ( чутки), розносити ( плітки)19) матиIV n; діал. V n; діал. -
18 bespeak
v (past bespoke; p.p. bespoken)3) свідчити, означати4) виявляти, показувати5) провіщати, віщувати6) поет. звертатися (до когось)* * *v(bespoke, apx. bespake; bespoken)1) замовляти заздалегідь; заручатися2) робити на замовлення (взуття, одяг)3) свідчити, означати4) передвіщати5) пoeт. звертатися ( до кого-небудь) -
19 depone
vсвідчити, давати письмове свідчення під присягою* * *v; діал.давати письмові показання під присягою, свідчити -
20 depose
v1) усувати; знімати; скидати; позбавляти влади2) юр. свідчити (давати письмове свідчення) під присягою3) твердити4) класти* * *v1) зміщати, усувати; скидати2) юp. свідчити, давати письмові показання під присягою; допитувати ( свідка) під присягою3) стверджувати
См. также в других словарях:
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
свідчити — (про що бути доводом чого н.), підтверджувати, підтвердити (що), демонструвати (що), у[в]казувати, у[в]казати (на що), говорити (про що), засвідчувати, засвідчити (що, про що), посвідчувати, посвідчити, показувати, показати (що) … Словник синонімів української мови
сьвідчити — сьвідчу, чиш, Пр. Будучи свідком, підтверджувати істинність чого небудь; давати показання на суді як свідок. Сьвідчити під присягом (свідчити під присягою) … Словник лемківскої говірки
кривосвідчити — чу, чиш, недок. Те саме, що лжесвідчити … Український тлумачний словник
досвідчити — (171) зазнати, відчути [MО,V] … Толковый украинский словарь
досвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
кривосвідчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лжесвідчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
освідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пересвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
