-
1 возжигать
возжечь запалювати, запалити, розпалювати, розпалити, (только о свече и т. п.) засвічувати, засвітити; (о фимиаме) палити, курити. [Запали в печі. Запалила (засвітила) свічку. Запалив їх бажанням працювати для народу]. -ся - запалюватися, запалитися, розпалюватися, розпалитися, засвічуватися, засвітитися. [Розпалився серцем]. Возжённый - запалений, розпалений, засвічений.* * *несов.; сов. - возж`ечь1) запа́лювати, запали́ти; (лампу, свечу) засві́чувати, засвіти́ти; ( костёр) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти2) перен. запа́лювати, запали́ти, розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти -
2 задувать
задуть1) (веять) задувати, задути, завівати, завіяти, повівати, повіяти, подихати, подихнути. -дул холодный ветер - задув (повіяв, подихнув) холодний вітер. Сюда -вает (безл.) - сюди підвіває, сюди тягне вітром;2) (тушить) задувати и задимати; сов. задути, задмухувати, задмухнути, гасити, загасити. Ветром -дуло свечу - вітром загасило (задуло) свічку;3) (заносить) завівати и завіювати, завіяти. Снегом -дуло дорогу - снігом дорогу завіяло. -вать во все лопатки - гнати (бігти) що-духу, на всі заставки, п'яти намастивши;4) (домну) задувати, задути що. Задутый - задутий. -ться - задуватися, бути задутим. [Задуто другу домну Кузнецького заводу (Вісті 1932)].* * *несов.; сов. - зад`уть1) задува́ти и задима́ти, заду́ти, -дму́, -дме́ш и -ду́ю, -ду́єш; (о ветре, пурге) завіва́ти, заві́яти2) (гасить, дуя) гасити (гашу́, га́сиш) и загаша́ти, загаси́ти, задува́ти и задима́ти, заду́ти3) мет. задува́ти, заду́ти -
3 зажигать
зажечь1) запалювати, запалити, (о мног.) позапалювати. -жечь избу, село - запалити хату, село. -жечь папироску - запалити цигарку. -жечь спичку - витерти, запалити (и засвітити) сірника;2) світити, засвічувати, засвітити, (о мног.) посвітити, позасвічувати. - жечь огонь, лампу, свечи, огни - засвітити світло, лямпу, посвітити (позасвічувати) свічки, огні;3) безл. - запекти. [У грудях запекло];4) (переносно: возбудить) запалювати, запалити, розпалювати, розпалити. [Запалити серця бажанням]. Зажжённый - запалений; засвічений. [Засвічена лямпа].* * *несов.; сов. - заж`ечь1) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати; (лампу, свечу) засві́чувати и світи́ти (свічу́, сві́тиш), засвіти́ти и мног. позасві́чувати и посвіти́ти; ( разжигать) розпа́лювати, розпали́ти и мног. порозпа́лювати; ( папиросу) засма́лювати, засмали́ти, -смалю́, -сма́лиш и мног. позасмалювати\зажигать чь спи́чку — запали́ти (засвіти́ти, ви́терти) сірника́ (сірни́к)
2) перен. запа́лювати, запали́ти, розпа́лювати, розпали́ти -
4 запаливать
несов.; сов. - запал`ить1) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати; ( костёр) розпа́лювати, розпали́ти и мног. порозпа́лювати; (лампу, свечу) засві́чувати и світи́ти (свічу́, сві́тиш), засвіти́ти и мног. позасві́чувати и посвіти́ти; ( папиросу) засма́лювати, засмали́ти, -смалю́, -сма́лиш и мног. позасма́лювати2) (сов.: начать стрелять) поча́ти пали́ти (смали́ти) -
5 купить
1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;3) см. Подкупать;4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.* * *купи́ти -
6 прожигать
прожечь1) пропалювати, пропалити, пропікати, пропекти, просмалювати, просмалити. [Пропалила спідницю. Я у грубі запалив, собі штани просмалив (Чуб.). Дайте мені того живого огню, що ним ви пропікаєте людські душі (Мирн.)]. -гать жизнь - марнувати (марнотратити) життя;2) -жечь (всю ночь свечу) - пропалити, просвітити (цілу ніч свічку). Прожжённый и прожжёный - пропалений, пропечений, просмалений. -ное место - см. Прожог. -ный человек - пройдисвіт, проноза.* * *несов.; сов. - прож`ечь1) пропа́лювати, пропали́ти; ( насквозь) просма́лювати, просмали́ти; (сильно прогревать и перен.) пропіка́ти, пропекти́2) ( нерасчётливо тратить) марнува́ти, марнотра́тити -
7 теплить
См. также в других словарях:
свечу — СВЕЧУ, свечусь, светишь, светишься. наст. вр. от светить, светиться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Свечу от утрени великой пятницы зажигают, когда ребенка держит родимец. — Свечу от утрени великой пятницы зажигают, когда ребенка держит родимец. См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Свечу от трех заутрень зажигают при родах. — Свечу от трех заутрень (на пятницу, на субботу, на воскресенье) зажигают при родах. См. МЕСЯЦЕСЛОВ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
свечу поставить{ за кого} — (иноск.) молиться за кого (в знак благодарности) Ср. Сулил свечку а прошла беда: ищи на мне . Ср. Он обещался Николаю Чудотворцу пудовую свечу . Ср. Я бы тому свечу поставил, кто бы теперь меня выручил . Ср. Да... я обязан поставить за вас свечу… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Свечу поставить за кого — Свѣчу поставить за кого (иноск.) молиться за кого (въ знакъ благодарности). Ср. «Сулилъ свѣчку а прошла бѣда: ищи на мнѣ». Ср. «Онъ обѣщался Николаю Чудотворцу пудовую свѣчу». Ср. «Я бы тому свѣчу поставилъ, ктобы теперь меня выручилъ». Ср. Да … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
прокалить свечу — – прогреть на огне свечу для удаления влажного налета. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 … Автомобильный словарь
жечь свечу с обоих концов — (иноск.) наслаждаться жизнью не в меру Ср. Я устал жечь свою жизнь с двух концов, жажду тихого семейного счастья. А.В. Амфитеатров. Быть бычку на веревочке. Ср. Этот Анатоль единственный сын, гордость и вечная рана своего родителя служил в лейб… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Богу свечу, а черту кочергу. — (или: ожиг, огарыш). См. ВЕРА ГРЕХ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Погасил невзначай свечу - жди гостей. — Погасил невзначай свечу жди гостей. См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
На свечу Богу, на рукавицы, на соль, на деготь, на ков, на привар, на штоф вина. — (крестьянские денежные расходы). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Богу на свечу, царю на подати, себе на пропитание. — Богу на свечу, царю на подати, себе на пропитание. См. ЗВАНИЯ СОСЛОВИЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа