-
1 сват
1) ( в свадебном обряде) ста́роста, сват2) ( отец зятя или невестки) сватни \сватт ни брат; ни кум ни \сватт — погов. ні брат ні сват
-
2 сват
місце на річці для прання, напування худоби, купання, замочування конопель, набирання води тощо К; пор. суват. -
3 мисчи
сват О. -
4 худай
сват СМ. -
5 swat
[сват]mзвідник, сват, сватач -
6 худа
сват; шанована людина, поважний гість НМ, К; худалар свати; худа алх весільні гості Б; худа вар- іти свататися К; худа йибер- посилати сватів Б, У. -
7 marriage broker
сват; сваха -
8 marriage broker
сват; сваха -
9 go-between
n1) посередник2) звідник; звідниця3) сват; сваха4) сполучна ланка* * *n1) посередник2) звідник; звідниця3) сват; сваха -
10 знакомец
знайомець (-йомця), знайомий, знакомий (-мого) (диал. знакімець), (участвов. в угощении или выпивке) сват, (вежл.) земляк; см. Знакомый 1. [Та де-ж наш учорашній сват! (Звин.)].* * *знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
11 honest
1. adj1) чесний2) правдивий; щирий, відвертий, прямийto be quite honest about it — розм. щиро кажучи
I shall be honest with you — розм. скажу вам відверто
3) сумлінний4) справжній, нефальсифікований5) цнотливий, моральний; доброчеснийto make an honest woman of smb. — одружитися на звабленій дівчині, прикрити гріх шлюбом
6) добрий, шановний, достойний (часто у звертаннях)2. adv поет.дійсно, справдіhonest broker — а) чесний маклер (прізвисько Бісмарка); б) розм. сват; сваха
to turn an honest penny — нажити (заробити) чесною працею
* * *I a1) чесний2) правдивий; прямий, щирий; відвертий; сумлінний; вірний3) справжній4) скромний, простий; звичайний5) icт. ( про жінку) цнотлива, чесна6) icт. добрий, поважний, достойнийII advслово честі; їй-богу; пoeт. воістину -
12 marriage
n1) шлюб; одруження; заміжжяto contract a marriage — одружуватися, братися
to take smb. in marriage — брати когось за дружину (за чоловіка)
to give smb. in marriage — видавати когось заміж, одружувати когось
to take smb. in second marriage — одружитися з кимсь удруге
shotgun marriage — амер., розм. вимушений шлюб
2) весілля, шлюбна церемонія3) тісне єднання, тісний союз4) тех. точна пригінка деталей5) стикування; з'єднання6) карт. мар'яжmarriage broker — сват; сваха
* * *n1) шлюб; заміжжя; одруженняmarriage of convenience, money marriage — шлюб з розрахунку
2) одруження, шлюбна церемонія, весілля (тж. marriage ceremony)3) тісне єднання, тісний союз4) тex. точна пригінка деталей; peaкт. стикування ступенів ракети; з'єднання5) кapт. мар'яж -
13 matchmaker
I n1) той, хто виготовляє сірники; фабрикант сірників2) той, хто виготовляє запальний ґнітII n1) сват; сваха2) cпopт. організатор матчу -
14 match-maker
n1) той, що робить сірники; фабрикант сірників2) сват; сваха3) спорт. антрепренер -
15 go-between
-
16 matchmaker
I n1) той, хто виготовляє сірники; фабрикант сірників2) той, хто виготовляє запальний ґнітII n1) сват; сваха2) cпopт. організатор матчу -
17 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
18 зять
(муж дочери) зять (-тя), (муж сестры) шваґер (-ґра). [Хвали, мати, того зятя, що я полюбила (Метл.)]. Приёмный зять - приймак (-ка), приймит (-та). Зятья - зяті (-тів, тв. зятями и зятьми), (диал.) зятері. Отец -тя - сват (-та).* * *зять, -тя -
19 компания
1) компанія, (фам.) кумпанія, гурт (-ту), (общество) товариство, (союз) спілка, (застольная) бесе[і]да, (группа) громадка (множество) лава. [За кумпанію і циган повісився (Номис). Облишивши писар книгу, сідає до гурту (Грінч.). Свого смутку не міг Лаговський позбутися й у товаристві Шмідтів (Крим.). За столом сиділа беседа: брат Охрім із жінкою, сват Манойло, кум Терешко (Грінч.). Чоловік та жінка, то одна спілка (Номис). В темну ніч ми зібралися громадкою йти (Л. Укр.). Колядувати ходимо лавою (Звин.)]. -нией - гуртом, у гурті, лавою. [Навіть іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. В своей -нии (сидеть) - своїм гуртом. Водить, иметь -нию с кем - ко[у]мпанувати, водитися, водитися хлібом, заходити з ким. В -нии - при гурті, в гурті. Пожалуйте в -нию - просимо до гурту, до компанії, до купи. Держаться -нии с кем - триматися чийого товариства (гурту), тримати спілку з ким, триматися купи. [Не тримай з панами спілки (Сл. Гр.). Треба всім купи триматися (Крим.)]. Для -нии - за компанію. Достойная -ния - товариство чесне, (иронич.) кумпанія чесна. Дружная -ния - любе (дружнє) товариство, дружня компанія, (братва) братва. Дурная -ния - погане товариство. Иметь -нию с кем - бути в товаристві з ким. За -нию - за гуртом, за ко[у]мпанію. Присоединиться к -нии - пристати, прилучитися до гурту. Принять в -нию - взяти до гурту кого. Расстроить -нию - розбити ко[у]мпанію. Сделать, составить кому, разделить с кем -нию - потоваришувати кому, приєднатися до гурту з ким. Спасибо за -нию - спасибі за товариство, за компанію. Удалая -ния - гоп-ко[у]мпанія. Холостая -ния - парубоцька (дівоцька) компанія. Честная -ния - шановне товариство. Я ему (он мне) не -ния - мені з ним у хлібосолі не бути; (раздраж.) ми з ним свиней не пасли;2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компанія, (никогда не кумпанія), товариство, спілка. [Вкупишся (вступишь со взносом) в компанію, то можеш бути безпечний (Франко). Асекураційне (страхове) товариство «Дністер». Знайшов собі спільників і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію (Н.-Лев.)]. В -нии с кем - в спілці, спільно, до спілки з ким. [Нумер газетини тої, що її з кумом дяком до спілки пренумеруємо (выписываем) (Франко)]. Быть, состоять в -нии с кем - спілкувати, сполувати, бути в компанії (в спілці) з ким, тримати спілку з ким. Вступать, входить в -нию с кем - заводити спілку, приступати до спілки з ким. Основывать, учреждать -нию - закладати спілку. Торговый дом: Заблоцкий и К° - торговельний дім: Заблоцький і С-ка (і Т-во).* * *компа́нія; (группа людей, чем-л. объединённых) гурт, -а и -у, грома́да, уменьш. грома́дкаводи́ть компа́нию с кем — води́ти компа́нію з ким, води́тися з ким
-
20 коренной
1) см. Корневой 1;2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;3) сущ. - см. Коренник 1.* * *1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́ннийкоренны́м о́бразом — докорі́нно; ( в корне) у ко́рені
2) см. коренник 1)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
сват — сват, а … Русский орфографический словарь
сват — сват/ … Морфемно-орфографический словарь
СВАТ — СВАТ, свата, муж. 1. Человек, занимающийся сватовством, сватающий кого нибудь кому нибудь (дорев.). «Сватай Марью, Марью, сват.» Некрасов. «Девушка на выданьи, а каков сват, таков и жених… за кого же царь ее сватает?» Пушкин. Засылать сватов. 2.… … Толковый словарь Ушакова
сват — а; м. 1. Человек, сватающий жениха невесте или невесту жениху. Засылать сватов. 2. Отец одного из супругов по отношению к родителям другого супруга. Ни сват ни брат; ни сват ни кум (посторонний, чужой, с кем нет ничего общего). ◁ Сваток, тка; м.… … Энциклопедический словарь
Сват — Сват: Сват отец жениха или невесты по отношению к родителям второго супруга. Сват (Пакистан) (Swat) исторический регион и бывшее княжество. См. также Сватовство Родственные отношения Категория: Семья Муж • Жена • Отец • Мать • Дед • Б … Википедия
сват — См … Словарь синонимов
СВАТ — СВАТ, а, муж. 1. Человек, к рый сватает (в 1 знач.) кого н. кому н. Засылать сватов. 2. Отец одного из супругов по отношению к родителям другого супруга (разг.). Он мне ни с. ни брат (совершенно чужой, никто; неод.). | жен. сваха, и (к 1 знач.).… … Толковый словарь Ожегова
сват — 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто сватає; староста на весіллі; родич сват 2 іменник чоловічого роду деталь ткацького човника … Орфографічний словник української мови
СВАТ — 1) человек, занимающийся сватовством, хлопочущий о свадьбе (женщина сваха).2) Родственник или родитель одного из супругов по отношению к родственникам или родителям другого супруга (женщина сватья) … Большой Энциклопедический словарь
сват — сват, свата; мн. сваты, ов [не свата, сваты, сватов] … Русское словесное ударение
Сват — I м. Тот, кто сватает жениха невесте или невесту жениху. II м. Отец или родственник одного из супругов по отношению к родителям или родственникам другого супруга. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой