-
1 -сана
спон. енкл. -но; йув-сана виперино Г; сай-сана порахуй-но К; пор. -са, -се, -сене, -сеэ, -шуну. -
2 сана
дав. в. займ. сен тобі П, Г, М, СК. -
3 Sana
[сана] -
4 санация
мед., эк.сана́ція; ( оздоровление) оздоро́влення\санация ция по́лости рта — сана́ція (оздоро́влення) ротово́ї порожни́ни
\санация ция фина́нсов — эк. сана́ція фіна́нсів
-
5 by
[baɪ] 1. prepа) близькість ко́ло, бі́ля, при; вздовжthe house stands by the river — буди́нок стої́ть бі́ля рі́чки
a path by the river — сте́жка вздовж рі́чки
б) проходження повз предмет або певне місце повз, ми́мо, че́резthey went by the house — вони́ пройшли́ повз буди́нок
we travelled by a village — ми прої́хали че́рез село́
2) у часовому значенні вказує на наближення до певного строку, моменту тощо до, наby six o'clock — до шо́стої годи́ни
by tomorrow — на за́втра
by then — на той час, до то́го ча́су
3) вказує на автора або діючу особу; передається орудним або родовим відмінкомa book by Shevchenko [Tolstoy, Shakespeare] — кни́жка, напи́сана Шевче́нком (Толсти́м, Шекспі́ром); кни́га Шевче́нка (Толсто́го, Шекспі́ра)
the play was written by a famous playwright — п'є́са була́ напи́сана відо́мим драмату́ргом
4) вказує на засіб пересування; передається орудним відмінком че́рез, з допомо́гою; поby air mail — пові́тря́ною по́штою
by train — по́їздом (по́тягом)
5) вказує на міри ваги, довжини тощо на, в, у; передається також орудним відмінкомby the pound — у фу́нтах
by metres — ме́трами, на ме́три
by the dozen — дю́жинами, на дю́жини
6) вказує на причину, джерело че́рез, від, з, за допомо́гою, шляхо́мto know by experience — зна́ти з до́свіду
to perish by starvation — заги́нути від го́лоду
7) вказує на відповідність, погодженість згі́дно, відпові́дно, за, зby agreement — за до́гово́ром, згі́дно з до́гово́ром
by your leave, by your permission — з ва́шого до́зволу
by two years older — ста́рший на два ро́ки́
9) вказує на характер дії по, за, відпові́дноby chance — випадко́во
by chute, by gravity — самопли́вом
by degrees — потро́ху, поступо́во, пома́лу
by the law — за зако́ном
••to take by the hand — взя́ти за ру́ку
by heart — напа́м'ять
by large амер. — взагалі́ ка́жучи, в ціло́му
by no means — ні в я́кому ра́зі
2. advby the way, by the by(e) — до ре́чі, між і́ншим
1) поблизу́, по́руч2) ми́мо, повзhe passed by — він пройшо́в ми́мо
they passed us by — вони́ пройшли́ повз нас
••by and by — незаба́ром, зго́дом
-
6 ирҗа
прохання СБ, Б, СЛ; беним сана ирҗам вар у мене до тебе є прохання Г; ирҗам олсун, Ахчахыз, сана — сен уйандыр Ғариби у мене до тебе прохання, Ахчахиз, — ти розбуди Гаріба Г; ирҗа эт- просити, прохати М; пор. ириҗа, риҗа, ырҗа. -
7 йай-
розстеляти, розвішувати, стелити Г, СЛ, СГ, СК; анем, беним йӱзйавлуғму йув-сана, йувупйувуп гӱль далына йай-сана мамо, випери-но мого рушника, випери й повісь на трояндовий кущ Г; ханетлерин йайып-йайхап розпростерши крила СК. -
8 та
1. посил. частка; о да ич та да бильмер эди хазахчазна він же тоді зовсім не знав по-російськи У; бир ат та йохтур жоднісінького коня немає СГ; мен бильдиги шийлерим дэ энди сӧлемеэ сырам йох та, унуттум я вже навіть про відомі речі не можу розмовляти, забула М; эпси та усі повністю, геть усі У.2. у складі допуст. форми на -са; ахмах та боса, о лафетий бир йорух хоч і дурень, але говорить він чимало Пйаш та оса, о мында хоч і молодий, але він тут Г.3. ритмічна частТ ка, може вставлятися й у середину слова; оғлан, сана бир манат та, вар, җирени бах-сана синку, ось тобі монета, піди, подивися, як там буланий П; та / да ошладым, ошладым, бен җирени бошладым та підбадьорив, підбадьорив, я рудого попустив СБ; җумартэ кӱнӱ ытраш та олуп бийаз рубашка т'ийдим у суботу, поголившись, я одяг білу сорочку П; бир хайы ға сыхлаштых, сыхлаштых та, хайыхчынын ахын да верип ахлаштых ми влізли в човен, влізли, заплатили човняреві його винагороду Б.4. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; ӧксек учас — алчах та тӱшес високо літаєш, та низько впадеш П; лаф та, о — бӱйӱкнӱң энди а слово, воно належить старшому П; нас та бизимчаз лафетэҗекси? а як же ти розмовлятимеш понашому? П.5. єд. спол. і; сат та т'ель продай і йди додому СЛ; саңа шап та шет'ер тобі й галун — цукор СБА; пор. да. -
9 вписанная сфера
упи́сана сфе́ра -
10 вписанная сфера
упи́сана сфе́ра -
11 jersey
n геогр. н.острів Джерсі* * *n1) тонка начісана вовна; вовняна пряжа2) трикотажна тканина ( вовняна або шовкова); джерсі3) в'язаний жакет; фуфайка; вовняна трикотажна білизна4) ( Jersey) джерсійська порода молочної худоби -
12 Sanaa
n геогр. н.м. Сана -
13 San'a
n геогр. н.м. Сана -
14 jersey
n1) тонка начісана вовна; вовняна пряжа2) трикотажна тканина ( вовняна або шовкова); джерсі3) в'язаний жакет; фуфайка; вовняна трикотажна білизна4) ( Jersey) джерсійська порода молочної худоби -
15 лишать
лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.* * *несов.; сов. - лиш`ить(кого чего) позбавля́ти, позба́вити (кого чого); ( отнимать) відбирати, відібра́ти и мног. повідбира́ти (у кого що, кому що); ріша́ти, ріши́ти (кого чого) -
16 неписаный
-
17 от
и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.* * *предл. с род. п.; тж. ото1) від, од, з, із2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо3) (при обозначении источника чего-л.) від; з -
18 bumpkin
['bʌmpkɪn]nнезгра́бна (неоте́сана) люди́на, мужла́й -
19 canned
[kænd]adjконсерво́ванийcanned goods — консе́рви
canned cucumbers — консерво́вані огірки́
canned meat — м'ясні́ консе́рви
canned music [lecture] амер. розм. — му́зика (ле́кція), запи́сана на плі́вку
-
20 cant
[kænt] I 1. n1) кося́к, кут2) ко́со зрі́заний край3) на́хил; відхи́лення від прямо́ї4) обте́сана коло́да, брус5) штовха́н, уда́р2. v1) криви́ти(ся); ско́шувати(ся)2) нахиля́ти(ся), переверта́ти(ся); ста́вити під куто́м3) кантува́тиII 1. n1) жарго́нthieves cant — злоді́йський жарго́н
2) лицемі́рство, святе́нництво3) плакси́вий тон ( жебрака)2. adj1) лицемі́рний, святе́нницький2) що ма́є хара́ктер жарго́ну, що нале́жить до жарго́ну3. vcant phrase — ходя́че слівце́, ходя́чий ви́слів
1) лицемі́рити, бу́ти святе́нником2) говори́ти плакси́вим то́ном, каню́чити3) вжива́ти жарго́н
См. также в других словарях:
Сана — философия, психология, әлеуметтануда адам психикасының маңызды жүйелі компонентін (бөлігін) сипаттайтын іргелі ұғым. Сана адамды жануарлар әлемінен айыратын, бөлетін оның тектік белгісі. Ол адамның қазіргі типінің ұзақ эволюциясы мен қалыптасу… … Философиялық терминдердің сөздігі
Сана — город, Йемен. Основан на рубеже н. э., название Сана юж. араб. прочная, укрепленная постройка . Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001. Сана … Географическая энциклопедия
Санаёль — Характеристика Длина 28 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Исакова · Местоположение 88 км по правому берегу … Википедия
Сана — Великолепие, блеск. Женские мусульманские имена. Словарь значений.. САНА Яркий свет, сияние. Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов.. Сана … Словарь личных имен
Сана — столица Йемена. 503 тыс. жителей (1986). Международный аэропорт. Текстильная промышленность, производство оружия. Крупное ремесленное производство золотых, серебряных, медных изделий, тканей. Университет. Известна с I в. С X в. по 1962 резиденция … Энциклопедический словарь
сана — в выражении: ни сана, ни мана ни тебе, ни мне , поволжск. (Мельников 6, 208). Из тюрк., ср. тур. дат. ед. bana мне , sana тебе , др. тюрк. mаŋа мне , sаŋа тебе (Габайн, Alttürk. Gramm. 91) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Сана — столица Йеменской Арабской Республики. Время основания Сана неизвестно. Политический центр Йемена с VI в. Древняя восточная часть Саны Старый город (мечеть аль Джама аль Кебир, 670 е гг., с достройками VIII, X и XII вв.; мечеть Бакилидже … Художественная энциклопедия
САНА — (фр., от соб. им. города в ю. з. Аравии, где изготовляется). Хлопчатобумажная и шерстяная ткань. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. САНА франц. sanas. Ост индская хлопчатобумажная ткань. Объяснение… … Словарь иностранных слов русского языка
САНА — САНА, столица (с 1990) Йемена. 427 тыс. жителей. Международный аэропорт. Текстильные, оружейные, мебельные, табачные, консервные, обувные предприятия. Крупное ремесленное производство золотых, серебряных, медных изделий и др. Университет.… … Современная энциклопедия
САНА — столица Йемена. 427 тыс. жителей (1986). Автодорога к порту Ходейда. Международный аэропорт. Текстильная промышленность, производство оружия. Крупное ремесленное производство золотых, серебряных, медных изделий, тканей. Университет. Известна с 1… … Большой Энциклопедический словарь
сана — сущ., кол во синонимов: 2 • город (2765) • столица (274) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов