самостійно

დამოუკიდებლად

1) який вивчився самостійно (самотужки)

2) засвоєний самостійно

* * *

1) який вивчився самостійно

2) засвоєний самостійно

РЕАЛІЗМ (лат. realis - суттєвий, дійсний) - філософське вчення, згідно з яким загальне має статус об'єктивного існування, передує одиничним предметам і незалежне від них. В середньовічній думці Р. поряд з концептуалізмом і номіналізмом входить до трьох основних теоретичних течій, що виникли в процесі дискусії стосовно центральної проблеми схоластичної філософії - проблеми універсал ій. Вихідною точкою дебатів стали питання, що були сформульовані неоплатоніком Порфирієм у праці "Вступ до "Категорій" Аристотеля": 1) Чи існують роди і види самостійно, або ж тільки у мисленні? 2) Якщо вони існують самостійно, то чи тіла вони, чи безтілесні речі? 3) Чи мають вони в останньому випадку самостійне буття, або ж існують у тілесних речах? За Томою Аквінським, універсали можуть мати троїсте існування: ante rem (до речі, тобто в Божественному розумі), in ге (в самій речі) і post rem (після речі, в людському розумі). Залежно від визнання того чи іншого існування загальних понять у філософській думці склалися напрями: Р., концептуалізм та номіналізм. Р. визнає самостійне існування універсалій. Філософські принципи Р. започатковані у вченні Платона про ідеї як первісну реальність. Ця точка зору була поширена в патристиці, де вплив ідей платонізму був досить значним; згодом вона стає панівною у схоластичній філософії. Виходячи з платонізму (і неоплатонізму), Р. стверджував, що чим загальнішим є поняття, тим реальнішим є його існування як самостійної сутності. Обґрунтовуючи догмат про Божественне творіння, Августин виходить з того, що одвічні ідеї-образи знаходяться у розумі надприродного Бога-творця, а конкретні одиничні речі - лише недосконалі копії першообразів. Послідовниками християнського Р. в період ранньої схоластики були Йоан Скот Еріугена, Ансельм Кентерберійський, філософи Шартрської школи. Всі вони вважали, що "роди" і "види" є ідеальними прообразами, згідно з якими Бог створив усі одиничні предмети й істоти. Істинність останніх залежить від ступеня відповідності ідеальним прообразам Божественного інтелекту. За доби середньої схоластики платонівська орієнтація, що панувала у християнській свідомості у попередні часи, поступово змінюється на аристотелівську. Її філософським речником став Тома Аквінський. На відміну від крайнього Р., який обстоював трансцендентність ідей, поміркований Р. наголошував на їх іманентності речам. Тобто універсали існують як до речей - у Божественному розумі, так і в речах (бо останні створені Богом), так і після речей, тобто в поняттях людського розуму, що відкриває їх у створеному Богом світі. Ці зміни і коливання у теоретичній течії Р. були обумовлені змінами в світогляді, впливом номіналізму, релігійними потребами, пошуками переконливих засобів вирішення суто філософської проблеми співвідношення загального і одиничного. В сучасній філософії однією з провідних тенденцій є застосування терміну "Р." до концепцій, у яких стверджується, що об'єкти знання існують поза нашою свідомістю. До важливих напрямів Р. XX ст. відносяться: історичний матеріалізм, неореалізм, неотомізм, нова онтологія (змістом якої є метафізичний Р.) З. начний внесок до осмислення проблематики сучасним Р. зробили феноменологія і екзистенціалізм.

1. n (pl тж soli)

1) соло; твір для виконання соло; сольна партія

2) сольне виконання, сольний номер

3) ав. самостійний політ

4) карт. гра за себе

5) карт. заявка на п'ять взяток (у вісті)

6) розм. прогулянка на самоті

2. adj

сольний, одиночний

3. adv

поодинці; соло

4. v

1) виконувати соло, бути солістом

2) ав. виконувати самостійний політ

* * *

1) соло, твір для виконання соло; сольна партія

2) сольне виконання, сольний номер

3) aв. самостійний політ

4) кapт. гра за себе, гра поодинці; заявка на п'ять взяток ( у вісті)

5) cл. прогулянка на самоті

1) виконувати соло

2) aв. виконувати самостійний політ

1) цілком, повністю; безумовно; абсолютно; необмежено

2) самостійно, незалежно

3) розм. так, звичайно, цілком, точно, саме так

* * *

1) зовсім та ін. [див. absolute]

2) звичайно; точно, саме; цілком, абсолютно

3) гpaм. ужитий абсолютно, без прямого доповнення

4) фiлoc. незалежно, самостійно

1. n (скор. від bachelor) розм.

холостяк

2. v розм.

жити холостяком; жити самостійно

* * *

1) жити холостяком, бурлакувати; жити самостійно (тж. to bach it)

2) хазяйнувати по-парубоцьки за відсутності дружини

незалежно, самостійно

* * *

самостійно мислячий; з незалежними судженнями; що діє за внутрішнім переконанням

* * *

pron (pl themselves)

себе, собі, -ся, -сь; само, сам, сама (про речі й тварин)

* * *

pron (про предмети, тварин, іноді про дітей) refl себе, собі, собою, -сь, -ся; себе, собі, собою; emph сам, сама, саме; сама, саме, уособлення ( чого-небудь); у сполученні з прийм: ( all) by itself самостійно, без сторонньої допомоги один; самотньо; на відстані

1) орн. ківі

2) ав., розм. службовець нельотного складу; курсант, що не літав самостійно

3) (тж K.) розм. новозеландець

* * *

1) зooл. ківі

2) aв. службовець нелітного складу курсант, який не літав самостійно

3) (тж. Kiwi) новозеландець

1) частка

2) мочка вуха (тж lobe of the ear)

3) тех. кулачок, виступ; заглиблення

4) гірн. самостійно освоювана частина родовища

* * *

1) мочка вуха

2) cпeц. частка

3) тex. кулачок, виступ, бобишка; заглиблення

4) гipн. самостійно розроблювана частина родовища

5) paд. пелюстка ( діаграми спрямованості)

1) refl. себе; собі; мене самого; -ся

2) emph. сам, один

* * *

1) refl себе, собі, собою, -сь, -ся (про 1-у oc.; oдн.); себе, собі, собою (про 1-у oc.; oдн.); сам, один

2) emph сам, сама (про 1-у oc.; oдн.); я; сам, самостійно; ( all) by myself один, сам, самостійно, без сторонньої допомоги розм. я ( сам)

1) державність; статус (самостійної) держави (нації)

2) національне існування

* * *

1) державність; статус ( самостійної) держави

2) національне існування; статус нації

який вивчився самотужки (самостійно)

* * *