-
41 серҗан
перехожий, проїжджий Г; д'елен-д'ечен серҗанлара (< базирд'анлара) дӱфегин дитьлер він наставляє на проїжджих свою рушницю Г; пор. серйан. -
42 тикле-
ставити прямо, вертикально, на попа ВН, СБ; задирати ніс, голову, хвіст, тримати голову прямо, пишатися собою, чванитися О; тӱфек тикле- направляти рушницю ВН; пор. дитьле-, титьле-. -
43 толдур-
наповнювати, заповнювати, начиняти, набивати, наливати ВН-К; тӱфек толдур- заряджати рушницю Б; о йеди йыл толдурған йому сповнилося сім років К; пор. тотур-. -
44 тӱфек
I(-ги) рушниця, гвинтівка; тӱфек патлат- О,К, тӱфектэн урстріляти з рушниці, гвинтівки СГС; тӱфек толдур- заряджати рушницю К; тӱфеклер атылды рушниці вистрілили СГ.IIфах тӱфек сільгопкультури, крім злаків П.
См. также в других словарях:
органка — и, ж., іст. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю; пищаль … Український тлумачний словник
пищаль — і, ж. 1) Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. 2) Старовинна артилерійська гармата. 3) Давньоруська назва ряду духових музичних інструментів (сопілка, дудка та ін.) … Український тлумачний словник
пристрілювати — I юю, юєш, недок., пристрі/лити і пристре/лити, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого небудь. II юю, юєш, недок., пристріля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., спец. 1) Пробними пострілами встановлювати правильний приціл вогнепальної … Український тлумачний словник
різнити — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) перех. Робити різницю між ким , чим небудь; відрізняти одне від одного. 2) перех. Викликаючи ворожнечу, чвари між ким небудь, роз єднувати. 3) неперех., рідко. Те саме, що різнитися 1). 4) неперех., рідко. Розходитися… … Український тлумачний словник
шомпольний — а, е. 1) Стос. до шомпола. || Признач. для шомпола. Шомпольна муфта. 2) Який заряджається з дула за допомогою шомпола (про рушницю, пістолет) … Український тлумачний словник
зводити — зводжу, диш, Пр. 1. Звести когось вниз, допомогти зійти вниз. 2. Відправляти в інше місце, в інший бік. Зводити з путя (збивати з правильної дороги); Зводити з розуму (доводити до божевілля); Зводити на слизке (підводити когось); Зводити курок… … Словник лемківскої говірки
ладувати — дую, дуєш, Ол. 1. аряджати вогнепальну зброю (рушницю, гармату). 2. Вантажити, навантажувати що небудь; ладнати віз до дороги … Словник лемківскої говірки
зводити курок — підготувати рушницю до вистрілу … Словник лемківскої говірки
