Перевод: с русского на все языки

руху

  • 21 траєкторія руху

    траекто́рия движе́ния

    Українсько-російський політехнічний словник > траєкторія руху

  • 22 вожак

    ватаг, ватажок, проводир (р. -ря), привідця, верховода, передовик. [Ватажки німецького соціял-демократизму (Грінч.). Усяких державців та всяких політичних проводирів (Крим.). Привідцею цього нового руху був Драгоманов (Єфр.)].
    * * *
    1) ( проводник) ватажо́к, -жка́, вожа́к, -а, вожа́й, -жая́; ( поводырь) поводи́р, -я, повода́р, -я, повода́тар, -я
    2) ( руководитель) ватажо́к, вожа́й; ( верховод) верхово́д, верхово́да

    Русско-украинский словарь > вожак

  • 23 движение

    1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];
    2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;
    3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];
    4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;
    5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;
    6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.
    * * *
    1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння
    2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у

    Русско-украинский словарь > движение

  • 24 духовный

    1) (бестелесный, душевный) духовий, духовний. [Янголи - істоти духові (духовні). Завсіди українська нація почувала духовну потребу виявити своє духове життя в письменстві (Грінч.)]. -ховный отец - духов(н)ий батько. [Духовим батьком і привідцею цього руху був Драгоманов (Єфр.)]. -ные книги - божественні (духовні) книги. -ные стихи - духовні, побожні пісні. -ное пение - духовні, побожні співи. -ное завещание, духовная - духівниця, духовниця, духовна (Куліш), (редко) духівня, тестамент (р. -та);
    2) (относящийся к духовенству) духовний, духі[о]вницький. -ное звание - духовний стан. -ное происхождение - духовницький рід (р. роду). [Він духовницького роду]. -ное лицо, особа - духовна особа, духовник. [Вийшов до нас якийсь духовник, чи піп, чи чернець (Звин.)]. -ное училище - духовна школа. Духовные - духовні, духівництво. [На кого ни глянь, хоч на панів, хоч на духовних (Основа)].
    * * *
    духо́вний

    Русско-украинский словарь > духовный

  • 25 изменение

    зміна, відміна, (перемена) переміна, переинач[кш]ення, неок. переинач[кш]ування, иначення. [Звукові зміни (Крим.). З деякими обмеженнями, відмінами й додатками (Грінч.)]. -ние расписания лекций - зміна в розкладі лекцій. -ние расписания поездов - зміна залізничого руху, зміна в розкладі поїздів. Во -ние чего - на зміну чого, змінюючи що. До -ния - до зміни. Впредь до -ния - до дальшої зміни. Внезапное -ние - раптова зміна.
    * * *
    змі́на; (неоконч. д.) змі́нювання, змі́нення; ( перемена) перемі́на, відмі́на

    ре́зкое \изменение ние пого́ды — різка́ змі́на пого́ди

    \изменение ние по падежа́м — відмі́нювання

    Русско-украинский словарь > изменение

  • 26 начинатель

    -ница починальник, -ниця, починач (-ча), -начка, (роз)починник, -ниця, починатель, -тельца, (насм.) (роз)починайло (м. р.); (основатель, -ница) фундатор, -торка. [П'ятниця - починальниця (Мил.). Починателі чеського національного руху (Стебниц.). Ох ти, розпочинайло-некінчайло! (Звин.)].
    * * *
    почина́льник; ( зачинатель) зачина́тель, -ля; почина́тель; ирон. почина́йло

    Русско-украинский словарь > начинатель

  • 27 ни

    1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;
    2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].
    * * *
    I
    1) част. ні, усилит., ані; ніже́

    ни души́ — ні (ані́) душі́

    ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

    ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

    ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

    2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

    кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

    во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

    как ни на е́сть — хоч би там я́к

    како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    3) союз ні

    ни..., ни... — ні..., ні

    ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к

    II

    ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

    Русско-украинский словарь > ни

  • 28 никакой

    ніякий, жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден), (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден), (ровно -кой, диал.) нікоторий, (ни малейший) найменший. [Не буде з цього пива ніякого дива (Номис). Ніякий цар не може дарувати того, що наше (Грінч.). Отже (не єсть він) ніякий фантастичний лицар, а звичайний… (О. Пчілка). Контівська соціологія ніякого серйозного впливу від Геґеля не зазнала (С. Оран.). Ніякої аналізи за ствердження цієї тези у т. Р. абсолютно нема (М. Скрипн.). Нема ніяких підстав не припускати, що… (В. Підмог.). Жадних прав! (Франко). Я не бачу жадних причин, щоб і в нас не було так само (Доман.). Не показували жадної ворожнечі (М. Рильськ.). Не почуєш від мене і жодного грубого слова (Квітка). Не потаю ні думоньки, ні руху жодного в собі (Олесь). Нікоторого пуття з нього не буде (Звин.)]. Не иметь -кого представления о чём - не мати найменшого уявлення (вульг. жадної или найменшої тями) про що, нічого не тямити в чому. Не обращать -кого внимания на кого, на что - не звертати жадної уваги на кого, на що, не надавати жадної уваги чому. [Вона не надавала цьому жадної уваги (Коцюб.)]. -ким образом - жадним (ніяким) способом (чином, побутом, робом), (ні) жадною мірою, аж ніяк, диал.) аж нікуди; срв. Никак 1. Ни за какой и т. п. - ні за який, за жадний и т. п. [Цю нішу не призначалося ні для яких завдань (Едґ. По). Дома його не карали за жадні пакості (Франко)]. Ни за -кие блага - ні за які блага, ні за що в світі, (никогда) зроду-(з)віку. Ни в -ком случае - см. Никой (Ни в коем случае). Без -них - без ніяких, без нікоторих, (да и всё тут) та й годі, та й край, (зап.) та й конт. Решительно -кой - жаднісінький, ніякісінький. [Немає жаднісінької роботи (Н.-Лев.). Привілеїв для себе я ніякісіньких не маю (Крим.)].
    * * *
    мест.
    нія́кий, усилит. анія́кий, аніякі́сінький; ( ни один) жо́дний, жо́ден

    без \никакой и́х, и [бо́льше] \никакой и́х — та й край, і край, та й го́ді, та й по всій спра́ві

    без \никакой и́х разгово́ров — без нія́ких (без жо́дних) розмо́в

    Русско-украинский словарь > никакой

  • 29 передача

    1) дейст. длит. - см. Передавание; оконч.: а) передання чого кому, ким (через кого). -ча известий по радио-телеграфу - передання звісток радіо-телеграфом. -ча движения - передання руху. -ча голоса на расстояние - передання голосу на відстань (на далечінь). -ча права, имущества - передання права, майна кому. -ча векселя - пережирування; б) (отображение) віддання чого в чому. -ча настроений в поэзии - віддання настроїв у поезії; в) (на словах) переказ (-зу), переповідання, переповість (-вісти). [Переказ звісток]; (изложение) вислів (-ову). [Мова й образи близькі до народнього думання й вислову (О. Пч.)]. Знать что-л. по устной -че - знати що-небудь переказом, з переказу; г) (излишне) передання, (дорого) переплачення, переплат за що;
    2) (что передано лишку) зайві, передані гроші. Восемь рублей -чи - вісім карбованців зайвих, вісім карбованців передано.
    * * *
    1) ( собранное для передавания) перада́ча; ( действие) передава́ння, переда́ння; (изображение, выражение какими-л. средствами) відда́ння и віддання́, віддава́ння
    2) ( сообщение услышанного) пере́каз, -у, перека́зування, переповіда́ння
    3) техн. переда́ча

    ремённая \передача — па́сова переда́ча

    червя́чная \передача — мех. черв'я́чна переда́ча

    Русско-украинский словарь > передача

  • 30 причина

    1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];
    2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].
    * * *
    причи́на; по причи́не

    чего́ — че́рез що

    по причи́не хо́лода — че́рез хо́лод

    служи́ть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого

    Русско-украинский словарь > причина

  • 31 Находу

    нрч. серед ходу, серед руху, на-всьому ході, (только о человеке) походя, (мимоходом) мимохідь, за одним ходом, (бегло, вскользь) побіжно. [Хіба-ж можна посмарувати вагон серед ходу? (Київ). «Ти-ж і торбу не зав'язав!» - «Та це я походя зроблю» (Кониськ.). Біжу мерщій на роботу, хліб походя їм (Н.-Лев.). «Увечері буду», - шепнув він мені мимохідь (Крим.). Побіг і, за одним ходом, сіпнув мене за рукав: «примічай!» мовляв (Крим.)].

    Русско-украинский словарь > Находу

  • 32 волна

    Русско-белорусский словарь > волна

  • 33 движенец

    Русско-белорусский словарь > движенец

  • 34 движение

    Русско-белорусский словарь > движение

  • 35 мание

    уст.

    по манию

    а) (по движению) па ўзмаху (па руху) рукі

    б) перен. (по воле) па волі, па жаданню

    Русско-белорусский словарь > мание

  • 36 мановение

    Русско-белорусский словарь > мановение

  • 37 ОРУД

    Русско-белорусский словарь > ОРУД

  • 38 передвижение

    перасоўванне; перасоўваньне
    * * *
    ср.
    1) перасоўванне, -ння ср.
    перамяшчэнне, -ння ср.
    2) перамяшчэнне, -ння ср.
    3) перавод, -ду муж., мн. нет
    4) перанос, -су муж., перанясенне, -ння ср.
    5) пераход, -ду муж., мн. нет
    хада, -ды жен., рух, род. руху муж.

    средства передвижения — сродкі перамяшчэння, транспарт

    Русско-белорусский словарь > передвижение

  • 39 пренебрежение

    грэбаванне; грэбаваньне; занядбанасць; занядбанасьць; занядбанне; занядбаньне; зневажанне; зьневажаньне; пагарда; пагардлівасць; пагардлівасьць
    * * *
    ср.
    пагарджанне, -ння ср.
    занядбанне, -ння ср.
    знявага, -гі жен.

    Русско-белорусский словарь > пренебрежение

  • 40 прилив

    Русско-белорусский словарь > прилив

См. также в других словарях:

  • коректив кількості руху — корректив количества движения momentum corrective *Korrektur der Bewegungsgröβe (Bussinesk–Koeffizient) – безрозмірна величина, що дорівнює відношенню кількості руху маси рідини, яка протікає за деякий проміжок часу через даний плоский живий… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • диференціальне рівняння усталеного безнапірного турбулентного руху основне — дифференциальное уравнение установившегося безнапорного турбулентного движения основное basic differential equation of steady headless turbulent motion *Fundamentaldifferentialgleichung der stabilen drucklosen Turbulenzbewegung – рівняння вигляду …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Диференціальні рівняння руху нев’язкої рідини (рівняння Éйлера для руху нев’язкої рідини) — дифференциальные уравнения движения невязкой жидкости (или уравнения Эйлера для движения невязкой жидкости) differential flow equations for non viscous liquid (Eiler equation for flow of non viscous liquid) *Dіfferentialgleichungen der Bewegung… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • диференціальне рівняння безнапірного плавнозмінного руху ґрунтових вод основне (дюпюї) — дифференциальное уравнение безнапорного плавноизменяющегося движения грунтовых вод основное basic differential equation of free continuously changing flow of ground waters;. ***Fundamentaldifferentialgleichung der drucklosen leichtändernden… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • де x, y, z - координати точки простору, в якому знаходиться задана одиниця маси рідини. Інші позначення див. у диференціальні рівняння руху нев'язкої рідини. — дифференциальные уравнения движения невязкой жидкости (или уравнения Эйлера для движения невязкой жидкости) differential flow equations for non viscous liquid (Eiler equation for flow of non viscous liquid) *Dіfferentialgleichungen der Bewegung… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • швидкість — (руху, переміщення, поширення чогось тощо), стрімкість, хід; темп (дії, процесу, виконання чогось тощо) …   Словник синонімів української мови

  • окрух — руху, ч. Ол. Кришка, крихта; дрібка …   Словник лемківскої говірки

  • 93.080.30 — Дорожнє устатковання та установки ГОСТ 17581 72 Знаки сигнальные механические флажкового типа средств предупреждения. Конструкция, размеры и технические требования ГОСТ 24333 97 (Правила ЕЭК ООН №27) Единообразные предписания, касающиеся… …   Покажчик національних стандартів

  • на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… …   Український тлумачний словник

  • 23.100.60 — Фільтри, ущільники та забруднювання рідин і газів ГОСТ 2.791 74 ЕСКД. Обозначения условные графические. Отстойники и фильтры ГОСТ 9347 74 Картон прокладочный и уплотнительные прокладки из него. Технические условия. Взамен ГОСТ 9347 60 ГОСТ 14066… …   Покажчик національних стандартів

  • Ivan Kandyba — (Ukrainian: Іван Кандиба ) (June 7, 1930 Nov. 8, 2002), was a Ukrainian lawyer, who achieved most fame by being a founding member of the Ukrainian Helsinki Group.Early lifeIvan Kandyba was born into a Ukrainian peasant family in Poland. In 1945,… …   Wikipedia

Книги

Другие книги по запросу «руху» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»