руду+и+т

копнуть

1) (лопатой) копати, копнути, (о мн.) покопати. -пать картофель, свёклу - копати, вибирати, брати картоплю, буряки. -пать подземный ход - копати, прокопувати, пробивати хід (р. ходу). -пать руду, уголь - копати, бити руду, вугіль;

2) (ковырять) копирсати, копирснути, длубати, длубнути, довбати, довбнути, шпортати, шпортнути, (о мн.) покопирсати, подовбати, пошпортати; см. Ковырять. [Землю паличками копирсають (Квітка)]. -нуть под бок - штрикнути в бік. -пать в носу - длубати, довбати в носі. Копанный - копаний, ритий.

* * *

1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;

2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;

3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.

* * *

откатать

I. 1) (окончить катку) кінчати, скінчити качання, (на катке) маґлювання. Срв. Перекатать, Покатать;

2) (отвезти) відкатати кого. [Відкатай доктора до міста];

3) кого (отвалять, отдуть) катати, відкатати, (сильно) відкатувати кого, боки кому полатати. См. Отдуть, Отвалять.

II. Откатывать, откатить -

1) відкочувати, відкотити, (о мног.) повідкочувати. [Відкотити колоду від хати. Відкотити колесо до кузні];

2) (отвозить на тачках песок, руду) відвозити, відвезти тачкою (-ками) (пісок, руду);

3) поїхати. См. Укатить. -ся - відкочуватися, відкотитися. [Яблучко від яблуні не відкотиться].

* * *

несов.; сов. - откат`ить

мётывать

I. см. Мести.

II. Метать, мётывать, метнуть -

1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум'я (огонь), кидає полум'ям (огнем). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мене і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вергати) громи и громами. -тать жребий - кидати жереб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнем, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на неї огнем (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чите бисера перед свиньями - не кидайте перла перед свиньми;

2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)];

3) -тать икру - викидати ікру, нереститися, (икриться) тертися; срв. Икра 1;

4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петельки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный -

1) киданий; ораний; кладений;

2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.

* * *

1) (бросать, кидать) ки́дати, метати (мета́ю, мета́єш и мечу́, ме́чеш)

2) (укладывать сено, солому) склада́ти, кла́сти

3) (производить потомство - о рыбах и пр.) мета́ти; ( рождать) приво́дити; ( икру) викида́ти

4) карт. мета́ти (мечу́, ме́чеш)

обжечь

1) о(б)пікати, о(б)пекти кого, що [Обпік руку праскою], упікати, упекти [Не впечи руки коло жару], обпалювати, обпаляти, обпалити що; (волосы, шерсть, свинью и т. д.) обсмалювати, обсмалити; (кипятком и т. п.) о(б)шпарювати, о(б)шпарити. [Геть обшпарив руку];

2) (кирпич, горшки, угли, руду и т. п.) випалювати, випалити. Обожжённый -

1) обпечений, обпалений, обсмалений, о(б)шпарений;

2) випалений.

* * *

несов.; сов. - обж`ечь

1) обпа́лювати, обпали́ти и пообпа́лювати, опа́лювати и опаля́ти, опали́ти; (сжигать поверхность чего-л.) спа́лювати, спали́ти и попали́ти; (преим. волосы, шерсть, щетину) обсма́лювати, обсмали́ти и пообсма́лювати

2) ( причинять ожог) обпіка́ти, обпекти́ и пообпіка́ти, опіка́ти, опекти́ и поопіка́ти и попекти́, несов. упекти́; (несов.: перен.) ужа́лити; ( кипятком) обпа́рювати, обпа́рити и пообпа́рювати, обшпа́рювати, обшпа́рити, опа́рювати, опа́рити, ошпа́рювати, ошпа́рити и пошпа́рити

3) техн. випа́лювати, ви́палити и повипа́лювати

оплавить

1) (руду, воск, жиры) перетоплювати, перетопити;

2) -вить сноп - околотити, обкалатати.

* * *

см. оплавлять

обернутий в (на) руду.

* * *

обернутися в (на) руду.

* * *

приискать пришукувати, пришукати, підшукувати, підшукати, вишукувати, вишукати кого, що, чого; прибирати, прибрати чого (напр., способу якого); (путём расспросов) напитувати, напитати; (путём высматривания) наглядати, глядіти, нагледіти. -кать - см. ещё Найти. [Пришукав собі жінку до мисли. Глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Напитав собі роботу]. -кать кому место, комнату - під[при]шукати, знайти кому посаду, кімнату. -вать, -кать средства к пропитанию - під[ви]шукувати, під[ви]шукати засоби на прожиток. Приисканный - пришуканий, під[ви]шуканий, знайдений, напитаний, нагледжений. У нас -кана железная руда - у нас знайдено залізну руду. -ться - при[під]шукуватися, при[під]шукатися, вишукуватися, вишукатися, (сов.) знайтися. -кался мастер - знайшовся майстер.

* * *

несов.; сов. - прииск`ать

проплавить (руду) розтоплювати, розтопити, (металл для очистки) перетоплювати, перетопити. -лять, -вить в течение известн. времени - топити, потопити якийсь час.

* * *

см. проплавливать