-
1 розділ
ч2) ( частина) section; ( у книзі) part, chapter; ( у документі) issueрозділ довідника комп. — help topic
-
2 розділ
article, chapter, division, item, ( правил судочинства Верховного суду Англії) order, parceling, (в т. ч. майна, території) partition, partitioning, ( частина документа) section, ( Кодексу законів США) title, separation -
3 роздій
-до́ю; с.-х.раздо́й -
4 розділ
-
5 розділ
-
6 розділ
დაყოფა; ნაწილი -
7 розділ
падзел -
8 розділь
падзел -
9 розділ
bölük, sübe -
10 розділяти
= розділити1) ( ділити) to divide (in, into)розділяти на волокна (деревину) — to defiberize, to defiber, to defibrate
розділяти на фракції тех. — to cut
2) ( роз'єднувати) to separate, to part, to sever (from, with)3) ( думку) to share -
11 розділити
= розділитися; док. див. розділяти, розділятися -
12 розділитися
-
13 розділяти
= розді́лювати, розділи`тиразделя́ть, дели́ть, раздели́ть -
14 розділятися
= розді́люватися, розділи`тисяразделя́ться, дели́ться, раздели́ться -
15 розділятися
-
16 розділення
сdivision; disseveranceрозділення блоків (на запису) комп. — deblocking
розділення влади (законодавчої, виконавчої та судової) юр. — separation of powers
розділення голосів порівну юр. — even division of votes, draw, equality of votes, tie
розділення даних комп. — data separation
розділення повноважень — division of power, separation of power
-
17 роздільний
I розд`ільний( нарізний) separate; ( окремий) discrete; ( про вимову) clear, distinctII роздільн`ий( подільний) divisible -
18 роздільник
-
19 розділовий
грам. -
20 розділений
См. также в других словарях:
роздій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розділ — у, ч. 1) Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. 2) рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1), 2) … Український тлумачний словник
роздільність — 1 іменник жіночого роду від: роздільний роздільність 2 іменник жіночого роду від: роздільний … Орфографічний словник української мови
роздільний — прикметник дільчий; нарізний роздільний прикметник подільний … Орфографічний словник української мови
роздільнянський — прикметник від: Роздільна … Орфографічний словник української мови
роздіймати — дієслово недоконаного виду роз єднувати рідко … Орфографічний словник української мови
роздійняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздійнятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
