-
1 розділення
разде́л ( действие - ещё), разделе́ние, астр.; физ. разреше́ние -
2 розділення за напрямком
разреше́ние по направле́нию разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення за напрямком
-
3 розділення змінних
разделе́ние переме́нныхУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення змінних
-
4 розділення ізотопів
разделе́ние изото́повУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення ізотопів
-
5 розділення імпульсів
разделе́ние и́мпульсовУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення імпульсів
-
6 візуальне розділення
визуа́льное разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > візуальне розділення
-
7 граничне розділення
преде́льное разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > граничне розділення
-
8 ґальванічне розділення
гальвани́ческое разделе́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > ґальванічне розділення
-
9 ефективне розділення
эффекти́вное разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > ефективне розділення
-
10 інструментальне розділення
инструмента́льное разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > інструментальне розділення
-
11 кутове розділення
углово́е разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > кутове розділення
-
12 межа розділення
преде́л разреше́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > межа розділення
-
13 оптичне розділення
опти́ческое разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > оптичне розділення
-
14 потенціал розділення
потенциа́л разделе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > потенціал розділення
-
15 сканер високого розділення
ска́нер высо́кого разреше́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > сканер високого розділення
-
16 схема розділення
схе́ма разделе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > схема розділення
-
17 теоретичне розділення
теорети́ческое разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > теоретичне розділення
-
18 тимчасове розділення
временное разделе́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > тимчасове розділення
-
19 часове розділення
временное разделе́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > часове розділення
-
20 разделение изотопов
розді́лення ізото́півРусско-украинский политехнический словарь > разделение изотопов
См. также в других словарях:
розділення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розділення — я, с. Дія за знач. розділити, розділяти … Український тлумачний словник
розділення — [роуз д’і/леин :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
гранична густина розділення — граничная плотность разделения partition density Grenztrenndichte густина елементарної фракції, імовірність попадання якої до кожного з продуктів розділення при збагаченні корисних копалин однакова … Гірничий енциклопедичний словник
ефективність розділення мінеральних сумішей — эффективность разделения минеральных смесей separation efficiency of mineral mixtures Effektivität der Scheidung von Mineralgemischen у найбільш загальному плані міра досягнення ідеального розділення, яка визначається відношенням фактичного… … Гірничий енциклопедичний словник
збагачення корисних копалин ідеальне (ідеальне розділення) — обогащение полезных ископаемых идеальное (идеальное разделение) ideal mineral processing (mineral preparation, beneficiation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, preparation, separation, washing) *ideale Aufbereitung der Bodenschätze… … Гірничий енциклопедичний словник
коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) процесу розділення — коэффициент полезного действия процесса разделения efficiency of preparation (separation) Wirkungsgrad des Scheidungsprozesses ступінь або міра досягнення теоретично можливого результату (див. ефективність розділення): # при грохоченні відношення … Гірничий енциклопедичний словник
пінне розділення — Syn: шумівне розділення … Словарь синонимов металлургических терминов
шумівне розділення — Syn: пінне розділення … Словарь синонимов металлургических терминов
розділовий — а, е. Який що небудь розділяє, позначає розділення. •• Розділо/ві зна/ки див. знак … Український тлумачний словник
роздільник — а, ч. Прилад, устаткування для розділення чого небудь … Український тлумачний словник