-
1 розголосити
док. див. розголошувати -
2 розголосити
см. розголошуватиразгласи́ть, преда́ть огла́ске, преда́ть гла́сности; огласи́ть; разболта́ть, растрезво́нить, раструби́ть, протруби́ть -
3 розголосити
faş etmek -
4 rozgłosić
розголосити -
5 розголошувати
= розголосити(звістки, події) to spread, to disclose; to make known; let out, to divulge, to proclaim, to give away; ( рекламувати) to trumpet, to blaze, to blazonрозголошувати таємницю — to give away a secret, to divulge; to let out, to spill the story
-
6 пускать
пустить1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.* * *несов.; сов. - пуст`ить -
7 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
8 public
1. n1) збірн. народ; публікаpublic at large, general public — широка публіка
the public are not admitted — публіка не допускається, вхід заборонений
in — публічно, прилюдно, відверто
2) громадськість2. adj1) громадськийpublic image — думка широкої громадськості (про когось), репутація
2) комунальний; громадського користуванняpublic facilities — місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв'язку, міський транспорт (тж public utilities)
public warehouse — амер. склад загального користування
public works — громадські роботи, громадські споруди
3) публічний, загальнодоступнийpublic day — амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо)
public sale — публічні торги, аукціон
4) відкритий, гласний; прилюднийto make public — оприлюднити, розголосити, опублікувати
5) народний; загальнонародний; державний; національнийpublic domain — юр. державна власність
public law — державне (публічне) право
public officer — державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа
public servant — державна (муніципальна) посадова особа
6) публічно-правовийpublic enemy — ворожа держава, ворожа сторона
public holidays — святкові дні; установлені законом свята
public house — бар; пивниця, закусочна, шинок
P. Record Office — Державний Архів
public relations — зв'язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв'язку з пресою, прес-бюро
public relations officer — начальник (працівник) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представник (кінозірки тощо)
public school — закритий приватний привілейований середній учбовий заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США та Шотландії)
* * *I ['peblik] n1) народ2) публіка; громадськість3) ром. cкop. від public houseII ['peblik] a1) суспільний, громадський2) народний, загальнонародний3) комунальний, комунального користування; громадськийcertified public accountant — cл. дипломований присяжний, бухгалтер, аудитор
4) публічний, загальнодоступний5) відкритий, гласний6) державний, національнийpublic bill — публічний законопроект; законопроект загальнодержавного значення
public assistance — cл. державна грошова допомога (біднякам, старим, інвалідам, дітям)
8) загальний -
9 publicity
n1) публічність, гласністьto give publicity to smth. — розголосити (оприлюднити) щось
to avoid (to shun) publicity — уникати прилюдності (розголошення)
2) слава, популярність3) реклама, рекламування; пропагуванняpublicity bureau — рекламне бюро; бюро реклами та інформації
* * *[pe'blisiti]n1) публічність, гласність2) популярність, слава3) реклама, рекламування; рекламні матеріали (статті, фільми) -
10 spill
1. n1) осколок; скалка, скіпка; тріска2) джгут з паперу; лучина (для запалювання люльки тощо)3) кілочок4) затичка, чіп; втулка; дерев'яна пробка5) тех. прут, стержень6) тех. вісь, шпиндель7) розлиття, пролиття; розсипання8) пролите, розлите; розсипане9) розм. падіння (з коня тощо)10) розм. потік, злива11) водозлив12) розм. дрібний хабар13) розм. випивка, пиятика2. v (past і p.p. spilled, spilt)2) розсипати (ся)3) розм. вивалити; скинути (вершника)4) розм. вибовкати, розбовкати таємницю; проговоритисяto spill the beans — розпащекуватися, вибовкати таємницю
to spill the blood of smb. — пролити чиюсь кров, убити когось
* * *I [spil] n1) осколок, тріска2) джгут з паперу (для розпалювання люльки, запалювання свічки); паперовий кульок3) кілочок; затичка, втулка, дерев'яна пробка4) тex. прут, стрижень; вісь, шпиндельII [spil] n1) пролиття, розлиття; розсипання; те, що розлито, розсипано2) падіння (з коня, з велосипеда)3) потік, злива4) = spillway5) cл. дрібний хабар6) cл. випивкаIII [spil] v(spilled [-d], spilt)1) ( часто spill over) розливати; розхлюпувати; розливатися; розхлюпуватися; розсипати; розсипатися2) скинути, вивалити ( кого-небудь); звалитися (з коня, велосипеда)3) розкидати4) вибовкати, розголосити ( таємницю)5) мop. збезвітрити ( вітрило); збезвітритися ( про вітрило) -
11 tattle
1. n1) базікання; пусті розмови2) плітки2. v1) базікати, патякати2) розпускати плітки3) пробовкнутися* * *I [`tʒtl] nбалаканина; пліткиII ['tʒtl] v1) базікати, судачити; брехатиto tattle to a neighbour (for hours) — ( годинник) судачити із сусідкою
2) розбазікати; проговоритись -
12 spill
I [spil] n1) осколок, тріска2) джгут з паперу (для розпалювання люльки, запалювання свічки); паперовий кульок3) кілочок; затичка, втулка, дерев'яна пробка4) тex. прут, стрижень; вісь, шпиндельII [spil] n1) пролиття, розлиття; розсипання; те, що розлито, розсипано2) падіння (з коня, з велосипеда)3) потік, злива4) = spillway5) cл. дрібний хабар6) cл. випивкаIII [spil] v(spilled [-d], spilt)1) ( часто spill over) розливати; розхлюпувати; розливатися; розхлюпуватися; розсипати; розсипатися2) скинути, вивалити ( кого-небудь); звалитися (з коня, велосипеда)3) розкидати4) вибовкати, розголосити ( таємницю)5) мop. збезвітрити ( вітрило); збезвітритися ( про вітрило) -
13 благовестить
-вествовать1) благовістити. [Благовістив їм слово нове (Шевч.). Благовістити до церкви];2) розголошати, (сов.) розголосити, дзвонити (язиком), (сов.) роздзвонити.* * *1) церк. благові́стити и благовісти́ти, дзвони́ти2) перен. дзвони́ти -
14 вострубить
засурмити, затрубити, (новинку) розтрубити, розголосити.* * *фольк.засурми́ти, затруби́ти -
15 огласка
оголошення, оповіщення, опублікування, оголоска, розголос, слава, (стар.) яса, ясина. Пустинь в -ску что - оголосити, розголосити що, дати розголос (оголоску) чому. Не пускайте в -ску этого дела - не давайте розголосу (оголоски) цій справі. Получить -ску - набути розголосу. Для избежания -ски - щоб уникнути розголосу, слави.* * *1) ро́зголос, -у2) ( действие) розголо́шення, розголо́шування -
16 оглашать
огласить1) оголошувати, оголосити, розголошувати, розголосити, оповіщати, оповістити, о[роз]публіковувати, о[роз]публікувати, ясувати, ясити. [Зібрав усіх коло себе та й оголосив, що буде роздавати хліб голодним. Газети розголосили по всьому світу про події. Що хоч зо мною роби, тільки батькові не яси]. Оглашать, -сить чету, вступающих в брак - окликати, окликнути, викликати, викликати молодих, заповідати, заповісти молодих, заповіді давати молодим;2) розтинати, розітнути (и розтяти), сповняти, сповнити що, лунати, залунати в чому. -ать воздух воплями, стенаниями - розтинати повітря лементом, голосінням. Радостные крики -сили воздух - радісні покрики залунали в повітрі. Оглашённый - о[роз]голошений, оповіщений, о[роз]публікований.* * *несов.; сов. - оглас`ить2) ( разглашать) розголо́шувати, розголоси́ти и порозголо́шувати3) ( наполнять звуками) наповня́ти и напо́внювати, напо́внити, сповня́ти и спо́внювати, спо́внити, оголо́шувати, оголоси́ти4) церк. оклика́ти, окли́кнути, оглаша́ти, огласи́ти -
17 прозвонить
1) (известное время) продзвонити; (в один колокол) проба(ла)мкати, пробо[е ]вкати. [На великдень продзвонили три дні];2) (отзвонить) продзвонити, передзвонити, видзвонити; (в один колокол) проба(ла)мкати, пробо[е]вкати, однокр. бамкнути, бо[е]вкнути. [Годинник в залі продзвонив дванадцять (Н.-Лев.). Передзвонили до вечірні. Аж поки дзвін видзвонить одинадцяту (Куліш)]. -нил третий звонок - продзвонено втретє, передзвонили в третій дзвін;3) розголосити, роздзвонити, розляпати язиком скрізь [Йому сказали, а він по всьому селу роздзвонив (Ум.)].* * *продзвони́ти пробе́вкати, пробе́мкати, пробо́вкнути; (о колоколе, звонке) прокалата́ти -
18 протрубить
1) протрубити, росурмити, витрубити, висурмити. Зорю -били - зорю протрубили, просурмили;2) розголосити, роздзвонити. Она -била об этом по всему городу - вона розголосила, роздзвонила про це по всьому місту.* * *1) протруби́ти, просурми́ти; (перен.: разгласить) розголоси́ти, роздзвони́ти, розбо́вкати2) ( прослужить) протруби́ти3) ( трубить в течение определённого времени) труби́ти [ці́лу годину], протруби́ти -
19 Провирать
проврать брехні пускати, пустити, розголошувати, розголосити. [Пускають брехні, що скоро вже кінець світові]. -
20 roztrąbić
розтрубити, розголосити (розм.)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
розголосити — див. розголошувати … Український тлумачний словник
розголосити — [розголоси/тие] лоушу/, о/сиеш; нак. си/, лоус і/т … Орфоепічний словник української мови
розголосити — 1) = розголошувати (піддати розголосові, оприлюднювати щось; пускати чутку, поговір), розбовкати, розбовкувати, розляпати, розляпувати, виляпати, виляпувати, розплескати, розпліскувати, розклепати, розклепувати, розтріпати, розтріпувати,… … Словник синонімів української мови
розголосити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозголошувати — ую, уєш, док. Розголосити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
продзвонити — дзвоню/, дзво/ниш, док., продзво/нювати, юю, юєш, недок. 1) неперех. Док. до дзвонити 1). 2) перех. і неперех. Дзвоном позначити час або повідомити про що небудь. || безос. •• Продзвони/ти по душі/ церк. забити у дзвони, оповіщаючи про чиюсь… … Український тлумачний словник
промовлятися — я/юся, я/єшся, недок., промо/витися, влюся, вишся; мн. промо/вляться; док. 1) перев. док. Мимоволі розголосити те, що повинно було зберігатися в таємниці; проговоритися. || Заговорити після тривалого мовчання. || чим. Взагалі сказати що небудь.… … Український тлумачний словник
проязичити — чу, чиш, док., перех., розм., заст. Розголосити … Український тлумачний словник
розголошений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розголосити. || розголо/шено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розголошення — я, с. Дія за знач. розголосити … Український тлумачний словник
розмелювати — юю, юєш, недок., розмоло/ти, мелю/, ме/леш, док. 1) перех. Мелючи, подрібнювати, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно або крупи. || Подрібнювати, розтирати що небудь, перетворюючи його на порошок або дрібну масу. || перен. Ударами або… … Український тлумачний словник