-
1 розвіз
I р`озвізтехн. разво́зкаII розв`ізтехн. разво́з -
2 розвід
техн. разво́д -
3 розвій
техн. разво́й -
4 розвідник
-
5 розвідниця
I розв`ідницяразве́дчицаII розвідн`ицяразво́дчица -
6 розвід пили
разво́д пилы́ -
7 розвід пилки
разво́д пилы́ -
8 розвідати
гидр.; техн. изы́скивать, разве́дывать -
9 розвідка
-
10 розвідна малка
разводна́я ма́лкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідна малка
-
11 розвідна машина
разводна́я маши́наУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідна машина
-
12 розвідна піч
разводна́я печь -
13 розвідна шмиґа
разводна́я ма́лкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідна шмиґа
-
14 розвідний
техн. разводи́мый, разводно́й, разводя́щий -
15 розвідний міст
разводно́й мостУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідний міст
-
16 розвідний стояк
разводя́щий стоя́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідний стояк
-
17 розвідний штифт
разводно́й штифтУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідний штифт
-
18 розвідність
техн. разводи́мость -
19 розвідувальна геофізика
разве́дочная геофи́зикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідувальна геофізика
-
20 розвідувальна штольня
разве́дочная што́льняУкраїнсько-російський політехнічний словник > розвідувальна штольня
См. также в других словарях:
розвій — Розвій: розвиток [13;53;54] … Толковый украинский словарь
розвід — ро/зво/ду, ч. 1) Дія за знач. розводити 1). •• На ро/зві/д з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід. 2) тільки розві/д, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. 3) тільки розві/д. Відстань… … Український тлумачний словник
розвій — 1 іменник чоловічого роду розвиток рідко розвій 2 іменник чоловічого роду розмотування розвій 3 іменник чоловічого роду що небудь розмотане … Орфографічний словник української мови
розвій — I р озв ій ро/зво/ю, ч., заст. 1) Розвиток. 2) Розпускання (дерев). 3) Розквіт (сил). II розв ій во/ю, ч., спец. 1) Розмотування навитого на що небудь матеріалу. 2) Що небудь розмотане з чогось … Український тлумачний словник
розвідник — іменник чоловічого роду, істота від: розвідувати розвідник іменник чоловічого роду, істота від: розводитися … Орфографічний словник української мови
розвідниця — іменник жіночого роду, істота від: розвідувати розвідниця іменник жіночого роду, істота від: розводитися … Орфографічний словник української мови
розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання … Орфографічний словник української мови
розвідач — іменник чоловічого роду, істота розвідник арх … Орфографічний словник української мови
розвідний — 1 прикметник який розірвав шлюб розвідний 2 прикметник для розмноження; розподілу; який можна розсувати … Орфографічний словник української мови
розвішаний — дієприкметник від: розвішати … Орфографічний словник української мови
розвішений — дієприкметник від: розвісити … Орфографічний словник української мови