-
41 розбійник
ч1) robber, brigand, cut-throat, bandit; sea-robber, pirate ( морський); ( з великого шляху) highwayman, іст. footpad2) ( пустун) rogue, wretch -
42 розбірна баржа
-
43 розбірна лампа
-
44 розбірна перегородка
demountable partition, movable partition, relocatable partition -
45 розбірна плита
-
46 розбірна щогла
-
47 розбіжність процентних ставок
Українсько-англійський словник > розбіжність процентних ставок
-
48 розбіжність термінів погашення активів і пасивів
maturity imbalance; maturity mismatchУкраїнсько-англійський словник > розбіжність термінів погашення активів і пасивів
-
49 розбіжність терміновості активів і пасивів
maturity imbalance; maturity mismatchУкраїнсько-англійський словник > розбіжність терміновості активів і пасивів
-
50 розбіжка
-иразбе́жка -
51 розбіжний
расходя́щийся; ( обнаруживающий несоответствие) несовпада́ющий; ( лишённый сходства) несхо́дный; ( противоречивый) разноречи́вый, разногла́сный -
52 розбіжність
- остірасхожде́ние; несовпаде́ние; несхо́дство; разноречи́вость; (во мнениях, взглядах) разногла́сие, несогла́сие -
53 розбіжно
нар.разноречи́во -
54 розбійний
разбо́йный, разбо́йничий, разбо́йнический; разбо́йницкий -
55 розбійник
-аразбо́йник -
56 розбійників
разбо́йничий, разбо́йнический; разбо́йника (род. п. от разбо́йник); разбо́йницкий -
57 розбійництво
-аразбо́йничество -
58 розбійниця
-іразбо́йница -
59 розбійничати
разбо́йничать -
60 розбійничок
- чкаразбо́йничек
См. также в других словарях:
розбій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… … Український тлумачний словник
розбір — I розб ір о/ру, ч., заст. Аналіз. II р озб ір ро/збо/ру, ч. 1) Дія за знач. розбирати 1 4), 11). •• Без ро/збо/ру усе, всіх поспіль; не вибираючи. 2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого небудь. 3) розм. Те саме, що … Український тлумачний словник
розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж … Словник синонімів української мови
розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти … Орфографічний словник української мови
розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко … Орфографічний словник української мови
розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбігання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розбігтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбіжка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
розбіжний — прикметник … Орфографічний словник української мови