Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

родич

  • 21 родич

    -а α.
    1. παλ. μέλος γένους (φυλής).
    2. (απλ.) συγγενής.

    Большой русско-греческий словарь > родич

  • 22 родич

    [ródič] m. (colloq.)

    Новый русско-итальянский словарь > родич

  • 23 родич

    sugukonnaliige; sugulane

    Русско-эстонский словарь (новый) > родич

  • 24 родич

    1. м ист.
    ырыуҙаш
    2. м прост.
    ҡәрҙәш, туған, туған-ырыу, туған-тыумаса

    Русско-башкирский словарь > родич

  • 25 родич

     omainen

    Русско-финский словарь > родич

  • 26 родич

    м
    1. ҳамқавм
    2. прост, хеш, табор

    Русско-таджикский словарь > родич

  • 27 мой родич

    General subject: a clansman of mine

    Универсальный русско-английский словарь > мой родич

  • 28 дикий родич

    Русско-английский сельскохозяйственный словарь > дикий родич

  • 29 кровный

    1) (однокровный) кревний, покревний. -ные родственники - кревні (-них), кревні родичі, кревна родина. [Він мені кревний родич (М. Грінч.). Ой як тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помирати (Пісня)]. Не -ный родственник - названий родич, (о мн.) названа родина. [Відцуралась мене вся кревна й названа родина (Пісня)]. -ное родство - кревність, покревність, кревна родинність. [Зрікаюсь кревности з тобою (Куліш). Не дозволяє нам родинність кревна з тобою битися кривавим боєм (Куліш)];
    2) -ная нужда в чём - пекуча, пильна потреба чого. -ная обида - пекуча, смертенна образа. -ное мщение - кровопімста, родова пімства. Добытое -ным трудом, -ные денежки, -ный заработок - кривавиця. [Багатіє з моєї кривавиці (Харківщ.)];
    3) (чистокровный) чистої крови, чистокровний. [Чистокровний кінь].
    * * *
    1) кро́вний; кревний

    кро́вная вражда́ — смерте́льна (лю́та, кро́вна; кре́вна) ворожне́ча

    2) ( чистокровный - о лошадях) чистокро́вний, чи́стої кро́ві

    Русско-украинский словарь > кровный

  • 30 Г-168

    ЧТО ТЫ ГОВОРИШЬ (ВЫ ГОВОРИТЕ)! coll indep. sent these forms only fixed WO
    (used to express surprise, amazement, or disbelief at sth. said) can it really be true? is it true?: well, what do you know!
    you don't say! what are you saying! you don't mean that! (in limited contexts) you're kidding!
    «Дядя Сандро!.. А я вас ищу по всему городу...» - «Что ты говоришь!» - оживился дядя Сандро... (Искандер 3). "Uncle Sandro!...I've been looking for you all over town...." "Well, what do you know!" Uncle Sandro said, reviving (3a).
    «А знаете фамилию этого молодого вьюноши (obs = юноши)? - вдруг, точно угадывая его мысль, спросил Соколов. - Чей он родич?» - «Понятия не имею...». Соколов, приблизив губы к уху Штрума, зашептал. «Что вы говорите!» - воскликнул Штрум (Гроссман 2). "Do you know the surname of the young grandee?" Sokolov asked suddenly, as though reading Viktor's thoughts. "Do you realize whose relative he is?" "I've no idea." Sokolov leant over and whispered in Viktor's ear. "You don't say!" exclaimed Viktor (2a).
    (Муразов) десять миллионов, говорят, нажил». - «Какое десять! Перевалило за сорок! Скоро половина России будет в его руках». - «Что вы говорите!» -вскрикнул Чичиков... (Гоголь 3). "...He's (Murazov has) accumulated ten million, they say." "Ten million, indeed! He must be worth more than forty by now. Pretty soon half of Russia will be in his hands." "What are you saying!" said Chichikov... (3b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-168

  • 31 что вы говорите!

    [indep. sent; these forms only; fixed WO]
    =====
    ⇒ (used to express surprise, amazement, or disbelief at sth. said) can it really be true? is it true?:
    - well, what do you know!;
    - you don't say!;
    - what are you saying!;
    - you don't mean that!;
    - [in limited contexts] you're kidding!
         ♦ "Дядя Сандро!.. А я вас ищу по всему городу..." - "Что ты говоришь!" - оживился дядя Сандро... (Искандер 3). "Uncle Sandro!...I've been looking for you all over town...." "Well, what do you know!" Uncle Sandro said, reviving (3a).
         ♦ "А знаете фамилию этого молодого вьюноши [obs = юноши]? - вдруг, точно угадывая его мысль, спросил Соколов. - Чей он родич?" - "Понятия не имею...". Соколов, приблизив губы к уху Штрума, зашептал. "Что вы говорите!" - воскликнул Штрум (Гроссман 2). "Do you know the surname of the young grandee?" Sokolov asked suddenly, as though reading Viktor's thoughts. "Do you realize whose relative he is?" "I've no idea." Sokolov leant over and whispered in Viktor's ear. "You don't say!" exclaimed Viktor (2a).
         ♦ "[Муразов] десять миллионов, говорят, нажил". - "Какое десять! Перевалило за сорок! Скоро половина России будет в его руках". - "Что вы говорите!" - вскрикнул Чичиков... (Гоголь 3). "...He's [Murazov has] accumulated ten million, they say." "Ten million, indeed! He must be worth more than forty by now. Pretty soon half of Russia will be in his hands." "What are you saying!" said Chichikov... (3b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > что вы говорите!

  • 32 что ты говоришь!

    [indep. sent; these forms only; fixed WO]
    =====
    ⇒ (used to express surprise, amazement, or disbelief at sth. said) can it really be true? is it true?:
    - well, what do you know!;
    - you don't say!;
    - what are you saying!;
    - you don't mean that!;
    - [in limited contexts] you're kidding!
         ♦ "Дядя Сандро!.. А я вас ищу по всему городу..." - "Что ты говоришь!" - оживился дядя Сандро... (Искандер 3). "Uncle Sandro!...I've been looking for you all over town...." "Well, what do you know!" Uncle Sandro said, reviving (3a).
         ♦ "А знаете фамилию этого молодого вьюноши [obs = юноши]? - вдруг, точно угадывая его мысль, спросил Соколов. - Чей он родич?" - "Понятия не имею...". Соколов, приблизив губы к уху Штрума, зашептал. "Что вы говорите!" - воскликнул Штрум (Гроссман 2). "Do you know the surname of the young grandee?" Sokolov asked suddenly, as though reading Viktor's thoughts. "Do you realize whose relative he is?" "I've no idea." Sokolov leant over and whispered in Viktor's ear. "You don't say!" exclaimed Viktor (2a).
         ♦ "[Муразов] десять миллионов, говорят, нажил". - "Какое десять! Перевалило за сорок! Скоро половина России будет в его руках". - "Что вы говорите!" - вскрикнул Чичиков... (Гоголь 3). "...He's [Murazov has] accumulated ten million, they say." "Ten million, indeed! He must be worth more than forty by now. Pretty soon half of Russia will be in his hands." "What are you saying!" said Chichikov... (3b).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > что ты говоришь!

  • 33 гульба

    гульня, погуляння, гуль (м. р.), гулі, гульки; гульбини, гульбощі. [Великий гуль був учора на нашій вулиці. Гулі не одного в лапті обули. Там гульбини тоді були: зібралися родичі й чужі добрі люди і веселилися собі].
    * * *
    гульня́, гульба́, гу́лі, -лів, гу́льки, -льок гу́льбощі, -щів, гуля́тика

    Русско-украинский словарь > гульба

  • 34 дальний

    дальній, далекий, подалекий, подальший. Дальняя дорога - велика (далека) дорога. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу]. Дальняя родня - далека рідня, далекий родич.
    * * *
    дале́кий, да́льній

    без да́льних слов (разгово́ров) — без за́йвих слів (розмо́в)

    Русско-украинский словарь > дальний

  • 35 дозволять

    дозволить дозволяти, дозволити, (вульг.) подозволити, позволяти, позволити; попускати, попустити, попуск давати, дати попуск. [Не дозволятимуть дітям у садок ходити. Начальство і подозволило мені обо всім до вас писати (Квітка). Не попускай цим рукописам загинути. Пощо-ж ти їм сей попуск попускаєш? (Куліш). Дай попуск у всьому, не сперечайся (Куліш)]. Дозволять, -лить себе что (допустить что) - допускатися, допуститися чого. [Вони допускаються брехні]. Не дозволить - не дозволити, (воспретить) - заказати. [Її родичі заказали йому бувати в їх домі (Франко)]. Дозволено - вільно. [Але нехай мені буде вільно ісказати, що нічого тобі, царю, з України ждати (Рудан.)]. Не дозволено - не вільно. Тут не вільно рвати квіти і толочити траву. В вагоні не вільно плювати і насмічувати]. Дозволенный - дозволений, (вульг.) подозволений.
    * * *
    несов.; сов. - дозв`олить
    дозволя́ти, дозво́лити; (не препятствовать; попустительствовать) попуска́ти, попусти́ти

    Русско-украинский словарь > дозволять

  • 36 забава

    1) см. Забавление;
    2) (развлечение) забава, забавка, розвага, утіха, ум. утішка. [Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка (Рудч.). Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку (Г. Барв.). Тобі все смішки та втішки (Номис)]. -вы (увеселенья) - гульбощі (-щів), гульбини (-бин), (і)грища (р. (і)грищ). [Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо (М. Вовч.). Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люди і веселились собі (Сл. Гр.). Дівочі ігрища незабутні (Куліш)]. Место -бав - гульбище, грище. Пойти на -ву кому; отдать на -ву кому что - піти на грище кому; віддати (пустити) кого, що на грище, на іграшку, на виграшку кому. [Та все пішло царям на грище (Шевч.). Ні, не вбили, а пустили москалям на грище (Шевч.). Вона й бере мене в покої синкам на виграшку (Шевч.)];
    3) (мешканье) бавлення, бавіння, баріння;
    4) см. Забавка.
    * * *
    заба́ва, уті́ха, і́грашка, за́бавка, ви́грашка; ( развлечение) гу́лянка и гуля́нка, гульня́, ба́влення

    Русско-украинский словарь > забава

  • 37 замуж

    нрч. заміж. [Убогого полюбила, мати заміж не пустила (Шевч.). Візьму заміж за себе (Пісня)]. Выходить, выйти -муж - іти, піти заміж за кого, дружитися, одружитися з ким, зашлюбитися з ким, віддаватися, віддатися, (о мн.) повіддаватися за кого, поодружуватися з ким; (образно) зав'язати голову (косу), покрити косу, (о несчастл. замужестве образно) зав'язати світ кому. [Чи за иншого пішла, чи мене чекаєш? (Пісня). Зашлюбитись, не дощик перечекати (Номис). Віддалася за Андрія (Коцюб.). Мої подруги всі вже поодружувалися. Я не буду, козаченьку, коси покривать (Пісня). Зав'язала головоньку, - не розвяжу довіку (Чуб. V). Взяли мене, ізвінчали і світ мені зав'язали (Пісня)]. Выйти -муж раньше старшей сестры - (шутливо) під корито підвернути старшу. [Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито (Г. Барв.)]. Выдавать, выдать -муж - давати, дати (заміж), віддавати, віддати (заміж), дружити, одружити. [Синів женити, а дочок давати, родичів на весілля звати (Мет.). Тому сина женити, тому дочку дружити (Основа)].
    * * *
    нареч.
    за́між

    выходи́ть, вы́йти (идти́, пойти́) \замуж ж за кого́ — вихо́дити, ви́йти (іти́, піти́, мног. повихо́дити) за́між за ко́го, одру́жуватися, одружи́тися и мног. поодру́жуватися з ким, віддава́тися, відда́тися за ко́го, бра́ти, узя́ти шлюб з ким; сов. зашлю́битися з ким

    Русско-украинский словарь > замуж

  • 38 знакомый

    1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;
    2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;
    3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.
    * * *
    1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний
    2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця

    Русско-украинский словарь > знакомый

  • 39 и

    союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).
    * * *
    I

    о. — (исполня́ющий обя́занности) в. о. (вико́нуючий обо́в'язки)

    II союз
    1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) та

    А́фрика и Аме́рика — А́фрика і (й) Аме́рика

    в про́шлом и настоя́щем — коли́сь (у мину́лому) і тепе́р

    оте́ц и мать — ба́тько (й, і, та) ма́ти; и

    наста́ло у́тро — і наста́в ра́нок

    2) усилит. і, та й; и

    как уме́л он рассказывать! — і як (та й як) умі́в він розповіда́ти

    III част. усилит.
    і, й, та й

    а он возьми́ и (да и) скажи́ — а він узя́в і (та й) сказа́в, а він візьми́ й (та й) скажи́

    IV межд.
    е, і; (для выражения несогласия, возражения) ет

    и, мой ми́лый! — е, мій лю́бий (ми́лий)!

    Русско-украинский словарь > и

  • 40 колено

    1) (часть тела; мн. ч. колени, -ней) коліно (мн. коліна, -лін, -ньми, -нах и -нях), соб. коління. [Де ноги перегинаються,- то коліна (Звин.)]. До -лен - по коліна, до колін. [Жупанина по коліна (Мет.)]. Грязь по (в) -но - болото (грязь) по коліна. На -нях (коленопреклонённо) - навколішках, навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, на коліна[я]х, уклінно. [Навколішках перед образами молиться (Кон.). Роман стоїть навколішки біля порогу (Васильч.)]. Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем - ставати, стати, падати, упасти, (о мног.) поставати, попадати навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, (зап.) уклякати, клякнути, у[о]клякнути, приклякнути, (о мног.) повклякати перед ким. [Щоб перед їм скидали всі шапки, навколішки ставали (Грінч.). Прямісінько перед усіма бух навколюшки (Мирний). Став навколінки (Звин.). Богомільні уклякали, щиро сповідались (Рудан.). Уклякла на обидва коліна на мокру од крови землю (Коцюб.)]. Ставить на -ни - ставити на коліна, навколіш[н]ки. Ползать на -нях перед кем - колінкувати перед ким. Пьяному море по -но - п'яному море по коліна; п'яний і в огонь полізе;
    2) (мн. ч. колена, -лен) а) (изгиб) коліно (мн. коліна, -нами, -нах), заворо[і]т (-роту), заворотень (-тня). -но реки - коліно (заворот) ріки. Река дала -но - ріка завернула коліном (Грінч.). Узор -нами - узо[і]р зубцями (клинцями), колінчастий, зубчастий узо[і]р; б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) коліно; в) (в песне, в пении) коліно. [Не попадеш пісні; на коліна крута (Харківщ.)]; г) (род) коліно, покоління, рід (р. роду). [Моя жона не простого коліна (Л. Укр.)]. Отцовское -но - батьківський рід. Родственник в третьем -не - родич третього коліна;
    3) (в стебле растений; мн. ч. коленья, -ньев) коліно, колінце, колінчик; (звено) ланка. [Одрізав очеретину саме на колінці (Сл. Ум.)].
    * * *
    колі́но

    на коле́нях — на колі́нах, навко́лішки, навко́лішках, навко́люшки, навко́люшках; диал. навколі́нці

    Русско-украинский словарь > колено

Страницы

См. также в других словарях:

  • родич — см. родственник Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. родич сущ. • родственник • …   Словарь синонимов

  • Родич — (словен. Rodić, хорв. Rodić) южнославянская фамилия. Известные носители: Родич, Александр (род. 1979) словенский футболист; Родич, Иван (род. 1985) хорватский футболист …   Википедия

  • РОДИЧ — РОДИЧ, родича, муж. 1. Член рода (см. род в 1 знач.; ист.). 2. Родственник (книжн. устар.). Наши родичи. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • РОДИЧ — РОДИЧ, а, муж. 1. Член рода 1 (в 1 знач.). 2. То же, что родственник (устар. и ирон.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • родич — (21, 435) – “батько”; [ІЦ 2006] ”; [ІЦ 2006] …   Толковый украинский словарь

  • родичівство — іменник середнього роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • родичівський — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Родич, Иван — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Родич. Иван Родич …   Википедия

  • Родич, Александр — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Родич. Александр Родич …   Википедия

  • Родич — I м. разг. см. родичи I II м. разг. см. родичи II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • родич — родич, родичи, родича, родичей, родичу, родичам, родича, родичей, родичем, родичами, родиче, родичах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»