рня

оправний, палі[я]турний. -ная бумага - швалера.

* * *

броварня, броварниця, бровар (-ря), пивоварня, пиворобниця.

* * *

паперовий. -ная фабрика - папірня. -ная торговля - паперова крамниця. -ные принадлежности - писемне приладдя.

* * *

куховарня, кухня, пекарня.

* * *

навечірня.

* * *

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

птах (р. птаха), птаха, птиця. [І співав-би і жив-би, як той птах крилатий (Грінч.). Він летить, як птах (Звин.). Кінь, як птаха, пролетить (Рудан.). Вилітайте, сірі птахи (Шевч.). Подивись на божу птицю, як вона літає (Руд.). Синиця - не птиця (Приказка). Не всі старі птиці високо літають (Приказка)]. -цы, соб. - птаство, пташня. [Птаство весело щебетало (Крим.). Хиже птаство на степу (Кул.)]. Молодая -ца, соб. - молодняк, молодник, молоднеча. Домашняя -ца, соб., домашние -цы - дробина, дріб (р. дробу), домове птаство. [Нагодую і напою свиней, кабанові занесу, дробині посиплю (Кониськ.)]. Дворовая -ца - подвірня (надвірня) птиця, соб. дробина. Ручная (домашняя) -ца - свійський птах. Хищная - ца - хижий птах. Хищные -цы - хижі птахи, хиже птаство. Ночная -ца - нічний, вночішній птах, нічна, -шня птаха, нічниця. Перелётная -ца - перелітна(мандрівна) птаха, перелітний птах. Залётная -ца - залітний птах, залетуха. Певчая -ца - співочий (співучий) птах, -ча птаха. Певчие -цы - співоче птаство. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця. [В старій похмурій дубині мостить своє гніздо жар-птиця (Васильч.)]. Стреляная -ца (перен.) - стріляний птах. -ца с чёрными перьями - чорнопірка, ум. чорнопірочка. [Ой галочки- чорнопірочки круту гору вкрили (Пісня)]. -ца, возвратившаяся из зимнего отлёта - і[и ]риця. [Вже і[и]риця проявилась, - скоро тепло стане (Борз. п.)]. Ранняя -ца (-чка) зубки теребит (носок прочищает), а поздняя глазки протирает - рання птичка зубки креше, а пізня очки дере (Черкащина).

* * *

1) птах, род. п. пта́ха и птаха́, пта́ха, пти́ця

2) в знач. собир. пти́ця

3) (перен.: о человеке) ця́ця, пта́шка, птах, пти́ця, цабе́

1) п'ятерик (-ку). [Купи свічок п'ятерику (Сл. Ум.)]. -рик лошадей - п'ятерик, п'ятеро, п'ятірня коней. Ехать -риком - їхати п'ятірнею;

2) (пятерня) п'ятірня. Хватить кого -риком - зацідити кому (кого) п'ятірнею (усіма п'ятьма).

* * *

1) ше́вський, чобота́рський

2) ( обувной) взуттє́вий

1) спорт. збі́рна, -ої

2) ( мирское здание) ист. збі́рня, збо́рня

1) збі́рний

2) техн. збі́рний

1) (собир.: колючее растение, перен.) те́рня, терни́, -ні́в

2) (колючка, шип) терни́на, колю́чка; те́рня, уменьш.-ласк. терни́нка

1) ( подземная часть растений) root

2) (находящаяся в теле часть зуба, волоса, ногтя) root

3) (начало рода, поколения) roots pl; origin

4) (начало, источник) root

5) грам. ( часть слова) root

6) мат. root; radical

••

* * *