Перевод: с украинского на все языки

реліквія

  • 1 релігія

    РЕЛІГІЯ ( від лат. religio - побожність) - духовний феномен, який виражає віру людини в існування надприродного Начала і є для неї засобом спілкування з ним та входження в його світ. Витоки Р. тлумачаться по-різному, відповідно до певних світоглядних орієнтацій. Для матеріалістів Р. є продуктом фантазії і розвивається від фетишистських та анімістичних уявлень до демонологічних вірувань, політеїзму і монотеїзму. За такого підходу надприродне виступає не більш як ідея, заперечується реальна наявність у бутті як людей, так і всього Всесвіту Вищого Начала, Абсолютної Реальності, що лежить поза світом явищ й відкривається кожному через внутрішнє відчуття його присутності, особливе переживання Священного. Саме з останнім пов'язане історичне різноманіття R, етапи її розвитку й форми вияву' Особливістю релігії є те, що в ній відображаються не якісь зовнішні щодо людини сили, а такий її особистісний стан, що його можна назвати станом самовизначення у світі, здобуття людиною самої себе Б. удь-яку релігійну систему характеризує віра в трансцендентне і система зв'язків з ним. Тому Р. виступає не у формі когнітивного, а в ролі засобу позалогічного освоєння людиною своєї причетності до процесів, що відбуваються у Всесвіті, знаходяться під впливом якихось Вищих Сил і не піддаються логічному аналізу. Головна суть Р. полягає в тому, що вона слугує засобом самовизначення людини у світі на основі відчуття наявності в собі якогось надприродного начала і віри в можливість свого прилучення до Вищої Сутності не за допомогою раціо чи якоїсь обрядової дії, а через містичну інтуїцію (т. зв. ейдетичне бачення). В Р. людина усвідомлює своє ставлення до світу насамперед через відношення до певних граничних основ особистого буття. Природні й історичні об'єкти одержують в Р. роль знакових означень людських символів і ціннісних орієнтирів, а людина здобуває можливість відчути свою причетність до всесвітніх процесів, що є продуктом дії незбагненних, реально існуючих Вищих Сил. Релігійні символи, хоч вони й мають людське походження, завжди виходять за межі цього буття і виконують в житті людини свої функції саме завдяки тій "вісті", яку вони несуть. Ці символи дають можливість людині через інтуїтивне прозріння відчути реальну присутність у своєму особистому житті, бутті всіх людей і всьому Всесвіті Вищого Начала, Вищої Премудрості, Вселенського Розуму, що спрямовує і робить осмисленим як існування Всесвіту, так і власне існування людини. Понятійна фіксація змісту символічної системи Р., вироблення релігієзнавчої мови - актуальна проблема сьогодення.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > релігія

  • 2 релігія

    ж
    religion, cultus, faith

    державна релігія — organized religion, established religion, state religion

    Українсько-англійський словник > релігія

  • 3 релігія

    iman (віра), din, diyanet (у назвах установ); управління у справах релігії – diyanet işleri idaresi

    Українсько-турецький словник > релігія

  • 4 реліз

    ч

    Українсько-англійський словник > реліз

  • 5 реліквія

    ж

    Українсько-англійський словник > реліквія

  • 6 релікт

    ч
    relic(t), survival; ancient artifact

    Українсько-англійський словник > релікт

  • 7 релігія

    рели́гия

    Українсько-російський словник > релігія

  • 8 реліквія

    рели́квия

    Українсько-російський словник > реліквія

  • 9 релікт

    -а; научн.
    рели́кт

    Українсько-російський словник > релікт

  • 10 релігія

    relimja
    ж.

    Українсько-польський словник > релігія

  • 11 реліквія

    relikwija
    ж.

    Українсько-польський словник > реліквія

  • 12 релікт

    relikt
    ч.

    Українсько-польський словник > релікт

  • 13 релігія

    რელიგია

    Українсько-грузинський словник > релігія

  • 14 релікт

    რელიქტი

    Українсько-грузинський словник > релікт

  • 15 релігія

    esp religión
    ara د ين
    bul религия
    zho 宗教
    fra religion
    eng religion
    pol religia
    por religião
    ron religie
    rus религия

    Український багатомовний словник > релігія

  • 16 реліквія

    muqaddesat

    Українсько-турецький словник > реліквія

  • 17 релігієзнавство

    РЕЛІГІЄЗНАВСТВО - галузь гуманітарної науки, об'єктом вивчення якої є такий особливий стан людини, що стосується її самовизначення у світі через віднайдення в собі того, що єднає її з трансцендентним. Предметом Р. в широкому його аспекті є, окрім природи релігії, її функціональність. Якщо об'єкт Р. відносно сталий, то предмет його збільшується в обсязі і дещо змінюється в часі Р. ізні світоглядні позиції, слідування відмінним культурним традиціям, навіть громадські оцінки характеру наукової діяльності спричинюють різноманіття дослідницьких установок релігієзнавців, їх теоретичних цілепокладань. Працюючи в одній і тій самій предметній сфері, вони можуть застосувати різні норми пізнання - світські чи богословські. Звідси поділ Р. на академічне і богословське. На відміну від першого останнє входить до богословського комплексу, розвивається певною мірою на основі закономірностей цього виду духовності С. вітськість академічного Р. не означає його ворожості щодо релігії. Особливістю світового Р. є дотримання принципу нейтральності щодо релігії, чого немає в богословському Р., яке, до того ж, ще має конфесійну зорієнтованість. Р. є єдиною і водночас багатодисциплінарною сферою гуманітарного знання. Його структурними системами є філософія й феноменологія релігії, історіософія і історія релігії, психологія і етнологія релігії, географія і соціологія релігії. Однією з актуальних для кожної релігійної системи є проблема свободи волі людини О. станнім часом розвивається герменевтичне і компаративне Р., культурологія і політологія релігії. Як і будь-яка інша наука, Р. має свої закони, принципи, систему категорій. Сучасне академічне Р. характеризують такі риси, як світоглядний плюралізм, позаконфесійність, відкритість, історизм, системність, поліметодичність, творчий характер.
    А. Колодний

    Філософський енциклопедичний словник > релігієзнавство

  • 18 релігійність

    РЕЛІГІЙНІСТЬ - поняття, що характеризує якісну і кількісну визначеність (ступінь, рівень, характер) суб'єктивного засвоєння релігійних ідей, цінностей, норм та їхній вплив на поведінку, життєдіяльність візуючих, релігійної спільноти. Р. можна розглядати як ціннісножиттєву орієнтацію, суб'єктивну якість свідомості індивіда, його внутрішню здатність до реалізації релігійних установок. Сутність Р. розкривається через визначення її ступеня, рівня й характеру. Ступінь Р. - це рівень засвоєння індивідом, групою релігійних ідей, норм, цінностей, тобто рівень інтенсивності релігійних ознак. Рівень Р. - поняття, яке відображає певну величину екстенсивності поширення релігії (релігійних ознак) серед населення (села, міста, регіону, країни), соціально-демографічних груп (робітників, селян, інтелігенції, жінок, молоді та ін.). Характер Р. - показник, що дає можливість визначити якісні особливості, певні відмінності та специфіку Р. серед віруючих - прихильників різних конфесій, а також окремих регіонів. Соціологічне визначення ступеня, рівня, характеру Р. уможливлює класифікацію віруючих, їх типологізацію за ознаками, а також стану, динаміки Р. в тому чи іншому населеному пункті, соціально-демографічній групі. Р. поділяють на два види: церковну й позацерковну. Церковна Р. постає як результат інституційно орієнтованих приписів релігійної соціалізації. Позацерковна Р. - це підсумок власних шукань індивіда, його релігійного самовизначення, засвоєння релігійних цінностей. Р. як сакрально-світоглядна характеристика особистості чи груп відображається через систему кількісних і якісних показників, одержаних в результаті соціологічних досліджень.
    М. Бабій

    Філософський енциклопедичний словник > релігійність

  • 19 релігійна свідомість

    РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ - спосіб ставлення віруючого до світу, зв'язків з ним через систему поглядів і почуттів, смисл і значення яких становить віра в надприродне. Важливими ознаками Р.с. є її образність, символічність, діалогічність, глибока інтимність, складне й суперечливе поєднання ілюзорного і реалістичного, емоційна насиченість, активний вплив на вольові стани особи і колективу віруючих. Як світорозуміння, Р.с. в історичну добу існує на буденному і теоретичному рівнях. Релігійні почуття, відрізняючись від звичайних предметом переживань, можуть бути психологічно як негативними (релігійний страх, розгубленість, розпач тощо), так і позитивними (релігійна любов, благоговіння, радість та ін.). Р. с. - компонент єдиного плану специфічного практично-духовного способу входження людини в світ. Зароджується в первісних своїх формах у ранньородовому суспільстві та розвивається тривалий час як складник синкретичного світорозуміння і світоставлення; еволюціонує як осібний елемент свідомості і релігійного комплексу з виділенням індивіда з родового колективу й формуванням особистісних якостей людини в соціально диференційованому суспільстві. Головною проблемою Р.с. є проблема людини - її існування, смислу буття, життя і смерті, добра і зла.
    Б. Лобовик

    Філософський енциклопедичний словник > релігійна свідомість

  • 20 релігійний культ

    Філософський енциклопедичний словник > релігійний культ

См. также в других словарях:

  • релія — релігія …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • реліквіяр — Реліквіяр: невеликий медальйон з мощами святих, що носилися на грудях [54] …   Толковый украинский словарь

  • релігія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • реліз — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • реліквія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • релікт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • релін — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • рел. — рел. религия религиозный религ. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Релёво — Село Релёво Рельово Страна БолгарияБолгария …   Википедия

  • үрелү — I. 1. (Үрү) 2. күч. Бергә бәйләнгән булу, бергә бару йомшак тавышы, ягымлы сүзе бер беренә үрелеп баралар. II. ҮРЕЛҮ – 1. Кемгә яки нәрсәгә кулларны, башны сузу, берәр нәрсә юнәлешенә бөтен гәүдә белән тартылу, омтылу 2. Үскәндә берәр юнәлештә… …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • реліквія — ї, ж. 1) перев. мн. Предмети релігійного поклоніння. 2) Річ, яку особливо шанують і зберігають як пам ять про минуле …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «реліквія» >>