-
1 реквієм
ч -
2 реквієм
-у; муз., церк.ре́квием -
3 реквієм
rekwijemч.requiem муз. -
4 реквізити
мн.requisites, requisite elements; ( цінного паперу) requirementsреквізити документів — requisites of documents, requisite elements of documents
-
5 реквізиція
-
6 реквізит
-
7 реквізиція
confiscation, impress, impressment, requisitioning, requisition -
8 реквізиція майна
-
9 реквізиція наркотиків
( поліцією) pot-bustingУкраїнсько-англійський юридичний словник > реквізиція наркотиків
-
10 реквізований
confiscate, confiscated, requisitioned -
11 реквізовано
CD -
12 реквізувати
put in requisition, call into requisition, bring into requisition, comandeer, commandeer, confiscate, embargo, (майно, гроші) impress, indent, place in requisition, requisition -
13 реквізувати будинок
Українсько-англійський юридичний словник > реквізувати будинок
-
14 реквізит
ч мист.properties, stage-ptoperty; props -
15 реквізитор
чproperty-man, prop -
16 реквізиторська
-
17 реквізувати
to requisition; to impress; (для військових потреб тж.) to commandeer -
18 реквізити клієнта
-
19 реквізити кредиту
-
20 реквізити платежу
payment details; payment reference
См. также в других словарях:
реквієм — єму, ч. Пр. Реквієм; перше слово в польському богослужінні над померлим; траурна пісня … Словник лемківскої говірки
реквізиція — Реквізиція: Реквізиція: вимога [19] домагання, вимога [17;48,VI,VII] … Толковый украинский словарь
реквізит — 1 іменник чоловічого роду сукупність предметів, речей, які є в розпорядженні) реквізит 2 іменник чоловічого роду обов язковий елемент оформлення офіційних документів; вихідні дані книжки) … Орфографічний словник української мови
реквізитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реквізитор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
реквізиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реквізиція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
реквізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
реквізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
реквізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
реквірент — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
