Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

рез

  • 1 рез

    1) спец. розрі́з, -у
    2) ( надрез) надрі́з; ( порез) порі́з; (зарубка) за́рубка, зару́бина
    3) см. резь 1)
    4) (процент от денег, данных взаймы) ист. різ, -а

    Русско-украинский словарь > рез

  • 2 рез-машина

    техн.
    різ-маши́на, рі́залка

    Русско-украинский политехнический словарь > рез-машина

  • 3 рез-машина

    техн.
    різ-маши́на, рі́залка

    Русско-украинский политехнический словарь > рез-машина

  • 4 через

    I предл.
    1) че́рез

    мост \через Во́лгу — міст че́рез Во́лгу

    переда́ть \через знако́мого — переда́ти (на словах: переказати) че́рез знайо́мого

    печа́тать \через строку́ — друкува́ти че́рез рядо́к

    ступи́ть \через поро́г — ступи́ти че́рез порі́г, переступи́ти порі́г

    \через посре́дничество кого́ — за посере́дництвом кого́

    2) ( сквозь) крізь, че́рез; диал. скрізь

    смотре́ть \через стёкла очко́в — диви́тися крізь окуля́ри

    пройти́ \через лес — пройти́ крізь (че́рез) ліс, перейти́ ліс

    3) (сверх, выше) че́рез, над

    \через си́лу — над (по́над, че́рез) си́лу

    4) ( при определении промежутка времени) через; (преим. в будущем: по прошествии) за, по, диал. у, в

    \через ка́ждые два часа́ — че́рез ко́жні дві годи́ни, що дві годи́ни

    \через не́которое вре́мя — тро́хи (тро́шки) зго́дом, перего́дом, по які́мсь ча́сі, че́рез яки́йсь час; ( через несколько минут) че́рез (за) кі́лька хвили́н, по кілько́х хвили́нах

    5) (вследствие, из-за) че́рез
    II сущ.
    че́рес

    Русско-украинский словарь > через

  • 5 из-за

    I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;
    2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.
    II. см. под Из.
    * * *
    предл. с род. п.
    1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

    из-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну

    из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й

    из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в

    из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в

    из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри

    из-за угла́ — см. угол 2)

    2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

    из-за вас — че́рез вас

    из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність

    из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості

    из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність

    из-за чего́ — че́рез що

    ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю

    3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

    из-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба

    Русско-украинский словарь > из-за

  • 6 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 7 спустя

    предл. с вин п.
    че́рез (що), по (чому), по то́му, за (що)

    почти́ год \спустя тя́ — ма́йже рік по то́му

    \спустя тя́ два́дцать лет — че́рез два́дцять ро́ків, по двадцяти́ рока́х

    \спустя тя́ мину́ту — см. минута 1)

    \спустя тя́ не́которое вре́мя — че́рез яки́йсь (де́який) час; ( со временем) зго́дом; ( вскоре) незаба́ром

    немно́го \спустя тя́ — перего́дом, тро́хи зго́дом; ( вскоре) незаба́ром

    Русско-украинский словарь > спустя

  • 8 труп

    переступи́ть (перешагну́ть) че́рез чей труп — перен. го́рло перегри́зти кому́

    то́лько че́рез мой труп! — [тільки] че́рез мій труп!

    Русско-украинский словарь > труп

  • 9 зарез

    1) (умерщвление, убой) заріз (-зу). [Там татари полон ділять, на заріз людей ведуть (АД). Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Номис)];
    2) (часть шеи и горла в туше) ошийок (-шийка), (диал.) душа;
    3) (у лошади: изгиб шеи) загин (-ну). Лошадь с высоким -зом - загинастий кінь (Звин.);
    4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зарубина, зарубка;
    5) см. Пьяница;
    6) (клык) ікло, кло. [Як піймав вовк іклом за хвіст, так і розпоров хвіст (Черк. п.)]. Волчий -рез - вовче ікло;
    7) (перен.: беда, погибель) заріз, смерть, біда, нещастя, загин (-ну). Чистый -рез - видима смерть (біда), прямо заріз, смерть, и т. д. чисте нещастя;
    8) до зарезу, нрч. - до зарізу, аж ґвалт, хоч повісься. Мне нужны деньги до зарезу - мені аж ґвалт (мені до зарізу, хоч повісься) потрібні гроші.
    * * *
    I
    1) ( убой) зарі́з, -у, забі́й, -бо́ю

    скот на \зарез з — худо́ба на зарі́з (на забі́й)

    до \зарез зу — до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть

    3) ( надрез) надрі́з, -у
    II
    ( на шее коня) скла́дка

    Русско-украинский словарь > зарез

  • 10 навырез

    нрч. навиріз. Мясо -рез - м'ясо навиріз. Каждое слово -рез - кожне слово (як) викраяне, кожно слово різьблене.
    * * *
    нареч.
    нави́різ

    Русско-украинский словарь > навырез

  • 11 небрежность

    1) (свойство небрежного) недбалість, недбальство, недбайливість; (невнимательность) неуважливість, неуважність (-ости);
    2) (нерадение, небрежное исполнение) недбалість, недбальство. [Гудзан через свою недбалість програв (Куліш). В їхніх (шахтарів) рухах помітно було недбалість (Черкас.). Через твоє недбальство дожилися до того, що нічого й їсти (Основа 1862)]. Какая -ность! - яка недбалість! яке недбальство! Преступная -ность - злочинна недбалість, хлочинне недбальство. Сплошная -ность - цілковите недбальство, саме (самісіньке) недбальство. Явная -ность - видиме (явне) недбальство;
    3) (необработанность) недбалість. -ность языка (слова) - недбалість мови;
    4) (невнимательность) недбалість, неуважність; (равнодушие) байдуж(н)ість; (пренебрежительность) зневажливість. [Недбалість (зневажливість) в поводженні з усіма (Крим.)].
    * * *
    недба́лість, -лості, недба́льство; недбайли́вість, -вості; неува́жність; знева́жливість; по

    \небрежностьти — че́рез недбайли́вість, че́рез неува́жність

    Русско-украинский словарь > небрежность

  • 12 неведение

    незнання (кого, чого и про кого, про що), невідання (чого), (неизвестность) невідомість (чого), (редко) недовідомість, (несознательность) несвідомість (-ости) (чого); (неумение) невміння, незнання и незнаття (-ття) (що робити и чого). [Спроби (познайомити Европу з нами,) які потопали в морі европейського незнання про нас (Грінч.). Гріхи людські, вільні й невільні, яже віданням і невіданням (М. Левиц.). Невідомість гріха не чинить (Номис). Тут панує повна недовідомість, а тимчасом народ повинен знати, що робило його правительство (Доман.). Вона не хотіла чуда повороту до дитячої несвідомости (Л. Укр.)]. - ние стыда - незнання (невідання) сорому (стиду или стида), (иногда) безсоромність (- ности). [Молоді липи стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб.)]. -ние чтения и письма - невміння читати й писати. По -нию - з незнання, з невідомости, не знаючи; з несвідомости. [В чім-же я з незнання грішна? (Куліш)]. В блаженном -нии - в блаженному (щасливому) невіданні (незнанні). В -нии своём, я… - у своїй несвідомості (у своєму невіданні), я… В -нии значения чего, я… - несвідомий (не знаючи) ваги (значе[і]ння) чого, я… Быть (пребывать, находиться), оставаться в -нии относительно чего, насчёт чего - не знати чого, про що, бути (перебувати, пробувати) в незнанні (в невіданні, в несвідомості), бути, зоставатися несвідомим (нетямущим) чого. Воспитывать, держать, оставлять кого в -нии чего - виховувати, тримати, залишати кого в незнанні (в невіданні, в несвідомості) чого. Мрак (тьма) -ния - темрява (тьма, пітьма) незнання (невідання).
    * * *
    неві́дання; ( незнание) незнання́; ( неосведомлённость) необі́знаність, -ності

    в блаже́нном \неведение нии быть (пребы́вать, находи́ться) — ирон. у блаже́нному неві́данні бу́ти (лишатися)

    по \неведение нию — че́рез незнання́, че́рез необі́знаність

    Русско-украинский словарь > неведение

  • 13 невежество

    1) неуцтво, невігластво, (гал.) іґноранція, (необразованность) неосвіченість, (неведение) невідання, (темнота) темність (-ности), темнота, темрява, (простота) простота. [Ретроградство та неуцтво (Грінч.). Темнота, невігластво (Доман.). Вбачались йому мілійони голоти, і темність, і вбожество їх (Самійл.). Злидні, темнота, чвари, насильство (Р. Край)]. -ство в чём - неуцтво (неосвіченість) у чому, в царині чого. Из -ства, по -ству - з неуцтва (з неосвічености и т. п.). Мрак (тьма) -ства - темрява неуцтва, темна неосвіта. Историческое -ство - неуцтво (неосвіченість) в царині історії. Крайнее -ство - крайнє (надмірне) неуцтво (невігластво). Учёное -ство - наукове неуцтво (невігластво). Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве - скніти (животіти, нидіти, дубіти), задубіти (загрузнути, зашкарубнути) в неуцтві (в темряві);
    2) (соб.: невежды) неуцтво, невігластво, неуки (-ків), невігласи (-сів), темнота, простота. [Дикунство та неуцтво бралися до своїх справ (Велз)];
    3) (невежливость, невежл. поступок) неввічливість, незвичайність (-ости); см. Невежливость 2.
    * * *
    1) ( необразованность) неосві́ченість, -ності; ( культурная отсталость) те́мрява, темнота́ и темно́та; ( отсутствие знаний) не́уцтво; ( свойство невежды) невігластво

    в \невежество ве жить (косне́ть) — в те́мряві (не́уцтві) жи́ти (животі́ти)

    из \невежество ва, по \невежество ву — че́рез неві́гластво, че́рез не́уцтво

    Русско-украинский словарь > невежество

  • 14 недомыслие

    1) недомислення, недодумання, недорозум (-му), (чаще) недоумство. [Не з злої волі він це зробив, а з недомислення (Крим.). От що виходить із материного недорозуму, що не вчила мати ділечка робити (Г. Барв.)]. Нехай жінки еманципуються з усіх своїх слабостей, з темноти і недоумства (Франко). Політичне недоумство (Пр. Правда)];
    2) см. Недоразумение, Недоумение.
    * * *
    недоу́мство, недо́мисел, -слу, недоми́слення, недоро́зум, -у

    по \недомыслие лию — че́рез недоу́мство, че́рез недо́мисел, з недо́мислу

    Русско-украинский словарь > недомыслие

  • 15 неимение

    брак (-ку), не(до)стача чого, (отсутствие) відсутність (-ности); (необладание) неволодіння чим, непосідання чого. За -нием чего - через брак (недостачу), за браком за не(до)стачею, не маючи, не мавши, бо нема(є), бо не було, бо не буде чого; (в случае -ния) якщо (коли, як) нема(є) чого. За -нием средств (материальных) - через брак (недостачу) коштів, не маючи (не мавши) коштів. За -нием лучшего - через брак кращого, за недостачею кращого, не маючи (не мавши) кращого; якщо (коли, як) нема(є) (не було, не буде) кращого.
    * * *
    брак, -у, відсу́тність, -ності

    за \неимение нием кого́-чего́, по \неимение нию кого́-чего́ — че́рез брак (че́рез відсу́тність) кого́-чого́, за відсу́тністю (за бра́ком) кого́-чого́

    Русско-украинский словарь > неимение

  • 16 отрез

    1) см. Отрезание. Даю голову на -рез - головою ручуся;
    2) відріз, відтин, переріз (- зу). Толщина доски в -зе - товщиня дошки у відрізі (в перерізі). Отказать на -рез - рішучо (цілком) відмовити;
    3) (ружьё с укороч. стволом) куцак, куцопал, відтинок, утинок (-нку), відріз, відрізан, різанка.
    * * *
    відрі́з, -у, ( срез) зрі́з, -у

    Русско-украинский словарь > отрез

  • 17 оттого

    того, тому, тим, через те. -го-то - тим-то. -го что - того (тому, тим, через те), що. Он болен, -го и не пришёл - він хорий, тому (того, тим, ото) й не прийшов. Он не пришёл -го, что болен - він не прийшов тому (через те), що хорий.
    * * *
    нареч.
    тому́, че́рез те, того́; тим

    \оттого, что — тому́ (че́рез те, того́), що

    \оттого что — тому́ що; ( так как) бо

    Русско-украинский словарь > оттого

  • 18 посредством

    предл. с род. п. за (до)помогою, за спомогою кого, чого, через кого, через що. -вом чего? - яким способом? за помогою чого? Сделано -вом кого, чего - зроблено за (до)помогою (за спомогою) кого, чого, через кого, через що, зроблено чим. Всё устроено -вом агента - все зроблено за допомогою агента (через агента). Золотят -вом гальванопластики - золотять за помогою гальванопластики. Вырезано -вом очень острого ножа - вирізано за помогою дуже гострого ножа, дуже гострим ножем. -вом микроскопических отверстий жидкость просачивается - через мікроскопічні продуховинки (мікроскопічними продуховинками) рідина проточується (просякає). -вом подкупа, обмана - через підкуп, підкупом, через обману, обманою. Хороших результатов достигают -вом доброты - гарних наслідків досягають добрістю. -вом применения новейших достижений техники - послугуючись найновішими здобутками техніки.
    * * *
    (чего) предл. за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( путем) спо́собом (чого); а также переводится конструкциями без предлогов

    \посредством микроско́па — за допомо́ги мікроско́па

    \посредством перепи́ски — (с кем-л.) за допомо́ги листува́ння, листува́нням

    \посредством обма́на — че́рез обма́н, спо́собом обма́ну, обма́ном

    Русско-украинский словарь > посредством

  • 19 потому

    тим, отим, тому, того, через те, то, ото. [Мене ніхто не розуміє, і це не тим, ніби я якась загадкова натура (Л. Укр.). Отим мені і жаль стане матери-небоги (Шевч.). Тому ми й звемося зарічани, що живемо за річкою]. -му-то - тим-то, тому-то и т. д. -му что (ибо) - бо, тому що, того що, тим що, що. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Звали наших предків сусіди Полянами, що вони в полях кохались (Кул.)]. -му, что - того, тому, тим и т. д., що. [Кінь вороненький того зажурився, що ще сьогодні води не напився (Пісня). Не прийшов тому, що був хорий]. Не люблю его, -му что он лгун - не люблю його, бо він брехун. Я согласен, -му что вы этого желаете - згоджуюсь, бо (тому що) ви цього бажаєте. Он сказал так не -му, что хотел сделать мне зло - він сказав так не тому (не через те), що хотів мені лихо заподіяти.
    * * *
    1) нареч. тому́, че́рез те, того́, тим, оти́м; диал. зати́м

    \потому что — бо, тому́ що, че́рез те що, того́ що; позая́к

    Русско-украинский словарь > потому

  • 20 почему

    союз чом, чому, чого, через що, через віщо. [Слово, чому ти не твердая криця…, чом ти не гострий, безжалісний меч? (Л. Укр.). Чого-ж тепер на Україні воєводи стали, чого права козацькії й вольності пропали? (Рудан.). Через що воно так? - питав він себе (Крим.)]. -му он не приходит? - чому (чом) він не приходить? -му ты не пришел вчера? - чом (чому) ти не прийшов учора? Вот -му я это сделал - ось чому (от чому, ось через що), я це зробив. -му он обратился ко мне, а не к кому другому? - чому (чого, через що) він вдався до мене, а не до кого иншого? -му вы знаете это? - звідки, (через що) ви це знаєте? -му это? (т. е. на каком основании? с какой стати? - обыкновенно в возражении) - після чого? -му же вы не сказали мне об этом? - чом-же (чому-ж, чого-ж) ви не сказали мені про це? -му-же именно я должен был это сделать? - чого-ж (чому-ж, через що-ж) саме я повинен був (мав) це зробити? -му-бы не (сделать что-л.) - чому-б (чому-ж би) не (зробити чого), чом таки не (зробити чого, не зробиш… чого). [І справді, чом таки не скажеш, людям, Марусе? озвалась я до неї (М. Вовч.)]. -му бы и нет? - чому ні? [Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? - Чому ні? Беріть собі, котру схочете (М. Вовч.)]. -му-то - чомусь, чогось, через (ві)щось. [Чомусь мені, мила, горілка не п'ється (Метл.). Чогось обойко не веселі (М. Вовч.)].
    * * *
    нареч.
    чому́, чого́; фольк., чом; пощо́; диал. зачи́м; (вследствие чего) че́рез що

    \почему бы то ни́ было — хоч би чому́ (че́рез що, чого́)там було́, бу́дь-чому

    Русско-украинский словарь > почему

Страницы

См. также в других словарях:

  • рез — рез, а …   Русский орфографический словарь

  • рез — рез/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • рез. — рез. резюме Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. р. рез. резьба рез. резерв резервный Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Рез — Андреас (псевдоним A. Rez, Карл Биро, 1898 ) венгерский писатель. Р. в мещанской семье. Учился в средней ремесленной школе, по окончании к рой работал техником по машиностроению на будапештских предприятиях. Участвовал в революционном движении… …   Литературная энциклопедия

  • рез-т — результат Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 …   Энциклопедия культурологии

  • Рез — м. Процент от денег, данных взаймы (в Российском государстве IX XIII вв.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Рез — (Rhesus, Ρήσος). Фракийский царь, союзник троянцев в войне с греками. Так как было предсказано, что Троя не будет взята, если белоснежные кони Реза напьются из Ксанфа или поедят троянского корма, то Диомед и Одиссей убили Реза в ночь его прибытия …   Энциклопедия мифологии

  • рез — сущ., кол во синонимов: 5 • борозда (24) • надрез (9) • порез (8) • …   Словарь синонимов

  • рез — а; м. 1. к Резать (1 зн.); разрез. Линия реза. // Углубление, сделанное чем л. режущим; надрез, порез. 2. В древней Руси: процент от денег, данных взаймы …   Энциклопедический словарь

  • рез — разрез обрезок вырезать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы разрезобрезоквырезать EN cut …   Справочник технического переводчика

  • рез — I [ريز] 1. асоси замони ҳозираи феъл аз рехтан 2. ҷузъи пасини калимаҳои мураккаб ба маънои резанда: ашкрез, хунрез II [ريز] 1. хурд, майда, реза 2. тарзи навохтани босуръати оҳанги мусиқӣ; ҳавои рез оҳанги тезу босуръат; бе резу чош овардан… …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»