-
61 розуміння
РОЗУМІННЯ - 1) У широкому світоглядному плані - результат духовно-практичного засвоєння дійсності, коли зовнішні об'єкти, використовуючись у практиці, залучаються до смислів людської діяльності, виступають її предметним змістом. Інформаційна реконструкція цього змісту і характеризує Р. 2) З гносеологічного боку, Р. - це соціокультурний процес, що передбачає наявність за межами індивідуальної впевненості (в тих чи тих загальнозначущих підставах суспільного спілкування) свого роду базису безперечності. Це насамперед - категоріальні структури, аксіоматичні твердження та парадигми науки, незаперечні емпіричні дані тощо. Усвідомлення зв'язку певних уявлень із таким, історично зумовленим базисом безперечності чи зведення їх до цього базису через модельні образи становить механізм Р. 3) У більш спеціальному плані Р. виявляється у психологічному аспекті (коли воно, зокрема, описується через емпатію - мислиме входження в ту чи іншу ситуацію) та у мовно-комунікаційному ракурсі. В останньому випадку Р. виступає у вигляді діалогу як відображення тексту на тексті та його переоцінка в новому контексті і визначається через процес переведення лінійної послідовності символів в уявлення його смислу (його розпізнання та реконструкцію). Аналіз Р. був історично започаткований у герменевтиці, яка розкрила можливості зведення об'єктів до мовних структур їх Р., проаналізувала специфіку гуманітарного пізнання та комутативний аспект пізнавальних процесів. Подальші дослідження Р. орієнтуються на його розгляд як загальної для всіх дисциплін форми прийняття результатів освоєння світу, в процесі якого явища природи трансформуються у факти культури.С. Кримський -
62 цілераціональна дія
ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ - поняття сучасної соціології, соціальної та практичної філософії, введене Вебером для визначення ідеального типу поведінки, який, на противагу афективному, цінніснораціональному та традиційному типам, визначається свідомою орієнтацією на схему "мета - засіб - результат", що відтворює каузальні взаємозв'язки в природі. Соціальна форма Ц. д. пов'язана з очікуваннями інших індивідів і характеризується досягненням компромісу в сфері інтересів. Досліджуючи становлення модерного суспільства, Вебер наголошує на інституціоналізації Ц. д. в усіх сферах суспільства - політиці, господарстві, науці, техніці, - що набувають незалежної від цінностей динаміки розвитку. В економічній сфері поняття цілераціональності конкретизується поняттями "формальної раціональності" та "ринкової раціональності" (орієнтація на прибуток), яка вступає в суперечність з "матеріальною раціональністю" (ціннісними постулатами). В сфері політики Ц. д. визначає раціональний тип панування (раціональна бюрократія), який відрізняється від традиційного та харазматичного типів панування. В науці вона визначається орієнтацією на пояснення каузальних зв'язків і "свободою від оцінок". Поняття цілераціональної дії дістало подальшого розвитку в соціології Дюркгейма, Маннгайма, Парсонса, Лумана, Апеля, Габермаса, Гесле та ін. Зокрема, Апель, висуваючи типологію чотирьох форм раціональності (наукової, технологічної, герменевтичної та етичної), технологічну (або цілераціональність) поділяє на інструментальну та стратегічну - в першому випадку йдеться про S - О-відношення (технічна дія у вузькому розумінні, пов'язана з експансією в природу), а в другому - про S - S-відношення, тобто комунікацію, яка утворюється на кшталт S-О-відношення. Стратегічна дія є соціальним виміром Ц. д., тобто комунікацією, яка конституюється схемою "мета - засіб - результат". Відтак Ц. д. є підґрунтям сучасних, зокрема й соціальних, технологій.А. Єрмоленко -
63 числення
ЧИСЛЕННЯ - спосіб розв'язування задач у багатьох наукових теоріях, за яким кінцевий результат одержують шляхом оперування символами, прийнятими в цих теоріях для виразу їхніх об'єктів, за строго визначеними правилами. Розв'язування задач у вигляді Ч. проходить два етапи. Перший етап передбачає визначення необхідних символів і встановлення правил побудови з них формул і правил виводу одних формул з інших. При цьому повністю абстрагуються від конкретного змісту задачі, тому в результаті одержують певну систему символів, яку часто називають формалізмом. Другий етап - це інтерпретація одержаних формалізмів. До кожного Ч. висувають ряд вимог, зокрема: воно повинно бути ефективним, тобто приводити до розв'язання задачі через скінченне число дій. Характерною особливістю Ч. є автоматизм його виконання, що дає змогу застосовувати для розв'язування найскладніших задач обчислювальні машини. Важливу роль Ч. відіграють у математиці й логіці, особливо сучасній, де Ч. використовують не тільки для розв'язування окремих задач, а й для побудови цілих теорій (див. формалізація). Про окремі приклади Ч. див. Числення висловлювань і Числення предикатів. -
64 штучний інтелект
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.О. Мороз -
65 тлумачення
comment, commentation, commenting, construction, definition, explanation, exposition, gloss, interpretation, interpreting, ( як результат) reading -
66 бажаний
desirable, wished for, desired; eligibleбажаний результат — desired effect, desired result
-
67 вибірка
1) ( дія) selection, sorting2) стат. (підмножина, результат) sample, sampling -
68 виникати
= виникнути(про сумніви, питання тощо) to arise; to rise, to crop up, to emerge, to ensue, to spring up; to originate (from, in) ( від чого-небудь); to originate (from, with) ( від кого-небудь); ( про ненависть тощо) to break out; ( починати існування) to come into being; to appear ( з'являтися) -
69 запис
ч1) ( дія) writing down; (на платівку, феромагнітну стрічку) recording; ( реєстрація) registrationзапис на кіноплівку — filming, film recording
2) ( результат записування) record; ( в документі) entry; ( система позначення) notationбухгалтерський запис — entry, booking item
-
70 здобуток
ч( досягнення) achievement; ( результат) result, product, fruit(s) pl; ( надбання) acquisition, acquirement -
71 кінцевий
1) ( завершальний) final, ultimate; closing; terminal, dead-end, eventual, conclusiveкінцевий каскад комп. — final stage
кінцевий користувач комп. — end-consumer, end user
кінцевий результат — final result, net result
2) ( що в кінці) end, last, resulting -
72 мати
I ж ім.II дієсл.Мати Божа! виг. — my goodness!
1) to have; to possess; to have gotмати інтерв'ю з кимсь — to interview smb.
мати місце — to have a place; to take place, to occur, to happen
не мати ні друзів, ні рідні — to have neither kith nor kin
2) з інф. (бути повинним, змушеним) to must, to have to3)мати голову на плечах — to have one's head screwed on the right way, to know what is what
мати гострий язик — to have a glib ( sharp) tongue, to have one's tongue well oiled
мати значення — to matter, to be of importance ( consequence)
мати важливе значення — to be important, to be significant
це не має значення — it doesn't matter; it is of no importance
мати вагу — to be influential ( про особу); to carry weight ( про думку) ( consequence)
мати доступ — to have access (to)
мати звичку (до чого-небудь) — to be accustomed (to); to be in the habit (of), to be given (to)
мати зуб (на кого-небудь) — to have a grudge ( against), to be out to get smb.
мати можливість — to be in a position, to have the possibility ( opportunity) of (+ gerund), to have a ( good) chance
мати на увазі — to bear ( to have) in mind
я не мав на увазі — І did not mean this (that, it); it was not my intention (to)
мати на озброєнні — військ, to operate; to mount; to be armed with
мати претензії — to claim, to lay claim (to), to pretend (to), to aspire (to)
мати силу юр. — to be valid; ( від якоїсь дати) to come into force
мати смак (чого-небудь) — to taste (of)
мати смисл — to be not unreasonable, to make sense
мати тенденцію — to tend, to trend
мати щось проти когось — to have smth. against someone
мати юридичну дію — to enure, to inure, to operate
-
73 неотримана знижка
( в результаті несвоєчасної оплати) missed discounting -
74 оголошення
с1) ( об'ява) announcement; ( рекламне) advertisement; ( повідомлення) notice; posterдати оголошення (у пресі) — to insert an advertisement, to advertise, to announce ( in press)
оголошення про торги — invitation to bids, invitation to tender
2) ( дія) declaration, announcementоголошення дійсним юр. — validation
-
75 одержувати
= одержатиto receive, to get; to obtain; ( посаду) to succeed (to); ( газету) to take in; ( приз) to gain, to winодержувати догану — to be rebuked, to catch it, to be reprimanded
одержувати назад — to recover, to get back
одержувати підтримку — to get/derive encouragement ( from), to receive powerful backing ( from)
одержувати по заслузі — to meet one's deserts, to meet with one's deserts, to get one's fairing, to get one's bitters
одержувати прибуток — to get a profit ( out of), to receive a profit ( from); to profit (by/from)
одержувати прочуханку — to get one's pennyworth; to catch it, to get it, to get it hot
-
76 переконливий
persuasive, convincing, cogent, conclusive, demonstrative, earnest, telling, forcibleпереконливий доказ — conclusive/convincing proof, compelling/strong evidence
-
77 підсумковий
1) total2) ( заключний) final, closing, concluding, conclusiveпідсумковий звіт — operating statement, closing statement
підсумковий рахунок — summary account, final account
підсумковий роздрук комп. — summary printout
-
78 плід
ч(мн. плоди)1) (прям. і перен.) fruit; колект. ( урожай) fruitage, fruit, garden-stuff, vegetables; ( результат) harvest, product, offspringплід багаторічної праці — result ( fruit) of many years' work ( labour)
приносити (давати) плоди — to bear fruit, to fructify; to yield
2) мед. foetus -
79 показувати
= показати1) to show (to); ( демонструвати) to display, to exhibit, to demonstrate; (виймати, розкладати) to set forth; (бути ознакою, вказувати на) to denote; ( виявляти) to reveal, to disclose, to evinceпоказувати по телебаченню — to show on television; to show on TV, to televise
показувати товари — to ( make a) display (of) тж.
показувати приклад — to set an example (for smb.), to serve as an example (to smb.)
показувати себе — to show oneself, to prove oneself; to put one's best foot forward
показувати своє значення — to impress ( to show) one's importance
показувати фокуси — to juggle, to conjure, to do conjuring tricks
як показано в/на — as illustrated in smth., as (is) shown in smth.; by smth., referring to smth.
На малюнку показано… — The figure (re)presents…
2) ( про прилад) to show, to indicate, to register, to read3) ( вказувати) to point (at, to)4) юр. ( давати показання) to testify, to depose, to give evidence (of); ( свідчити) to bear witness (to); ( під присягою) to swear5) (кого-небудь/що-небудь; виявляти) display, reveal; achieve ( деякий результат) -
80 практичний
1) practicalпрактичний досвід — hands-on experience, practical experience
практичний метод комп. — rule of thumb
2) ( прикладний) applied4) ( зручний у користуванні) practical, utilitarian5) ( економний) efficient
См. также в других словарях:
результат — а, м. resultat, > нем. Resultat <лат. resultum < resultare отскакивать; отражаться. Итог какого л. занятия, деятельности и т. п. БАС 1. Наблюдение за бывшим поручиком лейб гвардии Финляндского полка представляет следующий результат. Дела … Исторический словарь галлицизмов русского языка
РЕЗУЛЬТАТ — (фр., от лат. resultare отражаться, отзываться). Следствие чего либо, конечный вывод, исход, конец. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. РЕЗУЛЬТАТ франц. resultat, от лат. resultare, отражаться,… … Словарь иностранных слов русского языка
результат — См … Словарь синонимов
результат — Результат, одно из значений этого существительного – «конечный итог спортивного состязания, выраженный в цифрах»: Результат этого матча 2:0 в пользу хозяев. Нередко, однако, приходится слышать такие выражения: На пятой минуте нападающий гостей… … Словарь ошибок русского языка
РЕЗУЛЬТАТ — РЕЗУЛЬТАТ, результата, муж. (от лат. resultatus отраженный). Конечный итог, следствие, завершающее собой какие нибудь действия, явления, развитие чего нибудь. Мы достигли блестящих результатов в строительстве социализма. Опыт дал положительный… … Толковый словарь Ушакова
результат — РЕЗУЛЬТАТ, итог РЕЗУЛЬТАТНЫЙ, итоговый … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Результат — Определенный, основанный на ощущениях желательный исход. Правильно сформулированный результат удовлетворяет критериям хорошей формы. (Смотри также: Условие хорошей формы). Краткий толковый психолого психиатрический словарь. Под ред. igisheva.… … Большая психологическая энциклопедия
результат — Что либо, что должно быть предоставлено для выполнения обязательств по соглашению об уровне услуги или договору. Этот термин также используется в более неформальной манере для обозначения запланированных результатов какого либо процесса. [Словарь … Справочник технического переводчика
РЕЗУЛЬТАТ — РЕЗУЛЬТАТ, а, муж. 1. То, что получено в завершение какой н. деятельности, работы, итог. Результаты исследования. Результаты конкурса. 2. Показатель мастерства (обычно спортивного). Р. пловца. Р. в беге на 100 м. Улучшить свои результаты. Лучший… … Толковый словарь Ожегова
РЕЗУЛЬТАТ — муж., франц. следствие чего либо, последствие, конечный вывод, итог, развязка, исход, конец дела. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
результат — 1. Итог какой либо деятельности, работы, занятия. О положительном, результате. Благонадежный (устар.), благоприятный, блестящий, блистательный, богатый, важный, верный, весомый, видимый, выдающийся, высокий, громадный, действительный, желанный,… … Словарь эпитетов