-
81 врачевать
-
82 вспыльчивый
палахкий, запальчастий, розпалистий, запальний, гарячий, гарячосердий, гарячкуватий, (реже) оприскливий, сприскливий, загонистий, яросливий (М. Вовч.). Вспыльчиво - запально, розпалисто, гарячкувато, сприскливо, загонисто, яросливо.* * *запальни́й; гаря́чий; опри́скливий, опри́шкуватий -
83 вход
1) (место, реже действие) вхід, увіхід, прихід, війстя. [Стань із Тітінієм коло ввіходу! (Куліш). Нора з приходу вузенька]. У входа - з приходу, на приході, край порогу. Вход в рыболовный сак - горланка;2) (действие) - вступ, вступання. [Вступ для всіх вільний]. Вход в новый дом, на квартиру, на новую службу - вхідчини, входини. [Він справляє вхідчини]. Иметь вход к кому - мати доступ до кого, вхожати до кого.* * *вхід, род. п. вхо́ду; ( проход) хід -
84 выводить
I. вывести1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;9) в. из себя - дратувати, роздратувати;10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].* * *I в`ыводитьсм. вываживатьII вывод`итьнесов.; сов. - в`ывестививо́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити -
85 выкристаллизовываться
выкристаллизоваться викристалізовуватися, викристалізуватися; (реже) викриштальовуватися, викришталюватися.* * *несов.; сов. - в`ыкристаллизоватьсявикристалізо́вуватися, ви́кристалізуватися -
86 выхлопатывать
выхлопотать виправляти, виправити, виклопотувати, виклопотати що, вистаратися про що (реже чого) [Ти-ж грошей вистарайсь!].* * *несов.; сов. - в`ыхлопотатьвиклопо́тувати, ви́клопотати -
87 гадливый
гидливий, бридливий. Испытывать чувство гадливости - гидувати чим, ким, (реже кого), бридитися.* * *гидли́вий, бридли́вий -
88 гибкий
гнучкий, гнучий, гинкий; бгачкий. [Тополя гнучка та висока (Шевч.) Гнучка чесність (Виннич.). Панська правда на всі боки гнуча. Бгачка совість]; (колеблющийся) хисткий, хибкий, хилкий, хвисткий; реже: (эластичный) вигинистий, вигинчастий, похильний, (грациозный) вихилястий. [Вихиляста газеля (Крим.)].* * *гнучки́й, гну́чий; виги́нистий; (легко сгибающийся, упругий) хитки́й, хистки́й, хибки́й -
89 гладкий
гладенький рівний, вигладжений, гладенький; (реже) плавкий. [Плавкий стиль. Спотикається на рівній стежці. Гладеньке море. Чи стіл, чи ослінчик, - таке все плавке, гладеньке]. Совершенно гладкий - гладісінький, рівнісінький. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Гладко - гладенько, рівно, плавко. [Зачесалася гладенько. Сніг утертий - їхати плавко]. Совершенно гладко - гладісінько, рівнісінько. Глаже - рівніше, плавкіше.* * *1) гла́дкий; гладе́нький; ( ровный) рі́вний, плавки́й2) ( упитанный) диал. товсти́й, гладки́й -
90 годный
здатний, придатний, годящий, (реже) спосібний, здібний, судний, зугарний (и зугарен), (з)гожий, ужитний, догідний на що, до чого. [Таке догідне, що тільки на смітник]. Никуда не годный - см. Негодный.* * *прида́тний, годя́щий, догідний; диал. згідний, зда́лий; ( о человеке) зда́тний, го́дний -
91 гореть
горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].* * *горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися -
92 горшок
горщик (р. горщика), горщок (р. горшка), горнець (р. горнця); ум. - горщичок, горщечок, горща (р. горщати, ср. р.), горщатко (р. -ка, ср. р.), горня (р. -няти, ср. р.), горнятко (р. -ка, ср. р.). Реже: (медный г.) мідняк, мідень (р. -дня); (чугунный) чавун, ум. чавунець (р. -нця); (большой медный) ґалаґан; (металлическ.) баняк; (г. в одно ведро) відерник; (для варки) варильник; (для варки борща) борщівник; (для каши) кашник; (для бученья белья) золій[ль]ник; (больш. г.) покотило; (высокий, цилиндрич.) стовбун, стовбунчик; (маленький г.) питунчик, маценя (р. -яти). Цветочный г. - вазон (р. -ну). Ночной г. - уринал, (эвфем.) генерал. Плавильный г. - тигель. Не боги горшки обжигают - не святі горшки ліплять. Принадлежащий -ку, относящийся к -ку - горщиків (-ова, -ове).* * * -
93 государство
держава (ум. державка), (реже) державство, панство. [Незалежна держава- республіка, якою була Україна за Хмельницького (Єфр.) Наша радянська пролетарська держава]. Управление -ом - державування.* * *держа́ва -
94 гречневый
гречаний, (в песне) грецький. Гречневый хлебец - гречаник. Крупа гречневая мелкая - покрупини. Гречневое снятое поле - гречище, гречанище, (реже) гречківка.* * *греча́ний -
95 грязь
на земле) болото, грязь (р. грязи), грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (тинистая) твань (р. твани), тванюка, багно, багнюка. Растоптать, размесить грязь - розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що. Валяться, возиться в грязи - барложитися, бабратися. Запачканный грязью - заболочений, закаляний. Грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге - груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа. Грязные и смрадные подонки при производстве - чвир, чмир (р. -рю). Грязь от неопрятности (нечистота) - бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри). Грязь давняя на теле - леп, туриця. Грязь на голове у малых детей - тімениця. Втоптать в грязь кого (принизить) - закаляти (обкидати) болотом, упосліднити. [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев'я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].* * *1) грязь, -зі; грязю́ка; (нечистоты, сор) бруд, -у; (топкая, жидкая) твань, -ні, боло́то, багно́, тваню́ка, багню́ка, кал, -у2) перен. бруд, брудно́та, грязь -
96 гурьба
юрба, юрма, гурма, лава, (реже) бурса, тичба. [Колядувати ходимо лавою. Чимала бурса косарів пішла]. Собираться гурьбой - купчитися, юрмитися.* * *юрба́, ю́рма и юрма́, гурт, -а и -у, ва́лка; ( вереница) верве́чка; диал. бу́рса, гу́рма́; ти́чба, ти́жбагурьбо́й, гурьбо́ю — в знач. нареч. юрбо́ю, юрмо́ю; верве́чкою; ти́чбою, ти́жбою
-
97 дама
I. ткань) см. Дамаск 2.II. дама, пані, (реже) панія; (в картах) краля, вишник.* * *1) да́ма2) карт. да́ма, кра́ля; ви́шник -
98 двигательный
руховий, порушний, (реже) рушальний, двигальний, розгоновий, моторовий.* * *1) рухови́йдви́гательные не́рвы — анат. рухові́ не́рви
2) перен. руші́йний -
99 двигать
-ся, двинуть, -ся1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].* * *несов.; сов. - дв`инуть1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати2) см. двигаться 2) -
100 дворовый
двірський, дворовий. [Вишивали ще за панщини двірські дівчата (Неч.-Лев.). Не любіте, дівчаточка, дворового лежня]. Дворовый человек, -ая женщина - дворак, (реже) дворян и дворянин (ж. дві[о]рка, дворачка, двірнячка); (о птице) подвірня, надвірня. [На подвірню птицю нападає лиха пошесть (Корол.)]; (о собаке) двірний, дворняка, дворяга. [Собака не чужий, але свій-таки двірний].* * *прил.1) дворо́вий2) ист. дві́рський, дворо́вий3) в знач. сущ. ист. дворо́вий, -ого, двора́к, -а
См. также в других словарях:
РЕЖЕ — РЕЖЕ. 1. сравн. к прил. редкий. У него волосы стали реже. Реже шаг!. 2. сравн. к нареч. редк.. Стал реже писать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
реже — нареч, кол во синонимов: 1 • пореже (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
реже — * rejet m. лит. Прием отбрасывания в начале следующего стиха одного или нескольких слов, необходимых по смыслу. Связь между частями сложного целого в стихотворной ткани повествования оказывается .. более тесной, чем при rejet. Н. Носпелов Синтакс … Исторический словарь галлицизмов русского языка
реже — ре/же Солнышко светит всё реже … Правописание трудных наречий
Реже видишь - больше любишь. — Редко свиданье приятный гость. Реже видишь больше любишь. См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
реже — р еже, сравн. ст … Русский орфографический словарь
реже — сравн. ст. от редкий и редко … Орфографический словарь русского языка
реже — см. Редкий … Энциклопедический словарь
реже — см. редкий … Словарь многих выражений
реже — реж/е, сравн. ст. (от редкий, редко) … Морфемно-орфографический словарь
Реже Кастнер — Рудольф (Исраэль) Кастнер венг. Rezső Kasztner, ивр. ישראל קסטנר Дата рождения: 1906(1906) … Википедия