рвом

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

обвести

1) обводити, обвести, (о мног.) пообводити и пообводжувати. -сти жениха и невесту вокруг налоя - обвести молодих круг стільця;

2) (очерчивать) обводити, обвести, пообводити, обрисовувати, обрисувати, пообрисовувати. -сти круг циркулем вокруг чего - обцирклювати що. -дить, -сти оградою что-л. - обгороджувати, обгородити що. -сти город стеною, валом, рвом - обгородити (обмурувати) місто муром, обсипати валом, обкопати ровом. -сти глазами, взором - обвести оком (очима), поглядом, перебігти очима. Его вокруг пальца не -дёшь - його не одуриш сплоха. Обведённый - обведений, пообводжуваний.

* * *

несов.; сов. - обвест`и

1) обво́дити, обвести́ и пообво́дити

2) ( огораживать) обгоро́джувати, обгороди́ти, огоро́джувати, огороди́ти; ( обносить) обно́сити, обнести́

I. обноситься

I. 1) (о новой одежде или обуви) обношуватися, обноситися;

2) (совершенно износить платье) обношуватися, обноситися, доношуватися, доноситися до чого, обдиратися, обідратися, обдертися, обшарпуватися, обшарпатися, (о мног.) пообношуватися, пообдиратися. [Доносилась до того, що звязує рубець до рубця (Рудч.). Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що]. Обносились - (опис.) з одежі всі повилинювали.

II. Обнашивать и обносить, обнести и обнесть -

1) (носить кругом) обносити, обнести, (яства, вина) обносити, обнести що кому или кого чим. [Почали обносити коровай гостям. Він так щиро всіх обносить горілкою];

2) (миновать, обходить кого при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. [Не пронесе нікого і себе не забуває (Кв.). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають (Ном.)]. Его -несли жарким - його минули печенею;

3) что чем (огораживать, окружать) - обводити, обвести, обкладати, об(і)класти, обкидати, обкидати що чим; (камен. стеной) обмуровувати, обмурувати (муром), (о мног.) пообмуровувати; (оградою, плетнём) обгороджувати, обгородити, обтинити чим, упарканити, заділувати; (окопами) ошанцювати. [Хоч-би латами було обкидати леваду. Обмурував місто (город) муром]. -нести сад забором - обгородити сад. Город обнесен рвом - місто обведено ровом;

4) (оклеветать, очернить кого) клепати, оклепати, обплескати кого перед ким, облихословити кого, обносити, обнести, (гал.), виславити кого чим. См. Оклеветать, Очернить, Оговаривать;

5) (обобрать) обнести що, (о мног.) пообносити. [Горожу (ограду) кругом обнесено на топливо (Конис.). Дітиська усі садки пообносили] - см. Обирать;

6) безл. Небо обносит, обнесло - обкладає, обклало небо. Обнесённый - обнесений; пронесений, проминутий; обведений, обкладений, обмурований, обгороджений; оклепаний, обплесканий.

II. и Обноситься обнестись

1) (вокруг) обноситися, обнестися (круг, навкруги чого);

2) (при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. Досель и я не обнашивался в людях - досі й мене не минали в (на) людях;

3) обводитися, обвестися, обкладатися, об(і)кластися чим, (камен. стеной) обмуровуватися, обмуруватися, обмуруватися муром, (оградою, плетнём) обгородитися чим, (окопами) ошанцюватися чим. Небо -сится тучами - хмари небо облягають. Крыльцо -сётся ещё перилами - ґанок буде ще обведено поруччями.

* * *

несов.; сов. - обнос`иться

1) ря́д, -у

2) ( строй в одну линию) ряд, ла́ва; ( шеренга) шере́нга, ше́рег, -у и шере́г, шере́га

3)

4) (совокупность чего-л. следующего одно за другим; вереница; некоторое количество чего-л.) ряд, ни́зка; ( шеренга) шере́нга, шерег, шере́га

5) (ларьки, прилавки) ряд

6) с.-х. рядо́к, -дка́, ря́д; ( полоса покоса) ру́чка; (вал скошенной травы, хлебов) вал, -у, вало́к, -лка́

7) см. пробор

8) ( очередь) ряд

9) (договор; уговор) ист., ряд

1) ви́падок, -дку; ( происшествие) поді́я; ( приключение) приго́да

2) (удобный, подходящий момент) наго́да

3) (милость, фавор) ми́лість, -лості, ла́ска; фаво́р, -у