Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ратаўнік

  • 1 ратафия

    рата́фія

    Русско-украинский словарь > ратафия

  • 2 плата

    плата, заплата, платня, скуп. [Хоч і в ката, аби плата. Хвершал за лікарство бере скуп]. Заработная -та - заробітна (зарібна) платня. Заработанная -та - зароблена платня. Наёмная -та - наймиця. Подённая -та - поденне (-ого). Годичная -та - годівщина, роківщина. -та по времени - платня від часу. Поштучная -та - платня від штуки. Задельная, сдельная -та - відрядна платня, платня від роботи. -та за квартиру - комірне (-ного). Арендная -та за землю - рата, чинш; (арендная в неурожайный год) суха рата. -та за право торговли - чинш, мито, патент. -та за размен денег - розмінне (-ного), змінне, (за факторство) баришівне (-ного). -та за помол - сухомельщина, розмір, мірка, мірчук, промел. Внести первый взнос арендной -ты - першу рату заплатити. Какова работа, такова и -та - яка робота, така й (за)плата; як дбаєш, так і маєш.
    * * *
    1) пла́та; платня́, запла́та

    за́работная \плата — заробі́тна пла́та

    2) перен. пла́та; ( награда) нагоро́да, диал. надгоро́да; ( благодарность) подя́ка

    Русско-украинский словарь > плата

  • 3 аренда

    1) оренда, посесія. Брать, взять, отдавать в аренду - см. Арендовать;
    2) (арендная плата) - оренда, рата, чинш.
    * * *
    оре́нда; (земельная ист.) посе́сія

    Русско-украинский словарь > аренда

  • 4 взнос

    членский в кассу и т. п.) вкладка, внесення до каси, подача; (вступительный) вступне, вписове; (платы арендной и т. п., разделённой на известн. сроки) рата. [Все заплатю, і от вам моя перша подача. За страхування платимо рату двічі на рік. Вступного три карб., а членська вкладка п'ять карб. на рік]. Взнос гербовой пошлины - подача гербової оплати.
    * * *
    вне́сок, -ску

    Русско-украинский словарь > взнос

  • 5 квадрат

    1) (фигура) квадрат (-та), (народн.) (клетка) карта, к[ґ]рата, (на шахматной доске) вічко. Разделять, -ся на -ты (о поверхности) - к[ґ]ратувати, -ся, поділяти, -ся на квадрати, на к[г]рати. [Перше всього ціла просторінь кратувалась рівненько, потому малювались контури (Л. Укр.)];
    2) (линейка четверосторонняя) квадрат, -тик;
    3) -рат числа, мат. - квадрат числа. Превращать, возводить в -рат - обертати в квадрат, квадратувати.
    * * *
    квадра́т

    Русско-украинский словарь > квадрат

  • 6 клетка

    1) (помещение) клітка, кліть, ум. кліточка, клітонька, (большая для дом. птицы) куча, коєць (р. койця), (открытая для скворцов) шпаківня, (для жаворонков) жайворонник. [Душа, мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Серце тужно б'ється, наче пташка в кліті (Франко). Треба кури повкидати в кучу (Полтавщ.)];
    2) (четыреугольник) ґрата, ґратка, крата, карта ум. ґраточка, краточка, карточка. [Вона почала пальцем рахувати краточки на перському килимі (Л. Укр.). Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, жовтими картами (Грінч.)];
    3) биол. cella - клітина. [Жіноча, чоловіча клітина. Рослинна клітина];
    4) грудная -ка, анат. thorax - огруддя.
    * * *
    1) клітка, кліть, -ті; ( квадрат разграфлённого пространства) кліти́нка; ( на ткани) ка́рта, диал. кра́та; (помещение для птиц и животных диал.) ко́єць, род. п. ко́йця

    грудна́я \клетка — анат. грудна́ клі́тка; огру́ддя

    ле́стничная \клетка — сходова́ клітка

    ткань в кле́тку — карта́та ткани́на

    2) биол. кліти́на

    Русско-украинский словарь > клетка

  • 7 направляться

    направиться
    1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);
    2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];
    3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;
    4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];
    5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];
    6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);
    7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авиться
    1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися
    3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться
    4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться
    5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

    Русско-украинский словарь > направляться

  • 8 оратай

    ратай, плугатар (-ря). Срв. Пахарь.
    * * *
    рата́й, -тая́ и ра́тай, -тая, ора́тай; ора́ч, -а, плугата́р, -я и плуга́тар, -я, плуга́р, -я

    Русско-украинский словарь > оратай

  • 9 пахарь

    орач (ум.-ласк. орачик), плугатар (-ря), ратай, хлібороб, хлібороба (-би), плугач.
    * * *
    1) ( пашущий землю) плугата́р, -я и плуга́тар, -я, ора́ч, -а; ра́тай и рата́й
    2) ( земледелец) хліборо́б, рільни́к, -а

    Русско-украинский словарь > пахарь

  • 10 Прут

    прут (-та), (хворостина) хворостина, хмизина, хвойдина, різка, дубець (-бця), (лозы) лозина, (обычно орешника) ліска, (тальника) шелюжина, (о железном) прут, (жел. решетки) ґрата, (для прожигания отверстий в дереве) жигало, (для вязания) (железн.) дротик, (деревян.) прутик. [Бог не карає прутом (Номис). Взяв прут підскакуючи погнав гуси з обори (Грінч. III). Треба назламувати дубців з усякого дерева (Грінч. I). Поплели ще кошики з хвойдинок (М. Грінч.). Чухрає різки з берізки (МУЕ)]. Прутья, соб. - пруття, хворостиння, троща, (тонкий мелкий валежник) хмиз (-зу). [Да помостила мости з кленової трощі (Радом. п.)]. Обильный -тьями (о дереве) - прутнястий. [Нова хата виглядала з-за рядка прутнястих верб (Мирн.)].
    * * *
    геогр.
    Прут, -у

    Русско-украинский словарь > Прут

  • 11 прут

    прут (-та), (хворостина) хворостина, хмизина, хвойдина, різка, дубець (-бця), (лозы) лозина, (обычно орешника) ліска, (тальника) шелюжина, (о железном) прут, (жел. решетки) ґрата, (для прожигания отверстий в дереве) жигало, (для вязания) (железн.) дротик, (деревян.) прутик. [Бог не карає прутом (Номис). Взяв прут підскакуючи погнав гуси з обори (Грінч. III). Треба назламувати дубців з усякого дерева (Грінч. I). Поплели ще кошики з хвойдинок (М. Грінч.). Чухрає різки з берізки (МУЕ)]. Прутья, соб. - пруття, хворостиння, троща, (тонкий мелкий валежник) хмиз (-зу). [Да помостила мости з кленової трощі (Радом. п.)]. Обильный -тьями (о дереве) - прутнястий. [Нова хата виглядала з-за рядка прутнястих верб (Мирн.)].
    * * *
    прут, -а; прути́на; (из лозы, ивы) лози́на; ( розга) рі́зка, дубе́ць, -бця

    Русско-украинский словарь > прут

  • 12 ратай

    фольк.
    рата́й, -я ра́тай, -я, ора́тай, -я; (пахарь) ора́ч, -а; (плугарь) плугата́р, -я и плуга́тар, -я, плуга́р, -я, диал. плугати́р, -я и плуга́тир, -я

    Русско-украинский словарь > ратай

  • 13 ратания

    бот.
    рата́нія

    Русско-украинский словарь > ратания

См. также в других словарях:

  • РАТА — Российская ассоциация туристических агентств после: РСТ организация, РФ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. РАТА Региональная архангельская торговая ассоциация АРОО г. Архангельск …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Рата — Гонората Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • Рата — Sp Ratà Ap Рата/Rata L u. V Ukrainoje …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • рата — inermija statusas T sritis zoologija | vardynas taksono rangas rūšis atitikmenys: lot. Inermia vittata angl. boga rus. инермия; рата ryšiai: platesnis terminas – inermijos …   Žuvų pavadinimų žodynas

  • Рата (река) — Рата укр. Рата, польск. Rata Характеристика Длина 76 км Площадь бассейна 1 790 км² Бассейн Висла …   Википедия

  • рата́ния — ратания, и …   Русское словесное ударение

  • рата́фия — ратафия, и …   Русское словесное ударение

  • Рата (село) — Село Рата укр. Рата Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • рата — и, ж., заст. Термін сплати боргу, а також частина боргу, сплачена в якийсь відрізок даного строку …   Український тлумачний словник

  • рата — (лат. rata) сума со која се отплатува долг во определени рокови, отплата …   Macedonian dictionary

  • рата — Рата: прибуток [35] сплата боргу частинами [47,X] сплата боргу частинами; частина сплати податку [44 1] сплачування частини боргу [I] строк сплати: частина сплати (податку) [XIII] термін сплати або частина боргу [43] термін сплати, а також… …   Толковый украинский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»