-
1 рай
миф., перен. рай, род. п. ра́юземно́й \рай й, \райй земно́й — земни́й рай, рай земни́й (рай на землі́)
-
2 heaven
n1) поет., звич. pl небо, небеса, небозвід2) кліматична зона3) бібл. царство небесне; райhe is in heaven — він помер, душа його на небесах
heaven on earth — земний рай, рай на землі
4) (Heaven, Heavens) провидіння; бог, богиthe will of H. — воля божа
justice of H. — суд божий
6) боже! (вигук)H. forbid! — борони боже!, хай бог милує!
* * *n1) пoeт.; pl небеса, небо, небозвід; клімат, край2) peл. небеса, царство небесне; рай; рай, ( райське) блаженство3) піднес. (Heaven, Heavens) провидіння, Бог, боги5) icт. полог із зображенням зоряного неба ( над сценою)6) (Heaven) Боже мій! -
3 Land
1. n1) земля, суша, суходілto make the land — мор. наблизитися до берега; відкрити берег
2) країна, держава, територіяnative land — батьківщина, вітчизна
3) ґрунт, земля4) земельна власність (ділянка)5) pl земельні володіння, маєтки6) тех. вузька фаска7) військ. поле нарізуland retirement — геол. вітрова ерозія ґрунту
land return — рад. сигнал, відбитий від земної поверхні
land survey — топографічне вимірювання, межування
the L. of Promise, the Promised L. — бібл. обітована земля
the land of the leal — рай, небеса
good land!, my land! — амер. боже мій!
the Holy L. — бібл. свята земля (Палестина)
the land knows! — амер. бог його знає!
to see land — а) побачити, до чого хилиться справа; б) наблизитися до мети
2. v1) висаджувати (на берег)2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега3) вивантажувати на берег4) ав. приземлятися, робити посадку7) витягувати на берег (рибу тощо)8) спіймати (злочинця тощо)9) перемогти (на перегонах); виграти10) завдати удару; влучити, попасти12) спорт. приземлитися після стрибка* * *n; (pl Lander [`lend]); нім. -
4 land
1. n1) земля, суша, суходілto make the land — мор. наблизитися до берега; відкрити берег
2) країна, держава, територіяnative land — батьківщина, вітчизна
3) ґрунт, земля4) земельна власність (ділянка)5) pl земельні володіння, маєтки6) тех. вузька фаска7) військ. поле нарізуland retirement — геол. вітрова ерозія ґрунту
land return — рад. сигнал, відбитий від земної поверхні
land survey — топографічне вимірювання, межування
the L. of Promise, the Promised L. — бібл. обітована земля
the land of the leal — рай, небеса
good land!, my land! — амер. боже мій!
the Holy L. — бібл. свята земля (Палестина)
the land knows! — амер. бог його знає!
to see land — а) побачити, до чого хилиться справа; б) наблизитися до мети
2. v1) висаджувати (на берег)2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега3) вивантажувати на берег4) ав. приземлятися, робити посадку7) витягувати на берег (рибу тощо)8) спіймати (злочинця тощо)9) перемогти (на перегонах); виграти10) завдати удару; влучити, попасти12) спорт. приземлитися після стрибка* * *I [lʒnd] n1) земля, суша2) країна; територія; царство; межа3) ґрунт, земля4) земельна ділянка; землеволодіння, земельна власність; pl маєток, земельні володіння5) дiaл. доходний дім6) тex. вузька фаскаII [lʒnd] v1) висаджувати, вивантажувати ( на берег); висаджуватися ( на берег), приставати до берега, причалювати; aв., кocм. приземлятися, здійснювати посадку; aв., кocм. посадити ( літальний апарат); cпopт. приземлятися після стрибка; ( іноді land up) прибувати ( куди-небудь); досягати ( місця призначення)2) приводити, поміщати ( куди-небудь)3) (in) доводити ( до чого-небудь); призводити ( до чого-небудь); ( land up) опинитися, виявитися4) витягати на берег ( рибу); піймати; cпopт.; жapг. перемогти ( на перегонах)7) ( with) нав'язувати -
5 антропологія філософська
АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.В. ТабачковськийФілософський енциклопедичний словник > антропологія філософська
См. также в других словарях:
РАЙ — (не вполне ясная этимология рус. слова связывается с авест. râу , «богатство, счастье» и др. инд. rayis, «дар, владение»), парадиз (греч. παράδεισος «сад, парк», от др. иран. pairi daçza, «отовсюду огороженное место»; из греч. лат. paradisus и… … Энциклопедия мифологии
Рай земной — (иноск.) красивая, здоровая мѣстность; жизнь счастливая, беззаботная, при полномъ раздольи безъ горя и болѣзни. Ср. (Цвѣтами монастырь нашъ славился давно) Весной въ немъ рай земной, но нынѣ Глубокимъ снѣгомъ все занесено... Апухтинъ. Годъ въ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Мемнох-дьявол — Memnoch the Devil … Википедия
Земля — • Земля и земля сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? земли, чему? земле, (вижу) что? землю, чем? землёй, о чём? о земле; мн. что? земли, (нет) чего? земель, чему? землям, (вижу) что? земли, чем? землями, о чём? о землях планета… … Толковый словарь Дмитриева
земля — • Земля и земля сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? земли, чему? земле, (вижу) что? землю, чем? землёй, о чём? о земле; мн. что? земли, (нет) чего? земель, чему? землям, (вижу) что? земли, чем? землями, о чём? о землях планета… … Толковый словарь Дмитриева
Грозовые камни (телесериал) — Грозовые камни Thunderstone Жанр фантастика / киберпанк / приключения В главных ролях Натан Уэнтуорт Джеффри Уолкер Кейт Келти Мереони Вуки Дэниел Даперис Никки Когхилл Эндрю Ларкинс Брэд Флинн Уэйн Хоуп Флетчер Хамфрис … Википедия
Похороны — Бориса Николаевича Ельцина. Гроб с телом первого президента России переносят к месту погребения … Википедия
Адам — У этого термина существуют и другие значения, см. Адам (значения). Адам (ивр. אָדָם) … Википедия
Perfect World — Разработчик … Википедия
АДАМ — (евр. âdâm, «человек»), в библейских сказаниях первый человек. В Библии имеется два основных сказания о сотворении человека богом. Одно сказание, народное, содержит рассказ о создании богом мужчины из праха и дыхания жизни, а жены из его ребра: « … Энциклопедия мифологии
Wish (манга) — У этого термина существуют и другие значения, см. Wish. Wish Обложка первого тома манги «Wish» (американское издание) … Википедия