разделять++en

несов.; сов. - раздел`ить

1) розділя́ти и розді́лювати, -люю, -люєш, розділи́ти, -ділю́, -ді́лиш, переділя́ти, переділи́ти и мног. порозділя́ти, поділя́ти и діли́ти, поділи́ти; ( распределять) розподіля́ти, розподіли́ти и мног. порозподіля́ти; ( разъединять) роз'є́днувати, -ную, -нуєш, роз'єдна́ти и мног. пороз'є́днувати

2) (участь, взгляды) поділя́ти, поділи́ти, розділя́ти, розділи́ти

3) мат. поділя́ти, поділи́ти, розділя́ти, розділи́ти

матем., техн., физ., несов. разделя́ть, сов. раздели́ть

- разделяться

матем., техн., физ., несов. разделя́ть, сов. раздели́ть

- разделяться

(разделять, рассекать на восемь частей) восьмерувати. [Восьмерувати злочинця]; (повторять что-либо осьмерицею) вісьмерити.

перегородить перегороджувати, перегородити, (протянутой вещью) перепинати, переп'ясти, перепнути, (колышками и т. п.) перетикати, перетикати, (о мног.) поперегороджувати, поперепинати. [Перегородив хату на двоє. Перегороджували степові дороги своїми заставами (Куліш). Перепнули рядном хату]. Перегороженный - перегороджений, переп'ятий, (о мног.) поперегороджуваний, поперепинаний.

* * *

несов.; сов. - перегород`ить

сов. от разделять

техн., несов. раскру́чивать, сов. раскрути́ть

1) розкру́чувати, розкрути́ти

2) ( разделять на волокна) розсу́кувати, розсука́ти

•

- раскручиваться

сов. от разделять

техн., несов. раскру́чивать, сов. раскрути́ть

1) розкру́чувати, розкрути́ти

2) ( разделять на волокна) розсу́кувати, розсука́ти

•

- раскручиваться

техн. разве́шивать ( разделять по весу)

техн. раскру́чивать ( разделять на волокна), рассу́чивать

-ся ділити, -ся, (в том числе арифмет.) поділяти, -ся, переділяти, -ся, паювати. [То буде наш отець і мати батьківщину на три часті паювати]. Делить добычу - ділити здобич, (в грабит. жаргоне) дуванити, -ся. Делить разрезав, переломив что-либо - (в песнях) перекраюватися, переламуватися чим. [Ми з тобою мов сестри рідні жили - одним яблучком перекраювались, одним пиріжком переламувались]. Делить на двое, на трое - двоїти, троїти. Делиться с кем намерениями, мыслями и т. п. - ділитися з ким (думками). [З тобою звикла я ділитися журбою (Л. Укр.)]. Склонный делиться - подільчивий.

* * *

1) (разъединять на части; классифицировать) розподіля́ти, діли́ти, переділя́ти, поділя́ти; паюва́ти; ( разделять) розділя́ти

2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́ти, поділя́ти, розділя́ти

3) мат. діли́ти, розділя́ти

1) (фигура) квадрат (-та), (народн.) (клетка) карта, к[ґ]рата, (на шахматной доске) вічко. Разделять, -ся на -ты (о поверхности) - к[ґ]ратувати, -ся, поділяти, -ся на квадрати, на к[г]рати. [Перше всього ціла просторінь кратувалась рівненько, потому малювались контури (Л. Укр.)];

2) (линейка четверосторонняя) квадрат, -тик;

3) -рат числа, мат. - квадрат числа. Превращать, возводить в -рат - обертати в квадрат, квадратувати.

* * *

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *

отделить

1) (часть от целого) відділяти, відділити, (отрешать, разделять) відлучати, відлучити, різнити, відрізняти, відрізнити, відокре[о]млювати, відокре[о]мити кого, що від кого, від чого. Он -лил ему половину своего состояния - він відділив йому половину свого статку. От Украины насильственно -лили Галицию и Волынь - від України силоміць відділено (відлучено) Галичину та Волинь. -лять свой скот (овец, коров) от чужих (из стада) - відлучати свою худобу (вівці, корови) від чужих, вилучати свою худобу з (з-поміж) чужих (з отари, з череди). -лять добрых от злых - відлучати добрих від злих. -лять (отличать) себя от прочих народов - відрізняти (відмежовувати) себе від инших народів. -лить сына, сыновей (дав надел) - відрізнити (відділити, відселити) сина, повідрізняти (повідділяти, повідселяти) синів;

2) (отграничивать) відмежовувати, відмежувати, ділити, відділяти, відділити що від чого;

3) физиол. и

4) хим. - см. Выделять 5. Отделённый - відділений, відлучений, відрізнений, відокре[о]млений; відмежований.

* * *

несов.; сов. - отдел`ить

1) відділя́ти, відділи́ти; (изолировать, обособлять, отграничивать) відокре́млювати, відокре́мити, відмежо́вувати, відмежува́ти; (отъединять, обособлять) відрізня́ти, відрізни́ти; ( отлучать) відлуча́ти, відлучи́ти; ( выделять из стада) вилуча́ти, ви́лучити; (несов.: отхватить) відпаюва́ти

2) ( выделять из имущества) відділя́ти, відділи́ти, відрізня́ти, відрізни́ти

-ся платати, -ся. Пластанный - платаний.

* * *

1) плата́ти; ( разделять на пластины) розпла́тувати

2) ( распластывать) розпла́стувати

-ся наверствувати, -ся, наверстувати, -ся, пластувати, -ся, напластовувати, -ся, напластувати, -ся.

* * *

1) пластува́ти

2) ( пластать) плата́ти; ( разделять на пластины) розпла́тувати

-ся, подразделить, -ся підподіляти, -ся, підподілити, -ся, поділяти, -ся, поділити, -ся ще, переділяти, -ся, переділити, -ся, (разделять, -ся) поділяти, -ся, поділити, ся на що; бути підподіленим, поділеним ще. [Книгу поділено на частини і підподілено ще на глави]. Подразделённый - підподілений, поділений ще.

* * *

несов.; сов. - подраздел`ить