радіолокація

См. также в других словарях:

• радіолокаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• радіолокаційно-оптичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• радіолокація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• радіолокаційний — а, е, спец. 1) Стос. до радіолокації. 2) Заснований на радіолокації. •• Радіолокаці/йна астроно/мія розділ радіоастрономії, в якому вивчають різні космічні об єкти за допомогою радіолокаторів. Радіолокаці/йна ста/нція станція (пристрій) для… …   Український тлумачний словник

• радіолокація — ї, ж., спец. Метод виявлення об єктів і визначення їх місцезнаходження за допомогою радіохвиль …   Український тлумачний словник

• радіовисотомірний — а, е. 1) Прикм. до радіовисотомір. 2) Призначений для вимірювання висоти польоту літального апарата за допомогою радіолокаційного приладу …   Український тлумачний словник

• радіометеорологія — ї, ж. Вчення про вплив метеорологічних умов на поширення радіохвиль у просторі та дослідження метеорологічних процесів за допомогою радіолокації …   Український тлумачний словник

• радіопілот — а, ч. Куля пілот з відбивачем радіохвиль, що дозволяє визначити її місцезнаходження методом радіолокації …   Український тлумачний словник

• радіовисотомір — а, ч. Радіолокаційний прилад для вимірювання висоти польоту літального апарата відносно поверхні Землі …   Український тлумачний словник

• радіовиявлення — я, с. Визначення місцеположення якого небудь об єкта за допомогою радіолокації …   Український тлумачний словник

• радіолокатор — а, ч., спец. Пристрій для виявлення об єктів і визначення їхнього місцезнаходження методами радіолокації …   Український тлумачний словник