Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

радость

  • 1 радость

    1) ( чувство) ра́дість, -дості, ра́дощі, -щів, раді́ння; (удовольствие, наслаждение) уті́ха; ( отрада) відра́да, відра́дність, -ності, відра́дість; відра́дощі

    \радостьти — - мн. ра́дощі, ра́дості, -тей

    [не] в \радостьть ко́му — [не] в ра́дість кому́

    на \радость тях з — ра́дощів, на ра́дощах

    с \радость тью — з ра́дістю; (охотно) ра́до, залюбки́

    с како́й \радость ти? з — яко́ї ре́чі?, з яко́ї ра́дості?; (зачем) наві́що?

    2) (то, что радует) ра́дість, уті́ха, ра́дощі; (отрада) відра́да

    \радостьть жи́зни — ра́дість (уті́ха, ра́дощі, відра́да) життя́

    Русско-украинский словарь > радость

  • 2 нечаянный

    1) несподіваний; (внезапный) наглий, нагальний; см. Неожиданный. -ный гость - несподіваний гість. -ная радость - неспівана радість. -ная смерть - несподівана (нагла, нагальна) смерть;
    2) (ненарочный) ненавмисний, невмисний, незумисний.
    * * *
    1) ( неожиданный) несподі́ваний

    \нечаянныйая радость — несподівана ра́дість

    2) ( совершённый неумышленно) ненавми́сний, неуми́сний; ( случайный) випадко́вий

    \нечаянныйый вы́стрел — ненавми́сний (неуми́сний, випадко́вий) по́стріл

    Русско-украинский словарь > нечаянный

  • 3 доставлять

    доставить
    1) привозити, привезти, довозити, довезти, приставляти, приставити, пристановити; спроваджувати (провадити), спровадити (гал.). [Законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо (Франко). Вони дрова продають дешево, та не приставляють. Ми вас у город пристановимо поцінно. Аж з Рейну і з Угорщини бочками провадили рейнське і всякі налитки (Стор.)];
    2) (поставлять) постачати, постачити, достачати, достачити, вистачати, вистачити, достарчати, достарчити; (угощение) поставлятися, поставитися. -ть вдоволь - настачати, -ся, настачити, -ся. [Галичина постачала культурних робітників на всю Україну (Н.-Лев.). На всіх і страви не настачиш. За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Хоч застався, а постався! (Ном.). Прядива на верівки не настачилися];
    3) (причинить) завдавати, завдати, спричиняти, спричинити чого кому. [Великого клопоту завдав мені син. Слаба дитина багато ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. Доставить неприятность, огорчение - завдати прикрости, завдати жалю. Доставлять утешение, радость кому - тішити, потішити кого, завдати втіхи кому. [Потішила ти мене, донечко, онуком].
    * * *
    несов.; сов. - дост`авить
    1) ( препровождать к месту назначения) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити и мног. поприставля́ти (кого-що); достача́ти, доста́чити; диал. достарча́ти, доста́рчити (що, чого); доправля́ти, допра́вити (кого-що)
    2) (давать, предоставлять) дава́ти, да́ти (що), надава́ти, нада́ти (що, чого)
    3) (причинять, вызывать) завдава́ти, завда́ти (чого́)

    Русско-украинский словарь > доставлять

  • 4 захватывать

    захватить
    1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;
    2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];
    3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;
    4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];
    5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];
    6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.
    * * *
    I несов.; сов. - захват`ить
    1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш
    2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́чити
    II несов.; сов. - захват`ать
    (замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш

    Русско-украинский словарь > захватывать

  • 5 кратковременный

    недовгий, недовгочасний. [Вип'єм по повній - вік наш недовгий (Номис). Короткочасний уряд Гучкова - Керенського (Азб. Ком.)]. -ные курсы - недовгочасні (короткочасні) курси. Радость его была -на - радість його була недовгочасна; радість його недовго тяглася (тривала). За своё -ное пребывание не успел я - за свого короткого (недовгого) перебування не встиг я.
    * * *
    короткоча́сний, недовгоча́сний, нетрива́лий

    Русско-украинский словарь > кратковременный

  • 6 крючить

    1) загинати, згинати, карлючити, закарлючувати, гнути карлючкою що. [Зігнув шию карлючкою (Н.-Лев.)];
    2) (перен.) карлючити, гнути в дугу кого. Радость прямит, кручина -чит - добро пушить, а лихо сушить (Приказка);
    3) (рыбу) ловити рибу остями (гаками);
    4) (горох) косити горох;
    5) тягати що гаком; срвн. Крючничать.
    * * *
    безл.
    ко́рчити, судо́мити

    Русско-украинский словарь > крючить

  • 7 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 8 наружный

    (находящийся снаружи) (з)околишній, (з)окільний, надвірні[и]й, знадвірні[и]й; (наход. на поверхности тела, предмета) зверхній, (поверхностный) поверховий, позверховий; (внешний) зовнішній; срв. Внешний 1, 2 и 4. [Околишня мазка (Сл. Левч.). Околишній (надвірній) бік хати (Богодух.). Окільні галереї храму (Кониськ.). Після знадвірнього дуже ясного сонця вони нічого не бачили в темній крамниці (Н.-Лев.). Надвірня темрява (Київщ.). Душа жіноча щира сяє в зверхній красоті (Франко). Запалення копитів може бути позверхове й глибоке (Корольов). Зовнішній бік явищ (М. Грінч.)]. С -ной стороны - з околишньою (зовнішнього) боку, зокола, зверху, знадвору. [З околишнього боку гарно (Короленко). Клепки стружать з зовнішнього боку вігнуто (Бонд. Виробн.). Бачили ви, яка школа зокола? (Грінч.)]. -ная болезнь - зовнішня (зверхня) х(в)ороба. [Зверхні хвороби (Корольов)]. -ная дверь - надвірні двері (-рей). -ный диаметр - зовнішній діяметр (поперечник). -ное лекарство - зовнішні (зверхні) ліки (-ків), (надпись на аптек. этикетке) зовнішнє (-нього). -ная линия - зовнішня лінія. -ный надзор - зовнішній нагляд. -ная поверхность чего - зовнішній поверх, зовнішня поверхня, около чого. -ный порядок - зовнішній порядок (лад). -ное почтение - зовнішня (зверхня, видима) пошана. [Зверхні ознаки пошани (Короленко)]. -ная радость - зовнішня (зверхня) радість. -ная стена - околишня (надвірня) стіна. -ные стены - околишні (надвірні), стіни, около. [Мазати около (Полт.)]. -ные укрепления - околишні (зовнішні) укріплення.
    * * *
    зовнішній; ( находящийся на поверхности) зве́рхній; (находящийся за пределами дома, снаружи) надві́рний

    \наружныйая дверь — зо́внішні (надві́рні) две́рі

    Русско-украинский словарь > наружный

  • 9 невинный

    и Невинен
    1) (невиновный) - невинний (в сказуемом и невинен), безвинний (в сказ. и безвинен), безневинний, (неповинный) неповинний (в сказ. и неповинен). [Суд не страшний для того, хто невинний (Л. Укр.). Безумства сліпого невинная жертво! (Грінч.). О, скільки спалено невинних! (Сосюра). За лихий язик сестри дурної скараєте безвинну? (Куліш). Я - безвинний (Кониськ.). Сей чоловік безвинен (Куліш). Безневинних б'ють (Мирний). Безневинні люди страждають (Київщ.). Чи вона-ж його неповинного оборонила? (Грінч.)]. -ный, -нен в чём - невинний (и невинен) у чому. Он -нен в этом, в том - він невинний (не винен) у цьому (и цьому), у тому (и тому). Кровь -ная - кров невинна (Л. Укр.), кров неповинна (Грінч.); б) см. Невиновный 2;
    2) (непорочный, простодушный) невинний, безвинний, безневинний. [Ви невинна душею дитина (Крим.). Ворог невинні душі побивав (Рудан.). Чужинець в долини ці прийшов щасливі, тихі, і звичаї невинні поламав! (Грінч.). Я над безвинне немовля простіший (Куліш). (Квітки) білі, чисті, як безвинні панни (Н.-Лев.). Засмутив я душу ще безвинну (Самійл.). Скорчив безневинну гримаску (Крим.)]. -ный взгляд, голос - невинний (безвинний) погляд, голос. -ная дружба, ласка, любовь, радость - невинна (безвинна) приязнь, ласка, любов (-не кохання), радість (- ні радощі). С -ным видом - з невинним (з без(не)винним) виглядом;
    3) (физически девственный) невинний, неблазний, незайманий, чистий. -ная девушка - невинна (неблазна, незаймана, чиста) дівчина;
    4) (безобидный) невинний, (безвредный) незавадний, нешкідливий, (скромный) скромний. [Невинна байка, надрукована у невинному «Дзвінку» (Грінч.). Перевів розмову на инакші теми, пустяковинні й зовсім невинні (Крим.)]. -ный вздор - невинні дурниці (нісенітниці), невинна всячина (пустячина). -ная игра - невинна гра. -ное средство (лекарство) - невинні ліки, невинний спосіб (лік). -ное тщеславие - невинна амбітність (пустославність), невинний (нешкідливий, незавадний) гонор, невинна (нешкідлива, незавадна) пиха. -ные увеселения - невинні (простенькі, скромні) забавки (втіхи, розваги).
    * * *
    неви́нний; ( невиноватый) невинува́тий; ( безвинный) безви́нний, безневи́нний; ( целомудренный) цнотли́вий

    Русско-украинский словарь > невинный

  • 10 немалый

    немалий, (изрядный, порядочный) чималий, (довольно большой) чималенький, досить великий, величенький, (очень большой) вельми (дуже) великий, величезний, превеликий; срв. Громадный. [Городець чималий (Рудч.). У розмову підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). Усього придбали - і хазяйство чималеньке, і садок, і поля (Грінч.)]. - лый долг - чималий борг (довг), великий борг. -лая радость - немала (велика) радість, величезна (превелика) радість.
    * * *
    немали́й, чима́лий; ( значительный) неаби́який

    Русско-украинский словарь > немалый

  • 11 отравливать

    и Отравлять отравить тру[о]їти, стру[о]їти, отру[о]ювати, отру[о]їти кого, що, (многих) потру[о]їти, поотру[о]ювати кого, що, (делать ядовитым, заражать) затру[о ]ювати, затру[о]їти, позатру[о]ювати що, затроюдити що. -лять кому-л. жизнь, радость - тру[о]їти, затру[о]ювати кому життя, радість. Отравленный - отру[о]єний и отрутий, стру[о]єний, затру[о]єний и затрутий и т. д. -ный воздух - затру[о]єне (отру[о]єне) повітря.
    * * *

    Русско-украинский словарь > отравливать

См. также в других словарях:

  • радость — Радость …   Словарь синонимов русского языка

  • РАДОСТЬ — жен. веселье, услада, наслажденье, утеха, ·противоп. скорбь, грусть, горе, печаль и пр. внутреннее чувство удовольствия, приятного, вследствие желанного случая; | самое событие или предмет, возбудивший эти душевные чувства. Сказать вам радость?… …   Толковый словарь Даля

  • Радость —  Радость  ♦ Joie    Один из основных аффектов, в силу этого не поддающийся точной дефиниции. Разве можно объяснить человеку, что такое радость, если он ее никогда не испытывал? Все мы знаем радость из опыта. Она рождается, когда осуществляется… …   Философский словарь Спонвиля

  • РАДОСТЬ — РАДОСТЬ, радости, жен. 1. только ед. Чувство удовольствия, внутреннего удовлетворения, веселое настроение. Лица демонстрирующих на Красной площади всегда полны радости при виде руководителей партии и правительства во главе с вождем народов… …   Толковый словарь Ушакова

  • радость — См. веселье, весть, восторг вкушать радость, млеть радостью, сердце бьется от радости, сердце взыграло от радости, сердце встрепенулось от радости, сердце дрожит от радости, сердце запрыгало от радости, сердце трепещет от радости... Словарь… …   Словарь синонимов

  • радость — РАДОСТЬ, и, ж. 1. (или радость моя). Ирон. обращение. Слушай, радость моя, сгинь ради нашей тихой старости (уйди). 2. Аэропорт в глухих, далеких местах, часто в местах заключения. 2. из уг …   Словарь русского арго

  • Радость — и, жен. Слав. редк.Производные: Рада; Дося; Дотя.Происхождение: (Употребление нариц. сущ. радость в качестве личного имени.) Словарь личных имён …   Словарь личных имен

  • радость — безбрежная (Бальмонт); бездонная (Петровская); блаженная (Майков); болтливая (Тургенев); быстротечная (Ратгауз); высокая (Надсон); ветреная (Бальмонт); глубокая (Тургенев, Федоров); горячая (Бальмонт); жуткая (А.Измайлов); кроткая (Мельн.… …   Словарь эпитетов

  • Радость* — и, ж. Слав. редк. Производные: Рада; Дося; Дотя. [Употребление нариц. сущ. радость в качестве личного имени.] Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • Радость — (иноск. ирон.) горе. Ср. «У нашего старосты три радости: корова пала, изба сгорѣла да жена померла». Ср. «При старости двѣ радости: и съ горбомъ и съ бѣльмомъ» …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • РАДОСТЬ — РАДОСТЬ, и, жен. 1. Весёлое чувство, ощущение большого душевного удовлетворения. Испытывать р. Доставить р. Вне себя от радости (очень рад). С радостью помогу (очень охотно, с полной готовностью). 2. То, что (тот, кто) вызывает такое чувство.… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»