Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

работая

  • 1 биться

    1) (сражаться, состязаться) битися, братися. Биться об заклад - заставлятися, закладатися, іти об заклад. Биться яйцами - битися навбитки, товкатися яйцями;
    2) (ударяться) битися, товктися, колотитися;
    3) (стараться) битися, побиватися, поратися коло чого, з чим, над чим. [Довго я над тим бивсь];
    4) (в лихорадке, в судорогах) тіпатися, тріпатися;
    5) (барахтаться) битися, тріпатися, тріпотатися, трепетатися, бурхатися, пручатися (в руках),
    6) (о сердце, пульсе) битися, калатати, колотитися, кидатися, тіпатися, тенькати, теленькати, тьохкати. [Перен. о чувствах: В грудях колотилося бажання… Тріпалось прикре почуття];
    7) (лягаться) брикатися, хвицятися.
    * * *
    1) би́тися; ( сражаться) воюва́ти, воюва́тися
    2) ( ударяться) би́тися, товкти́ся
    3) (трепетать, содрогаться) би́тися, колоти́тися, ки́датися, ті́патися, трі́патися, побива́тися
    4) ( трудиться через меру добиваясь чего-л) би́тися, стара́тися; (жить, тяжело работая, нуждаясь) поневіря́тися
    5) ( пульсировать - о крови) би́тися, колоти́тися, сту́кати, стукоті́ти, стукота́ти; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, трі́патися, ки́датися, те́нькати, тьо́хкати
    6) страд. би́тися

    Русско-украинский словарь > биться

  • 2 истрачивать

    истратить витрачати и витрачувати, витратити, тратити, потратити, страчувати, стратити, протрачувати и протрачати, протратити що, (о мн.) повитрачати и повитрачувати, витратити що, (иногда: истратить без остатка что) витрачатися и витрачуватися, витратитися з чого, (диал.) теряти, потеряти що; срвн. Издерживать. [Мати на себе боялася витратити якийсь там шажок (грош) (Крим.). Всі сірники витратив і не закурив через вас (Васильч.). Потратить він (ворог) запаси (Куліш). Останню копійку протратив (Свидн.). Із тих (грошей) він не стратив ані шеляга (Франко). Невдячна звірюка! забув ті гроші, які я повитрачував на твоє виховання (Крим.) Ви дали злотого, десять я потеряла на олію, а ще є п'ять (Звин.)]. -чивать, -тить попусту что - марнувати, змарнувати (зап. дармувати, здармувати), гайнувати, згайнувати, збавляти, збавити, переводити, перевести, (о мн.) помарнувати, попереводити, позбавляти що на що. [Багато сил змарнує на боротьбу зі страхом (Коцюб.). Здармувати час (Верхр.)]. -тить попусту время - змарнувати, згайнувати, згаяти (марно), звести час. -тить на освещение - висвітити. [Ми вже шістдесят карбованців висвітили (Він. п.)]. -чивать, -тить силу работая, на работе - виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати силу. Истрачиваемый - витрачуваний, страчуваний, протрачуваний. Истраченный - витрачений, страчений, потрачений, (попусту) змарнований, збавлений, переведений, згайнований (марно), (о времени ещё) згаяний. -ться -
    1) стр. з. ви[про]трачатися и ви[про]трачуватися, бути витраченим, страченим;
    2) возвр. з. витрачатися и витрачуватися, витратитися, тратитися, потратитися, стратитися, виживатися, вижитися з чого; см. Издерживаться. Совсем -тился - геть витратився (з грошей), вийшов з грошей. -тился, что и хлеба, денег нет - з хліба, з грошей вижився (витратився).
    * * *
    несов.; сов. - истр`атить
    витрача́ти, ви́тратити, тра́тити (тра́чу, тра́тиш), потра́тити, стра́чувати, стра́тити; (время, силы, здоровье) марнува́ти, змарнува́ти, гайнува́ти, згайнува́ти; ( время) га́яти, зга́яти; (силы, здоровье) збавляти, зба́вити; ( терять силу на работе) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити, перево́дити, перевести́

    Русско-украинский словарь > истрачивать

  • 3 кишка

    1) анат. - кишка, мн. кишки (-шок), (двенадцатиперстная) дванадцятипала кишка, дванадцятка (Мед. Сл.), (тонкая) тонка кишка, (толстая) товста (груба) кишка, (слепая) сліпа кишка, (подвздошная) крута, клубова кишка (Мед. Сл.), (прямая) кутня кишка, кутнячка, кутниця, відходник (Мед. Сл.). [Хоч вовна, аби кишка повна (Приказка)]. -ки вообще - тельбухи, калюхи (-хів), скинбеї (-їв). -ка для набивания колбас - ковбасна кишка, ковбасянка;
    2) (рукав при насосах, помпа) кишка. [З кишки пожежу заливають (Харківщ., Звин.)]. Лезть из -шок, работая - з шкури лізти. Надорвать -ки (работой, смехом) - кишки (животи) порвати;
    3) -кою - ключем, низкою, пасмом; см. Гуськом.
    * * *
    1) анат. кишка́

    вы́мотать [все] кишки́ — ви́мотати [всі] кишки́

    вы́пустить кишки́ — ( убить) ви́пустити кишки́

    2) ( шланг) рука́в, -а, шланг

    Русско-украинский словарь > кишка

  • 4 наживать

    нажить
    1) кого, что - наживати, нажити, набувати, набути кого, що и чого, надбавати, надбати, придбавати, придбати що и чого, приживати, прижити що, вижити чого, убиватися, убитися в що, (в большом колич.) принадбати, напридбати, понадбати чого, (о мног.) понаживати, понабувати кого, що и чого, понадбавати, попридбавати що и чого, повбиватися в що. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Добро наживать (Рудч.). Вже не нажити йому другої такої дружини (М. Вовч.). А хоч і покинеш - плакати не буду, а я, молодая, другого набуду (Грінч. III). Садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Кому понадбали добра цього? (Шевч.). Ну, вбивсь у хазяйство - тільки бриль та палічка! (Звин.)]. -вать, -жить работая - дороблятися, доробитися чого, приробляти, приробити, запрацювати що; (тяжёлой работой) загорювати що. [Доробився він великих достатків (Богодух.). Прижили, приробили хату (Звин.). А що загорюєш, те вночі прогайнуєш (Пісня)]. -жить хозяйничая - пригосподарювати и пригосподарити, загосподарювати и загосподарити що. -вать, -жить воруя - прикрадати, прикрасти що и чого. -жить друга, недруга - нажити приятеля (друга), ворога. [Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш (Номис)]. -жить беду, хлопот - напитати (собі) біди (лиха), клопоту, доскочити (собі) лиха, здобутися лиха, клопоту, набратися лиха, клопоту; (ходя куда-л.) доходитися лиха, клопоту. [Доскочив собі такого лиха, що од кольок у боках не міг ні сидіти, ни лежать (Яворн.). З тобою тільки лиха наберешся (Звин.)]. -вать, -жить славу - наживати, нажити, заживати, зажити, набувати, набути слави, здобувати, здобути, придбавати, придбати славу (и слави). [Ой, не знав козак, як славоньки - нажити (Хведор. Зб.)];
    2) -жить где, у кого, с кем - вижити, ужити, вибути де, в кого, з ким. [У його така вдача, що довго з ним не виживеш (не вживеш) (Київщ.)]. Нажитый и Нажитой - нажитий, набутий, надбаний, придбаний, прижитий, принадбаний, напридбаний, понаживаний и т. п.; прироблений, запрацьований; загорьований; при[за]господарьований, при[за]господарений; прикрадений. Худо -тое в прок нейдёт - неправдою наживши, не покористуєшся; з неправдою прийшло - з вітром пішло.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ить
    нажива́ти, нажи́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, и мног. понабува́ти, сов. надба́ти и мног. понадба́ти

    \наживатьть [себе] врага — нажива́ти, нажи́ти [собі] во́рога

    \наживать жить хлопот — нажи́ти (набра́тися, напита́ти) кло́поту, напита́ти ли́ха (біди)

    Русско-украинский словарь > наживать

  • 5 нарабатывать

    наработать
    1) (дела, работы) наробляти и нароблювати, наробити (багато) чого, зробити (багато) чого и що, напрацьовувати, напрацювати, (успевать, быть в состоянии -тать) уробляти, уробити (багато) чого и що, (о мног.) понароблювати, понапрацьовувати. [За цілий день наробив багато (Сл. Ум.). Понароблювали багато колес (Сл. Ум.). Я сьогодні багато діла всякого зробила (Київщ.). Чи багато він напрацює? (Основа 1862). Рано вставши, багато вробиш (Номис). Одними руками не багато вробиш (Квітка). Пішов на поле подивитися, що вона вробила (Рудч.)];
    2) (зарабатывать) заробляти, заробити, запрацьовувати, запрацювати, (о мног.) позароблювати, позапрацьовувати що и чого. [Що ручки зароблять, те спинка й зносить (Приказка)];
    3) (наделать работой, сов.) наробити, напрацювати. Наработанный -
    1) нароблений, зроблений, напрацьований, уроблений, понароблюваний, понапрацьовуваний;
    2) зароблений, запрацьований, позароблюваний, позапрацьовуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нароблятися и нароблюватися, бути нароблюваним, наробленим, понароблюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наробитися напрацюватися, попоробити, попопрацювати (досхочу), (о мног.) понароблюватися, понапрацьовуватися. [За дванадцять годин наробилася досить (Кониськ.). Хіба я мало на тих панів напрацювавсь? (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - нараб`отать
    1) (производить, работая) наро́блювати, -люю, -люєш и наробля́ти, нароби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. понаро́блювати и понаробля́ти; уробля́ти, уроби́ти
    2) ( добывать работой) заробля́ти, зароби́ти, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
    3) (сов.: проработать какое-л. время) напрацюва́ти; нароби́ти

    Русско-украинский словарь > нарабатывать

См. также в других словарях:

  • дошедший до состояния слабости, долго работая — прил., кол во синонимов: 1 • изработавшийся (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • пробывший не работая — прил., кол во синонимов: 2 • пробывший в бездействии (2) • простоявший (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Трудно жить не работая, но мы не боимся трудностей — о нежелании работать …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

  • Деян.20:19 — Работая Господу со всяким смиренномудрием и многими слезами, среди искушений, приключавшихся мне по злоумышлениям Иудеев; …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • Деяния Святых Апостолов 20:19 — Работая Господу со всяким смиренномудрием и многими слезами, среди искушений, приключавшихся мне по злоумышлениям Иудеев; …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • Шмидт, Василий Владимирович — Шмидт В. В. (1886 1940; автобиография) род. в Петербурге, в семье домашней работницы, детство провел частью в деревне, в чужих людях и приюте. В 1904 г. окончил 4 классное городское училище и в конце 1905 г. поступил работать на жел. дорогу,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Чубарь, Влас Яковлевич — Чубарь В. Я. (1891 1939; автобиография) род. в феврале 1891 г. в селе Федоровке Александровского уезда Екатеринославской губ. Родители имели маломощное хозяйство занимались хлебопашеством. Отец и мать неграмотны. В школу пошел в 1897 г. В период… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Милютин, Николай Александрович — Милютин Н. А. (1889 1942; автобиография). Родился я в Петербурге 8 декабря 1889 г. в семье рыбака. Жили мы на Петербургской стороне в квартире, где в 3 х комнатах ютилось 15 человек. В период моего раннего детства отец торговал рыбой на рынке,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Важнейшие открытия в физике — История технологий По периодам и регионам: Неолитическая революция Древние технологии Египта Наука и технологии древней Индии Наука и технологии древнего Китая Технологии Древней Греции Технологии Древнего Рима Технологии исламского мира… …   Википедия

  • Крамской, Иван Николаевич — художник, род. 27 мая 1837 г., ум. 25 марта 1887 г. "Я родился, писал И. Н. Крамской в своей автобиографии, в уездном городке Острогожске, Воронежской губ., в пригородной слободе Новой Сотне, от родителей, приписанным к местному мещанству.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Мельничанский, Григорий Натанович — Мельничанский Г. Н. (1886 1937; автобиография). Род. 6 го июня 1886 г. в мещанской семье в гор. Бобринце Херсонской губ., в Елисаветградском уезде (ныне Зиновьевском). Отец из мещан, не приспособившийся к торговле, временами жил мелкими доходами… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»